Постанова

від 19.11.2020 по справі 912/1049/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року

м. Київ

Справа № 912/1049/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,

за участю прокурора Офісу Генерального прокурора - Штін Д.С.,

ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос", арбітражний керуючий Артеменко Олександр Олександрович прийняв участь у судовому засіданні особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича за вх. № 6016/2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020

у складі колегії суддів: Алданової С.О. (головуючої), Калатай Н.Ф., Пономаренка Є.Ю

та на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020

у складі судді Ващенко Т.М.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича

до Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України

про стягнення 18 950 268 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

1. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича (далі - ТОВ "Агрофірма "Золотий колос") стверджує про те, що у період з 27.06.2003 по 06.10.2005 прокуратурою Компаніївського району Кіровоградської області порушено низку кримінальних справ за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 365, частиною другою статті 366, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, пред`являлось обвинувачення в частині привласнення грошових коштів колишнього керівництва ТОВ "Агрофірма "Золотий колос".

2. 26.12.2005 кримінальна справа № 62-229 була закрита прокуратурою Компаніївського району Кіровоградської області за відсутністю складу злочину.

3. 17.04.2006 постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області скасовано постанову слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області від 26.12.2005 про закриття кримінальної справи № 62-229, порушеної відносно службових осіб КДСГ "Інгул", ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" та директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос".

4. 29.12.2006 постановою слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області закрито провадження у кримінальній справі № 62-229, яка постановою Компаніївського районного суду Кіровоградскої області від 22.11.2011 скасована.

5. 26.06.2012 постановою слідчого прокуратури Компаніївського району Кіровоградської області кримінальна справа № 62-229 закрита за відсутністю складу злочину.

6. 05.01.2013 до Компаніївського РВ УМВС України в Кіровоградській області надійшло звернення ліквідатора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" - арбітражного керуючого Белашова К.В. - про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" ОСОБА_1 за вчинення протягом 2001-2006 років дій з розкрадання грошових коштів вказаного підприємства та бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем та укладення фіктивних угод з КДСГ "Інгул" і ПП "Губівське".

7. 25.01.2013 відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12013120180000063 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України.

8. 25.04.2013 постановою прокурора Кіровоградської області здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063 доручено СУ УМВС України в Кіровоградській області.

9. 30.08.2013 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення (на підставі постанови прокурора від 30.08.2013.) про виділення з матеріалів досудового розслідування № 12013120180000063 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, матеріалів щодо інших, зазначених у зверненні ліквідатора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос", фактів вчинення ним протягом 2001-2003 років розкрадання грошових коштів вказаного підприємства та бюджетних коштів шляхом зловживання службовим становищем та укладення фіктивних угод, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України та зареєстровано їх за № 12013120050000434.

10. 31.08.2013 за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063, відповідно до вимог статей 283, 291 КПК України, затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

11. 25.06.2014 вироком Бобринецького районного суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України.

12. 16.09.2014 ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області вирок Бобринецького районного суду від 25.06.2014 змінено, резолютивну частину викладено в іншій редакції: " ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України та виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення".

13. За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120050000434 постановами слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області від 25.12.2013 та 23.12.2014 закривалось кримінальне провадження.

14. 24.09.2014 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда у справі № 405/8516/14-к скаргу ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" задоволено та скасовано постанову старшого слідчого ВР ЗСГД УМВС України в Кіровоградській області Шарія Я.С. від 25.12.2013 про закриття кримінального провадження № 12013120050000434.

15. Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 30.06.2015 у справі № 405/4190/15-к постанову старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ УМВС України в Кіровоградській області від 23.12.2014 про закриття кримінального провадження № 12013120050000434 скасовано.

16. В листопаді 2016 року позивачем - ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" - в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12013120050000434 заявлено на підставі статей 61, 128 КПК України цивільний позов про відшкодування 18 950 268,00 грн шкоди, завданої ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 .

17. 10.05.2016 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда у справі № 405/3529/16-к зобов`язано старшого слідчого ВРЗ ГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 191 Кримінального кодексу України, здійснити процесуальні дії.

18. 09.03.2017 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда у справі № 405/555/17 зобов`язано старшого слідчого ВРЗ ГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області у кримінальному провадженні № 120132005000434 від 30.08.2013 за ознаками кримінального правопорушення здійснити процесуальні дії.

19. 13.07.2017 ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда у справі № 405/3500/17 відведено старшого слідчого ВРЗ ГУ СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області від участі у кримінальному провадженні № 1201312005000434.

Обґрунтування позову.

20. ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка О.О. звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України суми матеріальної шкоди в розмірі 18 950 268 грн.

21. ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" обґрунтовує нанесення йому шкоди кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 як колишнього директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос", а саме, приховуванням ним урожаю, заниження виручки від реалізації насіння соняшника, незаконним відчуженням майна. Позивач вважає, що завдана злочином шкода згідно заявленого позивачем цивільного позову у кримінальному провадженні № 1201312005000434 від 30.08.2013 не відшкодована внаслідок тривалої та системної бездіяльності органів досудового розслідування, протиправність якої підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, отже, на думку позивача належним та єдиним на даний час ефективним засобом юридичного захисту прав та законних інтересів позивача є відшкодування вказаної шкоди державою відповідно до вимог статей 1173, 1174, частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України. Обґрунтовуючи розмір завданої шкоди, позивач посилається на висновок судово-економічної експертизи від 24.10.2016.

22. 11.06.2019 ухвалою Господарського суду Кіровоградської області справу № 912/1049/19 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду.

23. 12.03.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 912/1049/19 у задоволенні позову відмовлено.

24. 06.07.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 912/1049/19 апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка О.О. на рішення Господарського суду міста Києва 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на ТОВ "Агрофірма "Золотий колос".

25. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивачем належними і допустимими доказами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а відтак не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1174, 1176 Цивільного кодексу України.

26. Суд апеляційної інстанції додатково вказав, що позивачем також не було доведено розміру завданих йому збитків, оскільки наявний в матеріалах справи висновок експерта від 24.10.2016 № 4/1408, що був складений на виконання постанови слідчого в рамках кримінального провадження, не містить визначеної позивачем у даній справі ціни позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

27. 03.08.2020 ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка О.О. подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19, прийняти нове рішення про задоволення позову.

28. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях не надано оцінки доводам та доказам позивача, а саме лише посилання судами на норму права не може вважатися належною мотивацією рішення або висновку.

29. Також стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 06.07.2020 неправильно застосував норми статей 1166, 1167, 1173, 1174 та 1176 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України в постанові від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17.

30. Крім того, ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в касаційній скарзі посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16, відповідно до якої обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на Державу Україна та стверджує, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для стягнення збитків є неправомірним.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги

31. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

32. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасника справи і прокурора, оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" з огляду на таке.

33. Предметом спору у даній справі є позовна вимога ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" до Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та Державної казначейської служби України про стягнення 18 950 268 грн збитків, які, як стверджує позивач, завданій йому органами прокуратури та досудового розслідування внаслідок протиправної бездіяльності та умисної тяганини цих органів.

34. У цій справі Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, в якій наведено такі висновки.

35. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

36. Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

37. За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

38. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

39. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

40. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України).

41. Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.

42. Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

43. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

44. Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

45. Верховний Суд зауважує, що аналогічний висновок щодо застосування положень статті 1176 Цивільного кодексу України було висловлено Верховним Судом України у постанові від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.

46. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" стверджує, що у період з 27.06.2003 по 06.10.2005 прокуратурою Компаніївського району Кіровоградської області порушено низку кримінальних справ, які були закриті прокуратурою Компаніївського району Кіровоградської області за відсутністю складу злочину. Як вказує позивач численні звернення/скарги з приводу незаконних дій службових осіб прокуратури Компаніївського району не знаходили реагування. При цьому, нанесення відповідачами позивачу матеріальної шкоди та розмір такої шкоди позивач обґрунтовує кримінальним правопорушенням ОСОБА_1 як колишнього директора ТОВ "Агрофірма "Золотий колос", а саме, приховуванням ним урожаю, заниження виручки від реалізації насіння соняшника, незаконним відчуженням худоби.

47. Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що у даній справі предметом доказування є неправомірна бездіяльність посадових осіб відповідачів - Прокуратури Кіровоградської області та Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120180000063, факт нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідачів матеріальної шкоди позивачу в розмірі 18 950 268 грн та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю відповідачів.

48. Положеннями пункту 1 частини першої статті 303 КПК України визначено право заявника, потерпілого, підозрюваного подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений цим кодексом строк.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" в рамках кримінальних проваджень здійснювало оскарження рішень прокуратури, зокрема, щодо закриття кримінального провадження.

50. Відповідно до змісту частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

51. За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

52. Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

53. Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

54. Разом із тим, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування шкоди. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 638/9834/18, 04.07.2018 у справі № 641/2328/17, від 31.10.2018 у справі № 646/5224/17, від 23.01.2019 у справі № 638/1413/17, від 01.04.2020 у справі № 641/7772/17, від 30.06.2020 у справі № 641/7984/17.

55. Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ухвали Ленінського районного суду міста Кіровограда від 24.09.2014 у справі № 405/8516/14-к та від 30.06.2015 у справі № 405/4190/15-к про задоволення скарги ТОВ "Агрофірма "Золотий колос", на які посилається скаржник, свідчать про реалізацію позивачем передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України права на оскарження процесуальних рішень прокурора і не є безумовним доказом неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, а відтак позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин бездіяльності прокуратури Кіровоградської області та настання відповідних збитків у позивача в зв`язку з такою бездіяльністю.

56. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем доведено підтвердження обставин бездіяльності старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської діяльності СУ Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області Шарія Я.С. при здійсненні ним досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013120050000434 в частині нездійснення процесуальних дій, які слідчий зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк. При цьому, за результатами розгляду Ленінським районним судом міста Кіровограда скарг позивача на бездіяльність слідчого щодо нездійснення ним процесуальних дій ухвалами від 10.05.2016 у справі № 405/3529/16-к та від 09.03.2017 у справі № 405/555/17 частково було задоволено вказані скарги та зобов`язано старшого слідчого вчинити низку процесуальних дій.

57. На переконання судової колегії, позивачем у цій справі не було доведено наявності причинного зв`язку між діями слідчого та заподіяною шкодою позивачу.

58. Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що згідно з наявними в матеріалах справи документами, позивачем в рамках кримінального провадження № 12013120050000434 в листопаді 2016 року до СВ РЗГД СУ ГУ Національної поліції України в Кіровоградській області подано в порядку, визначеному КПК України, цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 18 950 268 грн.

59. Як вже зазначалося вище, матеріальну шкоду позивач обґрунтовував вартістю відчужених колишнім директором ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" об`єктів виробництва та худоби. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали цієї справи не містять доказів того, що допущення Головним управлінням Національної поліції у Кіровоградській області бездіяльності у вчиненні певних процесуальних дій мало наслідком настання у позивача збитків. Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а відтак не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1174, 1176 Цивільного кодексу України.

60. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає прийняті у справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Агрофірма "Золотий колос" законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 1166, 1167, 1173, 1174 та 1176 Цивільного кодексу України та не врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України в постанові від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17, не знайшли свого підтвердження.

61. Водночас, безпідставним є посилання скаржника на неврахування судами у цій справі правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 6-440цс16, відповідно до якої обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішеннями, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на Державу Україна, оскільки така позиція жодним чином не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками.

Слід зауважити, що справа № 6-440цс16 стосувалася стягнення моральної шкоди, а не матеріальних збитків, заподіяних бездіяльністю органу досудового розслідування, що істотно відрізняє справу № 6-440цс16 від цієї справи за обставинами, характером правовідносин і застосуванням правових норм.

62. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки щодо застосування норми права.

63. Матеріали цієї справи не містять доказів того, що допущення Головним управлінням Національної поліції у Кіровоградській області бездіяльності у вчиненні певних процесуальних дій мало наслідком настання у позивача збитків. Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а відтак не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1174, 1176 Цивільного кодексу України.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

64. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

65. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка О.О. підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат.

66. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича за вх. № 6016/2020 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Білоус

Л. Катеринчук