Рішення

від 06.07.2020 по справі 910/12512/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 910/12512/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Борецький В.Г. довіреність від 15.01.2020 (в с/з 30.06.2020);

Сінкевич І.А. - (керівник) паспорт МЕ№364153 від 10.02.2004;

від відповідача: Орєхов Р.В. - довіреність від 02.09.2019 (в с/з 30.06.2020),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива"

про стягнення 143071,23 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Жива Нива" про стягнення 143071,23 грн заборгованості за договором про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу7 "Італійський квартал" від 17.11.2016 №81.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 у справі №910/12512/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" до Товариства з додатковою відповідальністю "Жива Нива" про стягнення 143071,23 грн заборгованості з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.09.2019 залишено без змін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019 матеріали справи №910/12512/19 передані на розгляд судді Терлецькій-Байдюк Н.Я.

Ухвалою суду від 16.12.2019 суддею Терлецькою-Байдюк Н.Я. справу №910/12512/19 прийнято до свого провадження; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Житомирської області від 03.03.2020 №57/2020, у зв`язку з тим, що суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. рішенням Вищої ради правосуддя №621/0/15-20 від 27.02.2020 звільнена з посади судді Господарського суду Житомирської області у відставку, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями № 910/12512/19, згідно якого вказана справа була передана судді Вельмакіній Т.М.

Ухвалою суду від 10.03.2020 суддею Вельмакіною Т.М. справу №910/12512/19 прийнято до свого провадження, призначено підготовче засідання на 31.03.2020.

Зважаючи на установлення карантину Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням подальших змін, що передбачає певні обмежувальні заходи, що могли перешкодити представникам сторін з`явитись у підготовче засідання, враховуючи клопотання представників сторін про відкладення підготовчого засідання, а також те, що питання, визначені ст.182 ГПК України, не можуть бути розглянуті, суд неодноразово відкладав підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 04.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2020.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.06.2020 до 06.07.2020.

В судовому засіданні 30.06.2020 представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.116-119). Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті спожитих послуг, у зв`язку з чим останній заборгував позивачу 143071,23 грн. Звернула увагу суду, що за умовами договору на утримання не передбачено здійснення надання житлової послуги з утримання спільного майна, чи/або з утримання будинку відповідача, його внутрішньобудинкових систем та прибудинкової території. Наголосила, що укладений сторонами договір є цивільно - правовим, тому заперечення відповідача із зсиланнями на Закон України "Про житлово-комунальні послуги" є безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.06.2020 проти позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (а.с.92-97). Вважає, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу не підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами. Стверджує, що позивачем протиправно включено до структури оплати послуг за договором такі складові, як водопостачання, водовідведення та діяльність з поводження з побутовими відходами, оскільки укладений сторонами договір не відповідає вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Після оголошеної перерви в судове засідання 06.07.2020 не прибув.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (власник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровська рив`єра" (управляюча організація/позивач) укладено договір №81 про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу "Італійський квартал" (далі - Договір) (а.с.14-17).

Договір про участь у витратах на утримання території було укладено, у зв`язку з придбанням відповідачем у позивача індивідуального житлового будинку, загальною площею - 240.00 кв. м., житлова площа - 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: провулок Луківський, 12 у місті Києві (надалі - Будинок ), на підставі договору купівлі - продажу будинку від 17 листопада 2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стороженко Я.В. та зареєстрованого в реєстрі за №800.

У відповідності до цього Договору, власник зобов`язується брати участь у витратах на утримання території котеджного комплексу та оплачувати Управляючій організації отримані послуги на умовах, що визначені цим договором, а управляюча організація зобов`язується своєчасно виконувати роботи та надавати послуги по обслуговуванню котеджного комплексу та забезпеченню котеджу комунальними послугами на умовах, що передбачені цим договором (п.2.1. Договору).

Пунктом 2.2 Договору визначено, що управляюча організація зобов`язується надавати власнику наступні послуги:

- прибирання території загального користування котеджного комплексу;

- вивезення побутового сміття;

- забезпечення охорони території котеджного комплексу;

- технічне обслуговування мереж та систем водопостачання, водовідведення, зливової каналізації, електропостачання та зовнішнього освітлення котеджного комплексу;

- поточний ремонт мереж та систем водопостачання, водовідведення, та зливової каналізації, електропостачання та зовнішнього освітлення та об`єктів благоустрою котеджного комплексу;

- утримання зелених насаджень та об`єктів благоустрою котеджного комплексу;

- прибирання від снігу території загального користування котеджного комплексу.

