Ухвала

від 25.01.2021 по справі 185/9792/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 січня 2021 року

м. Київ

справа № 185/9792/18

провадження № 61-12098ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Якуб Світланою Анатоліївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лугове , треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки ,

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження.

Представник скаржників просив поновити строк на касаційне оскарження посилаючись на дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк, зокрема, для надання заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 06 серпня 2020 року.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду від представника скаржників надійшла: касаційна скарга у новій редакції та заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними. Продовжено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року, зокрема для подання:

підписаної касаційної скарги у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додання до неї копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи;

заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в якій зазначити інші підстави для поновлення строку, разом із належними доказами на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 06 серпня 2020 року.

Скаржників повідомлено про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 грудня 2020 року до Верховного Суду від представника скаржників надійшла: касаційна скарга у новій редакції та заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

В заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження представник скаржників зазначає, що перша касаційна скарга була подана в межах строку на касаційне оскарження, однак її було повернуто ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2020 року. Зразу після отримання зазначеної ухвали було подано повторну касаційну скаргу.

Ураховуючи вищевикладене, представник скаржників просив визнати поважними підстави для поновлення процесуального строку та поновити строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 рокуна підставі частини сьомої статті 185, частини третьої статті 390 ЦПК України.

Згідно з статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або

у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заява про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається представник скаржників, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Як на підставу касаційного оскарження представник скаржників в касаційній скарзі

у новій редакції посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані

у справі докази).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

З огляду на викладене посилання скаржника на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга у новій редакції не містить посилань на пункти 1 , 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу та належного їх обґрунтування.

З огляду на зазначене, недоліки вказані в ухвалі Верховного Суду від 28 грудня

2020 року, не усунуто.

Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження

у справі.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року .

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , подану адвокатом Якуб Світланою Анатоліївною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Селянського (фермерського) господарства Лугове , треті особи: Друга Павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, Павлоградська районна державна адміністрація, про визнання права власності на земельні ділянки, вважати неподаною та повернути скаржникам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснощоков