Ухвала

від 08.07.2020 по справі 161/10709/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/10709/20

Провадження № 2-а/161/322/20

У Х В А Л А

про залишення без руху

08 липня 2020 року суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Плахтій І.Б., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И Л А :

06.07.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про скасування постанови про порушення митних правил. Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 0377/20400/20 від 18 червня 2020 року.

При зверненні до суду з позовом, позивач вказав, що звільнений від сплати судового збору на підставі ч.7 ст. 288 КУпАП.

Адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, якою передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Всупереч наведеній нормі Закону позивач до свого позову документ про сплату судового збору не додав.

Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2-4 Закону України Про судовий збір позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 відступила від такого правового висновку, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

За системного, цільового тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України Про судовий збір , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підстав звільнення позивача від сплати судового збору, установлених ч.2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , чи наявності у позивача передбачених ст. 5 цього Закону пільг щодо сплати судового збору, з матеріалів позову не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, при зверненні до суду з цим позовом позивачу належить сплатити судовий збір, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 420,40 грн., та подати суду квитанцію про сплату судового збору для доказу виправлення зазначеного недоліку або ж надати суду докази наявності підстав (пільг) звільнення від сплати судового збору.

З врахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України адміністративний позов слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначеного недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали.

Якщо позивач у встановлений строк усуне зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій