Рішення

від 07.07.2020 по справі 916/984/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/984/20

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Петродолинське" (вул. Садова, буд. 35, с. Петродолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67810; код ЄДРПОУ 05528958)

До відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" (вул. 40-річчя Перемоги, 27-А, смт.Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, 65496; код ЄДРПОУ 13916781)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Луцюк Р.П.

Представники сторін:

Від позивача: Васильєв І.І. - на підставі ордеру серії ОД №494853 від 05.03.2020р.;

Від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СТОВ) "Агрофірма Петродолинське", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства (далі - ДП) "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" про стягнення заборгованості у розмірі 175 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 8 497 грн 86 коп., інфляційних втрат у розмірі 17 686 грн 90 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2020р. залишено позовну заяву без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви. 29 квітня 2020р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/984/20 в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.05.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.05.2020р. відкладено розгляд справи по суті на 16.06.2020р. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.06.2020р. відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 07.07.2020р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач - ДП "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова", не забезпечив явку уповноваженого представника в судові засідання, призначені на 21.05.2020р., 16.06.2020р. та 07.07.2020р. Ухвали суду від 04.05.2020р., 21.05.2020р. та 16.06.2020р. направлені судом за юридичною адресою відповідача, були отримані одержувачем, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем надано не було.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач у справі зазначив, що 17.04.2018р. між СТОВ "Агрофірма Петродолинське" (Позикодавець) та ДП "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" (Підприємство) був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 300 000 грн зі строком повернення не пізніше 30.07.2018р.

Відповідно до п. 2.1. Договору фінансова поворотна допомога надається на безвідсотковій (безоплатній) основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Поворотна фінансова допомога передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства (п. 2.2. Договору).

Як зазначив позивач, на виконання умов Договору про надання поворотної фінансової допомоги він перерахував на рахунок відповідача 200 000 грн. 17.04.2018р. відповідно до платіжного доручення №470 та 50 000 грн. 19.04.2018р. відповідно до платіжного доручення №477.

Натомість відповідач, в порушення терміну, визначеного в п. 1.3. Договору, свої боргові зобов`язання погасив частково та сплатив 25 000 грн. 25.07.2018р.

У зв`язку з порушенням умов Договору , позивач 27.11.2019р. направив на адресу відповідача вимогу про повернення фінансової допомоги у сумі 175 000 гри., на що відповідач повідомив, що вказана у претензії сума буде повернута протягом грудня 2019 року - лютого 2020 року. Але, у зазначений термін ДП "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" своїх зобов`язань щодо повернення коштів не виконало.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення отриманої фінансової допомоги позивач вважає порушенням умов Договору, своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 175 000 гри.

Позивач зазначає, що згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу Інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведеного позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 8 497 грн. 86 коп. та інфляційні втрати у розмірі 17 686 грн. 90 грн. за 591 день прострочення оплати, які також просить стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач також зазначає, що за приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав, представником відповідача у судовому засіданні будь-яких пояснень щодо позову надано не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, на підставі чинного законодавства України, судом встановлено, що 17.04.2018р. між СТОВ "Агрофірма Петродолинське" (Позикодавець) та ДП "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" (Підприємство) був укладений Договір про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. 1.1 якого Позикодавець надає Підприємству поворотну фінансову допомогу в сумі 300 000 грн 00коп., що по курсу НБУ на момент передачі складає 11 499$ США, а Підприємство приймає та зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1.2 Договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видав компенсацій як плати за користування такими коштами.

За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов Договору 17.04.2018р. позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 200 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №470 від 17.04.2018р., та 50 000 грн. 19.04.2018р., що підтверджується платіжним дорученням № 477 від 19.04.2018р.

Поворотна фінансова допомога надається строком до 30 липня 2018р. (п.1.3 Договору). Згідно п.3.1 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню протягом трьох робочих днів з моменту закінчення строку дії даного Договору. Відповідно до п.3.2 Договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця в установі банку.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до матеріалів справи , 13.07.2018р. відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 50 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1029 від 13.07.2018р., та 25 000грн. , що підтверджується платіжним дорученням №1047 від 25.07.2018р.

Однак, всієї суми позики відповідач не повернув у визначені Договором строки, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 175 000 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 175 000 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних і інфляційних втрат. Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд встановив, що він є вірним, отже, стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 8 497 грн. 86 коп. та інфляційні втрати у розмірі 17 686 грн. 90 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Петродолинське" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" про стягнення заборгованості у розмірі 175 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 8 497 грн 86 коп., інфляційних втрат у розмірі 17 686 грн 90 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Таїровське" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є.Таїрова" (вул. 40-річчя Перемоги, 27-А, смт.Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область, 65496; код ЄДРПОУ 13916781) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Петродолинське" (вул. Садова, 35, с. Петродолинське, Овідіопольський район, Одеська область, 67810; код ЄДРПОУ 05528958) заборгованість у розмірі 175 000 грн 00 коп., 3% річних у розмірі 8 497 грн 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 17 686 грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 017 грн. 79 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13 липня 2020 р.

Суддя Н.В. Рога