Постанова

від 06.07.2020 по справі 912/1049/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа№ 912/1049/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020

у справі № 912/1049/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Золотий колос в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича

до 1. Прокуратури Кіровоградської області

2. Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області

3. Державної казначейської служби України

про стягнення 18 950 268,00 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Золотий колос в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича звернулось до суду з позовною заявою про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України суми матеріальної шкоди в розмірі 18 950 268,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 22, 1166, 1173, 1174, 1176 ЦК України та недоведення позивачем факту нанесення йому шкоди саме посадовими особами відповідачів, незаконності дій/бездіяльності посадових осіб відповідача-1 та причинного зв`язку між незаконними діями/бездіяльністю посадових осіб відповідачів та шкодою, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Так, апелянт стверджує, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків про недоведення позивачем усього складу цивільного правопорушення, оскільки бездіяльність органів дізнання в розслідуванні кримінального порушення виключає можливість відшкодування матеріальної шкоди. Факт бездіяльності відповідачів-1, 2 підтверджується наявними у справі ухвалами слідчих суддів Ленінського районного суду міста Кіровоград.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2020, справа № 912/1049/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

У зв`язку з перебування судді Зубець Л.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Агрофірма Золотий колос в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменко О.О. на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19; запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Від Прокуратури Кіровоградської області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач-1 зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, відповідач-1 зазначає, що незгода позивача з прийнятими органами досудового розслідування та прокуратури процесуальними рішеннями та діями, які були оскаржені в передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом Україні порядку, не свідчать про наявність правових підстав для відшкодування державою шкоди в рамках кримінального провадження. Також відповідач-1 звертає увагу на те, що заявлена у цій справі до відшкодування матеріальна шкода за своєю правовою природою є шкодою, завданою кримінальним правопорушенням, яка у відповідності до вимог ст. ст. 127, 128 КПК України відшкодовується шляхом задоволення цивільного позову.

Відповідач-2, 3 не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2020 розгляд справи призначено на 10.06.2020.

01.06.2020 від ТОВ Агрофірма Золотий колос надійшло клопотання про проведення судового засідання, що призначено на 10.06.2020, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 задоволено клопотання ТОВ Агрофірма Золотий колос в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка О.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, доручено Господарському суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 912/1049/19 в режимі відеоконференції в приміщенні вказаного суду.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Алданової С.О. на лікарняному, судовий розгляд справи, призначений на 10.06.2020, не відбувся.

У зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка входить до складу колегії суддів - у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 справу № 912/1049/19 прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи призначено на 06.07.2020 в судове засідання в приміщенні Північного апеляційного господарського суду.

Представники сторін в судове засідання 06.07.2020 не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення, згідно яких позивачем отримано поштову кореспонденцію суду 22.06.2020; відповідачем-1 - 23.06.2020; відповідачем-2 - 22.06.2020; відповідачем-3 - 22.06.2020. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач в обґрунтування позову зазначає, що у період з 27.06.2003 по 06.10.2005 прокуратурою Компаніївського району Кіровоградської області порушено ряд кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України, пред`являлось обвинувачення в частині привласнення грошових коштів колишнього керівництва Агрофірми Золотий колос .

26.12.2005 кримінальна справа № 62-229 була закрита прокуратурою Компаніївського району за відсутністю складу злочину.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області від 17.04.06. скасовано постанову слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області від 26.12.2005 про закриття кримінальної справи № 62-229, порушеної відносно службових осіб КДСГ Інгул , ТОВ Агрофірма Золотий колос та директора ТОВ Агрофірма Золотий колос .

Постановою слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області від 29.12.2006 закрито провадження у кримінальній справі № 62-229, яка постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області від 22.11.2011 скасована.

Постановою слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області від 26.06.2012 кримінальна справа № 62-229 закрита за відсутністю складу злочину.

05.01.2013 до Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області надійшло звернення ліквідатора ТОВ Агрофірма Золотий колос - арбітражного керуючого Белашова К.В. про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директора ТОВ Агрофірма Золотий колос ОСОБА_3 за вчинення протягом 2001-2006 років дій з розкрадання грошових коштів вказаного підприємства та бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем та укладення фіктивних угод з КДСГ Інгул і ПП Губівське .

