Постанова

від 01.07.2020 по справі 452/1520/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 452/1520/1 6-ц

провадження № 61-15036св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представники позивачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

відповідачі: Чукв`янська сільська рада Самбірського району Львівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

треті особи: Управління Держгеокадастру у Самбірському районі Львівської області, приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Л. С., Реєстраційна служба Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 09 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А.,

Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та вимог заяви про забезпечення позову

У червні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи в інтересах неповнолітного ОСОБА_2 , звернулися до суду з позовом до Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Управління Держгеокадастру у Самбірському районі Львівської області, приватний нотаріус Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Швець Л. С., Реєстраційна служба Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області, про визнання недійсною та скасування заяви про зменшення земельної ділянки; визнання недійсними та скасування заяви про виділення земельної ділянки та передачу її у власність; визнання недійсними та скасування рішень Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області від 01 листопада 2007 року № 15 та № 16; визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20 серпня 2014 року, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого

2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_2 відмовлено.

У лютому 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1225 га, кадастровий номер 4624289200:01:002:0354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 435245546242, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та заборони ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії пов`язані із відчуженням вказаної земельної ділянки до моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Заява мотивована тим, що у січні 2018 року позивачам стало відомо про обставини, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення за наслідками вирішення спору, а саме про те, що відповідачем ОСОБА_7 вживаються заходи щодо відчуження спірної земельної ділянки, зокрема він постійно приводить потенційних покупців для огляду земельної ділянки, яка є неогородженою та є складовою частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1 , і перебуває у користуванні ОСОБА_3 .

Короткий зміст ухвали апеляційного суду

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2018 року заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням земельної ділянки площею 0,1225 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд в селі Чуква Самбірського району Львівської області, кадастровий номер 4624289200:01:002:0354, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 435245546242, до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що вжиття заборони відповідачеві вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням спірної земельної ділянки до моменту набрання законної сили судовим рішення у даній справі, як виду забезпечення позову, з огляду на його співмірність із заявленими позивачем вимогами є доцільним, ураховуючи наявність підстав вважати, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити у подальшому неможливим виконання судового рішення. Забороняючи ОСОБА_7 вчинення будь-які дій, пов`язаних з відчуженням спірної земельної ділянки, апеляційний суд виходив з того, що зазначений вид забезпечення позову є достатнім, оскільки при вирішенні спору, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення, тоді як обмеження власника у користуванні належною йому земельною ділянкою шляхом накладення на неї арешту може призвести до незворотних наслідків.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_7 , у якій він просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Львівської області

від 09 лютого 2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову, апеляційний суд поклав в основу оскаржуваного судового рішення нічим не підтверджені посилання позивачів на те, що ним вживаються заходи щодо відчуження спірної земельної ділянки. Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову, апеляційному суду належало враховувати не лише наявність між сторонами спору щодо земельної ділянки, а у інші вимоги процесуального закону, зокрема наявність реальної безсумнівної загрози фактичного наміру відчуження спірної земельної ділянки, що мало бути підтверджено відповідними доказами. Поза увагою апеляційного суду залишилося і те, що на належній йому земельній ділянці площею 0,1225 га для будівництва та обслуговування жилого будинку у селі Чуква Самбірського району Львівської області, кадастровий номер 4624289200:01:002:0354, ще до виникнення спору, ним було розпочато будівництво та знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, унаслідок чого відчуження спірної земельної ділянки, яка має невід`ємні від неї покращення, право власності на які в установленому порядку не зареєстровано, не є доцільним.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п 'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно із пунктом 2 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При оцінці зазначеної співмірності, слід враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

З огляду на наведене, апеляційний суд, урахувавши вимоги співмірності обраного заявником виду забезпечення позову щодо заявлених позовних вимог, обгрунтовано виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір щодо земельної ділянки площею 0,1225 га для будівництва та обслуговування жилого будинку у селі Чуква Самбірського району Львівської області, кадастровий номер 4624289200:01:002:0354, а тому невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_7 вчиняти будь-які дії, пов`язані зі відчуженням зазначеної земельної у подальшому може утруднити чи унеможливити виконання можливого судового рішення про задоволення позову.

Заявник у касаційній скарзі не оспорює факту наявності між ним та позивачами спору щодо зазначеної земельної ділянки, заява про забезпечення позову відповідає вимогам частини першої статті 151 ЦПК України, зокрема містить обгрунтування необхідності забезпечення позову у визначений спосіб.

Задоволення заяви про забезпечення позову у частині заборони вчиняти дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою не є фактичним вирішенням справи по суті, та не порушує права відповідача щодо володіння та користування цим майном, а лише тимчасово (до вирішення спору по суті) обмежує його у розпорядженні зазначеним майном.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року заяву ОСОБА_7 про скасування заходів забезпечення позову задоволено, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Апеляційного суду Львівської області

від 09 лютого 2018 року, шляхом заборони відчуження земельної ділянки площею 0,1225 га для будівництва та обслуговування жилого будинку в селі Чуква Самбірського району Львівської області, кадастровий номер 4624289200:01:002:0354.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наслідками розгляду касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, вірно застосував закон, що їх регулює, надав належну правову оцінку доводам сторін та зібраним у справі доказам, а тому оскаржуване судове рішення є законними та обгрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_7 .

Керуючись статтями 400, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення .

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко