Ухвала

від 27.08.2020 по справі 912/1049/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 912/1049/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича,

відповідачі: 1. Прокуратура Кіровоградської області, 2. Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, 3. Державна казначейська служба України,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича за вх. № 6016/2020

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020

у складі колегії суддів: Алданової С.О. (головуючий), Калатай Н.Ф., Пономаренка Є.Ю

та на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020

у складі судді Ващенко Т.М.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича

до Прокуратури Кіровоградської області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України

про стягнення 18 950 268 грн,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича звернулось до суду з позовною заявою про стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України суми матеріальної шкоди в розмірі 18 950 268 грн.

12.03.2020 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 912/1049/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.

06.07.2020 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 912/1049/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича на рішення Господарського суду міста Києва 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 залишено без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос". Справу № 912/1049/19 повернуто до Господарського суду міста Києва.

03.08.2020 (згідно з відміткою на конверті "Укрпошта") Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19, прийняти нове рішення про задоволення позову.

11.08.2020 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.

Розглянувши матеріали поданої касаційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тобто, скаржник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, зокрема, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У даному випадку, перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки у порушення цього пункту у ній не зазначено конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Водночас постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з послідуючими змінами) (далі - Постанова КМУ № 211), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 введено карантин та відповідні обмежувальні заходи з 12.03.2020.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-ІХ (далі - Закон № 731-ІХ), який набрав чинності 17.07.2020, внесені зміни до пункту 4 розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України, та викладено його зміст в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Крім того Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону № 731-ІХ визначено:

"1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом."

Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, зважаючи на приписи постанови КМУ № 211 (з наступними змінами) та пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, який викладено у новій редакції Законом № 731-ІХ, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича за вх. № 6016/2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - зазначити конкретно передбачений пункт (пункти) частини другої статті 287 цього Кодексу як підставу касаційного оскарження з належним обґрунтуванням.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича (позивач у справі) звільнено від сплати судового збору за подання касаційної скарги в силу Закону.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича за вх. № 6016/2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 912/1049/19 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золотий колос" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Артеменка Олександра Олександровича, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков