Рішення

від 02.07.2020 по справі 240/7650/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Житомир справа № 240/7650/20

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Мазуренко Т.В.,

представника відповідача - Омельчука М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що документи, надані товариством для митного оформлення товару за ВМД №UА100530/2020/020426 та №UА 100530/2020/014895, у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів, а доводи відповідача при винесенні оскаржуваних актів є надуманими, обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні або недостовірні дані у нього не було, а тому підстави для винесення оскаржуваних актів були відсутні.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

15.06.2020 до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Зазначає, що у зв`язку із ненаданням повного пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, з позивачем проведено процедуру консультацій, проте позивачем не було підтверджено належними документами заявлену митну вартість. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях. У подальшому позивачем було сплачено донараховані суми митних платежів. Враховуючи вищевикладене, наголошує, що митниця при винесенні оскаржуваних карток відмови та рішень про коригування митної вартості товару діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 125-134).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12 березня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д.» шляхом електронного декларування було подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення вантажно-митну декларацію №UAI00530/2020/014895, за якою на адресу позивача надійшов посуд столовий кухонний із зміцненого скла в асортименті та інший посуд для пиття в асортименті з країни виробника - Індія, виробник - "BOROSILLIMITED" (а.с.18-21).

Одночасно з вищевказаною ВМД позивачем було подано відповідачу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: контракт №20/11 від 20.11.2019 року, проформу інвойс-специфікацію від 20.11.2019 року, пакувальний лист, рахунок-фактуру (інвойс) №8213000141 від 22.01.2020 року, коносамент №ССLВОМ 190663, довідку про вартість морського перевезення №329937 від 10.03.2020 року, автотранспортну накладну (СМR) А№337658, сертифікат походження №140222 від 31.01.2020 року, платіжні доручення про оплату вартості товару №21 від 18.12.2019 року на суму 8234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 року на суму 19134,98 доларів США (а.с.22-44).

На вимогу відповідача, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надав прайс-листи виробника товару, копію експортної митної декларації країни відправлення X/Q 5774429, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-524 від 12.03.2020 року (а.с.45-63).

Розрахована декларантом митна вартість товару склала 716 265,80 грн, а сума митних платежів - 231 991,59 грн, які були сплачені позивачем платіжним дорученням №3279 від 12.03.2020 року на суму 231 990,00 грн.

13.03.2020 року відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300094/1, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Митна вартість визначена відповідачем склала 1 166 257,40 грн (а.с.64-66).

13.03.2020 року, у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості, відповідачем було винесено Картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00198 та вказано на необхідність подання належним чином оформленої ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості та сплатити митні платежі у повному обсязі (а.с.67-68).

Крім того, 27 квітня 2020 року позивачем шляхом електронного декларування було подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення вантажно-митну декларацію №UA100530/2020/020426, за якою на адресу позивача надійшов товар - посуд столовий кухонний із склокераміки в асортименті з країни виробника - Китай, виробник - "JIANGSU YUEFENG TECHNOLOGY CO., LTD" (а.с.75-76).

Одночасно з вищевказаною ВМД позивачем було подано відповідачу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: контракт №06/09 від 06.09.2019 року, проформу інвойс-специфікацію від 06.09.2019 року №1, пакувальний лист від 01.03.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) №YЕ653-W від 01.03.2020 року, коносамент №WМS20020946, довідку про вартість морського перевезення №SIЕV0004041 від 21.04.2020 року, автотранспортну накладну (СМR) №9875, платіжні доручення про оплату вартості товару №18 від 09.10.2019 року на суму 4 789,00 доларів США та №25 від 17.03.2020 року на суму 11 061,32 доларів США (а.с.77-91).

На вимогу відповідача, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надав прайс-листи виробника товару, копію експортної митної декларації країни відправлення, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-739 від 27.04.2020 року, видаткові та прибуткові накладні (а.с.92-109).

Розрахована декларантом митна вартість товару склала 476 958,26 грн, а сума митних платежів - 141 179,64 грн, які були сплачені позивачем платіжним дорученням №3345 від 27.04.2020 року на суму 141 000,00 грн.

28.04.2020 року відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300130/2, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Розрахована відповідачем митна вартість товару склала 585 185,54 грн (а.с.110-111).

28.04.2020 року, у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості, відповідачем було винесено Картку відмови у митному оформленні №UА 100530/2020/00252 та вказано на необхідність подання належним чином оформленої ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості та сплатити митні платежі у повному обсязі (а.с.112-113).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості та картками відмови і вважаючи їх протиправними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Частиною першою статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рівень, далі - МК України) визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

У відповідності до частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною першою статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 54 МК України закріплено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до частини шостої МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затверджено наказом ДФС України від 11 вересня 2015 року №689 (далі - Методичні рекомендації).

У відповідності до пунктів 114 розділу 2 Методичних рекомендацій робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості товарів (далі - посадова особа).

Виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки включення / невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або доку

За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.

Положеннями пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій закріплено, що при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Згідно з пунктом 8 розділу 2 Методичних рекомендацій у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Положеннями розділу 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що митний орган протиправно застосував резервний метод визначення митної вартості товару за можливості встановлення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Відповідно до змісту відзиву на позовну заяву та наданих у судовому засіданні представником відповідача пояснень, митним органом було застосовано резервний метод із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст. 64 Митного кодексу України.

Щодо Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картки відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого товару було визначено позивачем у розмірі 716 265,80 грн на підставі контракту №20/11 від 20.11.2019 року, проформи інвойсу-специфікації від 20.11.2019 року, пакувального листа, рахунку-фактури (інвойсу) №8213000141 від 22.01.2020 року, коносаменту №ССLВОМ 190663, довідки про вартість морського перевезення №329937 від 10.03.2020 року, автотранспортної накладної (СМR) А№337658, сертифікату походження №140222 від 31.01.2020 року, платіжних доручень про оплату вартості товару №21 від 18.12.2019 року на суму 8234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 року на суму 19134,98 доларів США. Крім того, позивачем надавались на вимогу митного органу й додаткові документи, про що зазначалось вище.

Водночас, при коригуванні митної вартості до 1 166 257,40 грн митним органом було вказано наступне:

- відповідно до розділу 5 контракту № 20/11 від 20.11.2019 оплата за товар здійснюється двома платежами: 30% від загальної суми доставки - передоплата, решта 70% - після відвантаження товару на судно. Згідно із відомостями, що викладені у рахунку-проформі специфікації від 20.11.2019 загальна сума за товар становить 27 368,98 доларів США. Таким чином, відповідно до умов контракту перша сума платежу, а саме 30% повинна була становити 8 210,69 доларів США. Разом з тим, згідно із платіжним дорученням від 18.12.2019 оплачена сума становить 8 234,00 США. Виходячи із викладеного, загальна сума, що підлягає сплаті за товар може перевищувати ту, що зазначена у рахунку-проформі специфікації від 20.11.2019;

- відповідно до інформації, що викладена у листі Посольства України в Республіці Індія від 17 вересня 2012 р. № 6152/51-200-1751 вартість перевезення контейнеру 40'НQ на морському судні із портів Індії становить близько 2 345 доларів США. Згідно із довідкою про транспорті витрати від 10.03.2020 № 329937 витрати по доставці даного вантажу склали 24 377,00 грн, що еквівалентно 951,33 доларів США. Зазначені обставини, створюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування витрат на транспортування;

- додатково наданий рахунок-фактура №LS-4270729 від 10.03.2020 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, маршрут слідування та іншу інформацію, яка б свідчила про те, що даний документ підтверджує вартість перевезення саме оцінюваного товару. Крім того, даний документ не скріплений підписом уповноваженої особи транспортної компанії ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ"; не зазначено посаду, прізвище особи, що склала даний документ.

- додатково наданий висновок № В-524 від 12.03.2020 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Відповідно до ст. 12. Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" http://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

Враховуючи наведене вище, відповідачем зроблено висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією №UA500030/2020/202789 від 03.03.2020 - Посуд столовий із зміцненого скла (загартованого): кастрюля з кришкою - 600 упак, контейнер для продуктів з кришкою - 84 упак, кришка - 1062 упак, набір для спецій (3шт) - 240 упак, набір для спецій (12шт) - 120 упак, набір для спецій (7шт) - 108 упак, набір мисок (5 шт) - 120 упак, модельного ряду "BERGNER, INBLACK, REINBERG" Topговельна марка "BERGNER". Виробник - "BERGNER(НК) LTD". Країна виробництва - CN- 0,99 доларів США за штуку.

Суд не погоджується із зазначеними висновками митного органу з огляду на наступне.

Щодо переплати товару згідно із платіжним дорученням від 18.12.2019 на 24 дол США слід зазначити, що дана обставина не вплинула на кінцеву суму заявленої вартості товару (27 368,98 дол США), оскільки згідно платіжних доручень №21 від 18.12.2019 року на суму 8 234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 року на суму 19134,98 доларів США, які було надано митному органу, було сплачено за товар 27 368,98 дол США (а.с.43-44).

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно не взято до уваги рахунок-фактуру як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару.

Щодо вартості транспортних витрат у розмірі 24 377,00 грн суд зазначає, що дані витрати підтверджено належними доказами: довідкою перевізника ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" №329937 від 10.03.2020 (а.с.37); рахунком-фактурою №LS-4270729 від 10.03.2020, яка виписана ОСОБА_1 , міститься підпис даної особи та печатка ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", вказано найменування послуги "Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України по маршруту Мундра (Індія) - Одеса (Україна)", вартість послуги - 24 377 грн (а.с.38); платіжними дорученнями №12 від 17.04.2020 та №11 від 08.04.2020 (а.с.39-40). Суд звертає увагу, що рахунок-фактуру виписано на оплату послуги, яку детально описано, тому безпідставним є посилання відповідача на необхідність зазначення детальної інформації про товар, що транспортувався.

