Рішення

від 14.09.2020 по справі 640/18406/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року м. Київ № 640/18406/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс

"Світлана"

до 1) Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації);

2) Комунального підприємства "Київблагоустрій"

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіт-Рент"

про визнання протиправними та скасування припису від 17 вересня 2019 року та

доручення від 23 вересня 2019 року №064-5368,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс "Світлана" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати припис Комунального підприємства "Київблагоустрій" від 17 вересня 2019 року № 1918079 та доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 064-5368 від 23 вересня 2019 року;

- заборонити Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати рішення, вживати заходи щодо здійснення демонтажу об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Київ, Чоколівський бульвар, 21, загальною площею 217,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1781596180000, земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер: 8000000000:72:085:006, площа: 0,0228 га, право власності зареєстровано 07 березня 2019 року, номер запису про право власності: 00608439, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45864317 від 07 березня 2019 року, ОСОБА_1 , КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу , власник Товариство з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс "Світлана", код ЄДРПОУ 34771281.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс "Світлана" - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Комунального підприємства "Київблагоустрій" від 17 вересня 209 року № 1918079. Визнано протиправним та скасовано доручення Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року - без змін.

В матеріалах справи наявна заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі, в якій просить суд стягнути солідарно на користь ТОВ "Розважальний комплекс "Світлана" з Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3842,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 100,00 грн.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Позивачем надано детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, відповідно до якого розрахунок вартості послуг - за одну годину 2500,00 грн:

- аналіз законності, обґрунтованості винесення Департаментом міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) припису від 17.09.2019 № 1918079, доручення від 23.09.2019 № 064-5368 аналіз судової практики, складання алгоритму оскарження - 3 години 7500,00 грн (2500,00 грн х 3 год);

- складання та подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування припису, доручення, зобов`язання утриматись певних дій - 4 години - 10 000,00 грн (2500,00 грн х 4 год.);

- складання заяви про забезпечення позову в адміністративній справі - 2 години 5000,00 грн (2500,00 грн х 2);

- складання та подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019 - 2,5 години 6250,00 грн (2500,00 х 2,5 год);

- складання та подання клопотання про розгляд справи в судовому засіданні - 0,2 години 500,00 грн (2500,00 грн х 0,2 год.).

всього - 35 100,00 грн (11,7 годин 29 250,00 грн, ПДВ 5850,00 грн).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат до матеріалів справи надано: Договір про надання професійної правничої допомоги від 23 вересня 2019 року № 23-09/19; акт приймання наданих послуг від 22 листопада 2019 року; рахунок від 22 листопада 2019 року № 144/2019 згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 23 вересня 2019 року № 23-09/19.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає, що сума 14 583,33 грн витрат на правову допомогу не підлягає стягненню з наступних підстав:

1. Судом відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання утриматись від вчинення певних дій. Як зазначено в описі робіт наданих адвокатом, вартість послуги коштує за одну годину 2500,00 грн, отже 4 год/3 позовні вимоги, складає 1 год. 20 хв. на одну позовну вимогу, що дорівнює 3333,33 грн (2500,00 грн + 833,33 грн (20 хв)).

2. Судом відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Як зазначено в описі робіт наданих адвокатом ця послуга коштувала - 5000,00 грн.

3. Подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.10.2019, як зазначено в описі робіт наданих адвокатом ця послуга коштувала 6250,00 грн. Щодо вказаної суми суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Тому, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

Отже, суд першої інстанції не може розглядати заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу судових витрат за апеляційну скаргу, оскільки рішення за вказаною скаргою прийнято судом апеляційної інстанції.

Щодо суми у розмірі 20 516,67 грн витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року по справі № 904/8308/17 дійшов висновку про те, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати Були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 08 травня 2018 року по справі № 810/2823/17 зробив висновок, що надані позивачем первинні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу повинні:

- відповідати вимогам первинного документа встановленим вимогам частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, містити посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

- зміст послуг (зазначених в договорі про надання правової допомоги та актах) повинен мати посилання на конкретні дії та/або документи, вчинені/складені адвокатом;

- платіжний документ має утримувати в собі належне, повне призначення платежу та відмітки банку його проведення відповідно до п.п. 1.22, 2.3, 2.24 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року.

Пунктом 3.5 Договору про надання професійної правничої допомоги від 23 вересня 2019 року № 23-09/19 встановлено умови оплати Послуг.

Відповідно до зазначено пункту, Замовник зобов`язується оплатити Послуги Виконавця протягом 3 (трьох) днів банківських днів з моменту підписання Сторонами акту прийому Послуг, або здійснити передоплату за Послуги Виконавця в залежності від домовленостей Сторін.

В матеріалах справи міститься акт від 22 листопада 2019 року приймання наданих послуг до Договору про надання професійної правничої допомоги № 23-09/19 від 23 вересня 2019 року, який підписаний Сторонами, Замовником та Виконавцем.

Відповідно до вказаного акту Виконавець виконав, а Замовник прийняв адвокатські послуги з Договору про надання професійної правничої допомоги № 23-09/19 від 23 вересня 2019 року на суму 35 100,00 грн.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати наданих послуг відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги № 23-09/19 від 23 вересня 2019 року та акту від 22 листопада 2019 року приймання наданих послуг до вказаного Договору.

З вказаного слідує, що позивачем не доведено фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, понесений позивачем, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 516,67 грн.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 100,00 грн.

Щодо стягнення судового збору у розмірі 3842,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем, відповідно до платіжного доручення від 09 жовтня 2019 року № 106, сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Оскільки адміністративний позов задоволено частково, то судовий збір підлягає стягненню у сумі 1921,00 грн пропорційно з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства "Київблагоустрій" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, кор. 2, код ЄДРПОУ 26199708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс "Світлана" (03087, м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 21, код ЄДРПОУ 34771281) судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, код ЄДРПОУ 34926981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розважальний комплекс "Світлана" (03087, м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 21, код ЄДРПОУ 34771281) судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.

4. В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткова постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Аверкова