Постанова

від 08.07.2020 по справі 911/12/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2020 р. Справа№ 911/12/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

при секретарі судового засідання Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін

позивача не з`явився

відповідача Романюк Х.П.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 (повний текст складено 21.05.2020)

у справі №911/12/20 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс"

про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства, -

ВСТАНОВИВ:

Вищий навчальний заклад "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Сервіс Люкс", в якому просить суд (у редакції заяви про зміну предмету позову):

- скасувати запис №23311264 від 10.11.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: НОМЕР_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс сервіс люкс", внесений Державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомості та бізнесу" Дідичуком Ігорем Анатолійовичем.

- відновити реєстрацію (зареєструвати) права власності на нерухоме майно, а саме: будівлю літ. "Н", блок "А", загальною площею 3495 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, корп. 1 за Вищим навчальним закладом "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" (код ЄДРПОУ: 30373644) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 21752426, виданого 16.05.2014 року, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.05.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні зазначеного рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем виконано вимогу позивача щодо надання інформації у відповідності до вимог законодавства та вимог Статуту Товариства, в межах строку, передбаченого ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом не врахованого того, що обсяг наданої інформації не відповідає тому обсягу інформації яка запитувалась позивачем.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2020 по справі №911/12/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Буравльов С.І. Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 08.07.2020.

02 липня 2020 року, через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 08.07.2020 представник відповідача заперечив проти доводів, викладених в апеляцій скарзі та просив залишити без змін оскаржуване рішення. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи та беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу у відсутності позивача.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

ОСОБА_1 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю „Будремсервіс", якому належить внесок у статутному капіталі товариства у розмірі 250000,00 грн, що становить 50,00 % статутного капіталу товариства, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та статуту ТОВ „Будремсервіс", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 20.04.2011 р., оформленим протоколом № 2 від 20.04.2011 р., та зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської міської ради від 22.04.2011.

Позивач вказує, що з 2014 року перебуває поза межами України (в США), останній не мав змоги отримувати оперативну інформацію про стан справ вказаного господарського товариства, учасником якого він є. У зв`язку з цим, за дорученням позивача, його представником на адресу ТОВ Будремсервіс був надісланий лист від 24.10.2019 року про надання доступу до звітної інформації ТОВ Будремсервіс за 2018-2019 роки та надання інформації щодо господарської діяльності ТОВ "Будремсервіс" в строк до 08.11.2019, шляхом направлення її за адресою: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 3-Б.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, не зважаючи на отримання листа від 24.10.2019 про надання доступу до звітної інформації Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс" за 2018-2019 роки та надання іншої інформації, що стосується господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Будремсервіс", дану інформацію позивачу не надав, як і не вказав причини її ненадання.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Пунктом 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України унормовано, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі.

Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства (пункт 5 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України).

17 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлено інший порядок надання учаснику інформації про діяльність товариства, ніж той, який було передбачено Законом України "Про господарські товариства".

Так, відповідно до частини 5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства, виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Частиною 1 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визначено перелік документів, які зобов`язане зберігати товариство, і копії яких воно зобов`язано надати на вимогу учасника (відповідно до части 5 статті 43 Закону). До таких документів належать: протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статут товариства та зміни до статуту; протоколи загальних зборів учасників; документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; річну фінансову звітність; документи звітності, що подаються відповідним державним органам; документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів; учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документи, що підтверджують права товариства на майно; документи бухгалтерського обліку.

За приписами ст.200 Цивільного кодексу України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Суб`єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями. Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.

Фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (ч.1 ст.302 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про інформацію", у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді;

Основними принципами інформаційних відносин є, зокрема, гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією (ст.2 Закону України "Про інформацію").

Згідно зі ст.5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ч.2 ст.7 Закону України "Про інформацію").

Колегія суддів враховує, що право учасника господарського товариства одержувати інформацію про діяльність товариства в порядку, встановленому установчим документом, закріплено у ч.1 статті 116 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1,5 статті 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

За приписами наведених правових норм праву учасника на одержання інформації кореспондує обов`язок товариства надати учаснику відповідну інформацію на його вимогу.

При цьому, отримання учасником зазначеної інформації від товариства є необхідним для реалізації ним своїх корпоративних прав, зокрема правомочностей на участь в управлінні господарською організацію. Відтак, внаслідок невиконання товариством свого обов`язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію, так і його корпоративні права.

Відповідно до положень статей 15,16 Цивільного кодексу України згадані права учасника підлягають захисту шляхом спонукання товариства до виконання його обов`язку - надання відповідної інформації.

Пунктом 3.1.6. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Будремсервіс" передбачено, що учасники мають право одержувати дані та відомості щодо діяльності товариства, стану його майна, розмірів прибутків та збитків. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 08.11.2019 відповідач надіслав позивачу лист №7 від 06.11.2019, разом з яким, направлено копію Звітів про суми нарахованої заробітної плати (доход, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 2018-2019 роки; копію Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік; копія Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма №1ДФ) за 2018 рік та 3 квартали 2019 року; копію Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 (з уточненням) та 2019 роки; копія Податкової декларації плати за землю за 2018, 2019 роки; копія Акту на право постійного користування землею та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком, копії яких містяться в матеріалах справи, тобто документи, які передбачені діючим законодавством та Статуту Товариства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем виконано вимогу позивача щодо надання інформації, відповідно до вимог законодавства та вимог Статуту Товариства, в межах строку передбаченого ст. 43 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

Водночас, колегією суддів встановлено, що статутом товариства не визначено порядок і процедура отримання учасником інформації та документів щодо діяльності товариства. Такий порядок і процедура законодавчо не регламентовані.

Згідно з пунктами 36, 37 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" способом захисту права учасника господарського товариства на отримання інформації про діяльність товариства є спонукання в судовому порядку до виконання товариством дій - надання відповідної інформації. Господарське товариство зобов`язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства. Суди не вправі зобов`язувати товариство надати інші документи про діяльність товариства, оскільки це є незаконним втручанням у внутрішню господарську діяльність товариства. Господарським судам необхідно також враховувати процедуру надання учасникам (акціонерам) інформації про діяльність товариства, встановлену господарським товариством.

З огляду на викладене, колегією суддів визнано безпідставними посилання апелянта на ненадання відповідачем решти інформації, оскільки позивачем не зазначено, чим саме передбачено надання такої інформації, яка ним запитується, документ, у якому вона міститься, рік та особу, яка виготовила даний документ, не зазначено спосіб, у який такий документ має бути наданий позивачу.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 у справі №911/12/20 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, 272, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 у справі №911/12/20 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 14.05.2020 у справі №911/12/20 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/12/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст.288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.07.2020

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов