Рішення

від 10.07.2020 по справі 917/243/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2020 Справа № 917/243/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Eліт-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіко"

про стягнення 66193,11 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Eліт-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіко" про стягнення 66193,11 грн. згідно договору про довгострокові поставки № PL17NK022 від 12.05.2017р., у тому числі: 23118,00 грн. - основного боргу, 5133,39 грн. - інфляційних, 20087,63 грн. - пені, 6295,09 грн. - 10 % річних, 11559,00 грн. - штрафу; а також 2102,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за товар, поставлений за договором № PL17NK022 від 12.05.2017р.

Ухвалою суду від 17.02.2020 було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.41-42).

Ухвала від 17.02.2020 р. вважається врученою відповідачу 27.02.2020р., що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті (а.с.48-50).

Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 13.03.2020р.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2020р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.31).

За ухвалою суду від 17.02.2020 року відкрито провадження у справі № 917/243/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.41).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.02.2020р., надіслана відповідачу на адресу вул. Пушкіна, буд.77А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, повернулася до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіко" зареєстроване за адресою: вул. Пушкіна, буд.77А, м. Полтава, Полтавська область, 36039 (а.с.33-34).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд даної справи відповідно до вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України.

Вказана ухвала також надсилалася відповідачу на поштову адресу, вказану ним у договорі № PL17NK022 від 12.05.2017р.; проте вона була повернута з відміткою поштового відділення про те, що адресат вибув (а.с.44-47).

Суд 27.05.2020 повторно направляв відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі від 17.02.2020р., на адресу вул. Пушкіна, буд.77А, м. Полтава, Полтавська область, 36039 Проте, це відправлення також було повернуто до суду поштовим відділенням.

Крім того, на офіційному сайті Судової влади України 26.02.2020 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 розділ Х Прикінцевих положень ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

В зв`язку з установленням карантину з 12.03.2020 на усій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі, а також для забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Eліт-Україна" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудіко" (відповідачем) був укладений договір про довгострокові поставки № PL17NK022 від 12.05.2017 (далі - Договір; а.с.15-17).

Відповідно до п. п. 1.1. Договору позивач (постачальник) зобов`язався протягом дії договору поставляти у власність покупця (відповідача) товар (в тому числі, але не включно, запасні частини для автомобілів, автохімію, супутні товари для автотранспорту), окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язаний приймати товар і оплачувати його вартість на встановлених Договором умовах. Сторони погоджуються, що накладна на товар являється також специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України.

Згідно п.4.1. Договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних, виписаних на кожну окрему партію товару.

Згідно п.6.2 Договору датою поставки товару є дата, що зазначена у накладній. Право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару, що оформлюється підписанням видаткової накладної.

Згідно п.п.2.1, 2.3 Договору строк дії договору протягом двох років. У разі, якщо на момент закінчення строк дії договору сторонами не виконані будь-які взаємні зобов`язання. договір продовжує діяти до виконання сторонами всіх взаємних зобов`язань і проведення остаточних розрахунків між сторонами.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 23118,00грн. Факт поставки підтверджується двостороннє підписаними та посвідченими печатками видатковими накладними № PL17F013074 від 10.05.2017р. на суму 1059,30 грн., № PL17F012896 від 10.05.2017р. на суму 19117,08 грн., № PL17F013194 від 11.05.2017р. на суму 2941,62 грн. (а.с.21-23).

Згідно п.5.1 Договору покупець зобов`язаний провести розрахунок за отриману по накладній партію товару протягом узгодженого сторонами та зазначеного у накладній строку розрахунків.

У видаткових накладних № PL17F013074 та № PL17F012896 сторони узгодили дату оплати до 15.05.2017р., у видатковій накладній № PL17F013194 - до 16.05.2017.

Позивач у позові зазначає, що відповідач вартість одержаного товару не оплатив.

Статтею 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 525, 530, 610, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач оплати боргу не провів.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення 23118,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 10.3 Договору сторони встановили, що у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, 10 (десять) відсотків річних від суми простроченого платежу, пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

В п. 10.12 Договору зазначено, що позовна давність за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені) по даному договору складає три роки.

Позивачем на підставі п.10.3 Договору заявлено вимоги про стягнення 20087,63 грн. пені, нарахованої за період 17.05.2017 - 04.02.2020 в зв`язку з несплатою відповідачем вартості отриманого товару (а.с.10-12).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому слід суд зазначає, що строк нарахування санкцій, встановлений в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не є тотожним строку позовної давності, та враховується окремо.

З огляду на положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України кінцевим строком нарахування пені за зобов`язаннями за видатковими накладними № PL17F013074 та № PL17F012896 є 16.11.2017р., а за видатковою накладною № PL17F013194 - 17.11.2017.

З огляду на зазначене, належна до стягнення сума пені становить 2947,98 грн. (у тому числі за зобов`язаннями за видатковими накладними № PL17F013074 та № PL17F012896 за період 17.05.2017р. - 16.11.2017р. на суму 2570,97 грн., за зобов`язаннями за видатковою накладною № PL17F013194 за період 17.05.2017р. - 17.11.2017р. на суму 377,01 грн.). В цій позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими та задовольняються судом.

Вимоги про стягнення пені в іншій частині слід відхилити як безпідставні.

Позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України правомірно заявлено вимоги про стягнення 5133,39 грн. - інфляційних за період червень 2017 - грудень 2019 (а.с.8-9). Правильність розрахунку перевірено судом. Ці позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом.

Також на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України з врахуванням положень п.10.3 Договору позивачем заявлено вимоги про стягнення 6295,09 грн. - 10% річних за період 17.05.2017 - 04.02.2020 (а.с.13). Правильність розрахунку перевірено судом. Ці позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 11559,00 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 10.4. договору.

В п.10.4 Договору передбачено, що у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 30 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 60 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штрафу розмірі 30% від вартості неоплаченого товару, у випадку непогашення грошової заборгованості протягом 90 календарних днів з моменту виникнення такої заборгованості покупець зобов`язаний додатково (крім пені) сплатити на користь і на вимогу постачальника штраф у розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару.

Господарський суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Враховуючи, що відповідач не погасив заборгованість протягом 90 календарних днів з моменту її виникнення, позивачем правомірно нараховано 11559,00 грн. штрафу - у розмірі 50 % від вартості неоплаченого товару.

Отже, позовні вимоги про стягнення 11559,00 грн. штрафу. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 2140 від 05.02.2020р. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 12.02.2020р. (а.с.7, 32).

Відповідно до ч. 1 та ч. ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача, а сума судового збору є мінімально встановленою.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудіко" (вул. Пушкіна, буд. 77А, Шевченківський район, м. Полтава; ідентифікаційний номер 40306312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Eліт-Україна" (вул. Пирогівський шлях, буд. 135, м. Київ, 03026; ідентифікаційний код 20454393) 23118 грн. 00 коп. - основного боргу, 2947грн. 98 коп. пені , 6295грн. 09коп. - 10% річних, 5133грн. 39 коп. інфляційних, 11559грн. 00 коп. штрафу, 2102грн. 00 коп. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (з врахуванням продовження такого строку на час дії карантину згідно положень п. 4розділу Х Прикінцевих положень ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області).

Дата складення повного судового рішення: 10.07.2020.

Суддя Т. М. Безрук