Постанова

від 09.12.2020 по справі 826/6870/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6870/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г. В.

суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

за участю секретаря Скидан С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року

у справі №826/6870/16 (розглянуто у порядку письмового провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж

до відповідача Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж (надалі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило суд, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог визнати протиправним та скасувати наказ від 25.04.2016 №2553 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж".

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що лист відповідача від 16.11.2015 року №10867/10/26-52-22-01-18 не відповідає вимогам абзацу другого пункту 73.3 статті 73 ПК України, адже не містить інформації про підстави для надіслання запиту відповідно та інформації, яка підтверджує наявність таких підстав. Оскільки вказаний запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 ПК України, позивач в силу положень абзацу одинадцятого пункту 73.3. статті 73 ПК України звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. Оскільки відповідач не мав законних підстав для проведення перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж", винесення ним наказу 25.04.2016 №2553 є незаконним. Також позивач зазначив, що зважаючи на відсутність підстав для призначення та проведення перевірки, ТОВ "Енергоінвестмонтаж" реалізовано право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе шляхом недопуску працівника відповідача до проведення перевірки про що повідомлено відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоінвестмонтаж задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 25.04.2016 №2553 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж".

Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестмонтаж" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головним управління Державної податкової служби у місті Києві (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року та прийняти нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України. Зокрема, апелянт зазначає, що підстав для направлення вказаного запиту відповідач пояснив, що отримав листа ДФС України від 28.10.2015 №39518/7/99-99-22-02-02-17, яким направлено для відпрацювання 5 схем ухилення від оподаткування, за якими у липні 2015 року сформовано понад 146 млн. грн сумнівного податкового кредиту, зокрема, ТОВ "Капітал Агроінтернешнл" (код 39745848). Згідно податкової звітності ТОВ "Капітал Агроінтернешнл" постачало на користь ТОВ "Латель" пшеничне зерно 2 класу. У липні 2015 року ТОВ "Латель" мало взаємовідносини з ТОВ "Енергоінвестмонтаж", предметом яких було, постачання на адресу ТОВ "Енергоінвестмонтаж" "панелей захисту трансформатора" (сума ПДВ операцій становила 308 тис. грн.). Згідно інформації наявної в органах ДФС за весь період існування ТОВ "Латель" панелі захисту трансформаторів" не придбавав, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Латель" анульовано за рішенням контролюючого органу 02.10.2015. З метою упередження можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання, на адресу ТОВ "Енергоінвестмонтаж" направлено запит від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ "Енергоінвестмонтаж" із ТОВ "Латель" за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.

Таким чином, у контролюючого органу були законні підстави для направлення відповідного запиту та у зв`язку із ненаданням відповіді на нього, оформлення оскаржуваного наказу на проведення позапланової виїзної перевірки.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення першої інстанції прийнято з урахуванням всіх обставин справи, а твердження апелянта є безпідставними.

У відповідності до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 11.12.2015 ТОВ "Енергоінвестмонтаж" отримано запит ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ "Енергоінвестмонтаж" із ТОВ "Латель" за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.

Згідно вказаного запиту, у зв`язку з наявністю інформації щодо незаконного формування податкового кредиту та витрат, що зараховуються при визначенні об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання з використанням взаємовідносин з контрагентами, які надали податкову вигоду, контролюючий орган просить надати пояснення та їх документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися по господарських відносинах з ТОВ "Латель" у липні 2015 року.

Вважаючи вказаний запит таким, що оформлений з порушенням вимог ПК України, ТОВ "Енергоінвестмонтаж" відмовилось надавати відповідь на такий запит.

Так, 25.04.2016 на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1. статті 78 ПК України та у зв`язку із ненаданням ТОВ "Енергоінвестмонтаж" ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ №2553 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж".

В подальшому 27.04.2016 за адресою ТОВ "Енергоінвестмонтаж" прибула ревізор-інспектор ГУ ДФС у м. Києві Мешок А.М. з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж" на підставі наказу від 25.04.2016 №2553. Також 27.04.2016 ТОВ "Енергоінвестмонтаж" вручено копію вказаного наказу та направлення на перевірку.

Директором ТОВ "Енергоінвестмонтаж" не допущено ревізора-інспектора ГУ ДФС у м. Києві Мешок А.М. до проведення перевірки з мотивів незаконності призначення перевірки, про що ТОВ "Енергоінвестмонтаж" повідомлено відповідача листом від 27.04.2016 №27/04-3

Факт недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки ТОВ "Енергоінвестмонтаж" зафіксовано також актом відповідача від 28.04.2016 року №363/26-15-14-04-03.

Позивач не погоджуючись із винесеним Наказом №2553 від 25.04.2016 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Енергоінвестмонтаж", звернувся до суду із позовом та просив суд його задовольнити.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у запиті ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 не зазначено підстав для надіслання запиту відповідно із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

Відтак, вказаний запит не відповідає вимогам абзаців першого та другого пункту 73.3 статті 73 ПК України, а тому ТОВ "Енергоінвестмонтаж" звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, а тому наказ відповідача від 25.04.2016 року №2553 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача суперечить нормам ПК України, а тому є протиправним.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 75.1 статі 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2 пункту 75. 1 статті 75 Податкового кодексу України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок платників податку регламентовано статтею 78 Податкового кодексу України.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, в якості підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача зазначено п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок №1245).

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 Порядку №1245 встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв`язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження. У разі коли запит складено з порушенням вказаних вимог, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, що виключає можливість призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, що підставою для направлення запиту ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 зазначено наявність інформації щодо незаконного формування податкового кредиту та витрат, що зараховуються при визначенні об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання з використанням взаємовідносин з контрагентами, які надали податкову вигоду, а саме з ТОВ "Латель" у липні 2015 року.

Судом першої інстанції звернуто увагу, що за змістом вказаного запиту неможливо встановити інформацію, яка підтверджує вказаний факт. У запиті не зазначено:

- за результатами аналізу якої податкової інформації контролюючим органом виявилено факти, які свідчать про порушення ТОВ "Енергоінвестмонтаж" вимог законодавства під час взаємовідносин з ТОВ "Латель" у липні 2015 року;

- у чому полягають такі порушення з боку ТОВ "Енергоінвестмонтаж";

- у яких податкових деклараціях ТОВ "Енергоінвестмонтаж" виявлено недостовірні дані.

Апелянт в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву зазначає, що контролюючим органом отримано листа ДФС України від 28.10.2015 року №39518/7/99-99-22-02-02-17, яким направлено для відпрацювання 5 схем ухилення від оподаткування, за якими у липні 2015 року сформовано понад 146 млн. грн сумнівного податкового кредиту, зокрема, ТОВ "Капітал Агроінтернешнл" (код 39745848). Згідно податкової звітності ТОВ "Капітал Агроінтернешнл" постачало на користь ТОВ "Латель" пшеничне зерно 2 класу. У липні 2015 року ТОВ "Латель" мало взаємовідносини з ТОВ "Енергоінвестмонтаж", предметом яких було, постачання на адресу ТОВ "Енергоінвестмонтаж" "панелей захисту трансформатора" (сума ПДВ операцій становила 308 тис. грн.). Згідно інформації наявної в органах ДФС за весь період існування ТОВ "Латель" панелі захисту трансформаторів" не придбавав, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Латель" анульовано за рішенням контролюючого органу 02.10.2015. З метою упередження можливого незаконного формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування по ланцюгу постачання, на адресу ТОВ "Енергоінвестмонтаж" направлено запит від 16.11.2015 №10867/10/26-52-22-01-18 про надання пояснень та документального підтвердження взаємовідносин ТОВ "Енергоінвестмонтаж" із ТОВ "Латель" за період з 01.07.2015 по 31.07.2015.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що у вищезазначений запит не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки вищезазначені пояснення відсутні у запиті ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 року №10867/10/26-52-22-01-18, а їх зміст не простежуються із тексту вказаного запиту.

Отже, в даному випадку колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не міг знати про зміст вказаних пояснень, з`ясувати конкретні підстави для направлення на запит від 16.11.2015 року №10867/10/26-52-22-01-18 та встановити необхідний обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.

Оскільки у ТОВ "Енергоінвестмонтаж" не виникло обов`язку надати відповідь на запит ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 року №10867/10/26-52-22-01-18, а відповідач не обґрунтував наявності недостовірних даних у податкових деклараціях, поданих ТОВ "Енергоінвестмонтаж", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно призначив перевірку ТОВ "Енергоінвестмонтаж", згідно наказу від 25.04.2016 №2553, що свідчить про протиправність спірного наказу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 липня 2020 року по справі №1.380.2019.001685 (адміністративне провадження №К/9901/33872/19) та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Так, згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, контролюючий орган приймаючи оскаржуваний наказ, діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що відповідачем не дотримано умов та порядку прийняття наказу про проведення перевірки, відтак, апеляційна скарга апелянта не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміст апеляційної скарги є ідентичним відзиву на позовну заяву, а отже, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде складено протягом п`яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Г.В. Земляна

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк

Повний текст постанови складено 10 грудня 2020 року.