Ухвала

від 13.07.2020 по справі 923/308/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

13 липня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/308/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020

у справі №923/308/19

за позовом Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець"

до відповідача-1: Херсонської міської ради Херсонської області

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Зотіна Андрія Борисовича

до відповідача-3: Приватного підприємства "Футбольний клуб "Укррічфлот"

про визнання недійними та скасування пунктів рішення Херсонської міської ради та договорів оренди, -

В С Т А Н О В И В:

24.03.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець" на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 у справі №923/308/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець" на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 у справі №923/308/19 залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, та роз`яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.

Як вбачається з поштових повідомлень про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 про залишення апеляційної скарги без руху, Виробничим кооперативом "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець" зазначену ухвалу не було отримано, та повернуто підприємством поштового зв`язку до Південно-західного апеляційного господарського суду за закінченням встановленого строку зберігання.

Поштове відправлення було направлене на наступну адресу позивача: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вул. Івана Кулика, будинок 133. Вказана адреса зазначена позивачем в апеляційній скарзі, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2 ч. 1 розділу ІІ Наказу Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" №958 від 28.11.2013 (з наступними змінами та доповненнями) нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.). При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду також звертає увагу, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Проте, за спливом вказаного строку, доказів усунення недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020, скаржником надано не було.

Колегія суддів враховує, що постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 р. на усій території України установлено карантин.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 Розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4, яким встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 500 від 17.06.2020) установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", однак, зі значним послабленням протиепідемічних заходів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010).

Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд апеляційної інстанції також враховує висновки Європейського суду з прав людини, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" та "Трух проти України").

За приписом ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, апелянт повинен проявляти зацікавленість щодо поданої ним апеляційної скарги.

Таким чином, апелянтом більше трьох місяців не вчиняється жодних дій для усунення визначених судом недоліків з метою забезпечення розгляду його апеляційної скарги та вирішення скарги по суті, не зважаючи на те, що органи поштового зв`язку та банківські установи здійснювали свою діяльність під час дії карантину.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Питання про повернення апеляційної скарги згідно положень ч. ч. 6-8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Беручи до уваги, що у встановлений судом термін недоліки апеляційної скарги не були усунені, а саме: не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, а також не надано документів, що підтверджують повноваження представника Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець" суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Повернути апеляційну скаргу Виробничого кооперативу "Торгівельно-заготівельна фірма "Дніпровець" на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 у справі №923/308/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 12 аркушах.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош