Постанова

від 08.09.2020 по справі 322/1010/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 08.09.2020 Справа № 322/1010/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 322/1010/19 Головуючий у 1-й інстанції: Шиш А.Б.

Провадження №22-ц/807/2672/20 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кочеткової І.В.,

суддів: Дашковської А.В.,

Кримської О.М.,

секретар Семенчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фермерського господарства Саранчі Миколи Петровича про відстрочення виконання рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Саранчі Миколи Петровича про стягнення збитків,

за апеляційною скаргою голови Фермерського господарства Саранчі М.П. Саранчі М.П. на ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 01 листопада 2019 року стягнуто з Фермерського господарства Саранчі Миколи Петровича на користь ОСОБА_1 123 217,40 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки.

У червні 2020 року ФГ Саранчі М.П. звернулося до районного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення, посилаючись на те, що здійснює діяльність, пов`язану із вирощуванням сільськогосподарських культур, з весни 2020 року склалась надзвичайно критична ситуація, пов`язана з недостатністю обігових коштів та важким фінансовим станом, який виник під впливом низки несприятливих факторів, зокрема, світової пандемії коронавірусу COVID-19 та впровадженням Кабінетом Міністрів України режиму карантину. Вказані обставини критично знизили можливість здійснення діяльності з вирощування сільськогосподарських культур, він обмежений у пересуванні та не має змоги повноцінно забезпечувати виконання свого виду діяльності; ситуація із блокуванням банківських рахунків діє як досить впливова антиреклама. Підприємства, які своєю діяльністю пов`язані з фермерськими господарствами, не бажають співпрацювати із контрагентом, у якого заблоковані рахунки. В зв`язку з арештом рахунків господарство не має можливості сплачувати податки та відповідні платежі до органів Пенсійного фонду, фондів соціального страхування та співробітники відповідача не отримують заробітну плату. Боржник вважає, що вказані вище фактори унеможливлюють господарську діяльність та можуть призвести до його банкрутства. Таким чином, за одночасного поєднання скрутного матеріального становища, реальної наявності загрози банкрутства суб`єкта господарювання, пандемії коронавірусу і введення у зв`язку з нею карантин, боржник просив про відстрочення виконання рішення суду до 15 січня 2021 року.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Фермерського господарства Саранчі Миколи Петровича про відстрочення виконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Голова ФГ Саранчі М.П. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, справу направити для провадження розгляду до суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходив.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи представник ФК Саранчі М.П. не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином, дія якого продовжена до 31.10.2020.

Колегія суддів визнала причини неявки представника фермерського господарства у судове засідання неповажними. На території Запорізької області, яка відноситься до зеленої зони, діє адаптивний карантин, а отже відповідач мав можливість приймати участь у судовому засіданні із застосування засобу індивідуального захисту або за допомогою відеоконференц -зв`язку, проте не скористався таким своїм правом.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із недоведеності належними та допустимими доказами підстав для відстрочення виконання рішення суду.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

При вирішенні заяви сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Аналогічне положення міститься у Законі України Про виконавче провадження , відповідно до якого, у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.

Перелік обставин, що утруднює виконання судового рішення, наведений у цій статті, не є вичерпним, тому суд у кожному конкретному випадку повинен визначити, чи є обставини, на які посилається боржник, такими.

У роз`ясненнях, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання , суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм цивільного та господарського процесуальних кодексів України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відмовляючи відповідачеві у задоволенні його заяви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що останнім не надано доказів на підтвердження доводів про існування об`єктивних обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення.

Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Після набрання рішенням суду від 01 листопада 2019 року законної сили та до теперішнього часу боржник не вжив жодних заходів, спрямованих на відшкодування шкоди, і лише після накладення органом державної виконавчої служби арешту на його майно та рахунки, звернувся із заявою про відстрочку виконання рішення суду.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, відповідач фактично намагається переглянути його у спосіб, не передбачений законом. Незгода відповідача із судовим рішенням не є підставою для відстрочки або розстрочки його виконання.

Обставини, на які посилається відповідач як на перешкоджу до виконання рішення суду, були предметом дослідження під час розгляду спору, що виник між сторонами по суті.

В силу положень ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам закону є безпідставними.

Отже, апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачається.

Керуючись ст. ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу голови Фермерського господарства Саранчі М.П. Саранчі М.П. залишити без задоволення.

Ухвалу Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 липня 2020 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді