ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1363/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Хотенця П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА", м. Харків про стягнення 28668,00 грн. за участю представників сторін:
позивача - не з`явився
відповідача - Кислий А.М., ордер № ХВ 000096 від 15.05.2019 року
ВСТАНОВИВ:
Позивач -Приватне підприємство "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", м. Рівне звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 28668,00 грн. заборгованості за поставку та продаж товарів.
Ухвалою господарського суду Харківської облісті від 12 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/1363/20; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 09 червня 2020 року на 11:00 та про розгляд справи повідомлено сторін.
05 червня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" подано клопотання (12744) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.
09 червня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" подано клопотання (12757) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.
09 червня 2020 року через канцелярію суду Приватним підприємством "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР" подано заяву (12927) про розгляд справи без участі представника Приватного підприємства "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", яку суд задовольняє та лолучає до матеріалів справи.
Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.
Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд 09 червня 2020 року починає розгляд справи по суті.
Протокольною ухвалою суду від 09 червня 2020 року на підставі частини 4 статті 252, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено судове засідання на 22 червня 2020 року на 15:20 годин.
12 червня 2020 року електронною поштою Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" подано відзив (13296) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.
22 червня 2020 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" подано клопотання (14179) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані документи.
Протокольною ухвалою суду від 22 червня 2020 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 06 липня 2020 року до 16 годин.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні, а дана справа потрує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин справи.
Згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: залишення заяви відповідача без задоволення; розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Враховуючи необґрунтованість клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, беручи до уваги надані представниками сторін документи та наведені приписи ГПК України, що унормовують питання переходу із спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.
Представник позивача у судове засідання не з`явився.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Протягом 2019 року Приватним підприємством "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР" (позивачем) здійснено поставку та продаж товарів для Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" (відповідача) на загальну суму 79237,24 грн.
Розрахунок за отриманий товар відповідач здійснив частково в сумі 50569,24 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" було поставлено товар на загальну суму79237,24 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РБ-00000496 від 12 березня 2019 року на суму 436,24 грн.; № РБ-00000505 від 12 березня 2019 року на суму 17808,00 грн.; № РБ-00001305 від 27 травня 2019 року на суму 15720,00 грн.; № РБ-00001306 від 27 травня 2019 року на суму 3685,00 грн.; № РБ-00001332 від 29 травня 2019 року на суму 13756,00 грн.; № РБ-00001741 від 24 червня 2019 року на суму 4920,00 грн.; № РБ-00001724 від 26 червня 2019 року на суму 18672,00 грн.; № РБ-00002820 від 02 вересня 2019 року на суму 4240,00 грн.
Відповідачем було здійснено оплату за отриманий товар на загальну суму 50569,24 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 698 від 21 травня 2019 року на суму 3000,00 грн.; № 751 від 27 травня 2019 року на суму 3685,00 грн.; № 741 від 27 травня 2019 року на суму 15244,44 грн.; № 875 від 12 червня 2019 року на суму 5000,00 грн.; № 945 від 24 червня 2019 року на суму 4920,00 грн.; № 050 від 24 червня 2019 року на суму 5000,00 грн.; № 987 від 02 липня 2019 року на суму 5719,80 грн.; № 1137 від 24 липня 2019 року на суму 5000,00 грн.; № 637 від 14 січня 2020 року на суму 1000,00 грн.; № 6137 від 04 лютого 2020 року на суму 1000,00 грн.; % 6214 від 07 лютого 2020 року на суму 1000,00 грн.
З матою сплати боргу позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД-ЗАПЧАСТИНА" 16 жовтня 2019 року було направлено вимогу про оплату боргу в сумі 31668,00 грн. за вихідним № 1610/1, а також передсудове попередження - вимогу про оплату боргу в сумі 302668,00 грн. за вихідним № 35 від 04 лютого 2020 року.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно статтей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів вручення вимоги відповідачу щодо сплати заборгованості за отриманий товар, суд вважає вимоги передчасними, не доведеними належними та допустимими доказами.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частни 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов*язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення", підпункту 17.5 пункту 17 розділу XІ "Перехідних положень" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "13" липня 2020 р.
Суддя П.В. Хотенець
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2020 |
Оприлюднено | 15.07.2020 |
Номер документу | 90362094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Хотенець П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні