Ухвала

від 08.07.2020 по справі 185/9792/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 липня 2020 року

місто Київ

справа № 185/9792/18

провадження № 61-9483ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лугове , треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/24 частку в статутному (складеному) капіталі Селянського (фермерського) господарства Лугове (далі - СФГ Лугове ) після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 1/2 частини земельної ділянки, площею 1, 9632 га, кадастровий № 1223582300-01-001-0471 (площа 23, 5600 га); визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/24 частку в статутному (складеному) капіталі СФГ Лугове після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 1/2 частини земельної ділянки, площею 1, 6275 га, кадастровий

номер 1223582300-01-001-1088 (площа 23, 5600 га); визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/24 частку в статутному (складеному) капіталі СФГ Лугове після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 1/2 частини земельної ділянки, площею 1, 3090 га, кадастровий

№ 1223582300-01-001-0471 (площа 23, 5600 га); визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/36 частку в статутному (складеному) капіталі СФГ Лугове після смерті її діда ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді 1/3 частини земельної ділянки, площею 1, 3090 га, кадастровий номер 1223582300-01-001-0471 (площа 23, 5600 га); визнання за ОСОБА_3 право власності на 1/24 частку в статутному (складеному) капіталі СФГ Лугове після смерті її батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді

1/2 частини земельної ділянки, площею 1, 6275 га, кадастровий

№ 1223582300-01-001-1088 (площа 19, 5300 га).

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

У квітні 2019 року СФГ Лугове звернулося до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року, з урахуванням ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року про виправлення описки, у задоволенні заяви СФГ Лугове про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 185/9792/18 відмовлено.

Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідач на обґрунтування понесення судових витрат обмежився складанням попереднього розрахунку судових витрат та всупереч вимогам статті 137 ЦПК України не підтвердив доказами обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Зазначені заявником витрати у розмірі 73, 00 грн на отримання витягу з ЄДРПОУ відносно СФГ Лугове , 126, 50 грн за поштові послуги суд першої інстанції визнав такими, що не є судовими витратами.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду від 24 травня 2019 року скасовано, ухвалено нове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь СФГ Лугове судові витрати у розмірі по 2 166, 67 грн, з кожного.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши співмірність понесених витрат відповідачем, складність справи, виконані адвокатом роботи визнав, що заявлені вимоги про стягнення судових витрат у розмірі 10 000, 00 грн не відповідають критеріям розумності, тому наявні підстави для зменшення таких до 6 500, 00 грн.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що витрати, понесені відповідачем у зв`язку з отриманням витягу з ЄДРПОУ відносно СФГ Лугове , у розмірі 73, 00 грн та оплатою поштових послуг у розмірі 126, 50 грн не відносяться до судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 24 червня 2020 року звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для повернення касаційної скарги заявникам, яку подано без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених

пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Всупереч наведеної норми заявниками у касаційній скарзі не зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, не наведено підстав касаційного оскарження зазначеного рішення відповідно до пунктів 1-4 частини другої

статті 389 ЦПК України.

Наведені приклади судової практики, які, на переконання заявників, є обов`язковими правовими висновками, зокрема, у справах № 910/18954/17 та № 758/16719/17, Верховним Судом не враховуються, оскільки правове обґрунтування ухваленого рішення у цих справах сформульовано судами апеляційної інстанції, а саме, 22 серпня 2018 року Київським апеляційним господарським судом, 15 листопада 2018 року Київським апеляційним судом, що не мають обов`язкового значення для Верховного Суду.

Суд касаційної інстанції, вирішуючи питання відкриття касаційного провадження, враховує наявність чи відсутність правових висновків Верховного Суду, не приймає до уваги висновки нижчих інстанцій, що відповідає принципу верховенства права (стаття 10 ЦПК України).

За наведених обставин Верховний Суд визнає, що заявниками не наведені підстави для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що заявники не виконали вимоги процесуального закону під час подання касаційної скарги щодо наведення визначених процесуальним законом підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявникам.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статтями 389, 393, 411 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лугове , треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки, не прийняти до розгляду та повернути заявникам.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний