Постанова

від 09.07.2020 по справі 640/18406/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18406/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Аверкова В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року (розглянута у відкритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 28 лютого 2020 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства Київблагоустрій , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Профіт - Рент про визнання протиправними та скасування припису від 17 вересня 2019 року та доручення від 23 вересня 2019 року №064-5368, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 1), Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач 2) в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати припис Комунального підприємства Київблагоустрій від 17 вересня 2019 року № 1918079 та доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-5368 від 23 вересня 2019 року;

- заборонити Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати рішення, вживати заходи щодо здійснення демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781596180000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право власності зареєстровано 07 березня 2019 року, номер запису про право власності: 00608439, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45864317 від 07 березня 2019 року, ОСОБА_1 , КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу , власник Товариство з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана , код ЄДРПОУ 34771281.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 21, РНОНМ 1781596180000, власник ТОВ Розважальний комплекс Світлана , код ЄДРПОУ 34771281, не може бути віднесений до тимчасових споруд, оскільки не відповідає їх законодавчо передбаченим кваліфікаційним характеристикам та є об`єктом нерухомості у розумінні статті 181 Цивільного кодексу України, адже не може бути переміщений без втрати його цільового призначення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Комунального підприємства Київблагоустрій (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, кор. 2, код ЄДРПОУ 26199708) від 17 вересня 209 року № 1918079.

Визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 34926981).

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 1 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що 17 вересня 2019 року посадовою особою Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено припис № 1918079, яким встановлено порушення Правил благоустрою у Солом`янському районі, бульвар Чоколівський, 21, яке вчинено Товариством з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана , на підставі правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на розміщення тимчасових споруд. Зазначено, що у разі відсутності дозвільної документації - демонтувати тимчасову споруду власними силами та відновити благоустрій в 3-х денний строк.

Вказаний припис отриманий директором Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана 17 вересня 2019 року, що підтверджується підписом на вказаному приписі та не оскаржується відповідачами.

23 вересня 2019 року Департаментом міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено доручення № 064-5368, яким доручено Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити заходи шляхом демонтажу наступних самовільно встановлених елементів благоустрою: тип об`єкту - павільйон, адреса - Чоколівський бульвар, 21, назва підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана , № припису - 1918079 від 17 вересня 2019 року.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо наявності дозвільної документації у Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана , чи є що об`єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Київ, Чоколівський бульвар, 21, РНОНМ 1781596180000, власник ТОВ Розважальний комплекс Світлана , код ЄДРПОУ 34771281 тимчасовою спорудою, відповідно перевірити правомірність прийняття оскаржуваних приписів та доручення із відповідним дослідженням повноважень Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV Про благоустрій населених пунктів (далі - Закон № 2807-IV).

Відповідно до частини 1 статті 7 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у сфері благоустрою населених пунктів, належить: забезпечення формування державної політики у сфері благоустрою населених пунктів; здійснення координації діяльності місцевих органів виконавчої влади у цій сфері; забезпечення в межах своїх повноважень розроблення державних і регіональних програм благоустрою населених пунктів; розроблення в установленому законом порядку державних стандартів, норм і правил у цій сфері; здійснення в межах своїх повноважень нормативно-методичного забезпечення у цій сфері.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

Відповідно до статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27 січня 2011 року N 94 затверджено Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту Положення № 94).

Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Положення № 94 Департамент має право здійснювати в установленому порядку заходи щодо демонтажу та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених (встановлених) тимчасових споруд, малих архітектурних форм, елементів благоустрою, рекламних носіїв, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів у місті Києві тощо та давати доручення на їх демонтаж (переміщення).

Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджені Правила благоустрою, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

В свою чергу поняття тимчасові споруди для проваджений підприємницької діяльності міститься в ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, та наведено наступним чином: тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально- культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Згідно із пунктом 13.3.2 Правил благоустрою у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої*) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відповідно до пункту 20.2.1 Правил благоустрою у разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

З аналізу наведених правових норм випливає, що Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями виносити припис, вживати заходи щодо демонтажу, приймати відповідні рішений про демонтаж та здійснювати демонтаж виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою.

Так, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 158854930 від 07 березня 2019 року, за адресою м . Київ, Чоколівський бульвар, 21 знаходить об`єкт нерухомого загальною площею 217,4 кв.м, реєстраційний помер об`єкта нерухомого майна 1781596180000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстровано 07.03.2019, номер запису про право власності: 00608439, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45864317 від 07.03.2019, ОСОБА_1 , КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу , форма власності: приватна, власник: TOB Розважальний комплекс Світлана , код ЄДРПОУ 34771281.

Вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право оренди на яку підтверджується Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09 жовтня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Литвин A.C. , реєстровий в„– 456, строк дії договору - 5 років (п.3 Договору оренди земельної ділянки).

Доказів зворотного, або ознак неправомірності перебування об`єкт нерухомого майна на вищевказаній земельній ділянці суду не надано.

Вказане підтверджується також Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо спірного нерухомого майна від 25 вересня 2019 року № 182350443.

Як встановлено з пояснень позивача, що у червні - липні 2019 року останнім проведено реконструкцію вказаного нерухомого майна, що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) Реконструкція приміщень нежитлової будівлі за адресою: бульвар Чоколівський будинок 21 у Солом`янському районі м. Києва від 15.08.2019 № КВ 141192271913.

Вказана декларація внесена в Реєстр дозвільних документів на офіційному веб- сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України https://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC.

Для здійснення реконструкції позивачем було сплачено пайовий внесок на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету в ГУК у м. Києві відповідно до договору пайової участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва від 02.08.2019 № 72, укладеного позивачем з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується Довідкою про виконання умов договору пайової участі від 15.08.2019 р. № 010/18-4819, виданою Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем отримано наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1323 від 23.10.2019 відповідно до якого з метою впорядкування присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві присвоєно об`єкту нерухомого майна TQB Розважальний комплекс Світлана (нежитловій будівлі) на бульв. Чоколівському, 21 у Солом`янському районі м. Києва, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 184233339, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1781596180000, номер запису про право власності: 30608439, поштову адресу; вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6 у Солом`янському районі м. Києва.

На виконання вказаного наказу, з метою приведення інформації щодо адреси нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідність до фактичних обставин, Позивачем були здійсненні відповідні дії, на підставі чого державним реєстратором були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме було змінено адресу нерухомого майна з бульв. Чоколівський, 21 на вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2020 індексний номер 196927875.

Вказаний витяг підтверджує право власності на спірне майно - об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781596180000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:72:085:0006, площа: 0,0228 га, власником нерухомого майна є ТОВ РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС СВІТЛАНА , код ЄДРПОУ 34771281.

Таким чином, спірному об`єкту нерухомого майна присвоєно адресу (копія наказу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1323 від 23 жовтня 2019 року міститься в матеріалах справи), право власності зареєстровано у встановленому порядку, відповідно до технічного паспорту має фундамент, наведене у сукупності унеможлює віднесення об`єкту нерухомого майна розташованого за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781596180000 до тимчасових споруд.

Також, на спірне нерухоме майно був виготовлений технічний паспорт на групу нежитлових приміщень м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6, Соломянський район, від 25.10.2019 р., інвентаризаційна справа № 265/07/19.

Разом з тим, належність спірного майна до об`єктів нерухомого майна, який є окремо розташованою будівлею, а не до об`єктів, які належать до тимчасових споруд, підтверджується і Довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 21.10.2019, виданою ТОВ Юридична компанія Золоті Ворота .

Отже, відповідно до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) Реконструкція приміщень нежитлової будівлі за адресою: бульвар Чоколівський будинок 21 у Солом`янському районі м. Києва від 15.08.2019 Ns КВ 141192271913, Технічного паспорта па групу нежитлових приміщень м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6, Соломянський район, від 25.10.2019 р., інвентаризаційна справа Ns 265/07/19, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2020 індексний номер 196927875 загальна площа нерухомого майна складає 218,6 м.кв., вказаний об`єкт має цільнометалевнй каркас з влаштуванням залізобетонного фундаменту, має електрику, водопровід, каналізацію, опалення.

Відповідно до статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту,

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Рішенням Київської міської ради II сесії VI скликання від 25 грудня 2008 року №1051/1051 затверджені Правила благоустрою, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Отже, вказаними вище нормами законодавства України визначені критерії, які відносять той чи інший об`єкт до тимчасової споруди, одним із яких є площа об`єкту, яка повинна бути не більшою 30 квадратних метрів, відсутність фундаменту.

Колегія суддів зазначає, що державна реєстрація права власності TOB Розважальний комплекс Світлана на нежитлові приміщення за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об`єкт тимчасовою спорудою.

Відповідно, вказаний об`єкт нерухомого майна не може бути віднесений до тимчасових споруд, оскільки не відповідає їх законодавчо передбаченим кваліфікаційним характеристикам та є об`єктом нерухомості у розумінні етапі 181 Цивільного кодексу України, адже не може бути переміщений без втрати його цільового призначення.

На підставі вище викладеного, колегія суддів зазначає, що належне позивачу нерухоме майно не відповідає законодавчо визначеному поняттю тимчасової споруди (ТС) та малої архітектурної форми, а відтак посилання відповідачів на порушення позивачем пункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, є помилковим, оскільки вказаний пункт Правил благоустрою, Правила благоустрою, регламентують порядок розміщення та використання саме тимчасових споруд та малих архітектурних форм.

Щодо присвоєння адреси нерухомому майну позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, механізм присвоєння адрес у м. Києві визначено Положенням про реєстр адрес у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 року №337/9394 (далі - Положення).

Так, відповідно до п. 1.4 Положення, адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об`єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об`єкт.

Як встановлено п. 4.16 Положення присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.

Присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.

Такими чином, адреса є можливістю ідентифікувати об`єкт нерухомого майна та визначити його місце розташування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1323 від 23.10.2019 з метою впорядкування присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві присвоєно об`єкту нерухомого майна ТОВ Розважальний комплекс Світлана (нежитловій будівлі) на бульв. Чоколівському, 21 у Солом`янському районі м. Києва, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 184233339. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1781596180000, номер запису про право власності: 30608439, поштову адресу: вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6 у Солом`янському районі м. Києва.

На виконання вказаного наказу, з метою приведення інформації щодо адреси нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідність до фактичних обставин, Позивачем були здійсненні відповідні дії, на підставі чого державним реєстратором були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме було змінено адресу нерухомого майна з бульв. Чоколівському, 21 на вул. Авіаконструктора Антонова, буд. № 6 . що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2020 індексний номер 196927875.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на надані пояснення представника позивача, а саме на те, щодо присвоєння спірному об`єкту нерухомого майна поштової адреси Головним управлінням містобудування та архітектури було надано останнім до суду першої інстанції та наявні в матеріалах справи. Також, вказано, що у зв`язку з цим можливо ідентифікувати на місцевості місцезнаходження майна позивача та встановити, що рішення на які посилаються сторони були прийняті щодо майна позивача.

Відтак, позивачем під час судового розгляду справи надано документальне підтвердження, що дозволяє ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, визначити його фактичне місцезнаходження, наявність дозволів на проведення реконструкції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що інформація про наказ про присвоєння поштової адреси майну позивача вказана і в офіційних державних реєстрах, а саме в реєстрі адрес 2019 року ДМА (Перелік об`єктів нерухомості, яким присвоєно поштову адресу Департаментом) на офіційному веб-сайгі Департаменту містобудування та архітектури https://kga.gov.ua/component/content/article/! l-ofitsijni-dokumenti/l 509-reestr- adres-2019-roku-dma, в Єдиному державному веб-портал відкритих даних Портал відкритих даних b910402c50bl/resource/b787a354-7489-4eaa-91b8-aefcfflc0f666 (роздруківки додаються).

Таким чином, спірному об`єкту нерухомого майна присвоєно адресу, право власності зареєстровано у встановленому порядку, відповідно до технічного паспорту, декларації про готовність до експлуатації об`єкт має фундамент, наведене у сукупності унеможлює віднесення об`єкту нерухомого майна позивача до тимчасових споруд.

Отже, посилання відповідача про відсутність поштової адреси, не можливість ідентифікувати спірний об`єкт на місцевості, не відповідає обставинам справи та спростоване матеріалами справи.

