ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2020 року м. Київ № 826/6870/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
установив:
У 2016 році Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж (ТОВ Енергоінвестмонтаж ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) у якому з урахуванням заяв про зміну позовних вимог просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 25.04.2016 №2553 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж .
В обґрунтування позову зазначено, що згідно наказу від 25.04.2016 №2553 призначено перевірку ТОВ Енергоінвестмонтаж без достатніх для того підстав. Так, в якості підстави для призначення перевірки зазначено підпункт 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України) адже відповідачем виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а позивач не надав відповіді на письмовий запит контролюючого органу від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ Енергоінвестмонтаж із ТОВ Латель за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.
Позивач зазначає, що лист відповідача від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 не відповідає вимогам абзацу другого пункту 73.3 статті 73 ПК України, адже не містить інформації про підстави для надіслання запиту відповідно та інформації, яка підтверджує наявність таких підстав. Оскільки вказаний запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 ПК України, позивач в силу положень абзацу одинадцятого пункту 73.3. статті 73 ПК України звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Оскільки відповідач не мав законних підстав для проведення перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж , винесення ним наказу 25.04.2016 №2553 є незаконним.
Також позивач зауважив, що, зважаючи на відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, ТОВ Енергоінвестмонтаж реалізовано право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску працівника відповідача до проведення перевірки про що повідомлено відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста від 11.05.2016 позовну заяву ТОВ Енергоінвестмонтаж прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України, за правилами загального позовного провадження.
Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Вважає, що наказ від 18.06.2019 №8408 відповідає вимогам ПК України та прийнятий за наявності достатніх підстав у зв`язку із не наданням ТОВ Енергоінвестмонтаж відповіді на письмовий запит контролюючого органу від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18.
Щодо підстав для направлення вказаного запиту відповідач пояснив, що отримав листа ДФС України від 28.10.2015 №39518/7/99-99-22-02-02-17, яким направлено для відпрацювання 5 схем ухилення від оподаткування, за якими у липні 2015 року сформовано понад 146 млн. грн сумнівного податкового кредиту, зокрема, ТОВ Капітал Агроінтернешнл (код 39745848). Згідно податкової звітності ТОВ Капітал Агроінтернешнл постачало на користь ТОВ Латель пшеничне зерно 2 класу. У липні 2015 року ТОВ Латель мало взаємовідносини з ТОВ Енергоінвестмонтаж , предметом яких було, постачання на адресу ТОВ Енергоінвестмонтаж панелей захисту трансформатора (сума ПДВ операцій становила 308 тис. грн.). Згідно інформації наявної в органах ДФС за весь період існування ТОВ Латель панелі захисту трансформаторів не придбавав, свідоцтво платника ПДВ ТОВ Латель анульовано за рішенням контролюючого органу 02.10.2015. З метою упередження можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання, на адресу ТОВ Енергоінвестмонтаж направлено запит від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ Енергоінвестмонтаж із ТОВ Латель за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.
Таким чином, у контролюючого органу були законні підстави для направлення відповідного запиту та у зв`язку із ненаданням відповіді на нього, оформлення оскаржуваного наказу на проведення позапланової виїзної перевірки.
Також зауважив, що правові наслідки спірного наказу як акту індивідуальної дії вичерпані у зв`язку із проведенням перевірки, а тому вказаний наказ не може порушувати права позивача, що виключає можливість задоволення позовних вимог щодо скасування цього наказу.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 КАС України ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Тобто, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
11.12.2015 ТОВ Енергоінвестмонтаж отримано запит ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ Енергоінвестмонтаж із ТОВ Латель за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.
Згідно вказаного запиту, у зв`язку з наявністю інформації щодо незаконного формування податкового кредиту та витрат, що зараховуються при визначенні об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання з використанням взаємовідносин з контрагентами, які надали податкову вигоду, контролюючий орган просить надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися по господарських відносинах з ТОВ Латель у липні 2015 року.
Вважаючи вказаний запит таким, що оформлений з порушенням вимог ПК України, ТОВ Енергоінвестмонтаж відмовилось надавати відповідь на такий запит.
25.04.2016 на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 ПК України та у зв`язку із ненаданням ТОВ Енергоінвестмонтаж ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ №2553 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж .
27.04.2016 за адресою ТОВ Енергоінвестмонтаж прибула ревізор-інспектор ГУ ДФС у м. Києві Мешок А.М. з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж на підставі наказу від 25.04.2016 №2553. Також 27.04.2016 ТОВ Енергоінвестмонтаж вручено копію вказаного наказу та направлення на перевірку.
Директором ТОВ Енергоінвестмонтаж не допущено ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві Мешок А.М. до проведення перевірки з мотивів незаконності призначення перевірки, про що ТОВ Енергоінвестмонтаж повідомлено відповідача листом від 27.04.2016 №27/04-3
Факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж зафіксовано також актом відповідача від 28.04.2016 №363/26-15-14-04-03.
Позивач не погодився із вказаним наказом від 25.04.2016 №2553, а тому звернувся з даним позовом до суду.
Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. У письмовому запиті обов`язково зазначаються:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатка контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. У разі коли запит складено з порушенням вказаних вимог, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, що виключає можливість призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №813/1757/18 зазначено, що формою реалізації повноважень податкового органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.
При цьому, окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.
Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі №813/4042/17 вказав, що запит контролюючого органу про надання інформації повинен містити конкретні підстави, тобто чітко окреслені обставини, які свідчать про порушення платником податкового законодавства. В іншому разі платник податку не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
З аналізу запиту ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 судом встановлено, що підставою для його направлення зазначено наявність інформації щодо незаконного формування податкового кредиту та витрат, що зараховуються при визначенні об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання з використанням взаємовідносин з контрагентами, які надали податкову вигоду, а саме з ТОВ Латель у липні 2015 року.
Разом з цим, за змістом вказаного запиту неможливо встановити інформацію, яка підтверджує вказаний факт. У запиті не зазначено:
- за результатами аналізу якої податкової інформації відповідач виявив факти, які свідчать про порушення ТОВ Енергоінвестмонтаж вимог законодавства під час взаємовідносин з ТОВ Латель у липні 2015 року;
- у чому полягають такі порушення з боку ТОВ Енергоінвестмонтаж ;
- у яких податкових деклараціях ТОВ Енергоінвестмонтаж виявлено недостовірні дані.
У відзиві на позовну заяву відповідач пояснив, що отримав листа ДФС України від 28.10.2015 №39518/7/99-99-22-02-02-17, яким направлено для відпрацювання 5 схем ухилення від оподаткування, за якими у липні 2015 року сформовано понад 146 млн. грн сумнівного податкового кредиту, зокрема, ТОВ Капітал Агроінтернешнл (код 39745848). Згідно податкової звітності ТОВ Капітал Агроінтернешнл постачало на користь ТОВ Латель пшеничне зерно 2 класу. У липні 2015 року ТОВ Латель мало взаємовідносини з ТОВ Енергоінвестмонтаж , предметом яких було, постачання на адресу ТОВ Енергоінвестмонтаж панелей захисту трансформатора (сума ПДВ операцій становила 308 тис. грн.). Згідно інформації наявної в органах ДФС за весь період існування ТОВ Латель панелі захисту трансформаторів не придбавав, свідоцтво платника ПДВ ТОВ Латель анульовано за рішенням контролюючого органу 02.10.2015. З метою упередження можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання, на адресу ТОВ Енергоінвестмонтаж направлено запит від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ Енергоінвестмонтаж із ТОВ Латель за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.
Однак, суд не враховує вказані пояснення відповідача як доказ відповідності вказаного запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України та правомірності спірного наказу, адже вказані пояснення відсутні у запиті ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18, а їх зміст не простежуються із тексту вказаного запиту. Таким чином, позивач не міг знати про зміст вказаних пояснень, з`ясувати конкретні підстави для направлення на запит від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 та встановити необхідний обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що у запиті ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 не зазначено підстав для надіслання запиту відповідно із зазначенням інформації, яка це підтверджує.
Відтак, вказаний запит не відповідає вимогам абзаців першого та другого пункту 73.3 статті 73 ПК України, а тому ТОВ Енергоінвестмонтаж звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
Оскільки у ТОВ Енергоінвестмонтаж не виникло обов`язку надати відповідь на запит ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18, а відповідач не обґрунтував наявності недостовірних даних у податкових деклараціях, поданих ТОВ Енергоінвестмонтаж , суд дійшов висновку, що у відповідач безпідставно призначив перевірку ТОВ Енергоінвестмонтаж згідно наказу від 25.04.2016 №2553, що свідчить про протиправність спірного наказу.
У постанові від 13.11.2019 у справі №2а-7371/12/1370 Верховний Суд зазначає, що позивачем можуть бути захищені його права, щодо підстав призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно постанови Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №807/2062/17 платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. При цьому ці рішення, дії або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Отже, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.
Враховуючи, що позивач не допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, суд вважає, що позивачем обрано вірний спосіб судового захисту.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності призначення податкової перевірки на підставі спірного наказу, а позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження протилежного, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 25.04.2016 №2553.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення від 28.04.2016 №446 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 1378 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.04.2016 №2553 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж .
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж (місцезнаходження юридичної особи: 02230, місто Київ, вулиця Петровського, будинок 18-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33298282).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43141267).
Суддя О.М. Чудак
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90341232 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Чудак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні