Рішення
від 01.07.2020 по справі к2/107-12/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа № К2/107-12/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) (заявника): Пахолок Т. П. (адвокат - ордер серії КВ № 426236 від 07.11.2018 р.);

від позивача (за зустрічним позовом) - відповідача (за первісним позовом та за позовом третьої особи): не з`явились;

від позивача (за позовом третьої особи) - третьої особи (за зустрічним позовом): не з`явились;

від третьої особи-1: не з`явились;

від третьої особи-2: не з`явились;

від третьої особи-3: не з`явились;

від третьої особи-4: не з`явились;

розглянувши матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 , м. Тетіїв

про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами

у справі № К2/107-12/13

за первісним позовом ОСОБА_1 , м. Тетіїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_2 , м. Київ;

2) ОСОБА_3 , м. Київ;

3) ОСОБА_4 , м. Київ;

4) ОСОБА_5 , м. Київ;

про визнання недійсним частково статуту товариства

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

до ОСОБА_1 , м. Тетіїв

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

про визнання права власності на нерухоме майно

та

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

до:

1) ОСОБА_1 , м. Тетіїв;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв;

про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.04.2018 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 11.04.2018 р. про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 за нововиявленими обставинами, у якій він просить суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним частково статуту задовольнити, відмовити в задоволенні позовних вимог третьої особи АТ „Реверта" до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема" в частині формування статутного каптіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення в м. Києві вул. Шота Руставелі, б. 1/12 та визнанні права власності АТ „Реверта" на вказане нерухоме майно.

В обґрунтування своєї заяви позивач (за первісним позовом) - відповідач (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) (заявник) зазначає, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії вирішено визнати недійсним договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта"), і відповідно нововиявленою обставиною є факт визнання договору іпотеки недійсним, а тому у АТ „Реверта" не було підстав для звернення стягнення на спірне нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.08.2018 р. прийнято до розгляду заяву позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі № К2/107-12/13 за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним частково статуту товариства та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" до ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта про визнання права власності на нерухоме майно та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 24.04.2019 р. та постановлено звернутись до уповноваженого Центрального органу Латвійської Республіки у відповідності до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах та Договору між Україною і Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 р. (дата набуття чинності - 12.07.1996 р.) із судовим дорученням про вручення позивачу (за позовом третьої особи) - третій особі (за зустрічним позовом) - Акціонерному товариству „Реверта" (AS Reverta) судового документу, а саме ухвали від 29.08.2018 р. про відкриття провадження за нововиявленими обставинами у даній справі і зупинено провадження у справі № К2/107-12/13 по розгляду заяви позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами до надходження відповіді від уповноваженого Центрального органу Латвійської Республіки на судове доручення про надання правової допомоги і вручення позивачу (за позовом третьої особи) - третій особі (за зустрічним позовом) - Акціонерному товариству „Реверта" (AS Reverta) судового документу, а саме ухвали від 29.08.2018 р. про відкриття провадження за нововиявленими обставинами у даній справі.

08.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 надійшло клопотання б/н б/д про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

09.04.2019 р. до канцелярії суду від Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшов лист № 31124-7-5 від 05.04.2019 р. із доданими до нього документами, складеними латвійським судом за результатами виконання доручення господарського суду Київської області про вручення документів Акціонерному товариству „Реверта" (AS Reverta), що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2019 р. поновлено провадження у справі.

24.04.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від ТОВ „Rental management" надійшла заява б/н від 23.04.2019 р. про заміну сторони правонаступником, у якій він просив суд замінити третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Акціонерне товариство „Реверта" (AS Reverta) правонаступником - ТОВ „Rental Management" у зв`язку із укладенням договору уступки прав (цесії) № 2.5-15/14 від 31.05.2018 р.

24.04.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.05.2019 р.

10.05.2019 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 надійшли заперечення б/н б/д на заяву про заміну сторони правонаступником, у якій він просив відмовити ТОВ „Rental Management" у задоволенні заяви про заміну сторони правонаступником.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2019 р. зупинено провадження у справі № К2/107-12/13 по розгляду заяви позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами до завершення перегляду Північним апеляційним господарським судом у апеляційному порядку рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та до остаточного вирішення Верховним Судом у встановленому порядку пов`язаної з нею справи № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії та зобов?язано учасників справи повідомити суд про завершення перегляду Північним апеляційним господарським судом у апеляційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та про остаточне вирішення Верховним Судом у встановленому порядку пов`язаної з нею справи № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії та надати суду відповідні судові процесуальні документи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.06.2020 р. поновлено провадження у справі і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників справи на 01.07.2020 р.

