Ухвала

від 06.07.2020 по справі 322/1010/19

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 322/1010/19

Провадження № 6/322/6/20

У Х В А Л А

06 липня 2020 року смт. Новомиколаївка

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Шиш А.Б.

при секретарі Вишняк Т.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" про відстрочення виконання рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" про стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1.Фермерське господарство "Саранчі Миколи Петровича" (далі - боржник), звернулося до суду із заявою, в якій вказувало, що рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року було стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 123217 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування завданих самовільним зайняттям земельної ділянки в 2018 та 2019 роках збитків, а також судові витрати, в сумі 1232 гривні 18 копійок. Підставою для звернення із заявою про відстрочення виконання судового рішення стало те, що боржник здійснює діяльність, пов`язану із вирощуванням сільськогосподарських культур, з весни 2020 року склалась надзвичайно критична ситуація, пов`язана з недостатністю обігових коштів та важким фінансовим станом, на даний час боржник знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі під впливом низки наведених нижче, але не обмежуючись ними, несприятливих факторів, зокрема: світова пандемія коронавірусу COVID-19 та впроваджений Кабінетом Міністрів України режим карантину, який Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)" визнано форс-мажорними обставинами, критично знизили можливість здійснення у тому числі і безпосередньо діяльності з вирощування сільськогосподарських культур, сільгоспвиробники, зокрема, фермери, обмежені в пересуванні та не мають змоги повноцінно забезпечувати виконання свого виду діяльності; ситуація із блокуванням банківських рахунків діє як досить впливова антиреклама. Боржник здійснює діяльність, пов`язану із вирощуванням сільськогосподарських культур, що є тривалим і складним процесом. Як наслідок, підприємства, які своєю діяльністю пов`язані з фермерськими господарствами, не бажають співпрацювати із контрагентом, у якого заблоковані рахунки. В зв`язку з арештом рахунків боржник не має можливості сплачувати податки та відповідні платежі до органів Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та співробітники відповідача не отримують заробітну плату. Боржник вважає, що вказані вище фактори унеможливлюють господарську діяльність та можуть призвести до його банкрутства. Таким чином, за одночасного поєднання скрутного матеріального становища, реальної наявності загрози банкрутства суб`єкта господарювання, пандемії коронавірусу і введений у зв`язку з нею карантин, боржник звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі № 322/1010/19 до 15 січня 2021 року. Цей строк обумовлений циклічністю можливості отримання прибутку, а саме можливості збору, переробки та реалізації вирощеного врожаю сільськогосподарських культур (основний товар боржника) за періодом вирощування врожаю, і за цей час, боржник має реальну можливість отримати достатній обсяг коштів, необхідний для належного виконання рішення суду. Негативна економічна ситуація в країні, зумовлена, зокрема, пандемією коронавірусу, не тільки впливає на зниження фінансових показників у цілому, а й на результати господарської діяльності відповідача. Режим надзвичайної ситуації, спричинений коронавірусом, беззаперечно є надзвичайною подією, яка унеможливлює здійснення господарської діяльності у звичайному режимі, що свідчить про наявність виняткових (особливих) і непереборних обставин, через які істотно ускладнюється виконання судового рішення. Крім того, передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза погіршення економічної ситуації боржника та неможливість подальшого виконання своїх зобов`язань, а для стягувача - загроза можливості неотримання протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів. Матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, вид діяльності боржника - вирощування олійних і зернових культур, відсутність підстав ставити під сумнів намір боржника виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін, а також запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних заходів та надзвичайної ситуації, внаслідок поширення пандемії корона вірусу, на думку боржника, є підставами для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі № 322/1010/19 до 15 січня 2021 року.

2.В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_2 заяву підтримав з підстав, викладених у ній.

3.Представник стягувача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечувала з тих підстав, що боржником докази знаходження його в скрутному матеріальному становищі надані не були, запроваджені Кабінетом Міністрів України карантинні заходи жодним чином не вплинули на діяльність та розвиток фермерських господарств, протягом майже п`яти місяців, з дня набрання рішенням суду, про відстрочку виконання якого подано заяву, боржником жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, вжито не було, органом державної виконавчої служби за вказаний період, окрім накладення арешту на рахунки боржника жодних дій також вчинено не було, що свідчить про голослівність заяви боржника про його можливе банкрутство у випадку незадоволення цієї заяви. З початку розгляду справи в суді минуло понад 2 роки, і стягувач ОСОБА_3 , яка не має постійного місця роботи, має розумні сподівання на отримання грошової компенсації за порушення її прав найближчим часом, а не ще через пів року.

4.Фізична особа ОСОБА_4 , який представився головою фермерського господарства " ОСОБА_4 ", за ухвалою суду не був допущений до учаті у розгляді цієї заяви у зв`язку із ненаданням ним підтверджуючих його повноваження на участь у справі документів.

5.Враховуючи, що представництво вказаного фермерського господарства в суді було забезпечене адвокатом, суд, за згодою інших учасників справи, розглянув заяву у відсутність голови вказаного господарства.

6.Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для відстрочки виконання вищевказаного рішення суду у зв`язку з наступним.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

7.Судом встановлено, що рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року стягнуто з Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" на користь ОСОБА_3 123217 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування завданих самовільним зайняттям земельної ділянки в 2018 та 2019 роках збитків, а також судові витрати, в сумі 1232 гривні 18 копійок.

МОТИТУВАЛЬНА ЧАСТИНА

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

8.Відповідно до ч. 1, 3 - 5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

9.Виходячи із вимог даної норми, відстрочення виконання судового рішення може бути застосоване судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

10.Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що саме істотно ускладнюють виконання рішення або розлять його неможливим.

11.При вирішенні питання про відстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

12.При вирішенні питання щодо наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про недоведеність боржником їх існування.

13.Так, боржник, посилаючись на запроваджені Кабінетом Міністрів України карантинні заходи, не зазначив які конкретно із них, та яким чином, вплинули на його господарську діяльність,

14.Крім того вищевуказані карантинні заходи взагалі не можеть ускладнювати виконання рішення суду про стягнення коштів із юридичної особи.

15.Посилання ж боржника на інші, зазначені у заяві факти, зокрема його скрутне фінансове становище, не були підтверджені жодним доказом.

16.При цьому судом було відмовлено представнику боржника у долученні до справи єдиного доказу - довідки органу державної виконавчої служби про накладення арешту на його рахунки, оскільки представником боржника вказаний доказ не був завчасно направлений іншій стороні, що передбачено частиною 9 статті 83 ЦПК України, а також він не стосується предмету доказування.

17.Суд зазначає, що перебування боржника - юридичної особи у скрутному матеріальному становищі, навіть якби воно і було доведене в судовому засіданні належними доказами, також не являється підставою для надання відстрочки виконання рішення суду.

18.Крім того суд прийняв до уваги також і інтереси стягувача, яка, як було встановлено з пояснень її представника, не має постійного місця роботи, і сума в 124449 гривень 58 копійок, являється для неї значною.

19.Окрім того суд зазначає, що, як випливає із рішень судів від 22 травня 2019 року та 01 листопада 2019 року, боржник, на підставі підроблених документів, протягом двох років (з 2018 по 2019 рік) використовував належну стягувачці земельну ділянку, протягом неодноразових судових засідань, які тривали майже два роки, з грудня 2017 року по лютий 2020 року, вимоги ОСОБА_3 про повернення їй земельної ділянки не визнавав, та продовжував незаконно користуватися її земельною ділянкою та отримувати незаконний прибуток, тобто своїми умисними діями сприяв збільшенню розміру збитків.

20.Суд зазначає, що саме вищевказана винна поведінка боржника сприяла виникненню заборгованості, а тому боржнику, також і з цих причин, не може бути надана відстрочка виконання рішення суду.

21.Також суд прийняв до уваги те, що після набрання рішенням суду від 01 листопада 2019 року законної сили - 12 лютого 2020 року, та до цього часу, боржник не вжив жодних заходів, спрямованих на погашення заборгованості, і лише після накладення органом державної виконавчої служби арешту на його майно та рахунки, звернувся із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

22.Крім того боржник, зазначаючи в заяві про накладення арешту на його рахунки, що нібито впливає на його господарську діяльність, та робить не можливим сплачувати податки, обов`язкові платежі та виплату заробітної плати, посилається не на те, що вказаний факт ускладнює виконання вищевказаного рішення суду, а на те, що подальше примусове виконання рішення суду може призвести до його банкрутства, у зв`язку з чим вказане посилання боржника судом до уваги не приймається.

23.Вищевказане свідчить не про дійсні наміри боржника виконати рішення суду в подальшому, а про його намагання якомога довше не виконувати рішення суду.

24.Крім того суд зазначає, що § 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплює, що "кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом".

25.Відповідно до усталеного прецедентного права Європейського суду з прав людини § 1 статті 6 гарантує кожному право подати в суд чи відповідний орган будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином § 1 статті 6 передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби § 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і розумність строку провадження, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікувавши Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції. Таким чином, усі ті гарантії, які передбачені в § 1 статті 6 Конвенції, повинні застосовуватися і на стадії виконання рішення. Однією з таких гарантій є встановлення розумного строку провадження, а отже, і розумного строку виконання рішення суду. Розумність строку виконання в кожній справі оцінюється окремо, враховуючи складність справи, поведінку заявника та державних органів.

26.Тому суд визнає необґрунтованими посилання представника боржника, в частині того, що відстрочкою виконання рішення суду права стягувача порушені не будуть, оскільки стягувач, яка була вимушена протягом двох років в судах відстоювати свої права, на даний час з моменту звернення її до суду з першим позовом минуло два з половиною роки, з дня набрання останнім рішенням суду законної сили минуло майже чотири місяці, має право на невідкладне виконання рішення суду, і надання відстрочки ще на пів року, безумовно порушить її право на суд в розумні строки.

27.На підставі вищевказаного, враховуючи не доведення боржником у встановленому законом порядку існування жодного факту, який ускладнює виконання рішення суду, з метою забезпечення прав стягувача на справедливий суд, суд вважає заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду не обґрунтованою, та вважає необхідним відмовити в її задоволенні.

Керуючись ст. 259 - 260, 353, 435 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Фермерського господарства "Саранчі Миколи Петровича" про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 10 липня 2020 року.

Суддя А.Б.Шиш