Відомості за вказаним фактом 25.01.2013 внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013120180000063 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КПК України.

Постановою прокурора Кіровоградської області від 25.04.2013 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063 доручено СУ УМВС України в Кіровоградській області.

В ході розслідування вказаного кримінального провадження постановою прокурора від 30.08.2013 з нього виділено в окреме провадження № 12013120050000434 матеріали за фактом вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063, відповідно до вимог ст. ст. 283, 291 КПК України, 31.08.2013 затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вироком Бобринецького районного суду від 25.06.2014 ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 5 ст. 191 КК України. Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16.09.2014 вирок Бобринецького районного суду від 25.06.2014 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції: ОСОБА_3 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 191 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення .

За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120050000434 постановами слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області від 25.12.2013 та 23.12.2014 закривалось кримінальне провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.09.2014 у справі № 405/8516/14-к скаргу ТОВ Агрофірма Золотий колос задоволено та скасовано постанову старшого слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області Шарія Я.С. від 25.12.2013 про закриття кримінального провадження № 12013120050000434.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 30.06.2015 у справі № 405/4190/15-к постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ УМВС України в Кіровоградській області від 23.12.2014 про закриття кримінального провадження № 12013120050000434 скасовано.

В листопаді 2016 року позивачем в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12013120050000434 заявлений на підставі ст. ст. 61, 128 КПК України цивільний позов про відшкодування 18 950 268,00 грн шкоди, завданої ТОВ Агрофірма Золотий колос кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 .

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 10.05.2016 у справі № 405/3529/16-к зобов`язано старшого слідчого ВРЗ ГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України здійснити процесуальні дії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 09.03.2017 у справі № 405/555/17 зобов`язано старшого слідчого ВРЗ ГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення здійснити процесуальні дії.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 13.07.2017 у справі № 405/3500/17 відведено старшого слідчого ВРЗ ГУ СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області від участі у кримінальному провадженні № 1201312005000434.

За викладеного позивач вважає, що у даному випадку має місце безпрецедентна тяганина та бездіяльність органів досудового розслідування і прокуратури. За фактичного встановлення у кримінальному провадженні події злочину та завданої ним майнової шкоди позивачу на загальну суму 18 950 268,00 грн бездіяльність щодо притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб триває загалом 15 років, що є граничним строком давності притягнення до відповідальності винних осіб. Наведене, на переконання позивача, є безпосередньою причиною, що на даний час фактично унеможливило відшкодування вказаної шкоди у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку за рахунок винних осіб.

Таким чином, предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога ТОВ Агрофірма Золотий колос про відшкодування завданої йому шкоди у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення, бездіяльність у розслідуванні якого, за доводами позивача, допустили органи досудового дізнання і прокуратури.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За змістом ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, заподіяну органом державної влади, зокрема, органом дізнання, досудового розслідування, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Згідно з ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В силу положень ст. 224 ГК України збитки - це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому у спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу державної влади та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, як вірно констатовано місцевим господарським судом, предметом доказування у даній справі є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів - Прокуратури Кіровоградської області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області при здійсненні досудового розслідування у вищенаведених кримінальних провадження, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди позивачу, в розмірі 18 950 268,00 грн та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право заявника, потерпілого, підозрюваного подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений цим кодексом строк.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора в процесі досудового розслідування виноситься ухвала згідно з правилами ст. 307 КПК України.

Як на підставу доведення факту неправомірної дії прокуратури позивач посилається на судові акти судів загальної юрисдикції, згідно яких ТОВ Агрофірма Золотий колос в рамках кримінальних проваджень здійснювало оскарження рішень вказаного органу, зокрема, щодо закриття кримінального провадження.

Однак такі процесуальні рішення, є предметом оскарження відповідно до правил ст. 303 КПК України, тобто є механізмом реалізації прав особи на контроль у порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій органу досудового розслідування.