24.06.2020 р. до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

01.07.2020 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від фізичної особи ОСОБА_6 надійшла заява б/н від 01.07.2020 р. про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у якій він просив суд залучити його до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 01.07.2020 р. фізичної особи ОСОБА_6 про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 23.04.2019 р. (вх. № 8244/19 від 24.04.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю „Rental Management" (м. Рига, Латвійська Республіка) про заміну сторони правонаступником.

01.07.2020 р. у судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) (заявника) надав усні пояснення щодо обґрунтування своєї заяви, вимоги заяви підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в заяві.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що заява позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві та зобов`язання повернути вказане нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) тим, що статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві був затверджений із порушенням положень чинного законодавства України, оскільки правові підстави для формування ОСОБА_1 статутного капіталу ТОВ „Нісема" за рахунок спірного нерухомого майна відсутні, так як на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. у справі № 6-11373св12 єдиний учасник ТОВ „Нісема" - ОСОБА_1 втратила права власника на вказане приміщення.

У процесі розгляду справи ТОВ „Нісема" (відповідач по справі за первісним позовом) до початку розгляду господарським судом справи по суті у справі № К2/107-12 звернулось в господарський суд Київської області із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване в будинку 1/12 по вул. Шота Руставелі в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) безпідставно та протиправно не визнається і оспорюється право власності позивача (за зустрічним позовом) на спірне нерухоме майно.

У процесі розгляду справи до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 13.11.2013 р. про відмову від зустрічного позову, у якій він просив суд прийняти його відмову від зустрічного позову та припинити провадження у справі.

У процесі розгляду справи Акціонерне товариство „Реверта" до прийняття рішення у справі № К2/107-12/13 звернулось в господарський суд Київської області із позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до ОСОБА_1 , ТОВ „Нісема" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 (без випуску заставної) від 23.08.2007 р., а саме на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання відсутності права власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна , м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання відсутності права власності ТОВ „Нісема" на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за позовом третьої особи) невідповідністю статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, положенням чинного законодавства України, та безпідставним і протиправним не визнанням та оспоренням відповідачами (за позовом третьої особи) права власності позивача (за позовом третьої особи) на спірне нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 за первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" до ОСОБА_1 за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта про визнання права власності на нерухоме майно та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно відмовлено у задоволенні первісного позову повністю; прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" від зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно і припинено провадження у справі у цій частині; позов третьої особи задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р. скасовано рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта" та припинено в цій частині провадження у справі, а в іншій частині рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 березня 2014 року у справі № К2/107-12/13, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду на новий розгляд в іншому складі суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 р. скасовано рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в частині задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта" та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовлено, а в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.01.2015 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 р. у справі № К2/107-12/13 в частині повного задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та в частині скасування рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 і прийняття нового рішення про відмову Акціонерному товариству „Реверта" у позові, рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. в цій частині залишено в силі, а в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 30.03.2016 р. скасовано постанову Вищого господарського суду України від 17.01.2015 р. у справі № К2/107-12/13, а справу № К2/107-12/13 передано на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2016 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № К2/107-12/13 скасовано в частині повного задоволення апеляційних скарг ОСОБА_1 та в частині скасування рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 і прийняття нового рішення про відмову Акціонерному товариству „Реверта" у позові, рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 у справі № К2/107-12/13 у цій частині залишено в силі, а в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі № К2/107-12/13 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 23.11.2016 р. відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 травня 2016 року у справі № К2/107-12/13.

Рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 набрало законної сили 16.05.2016 р. у відповідності до постанови Вищого господарського суду України від 16.05.2016 р.

