Рішення

від 01.07.2020 по справі 905/488/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2020 Справа № 905/488/20

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Корецькій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад (93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 25; код ЄДРПОУ 32416422)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ 31831942)

про стягнення суми у розмірі 993 010,68 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явились

від відповідача : не з`явились

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю Машремприлад звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго про стягнення суми у розмірі 993 010,68 гривень, з яких: 930 000,00 гривень сума основної заборгованості, 46 500,00 гривень неустойка, 16 510,68 гривень 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019, відповідно до якого позивач зобов`язався виготовити і поставити відповідачу продукцію відповідно до Специфікації, узгодженої до договору, а відповідач - прийняти та оплатити її на умовах визначених договором. Позивач свої зобов`язання відповідно до договору виконав, виготовив та поставив продукцію відповідачу. Відповідач прийняв продукцію без зауважень та заперечень, без будь-яких претензій та звернень, однак, як стверджує позивач, станом на день звернення з позовною заявою до суду, відповідач свої зобов`язання щодо оплати продукції відповідно до умов зазначених у договорі не виконав.

Ухвалою суду від 27.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/488/20, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.04.2020 та встановлено строк сторонам для подання до суду доказів, заяв по суті справи.

На електронну пошту суду 08.04.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків в зв`язку з встановленням на всій території України карантину, в якому останній просить суд продовжити строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкласти підготовче засідання не раніше дати завершення обмежувальних карантинних заходів в країні.

16.04.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад про визнання договору поставки №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019 недійсним.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.04.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго залишено без руху, встановлено строк на усунення недоліків.

До суду 21.04.2020 надійшов лист представника позивача, в якому останній повідомляє суд, про те, що відзив на позовну заяву не надходив, тому не вбачається можливим надати суду відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.04.2020 відкладено підготовче засідання на 18.05.2020. Позивачу продовжено строк для надання суду відповіді на відзив та доказів, які мають значення для вирішення справи, відповідачу встановлено строк для надання суду у разі необхідності запереченнь на відповідь на відзив та доказів, які мають значення для вирішення справи.

На електронну адресу суду 08.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків в зв`язку з встановленим на території України карантину.

Ухвалою суду від 18.05.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 03.06.2020 та продовжено строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів, які мають значення для вирішення справи.

На адресу суду 19.05.2020 від представника позивача надійшли пояснення стосовно тверджень відповідача щодо недійсності договору поставки №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019, в яких останній наводить свою позицію щодо дійсності спірного договору.

Від представника відповідача на електронну адресу суду 28.05.2020 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання в зв`язку з встановленням на всій території України карантинних заходів.

Ухвалою суду від 03.06.2020 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад про визнання договору поставки №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019 недійсним повернуто заявнику.

За результатами підготовчого засідання 03.06.2020, враховуючи, що всі питання, передбачені ст. 182 ГПК України вирішено, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.07.2020.

Від позивача 30.06.2020 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника. Також, за змістом вказаної заяви повідомив про надходження від відповідача грошових коштів в сумі 650 000,00 гривень в рахунок погашення заборгованості за спірним договором, на підтвердження чого надав платіжні доручення.

На електронну адресу суду 01.07.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням терміну дії карантину та карантинних заходів на території України.

У судове засідання 01.07.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача щодо продовження процесуальних строків та відкладення розгляду справи на дату після завершення карантину суд виходить з наступного.

Відповідно до постанови №392 від 20.05.2020 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 1 червня 2020 року не заборонено, зокрема перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

Будь-яких обмежень щодо відвідувань Господарського суду Донецької області учасниками судового процесу не встановлено.

Відповідач жодного разу протягом розгляду справи не навів підстав неможливості надати в письмовому вигляді відзив на позовну заяву, докази. Натомість, суд не вбачає перешкод у відповідача направити відзив на позовну заяву, письмово викласти свою позицію, з огляду на неодноразове отримання судом за допомогою електронної пошти заяв та клопотань з боку відповідача.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

За приписами статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання. Господарські зобов`язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

18.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Машремприлад (далі Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (далі - Покупець, відповідач) укладено договір №5519-ВЭ-КуТЭС, строком дії у відповідності до його п.8.1 до 31.12.2019, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами грошових зобов`язань.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладена угода за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як свідчать фактичні обставини справи, договір №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019 підписано та скріплено печатками з обох сторін, містить суттєві умови для такого виду договорів визначені законом, недійсним не визнаний, а отже є таким, що породжує права та обов`язки для його сторін.

Відповідно до пункту 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов`язався поставити у власність Покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код згідно УКТ ВЕД (далі - Продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в Специфікації, зміст якої викладено у наведеному пункті договору.

Покупець зобов`язався прийняти та оплатити продукцію, що постачається у його власність, відповідно до умов даного договору (п.1.2 договору).

За приписами п.2.1 договору якість і комплектність кожного виду продукції, що постачається повинна відповідати нормам, стандартам якісних показників і технічним вимогам, встановленими діючими нормативними актами України та умовами цього договору. Продукція, яка постачається за цим договором, повинна бути новою.

Продукція приймається покупцем на підставі даних:

- за кількістю - у відповідності з фактичною кількістю продукції, поставленої у відповідне місце призначення поставки;

- за якістю відповідно з якісними показниками, зазначеними в сертифікаті якості заводу-виробника, паспорті, а також відповідно з технічними характеристиками та іншими додатковими вимогами до даної продукції обумовленими сторонами Специфікації (п.2.5 договору).

У пункті .2.11 договору визначено, у разі якщо в результаті приймання Продукції буде встановлено, що фактичні показники кількості та/або якості та/або асортименту та/або комплектність не відповідають даним зазначеним в товаросупроводжувальній документації, сертифікаті якості завода - виробника, паспорті, ТУ або іншої документації, передбаченої для виду Продукції, що постачається, а також у разі поставки Постачальником Продукції не узгодженої сторонами в специфікації, Покупець має право:

- відмовитись від прийняття продукції та оплати її вартості, а у випадку здійснення попередньої оплати продукції, вимагати повернення сплачених грошових коштів. Повернення грошових коштів повинно бути здійснено Постачальником протягом 10 календарних днів з дати відправлення Покупцем письмової вимоги Постачальнику;

- на заміну продукції;

- прийняти продукцію зі зменшенням її ціни залежно від показників невідповідність якості та/або кількості та/або асортименту та/або комплектності Продукції. Повернення Продукції здійснюється в порядку передбаченим п.2.5 цього договору, при наявності попередньої оплати у розмірі витрат, пов`язаних з поверненням продукції.

Згідно з п.4.1 договору постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, узгоджені сторонами у даному договорі.

Під партією сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, яке супроводжується одним документом про якість та/або одним товаросупроводжувальним документом.

Умови постачання продукції - DDP, згідно Інкотермс-2010 , з урахуванням умов та застережень, які містяться у даному договорі.

Узгоджене місце призначення поставки: склад ДТЕК Курахівська ТЕС, місто Курахове, вулиця Енергетиків, 34. Постачальник несе усі витрати, пов`язані з поставкою Продукції, до моменту її постачання до узгодженого міста призначення поставки (п.4.2 договору).

Постачальник зобов`язаний надати покупцю наступні документи: рахунок; видаткову накладну; експрес - накладну; документ або належним чином завірена копія документа, що підтверджує якість товару (в залежності від товару, що постачається, таким документом може бути сертифікат або сертифікат якості або паспорт якості заводу - виробника або санітарно-гігієнічний висновок або сертифікат відповідності, або лист підтверджуючий, що поставлені ТМЦ не підлягають обов`язковій сертифікації. Документи (крім податкових накладних), Постачальник зобов`язується надати Покупцю разом із поставленою Продукцією (п.4.3 договору).

Одночасно передбачено обов`язковість реєстрації податкових накладних, строки здійснення та наслідки порушення цих умов.

У пункті 4.4 договору сторони обумовили, у разі поставки Продукції без товаросупроводжувальної документації, що спричинить неможливість здійснення приймання продукції за кількістю, якістю, асортиментом, комплектністю, Покупець має право відмовитись від приймання Продукції, що надійшла. У такому разі, повернення Продукції здійснюється у порядку, передбаченому п.2.4 договору.

Згідно з п.4.5 договору Покупець вправі затримати оплату за Продукцію у разі ненадання та/або несвоєчасного надання оригіналів рахунків, податкових накладних, а також інших документів, надання або передача яких Постачальником є обов`язковою в силу договору, при цьому, Покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих Постачальником. При постачанні автомобільним транспортом датою поставки вважається дата, вказана представником Покупця на видатковій накладній. При постачанні залізничним транспортом датою постачання вважається дата, вказана у залізничній накладній, яка свідчить про прибуття Продукції на залізничну станцію призначення (в узгоджене місце призначення поставки) (п.4.7 договору).

За визначенням п.4.8 договору, зобов`язання Постачальника вважаються виконаними з моменту передачі Продукції у розпорядження Покупця в узгоджене місце призначення поставки належної якості, комплектності, асортименті, у строки, з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у договорі. Зобов`язання Покупця вважається виконаними з моменту оплати поставленої Продукції.

Відповідно до п.4.9 договору право власності на Продукцію, ризики втрати або пошкодження Продукції переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки продукції.

У пункті 5.1 договору визначено загальну його суму та толеранс поставки 20%.

При цьому, п.5.3 передбачено, з метою контролю виконання договірних зобов`язань за цим договором, а саме: правильного оформлення первинних документів та платіжних документів, сторони зобов`язуються зазначати у них номер та дату даного договору.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 76-77 Господарського процесуального кодексу України повинні мати крім обов`язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на виконання умов договору здійснено поставку продукції відповідачеві, що підтверджується видатковою накладною №53 від 07.05.2019 та товарно-транспортною накладною №Р53 від 07.05.2019: секція гріюча ПМВ-200 01.2951.000 (УКТ ЗЕД 8404) у кількості 1 шт. за ціною 930 000,00 гривень з ПДВ.

З боку відповідача продукцію за видатковою накладною №53 від 07.05.2019 отримано Шевченко А.А. за довіреністю №81/ВЭ/2019 від 28.12.2018.

Згідно вказаної довіреності ТОВ ДТЕК Східенерго уповноважило Шевченко А.А. на отримання товарно-матеріальних цінностей в рамках діючих договорів.

Доказів наявності заперечень щодо кількості переданого товару, а також порядку передачі або наявності будь-яких інших зауважень суду не надано, з матеріалів справи не вбачається.

Наведені накладні містять посилання на договір №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019, як на правову підставу здійснення господарської операції, предмет поставки відповідає виду продукції, постачання якої обумовлено договором.

Одночасно, відповідно до п.4.3 договору позивачем за господарською операцією з поставки означеної вище продукції складено податкову накладну №1 від 07.05.2019 та здійснено її реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

З огляду фактичне прийняття продукції за видатковою накладною №53 від 07.05.2019 із посиланням на договір №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019, у відповідності до його п.5.3., відповідач не скористався правом, передбаченим п.п.2.11, 4.4 договору. За цих обставин слідує висновок, що покупцем поставка у межах договору за вказаною первинною документацією є погодженою.

Отже, за викладених обставин, факт виконання обов`язку щодо передачі продукції у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених означеним договором, є доведеним.

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами до суду не надано доказів визнання договору не дійсним, відповідно він є обов`язковим для сторін.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з тим, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що розрахунки за Продукцію, що постачається за даним договором, здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на 90-й календарний день з дати постачання відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 даного договору. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Остаточні взаєморозрахунки між покупцем та постачальником проводяться на підставі даних якості, кількості, асортименту та комплектності продукції, визначених відповідно до розділу 2 цього договору (п.5.5 договору).

При цьому, відповідно до п.5.9.договору, якщо останній день строку для оплати, встановлений цим договором припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем закінчення такого строку є перший за ним робочий день.

Слід зазначити, що відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України).

Так, виходячи з наведених положень Цивільного кодексу України, поряд із вищевикладеними нормами чинного законодавства України, підписання покупцем видаткової накладної фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, що є підставою виконання обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Судом також звернуто увагу на відсутність у представлених суду накладних будь-яких зауважень щодо невиконання постачальником вимог п.4.3 договору в частині надання покупцю перелічених у ньому документів.

Доказів, що вказують на невиконання постачальником вимог п.4.3 договору суду не представлено.

Відтак, не встановлено підстав застосування п.4.5 договору.

Отже, приймаючи до уваги викладені умови оплати, з урахуванням ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України, та дату поставки за видатковою накладною №53 від 07.05.2019 відповідач повинен був остаточно розрахуватись із позивачем за отриманий ним товар 05.08.2019 .

У зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати отриманої продукції, позивачем була направлена претензія за вих.№180 від 10.10.2019 з вимогою про сплату заборгованості за видатковою накладною №53 від 07.05.2019 в розмірі 930 000,00 гривень, а також неустойки (пені) та 3% річних.

Вказана претензія отримана відповідачем 28.10.2019 та залишена останнім без відповіді.

На додаток до претензії №180 від 10.10.2019 позивачем направлялась претензія за вих. №202 від 18.11.2019, яка була отримана відповідачем 21.11.2019 і також залишена без відповіді.

Позивачем до прийняття рішення у справі надано докази оплати відповідачем отриманої продукції за договором №5519-ВЭ-КуТЭС від 18.02.2019 в сумі 650 000,00 гривень, а саме:

- платіжне доручення №1593930 від 12.06.2020 на суму 350 000,00 гривень;

- платіжне доручення №1599536 від 18.06.2020 на суму 300 000,00 гривень.

Наведене також підтверджує факт визнання відповідачем отриманої продукції.

Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК в редакції, що діяла до 15.12.2017), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення 650 000,00 гривень заборгованості підлягає закриттю.

Доказів оплати залишку поставленої продукції в сумі 280 000,00 гривень на момент прийняття рішення у справі відповідачем суду не надано, а тому вказана сума є його боргом та підлягає стягненню на користь позивача.

За несвоєчасну оплату відповідачем отриманої продукції позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 46 500,00 гривень гривень за період з 08.08.2019 по 06.02.2020.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов`язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов`язаннями.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що передбачено частиною першою статті 550 ЦК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У пункті 6.8. договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, на письмову вимогу постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення оплати від вартості своєчасно не сплаченої продукції, проте не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.

Як вже зазначалось, оплата поставленої продукції мала бути проведена відповідачем у відповідності з п.5.4. договору - 05.08.2019.

Отже прострочення виконання настало з 22.11.2019.

Перевіривши розрахунок позивача судом встановлено, що він є арифметично вірним враховуючи визначене сторонами обмеження у п.6.8. договору - не більше 5% від вартості своєчасно не оплаченої Продукції, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Також, окрім суми основної заборгованості, позивачем заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 16 510,68 гривень за період з 08.08.2019 по 10.03.2020.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є арифметично не вірним.

За перерахунком суду розмір 3% річних за період з 08.08.2019 по 10.03.2020, що підлягає стягненню з відповідача, становить 16 496,07 гривень .

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 130, 185, 191, 231, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго про стягнення 993 010,68 гривень, з яких: 930 000,00 гривень сума основної заборгованості, 46 500,00 гривень неустойка, 16 510,68 гривень 3 % річних за невиконання грошового зобов`язання - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі №905/488/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго про стягнення 993 010,68 гривень в частині стягнення 650 000,00 гривень основної заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ 31831942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Машремприлад (93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 25; код ЄДРПОУ 32416422) 280 000,00 гривень заборгованості, 46 500,00 гривень неустойка, 16 496,07 гривень 3% річних, а також 14 894,94 гривень судового збору.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14,61 гривень 3% річних - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суд доводить до відома учасників справи, що враховуючи зміни до прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, які були внесенні Законом №540-ІX від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею, зокрема, 256 продовжуються на строк дії такого карантину.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 01.07.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.07.2020.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Машремприлад (93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Танкістів, будинок 25; код ЄДРПОУ 32416422)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34; код ЄДРПОУ 31831942)

Суддя С.М. Фурсова