Щодо правових підстав користування земельною ділянкою під нерухомим майном позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, об`єкт нерухомого майна правомірно знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право оренди на яку підтверджується Договором про поновлення договору оренди земельної ділянки від 09.10.2015 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Литвин А.С. , реєстровий в„– 456, строк дії договору - 5 років (п.З Договору оренди земельної ділянки), те, що вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться на вказаній земельній ділянці підтверджується і Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2020 індексний номер 196927875.

Додатково зазначає, що позивач в повному обсязі і належним чином здійснює оплату орендної плати за вказану земельну ділянку, на підтвердження чого надаємо копії платіжних доручень відповідно до яких була перерахована орендна плата.

Окрім зазначеного, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наданий позивачем договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС СВІТЛАНА від 21.02.2019 р., акти приймання - передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС СВІТЛАНА від 21.02.2019 р., акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ РОЗВАЖАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС СВІТЛАНА від 06.09.2019 р.

Відповідно до вищевикладеного, вказаний об`єкт нерухомого майна не може бути віднесений до тимчасових споруд, оскільки не відповідає їх законодавчо передбаченим кваліфікаційним характеристикам та є об`єктом нерухомості у розумінні статті 181 Цивільного кодексу України, адже не може бути переміщений без втрати його цільового призначення.

На підставі частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 2 cm. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме хмайно - це земельні ділянки, а також об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно частини 4 статті 5 вказаного Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Таким чином, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо, а також не потребують державної реєстрації та внесення до технічних документів та кадастру.

Окрім зазначеного вище, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що державна реєстрація права власності позивача на нежитлове приміщення безумовно свідчить про відсутність підстав вважати такий об`єкт тимчасовою спорудою.

Разом з тим, відповідачі мають повноваження приймати рішення, вживати заходи щодо здійснення демонтажу виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд, у свою чергу належне Позивачу нерухоме майно, щодо якого винесені оскаржувані припис, доручення, не відповідає законодавчо визначеному поняттю тимчасової споруди (ТС), малої архітектурної форми, відповідно Відповідачі не мали повноважень виносити оскаржувані припис, доручення, діяли на не передбачених законом підставах, з перевищенням повноважень та у спосіб не передбачений Конституцією та законами України, що є підставою для визнання оскаржуваних припису, доручення протиправними та скасування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №826/14088/15, від 28 лютого 2019 року у справі №826/11229/17.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у Постанові від12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18 на підставі ч. 1 cm. 10 Закону України Про архітектурну діяльність , ч. 5 cm. cm. 34, 39, 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 1, 3 Положення про державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів зробив наступні висновки: зареєструвавши оскаржувану декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, органи ДАБІ діяли як суб`єкт владних повноважень та в силу покладених на них законом обов`язків мали перевірити як сам об`єкт нерухомого майна, який вводився в експлуатацію, так і підстави такого введення, а також відомості зазначені в самій декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення Європейського суду з прав людини у справах Беєлер проти Італії , Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси ( Онер`їлдіз проти Туреччини та Беєлер проти Італії ).

У цій частині обґрунтованими є посилання на те, що виникненню права власності виходячи з національної системи регулювання підстав та порядку набуття такого права на новостворене нерухоме майно, слугувала та передувала активна участь в такому процесі держави в особі відповідних органів архітектурно-будівельного контролю

У зв`язку з чим, враховуючи, що право власності на нежитлове приміщення було набуте в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, то відповідальність за вказані процедури не може покладатися на товариство, яке розраховувало на їх належність та легітимність.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що спірний об`єкт є нерухомим майном було надано визначені законом докази, які підтверджують присвоєння поштової адреси приміщенню, підтверджують право власності на будівлю, підтверджують права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться спірний об`єкт, дозвільні документи на проведення реконструкції, докази того, що оскаржувані дії (складання припису, надання доручення на демонтаж) стосувались саме майна позивача у зв`язку з наявністю можливості ідентифікувати спірний об`єкт на місцевості.

Та вказує, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів того, що спірна споруда є тимчасовою, в той час, коли позивачем такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо послання відповідача про ненадання дозвільної документації, колегія суддів зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги завзначені вище посилання, оскільки у позивача відсутня дозвільна документація на тимчасову споруду, оскільки як встановлено судом спірний об`єкт нерухомості не має ознак тимчасової споруди.