- освітлення території загального користування території котеджного комплексу.

Крім цього, до складу витрат на обслуговування котеджного комплексу включаються також витрати на утримання обслуговуючого персоналу, компенсація орендної плати за земельну ділянку на якій розміщений котеджний комплекс та накладні витрати.

Управляюча організація також забезпечує надання власнику комунальних послуг з холодного водопостачання та водовідведення. Зазначені комунальні послуги власник зобов`язується компенсувати управляючій організації згідно показів засобів обліку холодної води та тарифів встановлених відповідними міськими службами.

Відповідно до пункту 5.1. Договору про участь у витратах на утримання території, загальна вартість послуг за Договором складається з постійної плати за послуги та змінної плати за послуги.

Постійна плата за послуги розраховуються пропорційно загальної площі котеджу та вартості наданих послуг та становить до 23,19грн з ПДВ за метр квадратний площі котеджу (п.п.5.1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 5.1.2 Договору, змінна плата за послуги складається з компенсації комунальних послуг з холодного водопостачання та водовідведення, а також з компенсації орендної плати за земельну ділянку власника. Розмір компенсації за комунальні послуги, спожиті власником встановлюються виходячи з фактично спожитого обсягу, за тарифами, передбаченими в договорах на поставку комунальних послуг з холодного водопостачання та водовідведення, укладених управляючою організацією з постачальником зазначених комунальних послуг. Розмір компенсації орендної плати за земельну ділянку власника визначається згідно нормативної грошової оцінки та сплачується власником до дати оформлення його прав на земельну ділянку власника.

За умовами п.5.2 Договору, розрахунковим періодом за отримані послуги є календарний місяць.

Рахунки за отримані власником послуги надаються управляючою організацією не пізніше ніж 10 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.5.3 Договору).

У відповідності до п. 5.4. Договору про участь у витратах на утримання території, власник, починаючи з 17.11.2016 щомісячно сплачує рахунки за послуги, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що власник щомісячно самостійно знімає показники засобів обліку холодної води Котеджу, вносить їх до рахунку наданого Управляючою Організацією у відповідності до п.5.3. та у строки, передбачені п.5.4 цього Договору сплачує рахунок та надає Управляючій Організації копії квитанції про сплату рахунку.

В разі порушення цілісності пломб засобів обліку холодної води Котеджу, або експлуатації Власником зазначених засобів обліку Котеджу з простроченим строком повірки, Управляюча Організація нараховує оплату за споживання холодного водопостачання та водовідведення по нормативам споживання (п. 5.7 Договору).

За невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

Згідно з п.6.2 Договору, за прострочення оплати грошових коштів, як це передбачено п. 5.4. Договору, Власник сплачує на користь Управляючої Організації пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Договір набирає чинність з моменту підписання договору та діє до дати підписання додаткової угоди про його розірвання або підписання нового договору з застереженням про припинення договору (п.7.1 Договору).

Договором купівлі-продажу житлового будинку від 17.11.2016 підтверджується придбання відповідачем у власність нерухомого майна, а саме житлового будинку , розташованого за адресою: провулок Луківський, буд.12, м.Київ (а.с.18-19).

Договором оренди земельної ділянки від 16.04.2015 підтверджується передача Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпровська рив`єра" (позивач) в оренду (строкове платне користування) земельної ділянки, місце розташування якої - урочище Оболонь, на вул.Богатирській, на північ від затоки Верблюд (будівельна адреса: вул. Богатирська, 32-352; поштова адреса: пров. Луківський,12) в Оболонському районі м.Києва; цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуальної котеджної забудови (а.с.20-26).

На виконання умов договору позивач, як управляюча організація надавав послуги з утримання території котеджного комплексу за адресою: м.Київ, провулок Луківський,12, яка належить ТОВ "Жива Нива", загальною площею 240м2, що не заперечувалося також і відповідачем.

За даними позивача, за період з 01.01.2018 по 31.07.2019 ним було надано відповідачеві послуги з утримання території котеджного комплексу на загальну суму 127951,14 грн. На вказану суму витрат позивачем долучено до матеріалів копії рахунків, які виставлялися відповідачу до оплати (а.с.30-34).

Також до справи долучено листування сторін в період з серпня 2018 по серпень 2019, з якого вбачається наявність заперечень відповідача щодо проведення ним розрахунків за Договором (а.с.35-48).

