Рішення

від 20.05.2020 по справі 910/16533/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/16533/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена - Плюс"

про визнання договору укладеним

Представники учасників справи:

Від позивача: Мельниченко К .Г. ;

Від відповідача: Танасійчук Т.Б.

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена - Плюс" (далі - відповідач) про визнання договору укладеним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач відмовляється від підписання Договору про пайову участь в редакції позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2019 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.12.2019 року.

16.12.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку для подачі відзиву та про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання по справі № 910/16533/19 на 20.01.2020 .

20.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав наступне:

- посилання позивача у позовній заяві на ухилення від підписання Договору про пайову участь у розвитку є безпідставним, оскільки відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами про укладення договору та двічі надавав необхідні документи;

- при визначенні розміру пайової участі Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) не враховано понижуючого коефіцієнту 0, 5.

- оскільки відповідач 22.11.2017 звертався до позивача з листом № 61 з вимогою надати проект договору, то для останнього діяв понижуючий коефіцієнт згідно п. 8 рішення КМР від 15.11.2016 № 411/1415.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, яку занесено до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання по справі № 910/16533/19 на 03.02.2020.

30.01.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що жодних звернень щодо перегляду визначеного розміру пайової участі до Департаменту не надходило, а тому, за доводами позивача, відповідач ухиляється від обов`язку укладання договору про пайову участь.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання по справі № 910/16533/19 на 19.02.2020.

14.02.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 910/16533/19 по суті на 11.03.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2020 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2020 заперечив щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2020, яку занесено до протоколу судового засідання оголошено перерву по розгляду справи до 25.03.2020.

Судове засідання, призначене на 25.03.2020, не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2020 судове засідання у справі № 910/16533/19 призначено на 20.05.2020.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 20.05.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.07.2014 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України було зареєстровано та видано ТОВ Селена - Плюс декларацію про початок виконання будівельних робіт - Реконструкції нежилої будівлі (в літ. СХХVІІ) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва .

22.12.2014 Державною архітектурно - будівельною інспекцією України було зареєстровано та видано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ143143560167, з якої вбачається що замовником об`єкта будівництва реконструкції нежитлової будівлі (в літ. СХХVІІ) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва є ТОВ Селена-Плюс , загальна площа будівлі 8043, 9 кв.м., дата закінчення будівництва 07.08.2014, строк зведення об`єкта в експлуатацію IV квартал 2014.

У листопаді 2017 р. ТОВ Селена-Плюс звернулося до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської вської ради (Київської міської державної адміністрації) з листом № 61 щодо видання висновку необхідності вирішення пайової участі у створенні інфраструктури міста Києва у зв`язку з проектом Реконструкція нежитлової будівлі в літ. СХХVІІ під лабораторний комплекс за адресою вул. Червоноткацька, 78 у Деснянському районі м. Києва та надання проекту договору пайової участі з відповідним розрахунком.

Факт отримання листа № 61 відповідачем підтверджується відміткою проставленою відповідачем в правому нижньому куті (вх. № 050/13457 від 24.11.2017).

В матеріалах справи наявний лист № 050/08-10235 від 08.12.2017 з якого вбачається, що позивач звертався до відповідача з проектом Договору про пайову участь у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва з розрахунками у 2 примірниках, який підписаний зі сторони позивача Начальником відділу з адміністрування пайової участі О.А. Бугулян.

Відповідно до п. 1.2. Договору про пайову участь у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва (який долучений до листа № 050/08-10235 від 08.12.2017) розмір пайового внеску становить 1 683 084, 36 грн (один мільйон шістсот вісімдесят три тисячі вісімдесят чотири гривні 36 копійок). Доказів надсилання листа № 050/08-10235 від 08.12.2017 позивачем не додано до матеріалів справи.

Позивач у серпні 2018 року звернувся до відповідача з вимогою № 050/08-5900 про укладення договору, яка була отримана відповідачем 05.09.2018.

У відповідь на вимогу № 050/08-5900 від 22.08.2018 ТОВ Селена -Плюс повідомило, що повний пакет документів для укладання договору про пайову участь було подано у грудні 2017 та просило надати договір на підписання.

В подальшому, позивач листом від 28.09.2018 № 050/08-6715 звернувся до відповідача в якому вказав, що у зв`язку із реконструкцією нежитлової будівлі під лабораторний комплекс літ СXXVII загальною площею 8043,90 кв.м. та даними технічної інвентаризації Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 30.07.2014) по вул. Червоноткацька, 78 у м. Києві, Департаментом виготовлено та надано для погодження представнику ТОВ Селена-Плюс проект Договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва із розрахунком.

Вказаний лист та два примірники проекту договору отримано представником ТОВ Селена - Плюс за дорученням, про що свідчить підпис від 30.10.2018 на листі.

Відповідно до п. 1.2. Договору про пайову участь у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва (який долучений до листа № 050/08-6715 від 28.09.2018) розмір пайового внеску становить 3 893 247, 60 грн. (три мільйони вісімсот дев`яносто три тисячі двісті сорок сім гривень 60 копійок) з розрахунком від 26.09.2018.

Договір про пайову участь у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва, проект якого додано до листа № 050/08-6715 підписано директором Департаменту економіки та інвестицій Н.О. Мельник.

