Постанова

від 19.11.2020 по справі 240/7650/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/7650/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

19 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Мазуренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю, а саме: визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020; рішення про коригування митної вартості Київської митниці Держмитслужби №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020.

Не погодившись із прийнятим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати у зв"язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. З підстав викладених в апеляційній скарзі, апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи в судове засідання не з`явився, відповідних заяв та клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив колегію суддів її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Г.Т.Д." шляхом електронного декларування подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення вантажно-митну декларацію №UAI00530/2020/014895, за якою на адресу позивача надійшов посуд столовий кухонний із зміцненого скла в асортименті та інший посуд для пиття в асортименті з країни виробника - Індія, виробник - "BOROSILLIMITED".

Одночасно з вищевказаною ВМД позивачем було подано відповідачу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: контракт №20/11 від 20.11.2019, проформу інвойс-специфікацію від 20.11.2019, пакувальний лист, рахунок-фактуру (інвойс) №8213000141 від 22.01.2020, коносамент №ССLВОМ 190663, довідку про вартість морського перевезення №329937 від 10.03.2020, автотранспортну накладну (СМR) А№337658, сертифікат походження №140222 від 31.01.2020, платіжні доручення про оплату вартості товару №21 від 18.12.2019 на суму 8234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 на суму 19134,98 доларів США.

На вимогу відповідача, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надав прайс-листи виробника товару, копію експортної митної декларації країни відправлення X/Q 5774429, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-524 від 12.03.2020.

Розрахована декларантом митна вартість товару склала 716 265,80 грн, а сума митних платежів - 231 991,59 грн, які були сплачені позивачем платіжним дорученням №3279 від 12.03.2020 на суму 231 990,00 грн.

13.03.2020 відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300094/1, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не містять всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. Митна вартість визначена відповідачем склала 1 166 257,40 грн.

13.03.2022 у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості, відповідачем було винесено Картку відмови у митному оформленні №UA100530/2020/00198 та вказано на необхідність подання належним чином оформленої ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості та сплатити митні платежі у повному обсязі.

Крім того, 27.04.2020 позивачем шляхом електронного декларування подано Київській митниці Держмитслужби для митного оформлення вантажно-митну декларацію №UA100530/2020/020426, за якою на адресу позивача надійшов товар - посуд столовий кухонний із склокераміки в асортименті з країни виробника - Китай, виробник - "JIANGSU YUEFENG TECHNOLOGY CO., LTD".

Одночасно з вищевказаною ВМД позивачем подано відповідачу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: контракт №06/09 від 06.09.2019 проформу інвойс-специфікацію від 06.09.2019 №1, пакувальний лист від 01.03.2020 рахунок-фактуру (інвойс) №YЕ653-W від 01.03.2020, коносамент №WМS20020946, довідку про вартість морського перевезення №SIЕV0004041 від 21.04.2020, автотранспортну накладну (СМR) №9875, платіжні доручення про оплату вартості товару №18 від 09.10.2019 на суму 4 789,00 доларів США та №25 від 17.03.2020 на суму 11 061,32 доларів США.

На вимогу відповідача, згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України, позивач додатково надав прайс-листи виробника товару, копію експортної митної декларації країни відправлення, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-739 від 27.04.2020, видаткові та прибуткові накладні.

Розрахована декларантом митна вартість товару склала 476 958,26 грн, а сума митних платежів - 141 179,64 грн, які були сплачені позивачем платіжним дорученням №3345 від 27.04.2020 на суму 141 000,00 грн.

28.04.2020 відповідачем винесене Рішення про коригування митної вартості №UА 100000/2020/300130/2, з якого вбачалось, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Розрахована відповідачем митна вартість товару склала 585 185,54 грн.

28.04.2020, у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості, відповідачем було винесено Картку відмови у митному оформленні №UА 100530/2020/00252 та вказано на необхідність подання належним чином оформленої ВМД відповідно до рішення про коригування митної вартості та сплатити митні платежі у повному обсязі

Позивач, вважаючи коригування відповідачем митної вартості протиправним та картку відмови протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем зроблено хибний висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією №UА 100070/2020/410620 від 16.01.2020 - посуд столовий із склокераміки торгівельної марки S&Т, згідно якої вартість одиниці товару склала 0,43 цента за одиницю, розрахована відповідачем митна вартість товару склала 585 185,54 грн, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що декларантом при митному оформленні товару було подано усі необхідні документи для визначення митної вартості товару за основним методом і такі документи не викликають сумнівів.

Колегія суддів, за результатом апеляційного розгляду справи, погоджується з висновками Житомирського окружного адміністративного суду. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, апеляційний суд враховує наступне.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать:

- декларація митної вартості,

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності,

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу),

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару,

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів,

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню,

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивачем митну вартість імпортованого товару визначено у розмірі 716 265,80 грн на підставі контракту №20/11 від 20.11.2019, проформи інвойсу-специфікації від 20.11.2019, пакувального листа, рахунку-фактури (інвойсу) №8213000141 від 22.01.2020, коносаменту №ССLВОМ 190663, довідки про вартість морського перевезення №329937 від 10.03.2020, автотранспортної накладної (СМR) А№337658, сертифікату походження №140222 від 31.01.2020, платіжних доручень про оплату вартості товару №21 від 18.12.2019 на суму 8234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 на суму 19134,98 доларів США.

Крім того, позивачем надавались на вимогу митного органу й додаткові документи: прайс-листи виробника товару, копію експортної митної декларації країни відправлення X/Q 5774429, експертний висновок Житомирської торгово-промислової палати №В-524 від 12.03.2020

Однак, при коригуванні митної вартості до 1 166 257,40 грн митним органом вказано таке:

- відповідно до розділу 5 контракту № 20/11 від 20.11.2019 оплата за товар здійснюється двома платежами: 30% від загальної суми доставки - передоплата, решта 70% - після відвантаження товару на судно. Згідно із відомостями, що викладені у рахунку-проформі специфікації від 20.11.2019 загальна сума за товар становить 27 368,98 доларів США. Таким чином, відповідно до умов контракту перша сума платежу, а саме 30% повинна була становити 8 210,69 доларів США. Разом з тим, згідно із платіжним дорученням від 18.12.2019 оплачена сума становить 8 234,00 США. Виходячи із викладеного, загальна сума, що підлягає сплаті за товар може перевищувати ту, що зазначена у рахунку-проформі специфікації від 20.11.2019;

- відповідно до інформації, що викладена у листі Посольства України в Республіці Індія від 17 вересня 2012 р. № 6152/51-200-1751 вартість перевезення контейнеру 40'НQ на морському судні із портів Індії становить близько 2 345 доларів США. Згідно із довідкою про транспорті витрати від 10.03.2020 № 329937 витрати по доставці даного вантажу склали 24 377,00 грн, що еквівалентно 951,33 доларів США. Зазначені обставини, створюють обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування витрат на транспортування;

- додатково наданий рахунок-фактура №LS-4270729 від 10.03.2020 не містить інформацію про товар, що транспортувався, його вагу, маршрут слідування та іншу інформацію, яка б свідчила про те, що даний документ підтверджує вартість перевезення саме оцінюваного товару. Крім того, даний документ не скріплений підписом уповноваженої особи транспортної компанії ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ"; не зазначено посаду, прізвище особи, що склала даний документ.

- додатково наданий висновок № В-524 від 12.03.2020 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Відповідно до ст. 12. Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Відповідно до Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. Разом з тим, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" http://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

Враховуючи наведене вище, відповідачем зроблено висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією №UA500030/2020/202789 від 03.03.2020 - Посуд столовий із зміцненого скла (загартованого): кастрюля з кришкою - 600 упак, контейнер для продуктів з кришкою - 84 упак, кришка - 1062 упак, набір для спецій (3шт) - 240 упак, набір для спецій (12шт) - 120 упак, набір для спецій (7шт) - 108 упак, набір мисок (5 шт) - 120 упак, модельного ряду "BERGNER, INBLACK, REINBERG" Topговельна марка "BERGNER". Виробник - "BERGNER(НК) LTD". Країна виробництва - CN- 0,99 доларів США за штуку.

Однак такі висновки митного органу є необгрунтованими з огляду на наступне.

Так, щодо переплати товару згідно із платіжним дорученням від 18.12.2019 на 24 дол США слід зазначити, що дана обставина не вплинула на кінцеву суму заявленої вартості товару (27 368,98 дол США), оскільки згідно платіжних доручень №21 від 18.12.2019 на суму 8 234,00 доларів США та №23 від 12.02.2020 на суму 19134,98 доларів США, які було надано митному органу, було сплачено за товар 27 368,98 дол США.

Відтак, відповідачем безпідставно не взято до уваги рахунок-фактуру як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару.

Разом з тим, стосовно вартості транспортних витрат у розмірі 24 377,00 грн, то дані витрати підтверджено належними доказами на явними в матеріалах справи, а саме: довідкою перевізника ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ" №329937 від 10.03.2020 ; рахунком-фактурою №LS-4270729 від 10.03.2020, яка виписана ОСОБА_1 , міститься підпис даної особи та печатка ТОВ "ЛАМАН ШИПІНГ", вказано найменування послуги "Морське перевезення вантажу за межами державного кордону України по маршруту Мундра (Індія) - Одеса (Україна)", вартість послуги - 24 377 грн; платіжними дорученнями №12 від 17.04.2020 та №11 від 08.04.2020. Рахунок-фактуру виписано на оплату послуги, яку детально описано, тому безпідставним є посилання відповідача на необхідність зазначення детальної інформації про товар, що транспортувався.

Крім того, відносини із перевезення носять договірний характер і сторони вправі самостійно визначати вартість перевезення, а тому посилання відповідача на лист Посольства України в Республіці Індія від 17.09.2012 № 6152/51-200-1751 не може братись до уваги.

Водночас, щодо експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-524 від 12.03.2020, то колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку та відхилення даного висновку.

Також апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції, що відповідач дійшов хибного висновку щодо використання експертом лише одного джерела про вартість товару, оскільки сайт htps://alibaba.com є торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців, тобто це є різними джерелами щодо вартості товару.

У висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції на підставі інформації прас-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим, висновок дає підстави вважати, що ціни та товар можуть бути зменшені на 5-20% від цінових пропозицій згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів.

Разом з тим, визначаючи митну вартість за резервним методом, відповідач керувався інформацією про митну вартість товару за прийнятою органом доходів і зборів вартістю операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано па експорт в Україну за №UA50003 0/2020/202789 від 03.03.2020. Однак, за цією ВМД було ввезено товар з іншим найменуванням та з іншої країни (Китаю, тоді як позивачем товар ввезено з Індії).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митним органом безпідставно прийнято Рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300094/1 від 13.03.2020 та Картка відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00198 від 13.03.2020, що є підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Окрім того, стосовно рішення про коригування митної вартості №UА100000/2020/300130/2 від 28.04.2020 та Картку відмови у митному оформленні №UА100530/2020/00252 від 28.04.2020 варто зазначити, таке.

Так, митну вартість імпортованого товару визначено позивачем у розмірі 476 958,26 грн на підставі контракту №06/09 від 06.09.2019, проформи інвойсу-специфікації від 06.09.2019 року №1, пакувального листа від 01.03.2020 року, рахунку-фактури (інвойсу) №YЕ653-W від 01.03.2020 року, коносаменту №WМS20020946, довідки про вартість морського перевезення №SIЕV0004041 від 21.04.2020 року, автотранспортної накладної (СМR) №9875, платіжних доручень про оплату вартості товару №18 від 09.10.2019 року на суму 4 789,00 доларів США та №25 від 17.03.2020 року на суму 11 061,32 доларів США. Крім того, позивачем надавались на вимогу митного органу й додаткові документи, про що зазначалось вище.

При коригуванні митної вартості до 585 185,54 грн митним органом вказано наступне:

- рахунок-фактура №YЕ653-W від 01.03.2020, пакувальний лист від 01.03.2020, специфікація від 06.09.2019 не містить підпису продавця, що може свідчити про те, що правочин за даними документами не схвалений продавцем у встановленому порядку та створюють сумніви щодо дійсності даних документів;

- додатково наданий висновок № В-739 від 27.04.2020 не може бути використано як документ, що підтверджує заявлену митну вартість у зв`язку із наступним. Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Відповідно до ст.12. Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Водночас, висновок про вартість оцінюваного товару ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товару лише із одного джерела у мережі "Інтернет" http://alibaba.com. При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел.

- додатково надана бухгалтерська документація не може бути використана для підтвердження митної вартості оцінюваних товарів, оскільки не містить інформації стосовно товарів, що імпортуються за декларацією №UA100530/2020/020426 від 27.04.2020 року.

Тому, відповідачем зроблено висновок про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та визначено її за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів за митною декларацією №UА 100070/2020/410620 від 16.01.2020 року - посуд столовий із склокераміки торгівельної марки S&Т, згідно якої вартість одиниці товару склала 0,43 цента за одиницю. Розрахована відповідачем митна вартість товару склала 585 185,54 грн.

Однак, такий висновок митного органу є хибним з огляду на наступне.

Щодо відсутності підпису продавця на рахунку-фактурі №YЕ653-W від 01.03.2020, пакувальному листі від 01.03.2020, специфікації суд зазначає, що дані документи складені на виконання умов контракту №06/09 від 06.09.2019, який підписаний обома сторонами, скріплений печаткам. Аналогічну печатку продавця - "JIANGSU YUEFENG TECHNOLOGY CO., LTD" проставлено на усіх зазначених документах, а тому суд вважає, що відсутні будь-які сумніви щодо несхвалення правочину цим продавцем.

Крім того, як видно з матеріалів справи сторонами повністю виконані зобов`язання щодо умов контракту №06/09 від 06.09.2019.

Таким чином, відповідачем безпідставно не взято до уваги рахунок-фактуру як документ, що підтверджує митну вартість оцінюваного товару.

Водночас, стосовно експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати В-739 від 27.04.2020, суд повторно звертає увагу, що відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку та відхилення даного висновку.

Разом з тим, як зазначалось вище відповідач дійшов хибного висновку щодо використання експертом лише одного джерела про вартість товару, оскільки сайт htps://alibaba.com є торгівельною інтернет-платформою, на якому розміщена інформація про товари від різних продавців, тобто це є різними джерелами щодо вартості товару.

При цьому, у висновку зазначено, що експертом зроблено маркетинг ринку аналогічної продукції па підставі інформації прас-листів фірм, що займаються продажем аналогічної продукції, інформації фірм-виробників подібних товарів. Разом з тим, висновок дає підстави вважати, що ціни та товар можуть бути зменшені на 5-20% від ціпових пропозиції згідно рекомендацій Українського Суспільства Оцінювачів.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та немотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України. Відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а та від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Отже, за результатом апеляційного розгляду справи колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що дії відповідача у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами не відповідають критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових, переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 листопада 2020 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Іваненко Т.В.