Несплата ТОВ "Жива Нива" вартості отриманих послуг стала підставою звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної суми заборгованості та нарахованих сум пені та 3% відсотків річних.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши усні та письмові пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи таке.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Зазначене кореспондується з приписами ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведені приписи законодавства, та те, що відповідачем не було виконано обов`язку щодо відшкодування витрат позивача на утримання території котеджного комплексу, а також сплату комунальних платежів, визначеного умовами договору №81 від 17.11.2016, за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 127951,14грн з відшкодування витрат управляючої організації (позивача) на утримання території котеджного комплексу "Італійський квартал". Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що обов`язок власника сплачувати вартість одержаних послуг випливає з прямої вказівки договору, а також із правовідносин, в силу яких особа не відмовляється від прийняття послуг, споживає їх щомісячно, та зобов`язується до певних дій.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки, як зазначалося вище, згідно п.5.4 Договору, відповідач зобов`язався, починаючи з 17.11.2016 щомісячно сплачувати рахунки за послуги, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. При цьому проведення таких розрахунків не ставиться в залежність від направлення цих рахунків відповідачу, оскільки у п.5.3 Договору сторони погодили, що рахунки за отримані власником послуги надаються управляючою організацією не пізніше ніж 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Доказів того, що позивач відмовив відповідачу у наданні відповідних рахунків матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що відповідач, заперечуючи позовні вимоги, вказує на не зазначення в Договорі та неможливість встановлення вартості окремих послуг, суд вважає за доцільне звернути увагу, що як зауважив позивач під час розгляду справи та не заперечив відповідач, даний Договір виконувався відповідачем без зауважень з 17.11.2016, що свідчить про погодження сторонами всіх його умов, необхідних для належного виконання.

При цьому, заявлені до стягнення суми за спірний період визначено позивачем, виходячи з розміру постійної плати (п.5.1.1. Договору), розміру компенсації орендної плати за земельну ділянку (розрахунок якої щодо відповідача додано до матеріалів справи (а.с. 29)), а також з переданих відповідачем (на виконання п. 5.6 Договору) показників засобів обліку холодної води. Компенсацію послуг з холодного водопостачання та з водовідведення включено лише до рахунків за березень, травень, липень та серпень 2018 року і їх нарахування у визначених позивачем сумах відповідач не спростував, оскільки інші показники засобів обліку на підтвердження своїх заперечень не надав.

Пунктом 5.6 Договору визначено, що власник щомісячно самостійно знімає показники засобів обліку холодної води Котеджу, вносить їх до рахунку наданого Управляючою Організацією у відповідності до п.5.3. та у строки, передбачені п.5.4 цього Договору сплачує рахунок та надає Управляючій Організації копії квитанції про сплату рахунку.

Судом враховується також, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до позивача з приводу не надання чи неналежного надання послуг. Доказів надання вказаних послуг відповідачу іншими підприємствами також не надано.

Натомість матеріали справи містять ряд документів, зокрема укладених позивачем договорів з іншими господарюючими суб`єктами та підписаних сторонами цих договорів актів приймання - передачі послуг, які спрямовані саме на забезпечення належного виконання спірного Договору та підтверджують виконання його умов позивачем , а також обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача сум заборгованості (а.с.120 - 174).

Також суд вважає за необхідне наголосити, що у п. 3.1.1 Договору відповідач зобов`язався своєчасно здійснювати розрахунки з управляючою організацією, відповідно до статті 5 цього Договору, починаючи з 17.11.2016р.

У п. 3.2 Договору сторони погодили права відповідача, зокрема на зменшення плати, на своєчасне отримання інформації, внесення за погодженням з управляючою організацією у Договір змін, що впливають на розмір плати за послуги, тощо. Однак правом не виконувати свій обов`язок щодо проведення розрахунків за тих чи інших обставин, згідно Договору відповідач не наділений.

Згідно з п. 7.1,. Договір набуває чинність з моменту підписання та діє до дати підписання додаткової угоди щодо його розірвання або підписання нового договору з застереженням про припинення Договору.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що всі суперечки, що можуть виникати в процесі виконання цього Договору повинні бути розглянуті стороною шляхом проведення переговорів. В разі недосягнення згоди зі спірних питань, такий спір може бути переданий на розгляд відповідного суду.

Доказів внесення змін до Договору чи його розірвання відповідачем не надано.

Доводи відповідача щодо не відповідності укладеного договору №81 від 17.11.2016 вимогам Закону України "Про житлово-комунальні послуги" судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлова послуга це - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Відповідно до п.12. ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", послуга з управління багатоквартирним будинком це - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

За результатами аналізу вищенаведених норм Закону України "Про житлово- комунальні послуги" вбачається, що житлова послуга надається лише власникам приміщень багатоквартирного будинку і спеціальні норми зазначеного закону застосовуються у правовідносинах, які пов`язані з обслуговуванням спільного майна власників багатоквартирного будинку.

За договором купівлі - продажу житлового будинку від 17.11.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стороженко Я.В. та зареєстрованого в реєстрі за №800, відповідач набув у власність індивідуальний житловий будинок, загальною площею - загальна площа - 240,00 кв. м., житлова площа - 102,4 кв.м., що знаходиться за адресою: провулок Луківський, 12 у місті Києві.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України відповідач, як власник зобов`язаний самостійно утримувати майно, що йому належить.

Зазначена стаття Цивільного кодексу України встановлює презумпцію обов`язку власника нести всі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна.

За умовами договору про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу "Італійський квартал" за №81 від 17.11.2016 не передбачено надання відповідачу послуг з утримання його майна, а також земельної ділянки, на якій він знаходиться.

Як зазначив позивач, ТОВ "Дніпровська рив`єра" здійснюється реалізація проекту котеджної забудови земельних ділянок загальною площею 43 га, які розташовані в урочищі "Оболонь" по вул. Богатирській на північ від затоки Верблюд в Оболонському районі м. Києва. На дату звернення до суду, позивачем побудовано, введено в експлуатацію та реалізовано на користь третіх осіб 100 будинків (перша черга будівництва) котеджного комплексу. Кожен з будинків, має окрему виділену земельну ділянку на якій він розташовується. Один з таких будинків придбав відповідач. Крім того, позивач виконав будівництво інфраструктури котеджного комплексу, яка знаходиться в межах вулиць Редьчинська, Луківська, Дубищанська, Калиновий Ріг, Редьчинський проїзд, Луківський проїзд, Калиновий Ріг проїзд, Богатирський проїзд, Луківський проїзд, Луківський провулок, Дубищанський провулок у місті Києві. Інфраструктура котеджного комплексу (асфальтовані дороги та тротуари, газони та зелені насадження, система вуличного освітлення, система поливу, дитячий майданчик, огородження та засоби охорони та контрольно - пропускний пункт, тощо) є приватною власністю позивача, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим №8000000000:78:139:0200, площею 1,8 га та орендується позивачем. Таким чином, позивачем створено всі необхідні передумови для використання території котеджного комплексу власниками будинків (проїзд до власного будинку, забезпечення режиму охорони, освітлення, прибирання та вивіз сміття, тощо) та отримання комунальних послуг через мережі позивача.

За твердженнями позивача, у зв`язку з необхідністю підтримання останнім належного стану інфраструктури котеджного комплексу щодо створення відповідного комфортного середовища власникам будинків першої черги на території котеджного комплексу, істотною умовою продажу майна було укладення між позивачем та відповідачем Договору на утримання території котеджного комплексу "Італійський квартал".

Вказане підтверджується наданим до справи Договором купівлі - продажу житлового будинку від 17.11.2016, підписаним сторонами у справі, згідно п. 4.3 якого, відповідач зобов`язався укласти з позивачем договір про участь у витратах на утримання території та сплати комунальних платежів (а.с. 18 - 19).

Відтак, відповідно до умов укладеного Договору, відповідач, зобов`язався брати участь у витратах на утримання території котеджного комплексу, що розташована на земельній ділянці, яка орендується позивачем та на якій розміщена інфраструктура котеджного комплексу, що є власністю позивача.

Так, Договір про участь у витратах на утримання території котеджного комплексу "Італійський квартал" передбачає, що позивач забезпечує надання послуг з прибирання території загального користування комплексу, вивезення побутового сміття, забезпечення охорони території комплексу, технічне обслуговування мереж та систем водопостачання, водовідведення, зливної каналізації, електропостачання та зовнішнього освітлення котеджного комплексу, поточний ремонт мереж та систем водопостачання, водовідведення та зливної каналізації, електропостачання та зовнішнього освітлення та об`єктів благоустрою котеджного комплексу, утримання зелених насаджень та об`єктів благоустрою котеджного комплексу, прибирання від снігу території загального користування котеджного комплексу, освітлення території загального користування котеджного комплексу. В той же час, позивач не надає послуги, що підлягають затвердженню державними органами та/або органами місцевого самоврядування відповідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Отже, за умовами цього Договору не передбачено здійснення надання житлової послуги з утримання спільного майна, чи/або з утримання будинку відповідача, його внутрішньобудинкових систем та прибудинкової території.

Таким чином правові відносини, які виникли між позивачем та відповідачем на підставі договору на утримання території котеджного комплексу, за своїм змістом не передбачають надання відповідачу житлових послуг (послуги з управління багатоквартирним будинком), а тому умови цього Договору в частині надання послуг на утримання території та обладнання котеджного комплексу не підпадають під предмет регулювання Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статі 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначене, оскільки відповідач не підтвердив належними доказами проведення розрахунків з позивачем у заявленій останнім сумі за надані згідно Договору послуги за період з січня 2018 по 31.07.2019, позовні вимоги в частині стягнення 127951,14 грн основного боргу, на переконання суду, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Вказане кореспондується з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважаться таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, позивач, крім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 3614,00 грн пені за період з 21.03.2019 по 09.09.2019 та 11506,09грн 3 % річних за період з 21.02.2018 по 09.09.2019.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд встановив, що остання обрахована в розмірі 0,1%, як це визначено п. 6.2 Договору, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України. Крім того, при нарахуванні пені позивач не врахував вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а тому пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором від 17.11.2016 підлягає частковому задоволенню у розмірі 3407,42грн, нарахованих:

- за період з 21.03.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 1036,45грн;

- за період з 23.04.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 837,38грн;

- за період з 21.05.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 661,47грн;

- за період з 21.06.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 473,99грн;

- за період з 23.07.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 287,19грн;

- за період з 21.08.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 110,94грн.

За вказаного, обґрунтовано заявлена сума пені складає 3407,42 грн. У стягненні 206,58грн пені слід відмовити.

За ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних суд встановив, що при нарахуванні 3% річних за прострочку сплати за зобов`язаннями по оплаті послуг за договором від 17.11.2016 позивач також не врахував вимоги ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Законодавство" розрахунок нарахувань 3% річних з урахуванням вимог законодавства, суд вважає, що правомірним є нарахування річних в сумі 3150,80грн, зокрема нарахованих:

- за період з 21.02.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6392,78грн, що склало 296,87грн;

- за період з 21.03.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6360,68грн, що склало 280,74грн;

- за період з 21.04.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 7158,06грн, що склало 297,70грн;

- за період з 22.05.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6386,36грн, що склало 249,86грн;

- за період з 22.06.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 8301,53грн, що склало 303,63грн;

- за період з 21.07.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6386,36грн, що склало 217,84грн;

- за період з 21.08.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 9305,66грн, що склало 293,70грн;

- за період з 21.09.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 7803,89грн, що склало 226,42грн;

- за період з 23.10.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6409,80грн, що склало 169,64грн;

- за період з 21.11.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6409,80грн, що склало 153,84грн;

- за період з 21.12.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6431,99грн, що склало 138,51грн;

- за період з 22.01.2018 по 09.09.2019 на суму боргу 6387,60грн, що склало 121,28грн;

- за період з 21.02.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6373,73грн, що склало 104,77грн;

- за період з 21.03.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 89,16грн;

- за період з 23.04.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 72,58грн;

- за період з 21.05.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 57,54грн;

- за період з 21.06.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 41,47грн;

- за період з 23.07.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 25,40грн;

- за період з 21.08.2019 по 09.09.2019 на суму боргу 6307,15грн, що склало 9,85грн.

З огляду на наведене, правомірним є нарахування 3% річних за несвоєчасне проведення відповідачем розрахунків за надані послуги в загальній сумі 3150,80грн. Заявлені до стягнення 8355,29грн 3% річних є безпідставними.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню на суму 127951,14 грн основного боргу, 3407,42 грн пені, 3150,80 грн 3% річних. У стягненні 206,58 грн пені та 8355,29 грн 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (04209, м. Київ, вул. Редьчинська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 32671911) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (13413, Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 36104813) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" (13413, Житомирська область, Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, буд. 9, код ЄДРПОУ 36104813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська Рив`єра" (04209, м. Київ, вул. Редьчинська, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 32671911):

- 127951,14 грн основного боргу;

- 3407,42 грн пені;

- 3150,80 грн 3% річних;

- 2017,64 грн судового збору.

3. У стягненні 206,58 грн пені та 8355,29 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.07.20

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов.).