Також суд звертає увагу, що дані відносини із перевезення носять договірний характер і сторони вправі самостійно визначати вартість перевезення, а тому посилання відповідача на лист Посольства України в Республіці Індія від 17 вересня 2012р. № 6152/51-200-1751 не приймається судом.

Щодо експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-524 від 12.03.2020, суд звертає увагу, що відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку та відхилення даного висновку.

Також суд враховує, що відповідач дійшов хибного висновку щодо використання експертом лише одного джерела про вартість товару, оскільки сайт htps://alibaba.com є торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців, тобто це є різними джерелами щодо вартості товару.

Крім того, у висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прас-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим, висновок дає підстави вважати, що ціни та товар можуть бути зменшені на 5-20% від цінових пропозицій згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів (а.с.58-63).

Таким чином, у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви вважати митну вартість товару заниженою.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що декларантом при митному оформленні товару було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом.

Також суд враховує, що визначаючи митну вартість за резервним методом, відповідач керувався інформацією про митну вартість товару за прийнятою органом доходів і зборів вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано па експорт в Україну за №UA50003 0/2020/202789 від 03.03.2020. Однак, за цією ВМД було ввезено товар з іншим найменуванням та з іншої країни (Китаю, тоді як позивачем товар ввезено з Індії).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картка відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Щодо Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованого товару було визначено позивачем у розмірі 476 958,26 грн на підставі контракту №06/09 від 06.09.2019 року, проформи інвойсу-специфікації від 06.09.2019 року №1, пакувального листа від 01.03.2020 року, рахунку-фактури (інвойсу) №YЕ653-W від 01.03.2020 року, коносаменту №WМS20020946, довідки про вартість морського перевезення №SIЕV0004041 від 21.04.2020 року, автотранспортної накладної (СМR) №9875, платіжних доручень про оплату вартості товару №18 від 09.10.2019 року на суму 4 789,00 доларів США та №25 від 17.03.2020 року на суму 11 061,32 доларів США. Крім того, позивачем надавались на вимогу митного органу й додаткові документи, про що зазначалось вище.

Водночас, при коригуванні митної вартості до 585 185,54 грн митним органом було вказано наступне:

- рахунок-фактура №YЕ653-W від 01.03.2020 року, пакувальний лист від 01.03.2020 року, специфікація від 06.09.2019 року не містить підпису продавця, що може свідчити про те, що правочин за даними документами не схвалений продавцем у встановленому порядку та створюють сумніви щодо дійсності даних документів;

- додатково наданий висновок № В-739 від 27.04.2020 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Відповідно до ст.12. Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" http://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

- додатково надана бухгалтерська документація не може бути використана для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів, оскільки не містить інформації стосовно товарів, що імпортуються за декларацією №UA100530/2020/020426 від 27.04.2020 року.

Враховуючи наведене вище, відповідачем зроблено висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією №UА 100070/2020/410620 від 16.01.2020 року - посуд столовий із склокераміки торгівельної марки S&Т, згідно якої вартість одиниці товару склала 0,43 цента за одиницю. Розрахована відповідачем митна вартість товару склала 585 185,54 грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками митного органу з огляду на наступне.

Щодо відсутності підпису продавця на рахунку-фактурі №YЕ653-W від 01.03.2020 року, пакувальному листі від 01.03.2020 року, специфікації суд зазначає, що дані документи складені на виконання умов контракту №06/09 від 06.09.2019 року, який підписаний обома сторонами, скріплений печатками (а.с.77-81). Аналогічну печатку продавця - "JIANGSU YUEFENG TECHNOLOGY CO., LTD" проставлено на усіх зазначених документах (а.с.82-85,90-91), а тому суд вважає, що відсутні будь-які сумніви щодо несхвалення правочину цим продавцем.

Також слід врахувати, що сторонами повністю виконані зобов`язання щодо умов контракту №06/09 від 06.09.2019 року.

З огляду на викладене, відповідачем безпідставно не взято до уваги рахунок-фактуру як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару.

Щодо експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати В-739 від 27.04.2020, суд повторно звертає увагу, що відповідно до п.2 ст.11 Закону України " Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку та відхилення даного висновку.

Також суд враховує, що відповідач дійшов хибного висновку щодо використання експертом лише одного джерела про вартість товару, оскільки сайт htps://alibaba.com є торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців, тобто це є різними джерелами щодо вартості товару.

Крім того, у висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції па підставі інформації прас-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим, висновок дає підстави вважати, що ціни та товар можуть бути зменшені на 5-20% від ціпових пропозиції згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів (а.с.92-98).

Таким чином, у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви вважати митну вартість товару заниженою.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що декларантом при митному оформленні товару було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що митним органом безпідставно прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020; Рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, Київ 124, 03124. РНОКПП / ЄДРПОУ: 43337359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." (вул. Івана Гонти, 81, м. Житомир, 10019. РНОКПП / ЄДРПОУ: 31394068) 8517 (вісім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 47 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 13 липня 2020 року