Водночас реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування у межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Ухвали Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.09.2014 у справі № 405/8516/14-к та від 30.06.2015 у справі № 405/4190/15-к про задоволення скарги позивача свідчать про реалізацію товариством передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України права на оскарження процесуальних рішень прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 639/6736/18; від 30.04.2020 у справі № 641/2853/18; від 04.07.2018 у справі № 641/2328/17).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем належними засобами доказування не було доведено обставин бездіяльності прокуратури Кіровоградської області, а відтак і настання відповідних збитків у зв`язку з такою бездіяльністю.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що позивачем доведено підтвердження обставин бездіяльності старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Шарія Я.С. при здійсненні ним досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120050000434 в частині нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк.

Так, за результатами розгляду Ленінським районним судом міста Кіровограда скарг позивача на бездіяльність слідчого щодо нездійснення ним процесуальних дій ухвалами від 10.05.2016 у справі № 405/3529/16-к та від 09.03.2017 у справі № 405/555/17 частково було задоволено вказані скарги та зобов`язано старшого слідчого вчинити ряд процесуальних дій.

Однак, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що наявність доведення факту бездіяльності органу державної влади під час проведення досудового розслідування не є єдиною та безумовною підставою для покладення на відповідачів відповідальності у вигляді відшкодування шкоди в порядку ст. ст. 1174, 1176 ЦК України.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) і шкодою є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка (бездіяльність) особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді збитків настоюють лише в результаті неправомірної поведінки відповідача.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, нанесення відповідачами позивачу матеріальної шкоди та розмір такої шкоди позивач обґрунтовує кримінальним правопорушенням щодо ОСОБА_3 як колишнього директора ТОВ Агрофірма Золотий колос , а саме, приховуванням ним урожаю, заниження виручки від реалізації насіння соняшника, незаконним відчуженням худоби. Тобто по суті позивач просить суд відшкодувати йому за рахунок Державного бюджету України вартість відчуженого колишнім директором товариства об`єктів виробництва та худоби.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відшкодування шкоди, завданої потерпілому внаслідок кримінального правопорушення за рахунок Державного бюджету України, як передбачено ч. 3 ст. 127 КПК України реалізується лише у випадках та у порядку, що встановлені окремим законом.

Натомість приписи частин 1, 2 вищенаведеної норми встановлюють, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За змістом ч. ч. 5, 7 вказаної статті цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

При цьому статтею 129 КПК України визначено, що рішення про відмову в задоволенні цивільного позову в кримінальному провадженні може бути ухвалене лише залежно від доведеності підстав і розміру позову під час ухвалення вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, а також у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення.

Так, згідно наявних в матеріалах справи документів, позивачем в рамках кримінального провадження № 12013120050000434 в листопаді 2016 до СВ РЗГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 18 950 268,00 грн.

Доказів того, що у зв`язку з допущенням відповідачем-2 бездіяльності з невчинення ряду процесуальних дій в рамках кримінального провадження стала підставою для настання у позивача збитків матеріали справи не містять. При цьому посилання апелянта, як на підставу для задоволення позову, на граничний строк давності притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, судова колегія визнає необґрунтованими, оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності в порядку ст. 49 КК України, не звільняє її від обов`язку відшкодувати завдані нею протиправними діями збитки.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем належними і допустимими доказами в порядку ст. 74 ГПК України не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а відтак недоведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за ст. ст. 1174, 1176 ЦК України.

Відтак висновки місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог є правомірними та такими, що ґрунтуються на дослідженні усіх наявних в матеріалах справи доказів.

Поряд з цим, колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що позивачем серед іншого не було доведено розміру завданого йому збитку, оскільки наявний в матеріалах справи висновок експерта від 24.10.2016 № 4/1408, що був складений на виконання постанови слідчого в рамках кримінального провадження, не містить визначеної позивачем у даній справі ціни позову.

Щодо посилань апелянта на надмірне затягування органами дізнання досудового розслідування кримінального провадження колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений також права в порядку ст. 308 КПК України оскаржити прокурору вищого рівня недотримання слідчим розумних строків розслідування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом рішення на підставі неповного дослідження обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального і процесуального права, що викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Золотий колос в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва 12.03.2020 у справі №912/1049/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі №912/1049/19 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Золотий колос .

4. Справу №912/1049/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Н.Ф. Калатай

Є.Ю. Пономаренко

Повний текст постанови складено 13.07.2020