Як вказує позивач у позовній заяві, станом на момент звернення позивача з позовом, зазначений проект договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва на реєстрацію до Департаменту не надходив.

За твердженням позивача, відповідач своїми діями ухиляється від укладення Договору про пайову участь у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, оскільки норми Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в частині зобов`язання укладання договору пайової участі є імперативними та встановлюють обов`язок відповідача укласти вказаний договір.

Відповідач у відзиву на позовну заяву заперечив проти заявлених позовних вимог та вказав, що посилання позивача у позовній заяві на ухилення від підписання Договору про пайову участь у розвитку є безпідставними, оскільки відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами про укладення договору та двічі надавав необхідні документи;

Крім того, відповідач зазначив при визначенні розміру пайової участі Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) не враховано понижуючого коефіцієнту 0, 5 згідно п. 8 рішення КМР від 15.11.2016 № 411/1415.

Відповідач також зазначив про те, що позивачем не вчинено всіх необхідних дій для укладення Договору у строки визначені законодавством та не доведено факту надання відповідачу, на його звернення чинного проекту договору з розрахунком пайового внеску для підписання та проведення оплати.

З урахування вищевикладеного, позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва укладеним в редакції, яка долучена позивачем до позовної заяви.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 180 цього ж кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ст. 641 цього ж кодексу пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Статтею 642 цього ж кодексу передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Згідно з ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури;

7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу);

10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2.6 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого Рішенням КМР № 411/1415 від 15.11.2016 встановлено, що Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, окрім випадків, передбачених пунктом 4.2 цього Порядку.

Як встановлено п. 6.3. Порядку розмір пайової участі замовника при новому будівництві або реконструкції об`єктів визначається Департаментом відповідно до цього Порядку із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва або реконструкції об`єкта, типу об`єкта будівництва, реконструкції (житлового та/або нежитлового), що підтверджена позитивним висновком державної будівельної експертизи і актуальність якої не перевищує 3 (три) місяці на дату подання документів до Департаменту відповідно до підпункту 5.1.1 з урахуванням підпункту 5.1.8 (на дату подання повного переліку документів відповідно до вимог цього Порядку).

У разі якщо загальна кошторисна вартість не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (не подано замовником затвердженої в установленому порядку проектної документації в частині кошторису відповідно до підпункту 5.1.1 та пункту 6.3 цього Порядку), вона визначається на основі затверджених Київською міською радою нормативів для одиниці створеної потужності (1 (одного) кв. м житлової та нежитлової площі) шляхом їх множення на відповідні площі об`єкта, що були створені внаслідок будівництва/ реконструкції. (п.6.5. Порядку).

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач просить суд визнати укладеним договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва між Департаментом економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації") та ТОВ Селена - Плюс у запропонованій редакції, предметом якого є сплата замовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв`язку із Реконструкцією нежилої будівлі (в літ. СХХVІІ) під лабораторний комплекс по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва і розмірі пайового внеску становить 4 295 442, 60 грн. (чотири мільйони двісті дев`яносто п`ять тисяч чотириста сорок дві гривні 60 копійок) згідно з розрахунком від 18.11.2019.

При цьому, як було зазначено вище, у вересні 2018 року позивач звертався до відповідача з листом № 050/08-6715 (який був отриманий 30.10.2018 відповідачем) та надав останньому 2 примірники проекту договору, відповідно до п. 1.2. якого розмір пайового внеску становив 3 893 247, 60 грн. (три мільйони вісімсот дев`яносто три тисячі двісті сорок сім гривень 60 копійок) з розрахунком від 26.09.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ143143560167 по вул. Червоноткацькій, 78 у Деснянському районі м. Києва, виданої Державною архітектурно - будівельною інспекцією України 22.12.2014, загальна площа будівлі становить 8 043, 9 кв.м, а загальна кошторисна вартість будівництва - 5 790, 1 тис. грн.

Разом з тим, як вбачається із Декларації про початок виконання робіт від 25.07.2014, загальна площа будівлі відповідно до проектної документації становить 7 957, 0 кв. метрів.

Таким чином, у самому спірному договору, доданому до позовної заяви та викладеному у позовній заяві, позивачем визначено розмір пайового внеску на рівні 4 295 442, 60, що не відповідає загальній кошторисній вартості об`єкта будівництва, зазначеній у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ143143560167 від 22.12.2014 та положенням ч. 6 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Тобто, існує розбіжність між вартістю об`єкта реконструкції (кошторисна вартість), що зазначені у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ143143560167 за адресою м. Київ, вул. Червоноткацька, 78 та проекті договору.

Крім того, до позовної заяви позивачем не долучено доказів звернення до відповідача із проектом договору пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури м. Києва, яку позивач просить визнати укладеною.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду усіх належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували правомірність визначення у спірному договорі та у позовній заяві вартості об`єкта реконструкції (кошторисна вартість) і відповідно розміру пайового внеску.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивач звернувся до відповідача із вимогою укласти договір пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, із зазначеними у спірному договорі розміром пайового внеску, правомірність визначення яких не підтверджена належними та допустимими доказами та не відповідає фактичним обставинам справи, то у суду відсутні правові підстави визнання укладеним договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста у судовому порядку, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не впливають на висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статями 74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.

2. Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з п.п.17.5 п.17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 09.07.2020.

Суддя М.Є.Літвінова