Ухвала
28 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 185/9792/18
провадження № 61-12098ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Якуб Світланою Анатоліївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лугове , треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки ,
ВСТАНОВИВ:
10 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 -
ОСОБА_4 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду від представника скаржників надійшла: касаційна скарга у новій редакції та заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі зазначено, що оскаржену постанову було отримано представником, однак у порушення вимог пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,
а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду,
в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Касаційна скарга у новій редакції , яка подана представником скаржників, зазначеним нормам ЦПК України не відповідає.
Ураховуючи наведене, необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, у якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, в заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження представник скаржників зазначає лише дату першого звернення зі скаргою до Верховного Суду, а також те, що скаржникивзагалі не отримували постанову апеляційного суду , проте доказів на підтвердження цих обставин до заяви не додано.
З огляду на зазначене, вказані підстави про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними.
Тому скаржникам необхідно надати докази на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 06 серпня 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку про необхідність продовження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строку для усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 127, 185, 260, 392, 393ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Продовжити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що викладені в ній, або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2020 |
Оприлюднено | 29.12.2020 |
Номер документу | 93835794 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Краснощоков Євгеній Віталійович
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні