Ухвала

від 13.07.2020 по справі 360/2855/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 липня 2020 року справа №360/2855/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 360/2855/19 за позовом Ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони в Луганській області до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про оскарження податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним,

УСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Офісу великих платників податків ДПС на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року.

Ознайомившись з апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За приписами ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційну скаргу рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року направлено засобами поштового зв`язку 02 липня 2020 року (а.с.169). До апеляційної скарги додана заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано наступним.

Вперше контролюючий орган звернувся зі скаргою в межах тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Проте, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року її повернуто апелянту з причин підписання апеляційної скарги неуповноваженою особою. А

При цьому апелянт звертає увагу суду, що 12.02.2020 ухвалено нову редакцію Положення про офіс великих платників податків ДПС, підпункт 28 пункту 6 якого вказує, що Офіс бере участь у судових справах та процесах в порядку самопредставництва через працівників відділів правого забезпечення управлінь. Після фінансування сплати судового збору по цій справі (платіжне доручення від 22.06.2020) відповідач, звертаючись повторно з апеляційною скаргою, вважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Розглянувши цю заяву (клопотання) суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі « Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Такі обставини, як затвердження нової редакції Положення про Офіс великих платників щодо самопредставництва 12.02.2020, за умови повторного звернення до суду 02.07.2020, сплата судового збору 22.06.2020 у сумі 8434,39 грн. за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду від 24.12.2019, тобто за спливу 6 місяців, не свідчать про наявність підстав для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про неповажність наведених податковим органом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, тому заява не підлягає задоволенню. Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків.

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 360/2855/19 - відмовити.

Апеляційну Офісу великих платників податків ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі № 360/2855/19 - залишити без руху для усунення виявлених недоліків, а саме надання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з посиланням на поважні підстави та відповідні докази.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, але не раніше дня закінчення карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .

Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Сіваченко