Постанова

від 04.11.2020 по справі 922/1363/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2020 р. Справа № 922/1363/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Кислий А.М. - на підставі Ордеру Серії АХ№1017555 від 04.11.2020р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарсьокого суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр", м.Рівне, (вх.№2220 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 (суддя Хотенець П.В., ухвалене в м.Харків о постановлену в м.Харків о 16:36год, дата складення повного тексту - 13.07.2020р.)

за позовом: Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр", м. Рівне,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина", м.Харків,

про стягнення 28666,00грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Фірма "Агро-Центр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина", в якій просило суд стягнути з відповідача 28668,00грн. заборгованості за поставку товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що протягом 2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" було поставлено товар на загальну суму 79237,24грн., що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними, проте, відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар в сумі 50569,24грн., що також підтверджується доданими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів, у зв`язку із чим, виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 28668,00грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 в позові відмовлено повністю.

Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 174 Господарського кодексу України, статей 6, 509, 252, 526, 530, 627 Цивільного кодексу України мотивовані передчасністю позовних вимог, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вручення відповідачу вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений товар в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

Приватне підприємство "Фірма "Агро-Центр" з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 у справі №922/719/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду. В обґрунтування наявності підстав для задоволення заявленого клопотання скаржник посилається на те, що копію оскаржуваного рішення ним було отримано лише 03.08.2020р.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема, апелянт наголошує, що між сторонами фактично було укладено договір поставки, а отже, виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару, отримання його відповідачем не заперечується останнім та підтверджується матеріалами справи, однак, докази проведення повної оплати вартості отриманого товару відповідачем на рахунок позивача відсутні, на думку апелянта обов`язок відповідача оплатити товар з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України виникає з моменту його прийняття, а не з моменту отримання вимоги про сплату боргу, а отже наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення та відповідно задоволення позовних вимог.

Ухвалою Східного ап6еляційного господарського суду від 07.09.2020р. поновлено Приватному підприємству "Фірма "Агро-Центр" строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" на рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20; встановлено відповідачу у справі строк до 24.09.2020р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 07.10.2020р.

06.10.2020р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні (вх.9535).

07.10.2020р. суддя-доповідач Плахов О.В. знаходився на лікарняному.

Відповідно до частини 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. у зв`язку із відпусткою судді Гези Т.Д. та судді Бородіної Л.І., для розгляду справи №922/1363/20 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

За наведених обставин, у зв`язку із неможливістю проведення судового засідання 07.10.2020р. з огляду на знаходження судді-доповідача Плахова О.В. на лікарняному та відсутністю підстав для здійснення повторного автоматизованого розподілу даної справи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2020р. розгляд справи призначено на 04.11.2020р.

12.10.2020р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника (вх.№9735).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.11.2020р. представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що явка представників сторін не було визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2019р. Приватним підприємством "Фірма "Агро-Центр" було поставлено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" товар на загальну суму 79237,24грн., що підтверджується копіями видаткових накладних доданих до позовної заяви: №РБ-00000496 від 12.03.2019р. на суму 436,24грн.; № РБ-00000505 від 12.03.2019р. на суму 17808,00грн.; № РБ-00001305 від 27.05.2019р. на суму 15720,00грн.; №РБ-00001306 від 27.05.2019р. на суму 3685,00грн.; №РБ-00001332 від 29.05.2019р. на суму 13756,00грн.; №РБ-00001741 від 24.06.2019р. на суму 4920,00грн.; №РБ-00001724 від 26.06.2019р. на суму 18672,00грн.; №РБ-00002820 від 02.09.2019р. на суму 4240,00грн. (т.1 а.с.9-16).

Вказані видаткові накладні підписані представниками та скріплені печатками сторін, без жодних зауважень.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" було здійснено оплату за отриманий товар на загальну суму 50569,24грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями меморіальних ордерів: № 698 від 21.05.2019р. на суму 3000,00грн.; №751 від 27.05.2019р. на суму 3685,00грн.; №741 від 27.05.2019р. на суму 15244,44грн.; №875 від 12.06.2019р. на суму 5000,00грн.; №945 від 24.06.2019р. на суму 4920,00грн.; №050 від 24.06.2019р. на суму 5000,00грн.; №987 від 02.07.2019р. на суму 5719,80грн.; №1137 від 24.07.2019р. на суму 5000,00грн.; №637 від 14.01.2020р. на суму 1000,00грн.; №6137 від 04.02.2020р. на суму 1000,00грн.; №214 від 07.02.2020р. на суму 1000,00грн. (т.1 а.с.17-27).

Отже, як зазначав в позовній заяві позивач, Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" було поставлено товар на загальну суму 79237,24грн., проте оплата за поставлений товар була здійснена частково на суму 50569,24грн., у зв`язку із чим, виникла заборгованість в сумі 28668,00грн.

З метою досудового врегулювання спору, 16.10.2019р. Приватним підприємством "Фірма "Агро-Центр" було направлено на адресу ТОВ "Гранд-Запчастина" вимогу про сплату заборгованості (т.1 а.с.28).

Крім того, 04.02.2020р. Приватним підприємством "Фірма "Агро-Центр" було направлено на адресу ТОВ "Гранд-Запчастина" передсудове попередження - вимогу про сплату боргу (т.1 а.с.30).

Проте, відповіді на вказані вимоги надано не було, як і не було сплачено в добровільному порядку наявну суму заборгованості, що і стало підставою для звернення 30.04.2020р. Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина", в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 28668,00грн. (т.1 а.с.1-34).

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у даній справі в позові відмовлено повністю, з підстав викладених вище (т.1 а.с.88-92).

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема: договори та інші правочини.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З урахуванням зазначених норм права, здійснивши аналіз поданих сторонами документів наданих пояснень, тверджень щодо вчинення сторонами дій спрямованих на виникнення між ними цивільних прав та обов`язків, а саме: поставлення позивачем товару, отримання цього товару відповідачем та його часткова оплата, судова колегія приходить до висновку про те, що виходячи з вищенаведених дій сторін, між останніми було укладено договір поставки у спрощеній формі, за яким, відповідно, у сторін виникли взаємні права та обов`язки з поставки товару та його оплати.

Як було зазначено вище, позивачем було поставлено товар на загальну суму 79237,24грн., що підтверджується доданими до позовної заяви видатковими накладними (т.1 а.с.9-16). Проте, на виконання усної домовленості відповідачем було здійснено оплату за поставлений товар в сумі 50569,24грн., що також підтверджується доданими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів (т.1 а.с.17-27), у зв`язку із чим, виникла заборгованість в сумі 28668,00грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Крім того, відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтями 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не було узгоджено дату оплати поставленого товару, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 04.11.2020р. представник відповідача пояснив, що між сторонам у справі було досягнуто усної домовленості про те, що оплата товару здійснюється після направлення позивачем відповідної вимоги, проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що сторонами було узгоджено строк виконання зобов`язання з оплати товару саме моментом пред`явлення вимоги в порядку статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає необґрунтованими висновки місцевого господарського суду про передчасність позовних вимог, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження вручення відповідачу вимоги щодо сплати заборгованості за поставлений товар.

З огляду на вищевикладене, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем товару, отримання його відповідачем не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами справи, однак, докази проведення повної оплати вартості отриманого товару відповідачем на рахунок позивача відсутні, колегія суддів вважає, що обов`язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014р. у справі № 925/1332/13.

Таким чином, передбачена законом відповідальність за неналежне виконання покупцем грошового зобов`язання з оплати поставленого йому товару підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Отже, за наведених обставин, судова колегія дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 28668,00грн.

За таких обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, що у підсумку призвело до прийняття помилкового рішення, а тому апеляційна скарга Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, судова колегія керується приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги на відповідача.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.07.2020р. у справі №922/1363/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Запчастина" (61099, м. Харків, вул. Лодзька, буд. 8 А, код ЄДРПОУ 36815765) на користь Приватного підприємства "Фірма "Агро-Центр" (33099, м.Рівне, провулок Робітничий, буд.6 А, код ЄДРПОУ 34112560) заборгованість за поставлений товар в сумі 28668,00грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 2102,00грн. та апеляційної скарги в сумі 3153,00грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний судовий наказ.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2020р.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна