Постанова

від 10.07.2020 по справі 400/1550/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 р. м.ОдесаСправа № 400/1550/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі заяву Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за позовом Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року задоволено позов Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" (далі ПП) до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДПС у Миколаївській області, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року залишено без змін.

23 червня 2020 року ПП звернулось до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року щодо розподілу судових витрат.

З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 08 липня 2020 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 10 липня 2020 року було складено повне судове рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 131 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Позивачем зазначено, що у зв`язку з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції були понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 9 682,15 грн.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання 04 червня 2020 року представником позивача зроблено відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги разом з заявою до суду надано договір про надання правової допомоги №14/02-2020 від 14 лютого 2020 року, додаток до договору про надання правової допомоги №14/02-2020 від 14 лютого 2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 19 червня 2020 року, рахунок-фактуру №22/06 від 22 червня 2020 року.

На підтвердження виконання представником позивача - адвокатом Шереметом М.П. умов договору про надання правової допомоги №14/02-2020 від 14 лютого 2020 року у суді апеляційної інстанції в матеріалах справи наявні відзив на апеляційну скаргу, додаткові пояснення, подані за підписом ОСОБА_1 П.. Крім того, представник позивача приймав участь у судових засіданнях у приміщені суду та у режимі відео конференції, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19.

Враховуючи наведене позивачем доведено надання йому адвокатом Шереметом М.П. зазначених послуг у суді апеляційної інстанції на суму 9682,15 грн..

Крім того, відповідно до положень ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, в обґрунтування неспівмірності витрат на правничу допомогу ДПС надало заперечення на відповідне клопотання, в якому зазначено, що позивачем не подано заяву про розподіл судових витрат, як окремий документ.

Колегія суддів зазначає, що приписи Глави 8 КАС України не встановлюють обов`язку для учасника справи подавати заяву про розподіл судових витрат окремо оформленим клопотанням.

Крім того, апелянт не заперечує, що у відзиві на апеляційну скаргу та під час судового засідання 04 червня 2020 року представником позивача зроблено відповідну заяву.

Також ДПС у своїх запереченнях посилається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу визначено, що сума судових витрат становить 5404 грн., а при зверненні з заявою про ухвалення додаткового судового рішення - 9682,15 грн..

Колегія суддів зазначає, що представник позивача не міг наперед визначити об`єм наданих послуг, оскільки відповідно до умов договору про надання правової допомоги №14/02-2020 від 14 лютого 2020 року та додатку до цього договору визначається, що участь у судовому засіданні є окремою послугою, вартість надання якої розраховується погодинно.

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги вказані посилання та зазначає, що розбіжність у сумах витрат на правничу допомогу, що була заявлена у відзиві та у заяві про ухвалення додаткового рішення, обумовлена проведеними судовими засіданнями у суді апеляційної інстанції, у яких представник позивача приймав участь.

Також у запереченнях ДПС зазначає, що направлена позивачем заява не містила жодних із перелічених в додатках документів, що позбавило можливості ознайомитись із їх змістом та оцінити співмірність.

Однак, судом 30 червня 2020 року було направлено на офіційну електронну адресу відповідача заяву разом з усіма додатками та, відповідно до звіту, 30 червня 2020 року о 10:38 вказане повідомлення було прочитано.

Зважаючи, що заперечення проти заяви про винесення додаткового рішення подано 03 липня 2020 року, відповідач мав змогу ознайомитись із переліченими в додатках документами.

Також, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики ЄСПЛ (скарга Віктора Коньяку №4941/07 проти Румунії) позивач має право на відшкодування судових витрат тільки в тій мірі, в якій був встановлений фактичний характер, необхідності та обґрунтованості їх.

Враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність фактичного отримання правничої допомоги, її необхідності, обґрунтованості (з урахуванням, зокрема, складності справи та тривалості судового розгляду справи між сторонами) та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката Шеремета М.П., які підлягають відшкодуванню.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат стосовно витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.131, 134, 252, 311, 321, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" про ухвалення додаткового судового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року по справі за позовом Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Винести додаткову постанову, якою стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 43144729, юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6) на користь Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства "Рутенія-М" (код ЄДРПОУ 32093761, юридична адреса: 55150, Миколаївська область, Кривозерський район, с.Бурилове, вул.Садова, 59) суму судових витрат на правничу допомогу у розмірі 9682,15 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дві) гривні 15 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 10 липня 2020 року.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Єщенко О.В.