Також зазначає, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Згідно пункту 20.1.1 Правил до відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у:

- порушенні вимог Законів України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення , Про відходи та Про охорону навколишнього природного середовища ;

- порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил;

- проектуванні об`єктів благоустрою міста Києва з порушенням вимог Правил забудови міста Києва та державних будівельних норм;

- порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення;

- самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою;

- пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою;

- знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення;

- забрудненні (засміченні) території;

- самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста;

- неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо;

- створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Проте, спірний припис не містять вказівки на конкретний пункт порушення позивачем благоустрою, а лише зазначено послання на Правила благоустрою міста Києва, при цьому, під час розгляду справи відповідачами не надано пояснень та доказів на підтвердження того, які саме порушення допущені позивачем у сфері благоустрою.

Відповідно до пункту 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів , цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Водночас, згідно пункту 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради Про запровадження принципу організаційної єдності з видачі дозволів на розміщення тимчасових споруд у м. Києві від 21.05.2009 № 462/1518. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Проте, матеріали справи не містять доказів вручення позивачу або направлення засобами поштового зв`язку спірного припису, які був наклеєний на перевіряємий об`єкт нерухомості.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено порядок демонтажу малих архітектурних форм, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Зокрема, згідно з підпунктом 13.3.3 пункту 13.3 розділу XIII Правил благоустрою міста Києва для проведення демонтажу (переміщення) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту промисловості та розвитку підприємництва, структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації та/або Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, підприємства, яке здійснює демонтаж (переміщення), перевезення, зберігання засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення) у двох примірника.

Отже, наведеними правовими нормами визначено процедуру здійснення уповноваженими органами демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, яка включає в себе наступні етапи:

- винесення припису з вимогою усунути порушення;

- у разі невиконання суб`єктом господарювання вимог припису, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди шляхом прийняття рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди;

- проведення демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) тимчасової споруди у складі комісії, за результатами якого складаються акти.

Окрім зазначеного встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірний об`єкт належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується правовстановлюючими документами.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивачем було доведено, що спірне приміщення не є тимчасовою, як стверджують відповідачі, що підтверджується наявними в матеріалах справи технічним паспортом, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

При цьому, зазначає, що відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, що спірна споруда є тимчасовими, в той час, коли позивачем такі обставини підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, вважає обґрунтованою позовну вимогу про визнання протиправним та скасування припису Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради від 17 вересня 2019 року № 1918079, а з огляду на похідність оскаржуваного доручення від припису від 17 вересня 2019 року № 1918079, суд вважає і обґрунтованою вимогу про скасування доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-5368 від 23 вересня 2019 року.

Відтак, адміністративний позов в частині визнання протиправними та скасування винесених Департаментом міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) припису від 17 вересня 2019 року № 1918079 та доручення № 064-5368 від 23 вересня 2019 року підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про заборону Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати рішення, вживати заходи щодо здійснення демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781596180000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право власності зареєстровано 07 березня 2019 року, номер запису про право власності: 00608439, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45864317 від 07 березня 2019 року, ОСОБА_1 , КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу , власник Товариство з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана , код ЄДРПОУ 34771281, колегія суддів зазначає наступне.

Так, вказана вимога вже розглянута в межах заяви про забезпечення позову.

Зокрема, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у забезпеченні позову відмолено, зазначено згідно з абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, вирішуючи по суті вимогу про заборону Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати рішення, вживати заходи щодо здійснення демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м, з огляду на скасування припису від 17 вересня 2019 року № 1918079 та доручення № 064-5368 від 23 вересня 2019 року, підстави для її задоволення відсутні, оскільки скасування спірного припису та доручення вже унеможливлює вчинення заходів щодо здійснення демонтажу об`єкта нерухомого майна.

Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Trofimchuk проти України , від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана підлягає частковому задоволенню.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Розважальний комплекс Світлана підлягає частковому задоволенню.м

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 13 липня 2020 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

М.І. Кобаль