Згідно з ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

3. Підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

4. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

5. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Пунктом 1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" передбачено, що статтею 112 ГПК визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Згідно з п. 2 цієї ж постанови до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до п. 3 цієї ж постанови виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

У з`ясуванні ж наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з пунктами 2 - 5 частини другої статті 112 ГПК має значення тільки сам факт встановлення відповідних обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Пунктом 5 цієї ж постанови передбачено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.08.2007 р. між АТ „Парекс Банка" та Компанією „Lindmax LLP" (юридична особа за законодавством Великобританії та Північної Ірландії, реєстраційний номер ОС 311272) було укладено договір кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22, відповідно до умов якого банк в межах кредитної лінії (з 22.08.2008 р. - 6 000 000, 00 євро, з 23.08.2008 р. - 5 400 000, 00 євро, з 23.08.2009 р. - 4 800 000, 00 євро, з 23.08.2010 р. - 4 100 000, 00 євро, з 23.08.2011 р. - 3 300 000, 00 євро, з 23.08.2012 р. - 2 400 000, 00 євро, з 23.08.2013 р. по 22.08.2014 р. - 1 500 000, 00 євро) видав вказаній компанії кредит для поповнення оборотних коштів.

23.08.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов`язань Компанії „Lindmax LLP" за вказаним договором кредитної лінії між АТ „Парекс Банка" та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір № 2.1.16.4.-07/22-IE1, згідно умов якого ОСОБА_2 передав в іпотеку АТ „Парекс Банка" нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно з переліком.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що предметом позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, у тому числі, спору у даній справі є вимоги позивача (за позовом третьої особи) до відповідачів (за позовом третьої особи) про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно з переліком.

Як було зазначено вище, право власності Акціонерного товариства „Реверта" (AS Reverta) на спірні приміщення виникло у зв`язку із невиконанням зобов`язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2007 р., укладеного між АТ „Парекс Банка" та Компанією „Lindmax LLP", та в порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р., укладеного між АТ „Парекс Банка" та ОСОБА_2 , згідно з яким АТ „Парекс Банка" (АТ „Реверта") звернуло стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і таке право було захищено та відновлено в результаті задоволення у повному обсязі позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору та відповідно прийняття рішення суду у даній справі в цій частині.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії вирішено визнати недійсним договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством „Parex banka", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е. Ю., реєстраційний номер 2948, 2949; вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м, що становить 13/100 від всього домоволодіння.

При цьому, Печерський районний суд міста Києва у своєму рішенні від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц встановив та зазначив, крім іншого, що судом встановлено, що 06.05.1995 року між Позивачем - ОСОБА_3 та Відповідачем - ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Ставищенського району Київської області.

За час перебування в шлюбі Відповідачем - ОСОБА_2 було придбано нежитлове приміщення загальною площею 1 032,30 кв.м., яке розташоване за адресою: м . Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12 та складає 13/100 від всього домоволодіння. Нежитлове приміщення було придбано на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Відповідачем - ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Апстар Контінентал Юкрейн" від 28.03.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 328. Право власності Відповідача ОСОБА_2 зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 12 квітня 2007 року за № 135.

23.08.2007 року між Відповідачем - ОСОБА_2 та Відповідачем АТ „Parex banka", найменування змінено на Акціонерне товариство „Реверта", юридичною особою за законодавством Латвійської Республіки, був укладений договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е.Ю., реєстраційний номер 2948, 2949, згідно умов якого Відповідач - ОСОБА_2 передав вказане нежитлове приміщення в іпотеку, без згоди Позивача - ОСОБА_3 і на підставі шлюбного договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 28.03.2007 р., згідно умов якого предмет Іпотеки вважався особистою власністю ОСОБА_2 , про що зазначено в договорі іпотеки і про наявність якого сторонам було достеменно відомо.

11.06.2012 р. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано обтяження іпотекою вказаного нежитлового приміщення на підставі оспорюваного Договору іпотеки, запис №93755.

Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 06.09.2012 року, яке набрало законної сили та є чинним, шлюбний договір між Позивачем - ОСОБА_3 та Відповідачем - ОСОБА_2 від 28.03.2007 р., на підставі якого предмет Іпотеки вважався особистою власністю ОСОБА_2 визнано недійсним.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи та положень законодавства України, яким регламентовано спірні правовідносини, оскільки у зв`язку з визнанням шлюбного договору між сторонами недійсним судом, враховуючи положення статті 236 ЦК України, щодо того, що правочин є недійсним з моменту його вчинення, передане в іпотеку відповідачем ОСОБА_2 без згоди іншого з подружжя позивача ОСОБА_3 за оспорюваним Договором іпотеки нежитлове приміщення, яке придбано ОСОБА_2 , у шлюбі, враховуючи положення ст. 60 СК України, є спільним майном подружжя, суд надходить до висновку, що зміст оспорюваного правочину суперечить наведеним положенням ст. 6 Закону України „Про іпотеку" і вважає наявними підстави для визнання цього правочину недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 і ч. 4 ст. 369 ЦК України.

Постановою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р. рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. у справі № 757/27188/13-ц залишено без змін.

З вказаними висновками місцевого суду повністю погодились Апеляційний суд міста Києва при перегляді в апеляційному порядку рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц і прийнятті відповідної постанови суду апеляційної інстанції, та Верховний Суд при перегляді в касаційному порядку рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. та постанови Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. у справі № 757/27188/13-ц і прийнятті відповідної постанови суду касаційної інстанції.

Таким чином, суд вважає, що вищевказані обставини, що встановлені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р., залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р., у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії, а саме ті обставини, що договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р. між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта") був укладений і відповідно ОСОБА_2 було передано АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта") спірне майно в іпотеку, що є спільним майном подружжя, без згоди іншого подружжя - ОСОБА_3 , що суперечить положенням ст. 60 Сімейного кодексу України, ст. 6 Закону України „Про іпотеку", ст. 369 Цивільного кодексу України, і такі обставини є істотними для вирішення спору у даній справі, існували на час її розгляду і не були відомі заявникові - позивачу (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 та суду на час розгляду справи, а тому є нововиявленими, і відповідно суд дійшов висновку, що вказані обставини є підставою для перегляду та часткового скасування рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в частині вирішення спору по суті за первісним позовом та за позовом третьої особи, що були розглянуті судом і щодо яких судом було прийнято зазначене рішення у даній справі, як за нововиявленими обставинами із прийняттям в цій частині нового рішення у даній справі, і не є підставою для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в частині вирішення спору за зустрічним позовом, так як провадження у справі за зустрічним позовом є припиненим.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами суд -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2007 р. між АТ „Парекс Банка" та Компанією „Lindmax LLP" (юридична особа за законодавством Великобританії та Північної Ірландії, реєстраційний номер ОС 311272) було укладено договір кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22, відповідно до умов якого банк в межах кредитної лінії (з 22.08.2008 р. - 6 000 000, 00 євро, з 23.08.2008 р. - 5 400 000, 00 євро, з 23.08.2009 р. - 4 800 000, 00 євро, з 23.08.2010 р. - 4 100 000, 00 євро, з 23.08.2011 р. - 3 300 000, 00 євро, з 23.08.2012 р. - 2 400 000, 00 євро, з 23.08.2013 р. по 22.08.2014 р. - 1 500 000, 00 євро) видав вказаній компанії кредит для поповнення оборотних коштів.

- підвал: приміщення № 3: приміщення 1 пл. - 75, 3 кв.м., приміщення 2 пл. - 43, 7 кв.м., приміщення 3 пл. - 14, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 24, 9 кв.м., приміщення 5 пл. - 15, 0 кв.м., приміщення 6 пл. - 2, 0 кв.м., приміщення 7 пл. - 17, 6 кв.м., приміщення 8 пл. - 28, 6 кв.м., приміщення 9 пл. - 18, 5 кв.м., приміщення 10 пл. - 8, 5 кв.м., приміщення 11 пл. - 9, 7 кв.м., приміщення 12 пл. - 6, 4 кв.м., приміщення 13 пл. - 5, 0 кв.м., приміщення 14 пл. - 10, 8 кв.м., приміщення 15 пл. - 6, 0 кв.м., приміщення 16 пл. - 55, 5 кв.м., приміщення 17 пл. - 9, 8 кв.м., приміщення 18 пл. - 11, 3 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 4 кв.м., всього по підвалу 372, 8 кв.м.;

-1-й поверх: приміщення 1 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 2 пл. - 84, 1 кв.м., вітрина пл. - 2, 1 кв.м., приміщення 3 пл. - 99, 9 кв.м., вітрина пл. - 4, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 72, 8 кв.м., вітрина пл. - 2, 5 кв.м., приміщення 5 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 6 пл. - 58, 3 кв.м., приміщення 7 пл. - 6, 3 кв.м., приміщення 10 пл. - 44, 8 кв.м., приміщення 11 пл. - 6, 1 кв.м., приміщення 12 пл. - 1, 8 кв.м., приміщення 13 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7, 3 кв.м., приміщення 14а пл. - 16, 2 кв.м., приміщення 15 пл. - 10, 2 кв.м., приміщення 16 пл. - 2, 6 кв.м., приміщення 17 пл. - 1, 5 кв.м., приміщення 18 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 1 кв.м., приміщення 20 пл. - 44, 5 кв.м., вітрини пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 21 пл. - 18, 3 кв.м., приміщення 22 пл. - 17, 9 кв.м., приміщення 23 пл. - 25, 0 кв.м., вітрина пл. - 1, 0 кв.м., приміщення 24 пл. - 50, 3 кв.м., вітрини пл. - 4, 0 кв.м., приміщення 25 пл. - 0, 9 кв.м., приміщення 26 пл. - 1, 5 кв.м., всього по 1-му поверху 606, 2 кв.м.;

- антресолі 1-го поверху: приміщення 8 пл. - 47, 0 кв.м., приміщення 9 пл. - 6, 3 кв.м., всього по антресолі 1-го поверху - 53, 3 кв.м.

У квітні 2012 р. АТ „Парекс Банка" змінило своє найменування на АТ „Реверта", що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів АТ „Парекс Банка" від 27.04.2012 р., статутом АТ „Реверта", постановою Реєстру підприємств Латвійської Республіки від 10.05.2012 р. та Довідкою з Реєстру підприємств Латвійської Республіки від 10.05.2012 р., наявними у матеріалах справи.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії у порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору, АТ „Парекс Банка" („Реверта") звернуло стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

07.11.2011 р. КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" відмовило у реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення за АТ „Парекс Банка" („Реверта").

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2011 р. у справі № 2а-17661/11/2670 за позовом ОСОБА_7 до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ „Парекс Банка" про визнання протиправною та скасування відмови у проведенні державної реєстрації права власності, зобов`язання вчинити певні дії, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 , позов АТ „Реверта" задоволено частково та визнано протиправною відмову КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" у державній реєстрації права власності АТ „Парекс Банка" на нерухоме майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; зобов`язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права власності АТ „Парекс Банка" на нерухоме майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2011 р. у справі № 2а-17661/11/2670 за позовом ОСОБА_7 до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ „Парекс Банка" про визнання протиправною та скасування відмови у проведенні державної реєстрації права власності, зобов`язання вчинити певні дії, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Окружний адміністративний суд міста Києва у своїй постанові від 08.12.2011 р. також встановив, що вимогою від 14.07.2011 р. АТ „Парекс Банка" повідомило Компанію „LINDMAX LLP", що у зв`язку з порушенням та невиконанням вказаною компанією своїх зобов`язань АТ „Парекс Банка" відповідно до пункту 6.1. договору кредитної лінії припинило цей договір в односторонньому порядку, таким чином, 14.07.2011 р. настала передбачена іпотечним договором обставина, яка є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, що, оскільки Компанія „LINDMAX LLP" належним чином не виконала свої зобов`язання за договором кредитної лінії, то АТ „Парекс Банка" має право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом набуття права власності на зазначене майно, що, оскільки АТ „Парекс Банка" є стороною „Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки", яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та міститься у пункті 6.3 іпотечного договору, та є набувачем права власності на предмет іпотеки відповідно до вказаного застереження, а також 31.10.2011 р. подало до Київського БТІ заяву про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, то Київське БТІ повинно було здійснити державну реєстрацію права власності АТ „Парекс Банка" на вказане нерухоме майно.

Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна про стягнення заборгованості за договором позики визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 , згідно умов якої ОСОБА_2 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна , м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння.

12.01.2012 р. КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 прийняло рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна , м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, що підтверджується витягом № 35785377 від 12.01.2012 р. про державну реєстрацію прав, наявним у матеріалах справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.03.2012 р. ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 залишено без змін.

15.03.2012 р. державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Нісема". Відповідно до пунктів 1.5.1., 6.3.1. статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.03.2012 р., оформленим протоколом № 1 від 03.03.2012 р., та зареєстрованого державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012 р., засновником (учасником) товариства виступила ОСОБА_1, якій належить внесок у загальному розмірі 6 000 000, 00 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства.

Згідно пункту 6.3.3. статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.03.2012 р., оформленим протоколом № 1 від 03.03.2012 р., та зареєстрованого державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012 р., склад вкладів учасників є наступним: статутний капітал формується за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві.

19.03.2012 р. ОСОБА_1 на підставі акту приймання-передачі майна передала, а ТОВ „Нісема" прийняло нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві, як внесок до статутного капіталу товариства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06.03.2012 р. у справі № 2-4263/11, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2012 р. у справі № 2-5315/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.06.2012 р., позов задоволено повністю та вирішено визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш . Руставелі в м. Києві., як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2012 р. скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2012 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12.06.2012 р. у справі № 2-5315/11, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 р. у справі № 2а-2756/12/2670 за позовом ОСОБА_1 до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов`язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване за адресою: Україна , м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, як на окремий об`єкт нерухомого майна.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 р., залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 р., скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 р. у справі № 2а-2756/12/2670 та відмовлено у задоволенні позову повністю.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2012 р. у справі № 2-1098/12 за позовом ТОВ „Нісема" до ОСОБА_2 за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання права власності, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.07.2012 р., позов задоволено повністю та вирішено визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві., без ідентифікації його як 13/100 (тринадцяти сотих) від всього домоволодіння за ТОВ „Нісема".

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2012 р. скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2012 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17.07.2012 р. у справі № 2-1098/12, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 2а-5502/12/2670 за позовом ТОВ „Нісема" до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про зобов`язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов`язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності за ТОВ „Нісема" на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 2а-5502/12/2670 та відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2012 р. у справі № 2а-4061/12/2670 за позовом АТ „Реверта" до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання нечинним та скасування рішення, залишеним без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2013 р., позов задоволено повністю та визнано нечинним та скасовано рішення КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" від 12.01.2012 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул . Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11.

Як було зазначено вище, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії вирішено визнати недійсним договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством „Parex banka", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е. Ю., реєстраційний номер 2948, 2949; вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м, що становить 13/100 від всього домоволодіння.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р., залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р., у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є неспростованими, доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві просить суд визнати недійсним статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, та зобов`язати ТОВ „Нісема" повернути вказане нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, з тих підстав, що статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, був затверджений із порушенням положень чинного законодавства України, оскільки правові підстави для формування ОСОБА_1 статутного капіталу ТОВ „Нісема" за рахунок спірного нерухомого майна відсутні, так як на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. у справі № 6-11373св12 єдиний учасник ТОВ „Нісема" - ОСОБА_1 втратила права власника на вказане приміщення.

З приводу вказаних позовних вимог позивача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Згідно ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 143 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Частинами 1, 3 ст. 144 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов`язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Відповідно до ст. 51 Закону України „Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Статтею 52 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Пунктами 2.1., 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" передбачено, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з?ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб?єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

2.2. Законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва. Водночас згідно з положеннями статті 16 ЦК України, пункту 4 частини першої статті 12 та статті 167 ГК України незалежно від суб`єктного складу, якщо учасник (засновник, акціонер, член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то він має право подати відповідний позов. Такий спір підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню у загальному порядку.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що при створенні і державної реєстрації ТОВ „Нісема" самим позивачем (за первісним позовом), як засновником товариства, на підставі протиправної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11, що в подальшому була скасована згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р., було відповідно до акту приймання-передачі майна передано товариству нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві, як внесок до статутного капіталу товариства.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем (за первісним позовом) у відповідності до ч. 3 ст. 13, ст. 50, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували порушення спірним установчим документом відповідача (за первісним позовом) - ТОВ „Нісема" будь-яких його корпоративних і інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, спірний статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, не порушує будь-які корпоративні і інші права та охоронювані законом інтереси позивача (за первісним позовом), і те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11, на підставі якої позивач (за первісним позовом) набув право власності на спірне нерухоме майно та передав його як внесок до статутного капіталу ТОВ „Нісема" при його створенні та реєстрації, була визнана протиправною та скасована згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р., а також те, що обставини, які є нововиявленими та встановлені рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р., залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р., у справі № 757/27188/13-ц, жодним чином не впливають на вирішення позову позивача (за первісним позовом), оскільки такий первісний позов грунтується на інших матеріально-правових актах, то позовні вимоги позивача (за первісним позовом) до відповідача (за первісним позовом) про визнання недійсним частково статуту товариства і зобов`язання повернути спірне нерухоме майно, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову і за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Позивач (за позовом третьої особи) у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним статут ТОВ „Нісема", зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та визнати право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку, виходячи з того, що вказане спірне нерухоме майно було передано йому в іпотеку за іпотечним договором № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р., укладеним між АТ „Парекс Банка" та ОСОБА_2 , і у спірних відносинах було порушено його права і інтереси як іпотекодержателя.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Статтею 9 цього ж закону передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

відчужувати предмет іпотеки;

передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.

Статтею 17 цього ж закону передбачено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Як було зазначено вище, рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р., залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постановою Верховного Суду від 22.05.2019 р., у справі № 757/27188/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства „Реверта" за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов?язання вчинити дії вирішено визнати недійсним договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством „Parex banka", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малиновською Е. Ю., реєстраційний номер 2948, 2949; вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м, що становить 13/100 від всього домоволодіння.

Згідно з ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

2. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

3. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

4. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

5. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 236 цього ж кодексу нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

2. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта"), визнаний недійсним у судовому порядку та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м, що становить 13/100 від всього домоволодіння, у відповідності до рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц, яке набрало законної сили відповідно до постанови Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постанови Верховного Суду від 22.05.2019 р., а тому суд дійшов висновку, що за таких обставин станом на час розгляду справи у позивача (за позовом третьої особи) - АТ „Реверта" (Reverta) (м. Рига, Латвійська Республіка) відсутні будь-які права, у тому числі, вимоги за договором іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладеним між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта"), такий договір не створює жодних юридичних наслідків, а сама іпотека за вказаним договором є припиненою.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, договір іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладений між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта"), визнаний недійсним у судовому порядку та вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку № 93755 щодо нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м, що становить 13/100 від всього домоволодіння, у відповідності до рішення Печерського районного суду міста Києва від 22.12.2017 р. у справі № 757/27188/13-ц, яке набрало законної сили відповідно до постанови Апеляційного суду міста Києва від 20.06.2018 р. та постанови Верховного Суду від 22.05.2019 р., і за таких обставин станом на час розгляду справи у позивача (за позовом третьої особи) - АТ „Реверта" (Reverta) (м. Рига, Латвійська Республіка) відсутні будь-які права, у тому числі, вимоги за договором іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 від 23.08.2007 р., укладеним між ОСОБА_2 та АТ „Парекс Банка" (в подальшому АТ „Реверта"), такий договір не створює жодних юридичних наслідків, а сама іпотека за вказаним договором є припиненою, то не порушуються будь-які права та охоронювані законом інтереси позивача (за позовом третьої особи) як іпотекодержателя спірного нерухомого майна у спірних відносинах, то відповідно неможливим у такому випадку є захист у судовому порядку речових прав позивача (за позовом третьої особи) як іпотекодержателя спірного нерухомого майна у спірних відносинах на підставі та у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги позивача (за позовом третьої особи) до відповідачів (за позовом третьої особи) про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору за наслідками перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, нововиявлені обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню, позовні вимоги за позовом третьої особи є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню, а провадження у справі за зустрічним позовом є припиненим, і відповідно рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 за наслідками його перегляду за нововиявленими обставинами підлягає частковому скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення у даній справі.

Керуючись ст. ст. 233, 236 - 240, 320 - 325 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву б/н від 11.04.2018 р. (вх. № 5/18 від 11.08.2018 р.) позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі № К2/107-12/13 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в частині вирішення спору за первісним позовом та за позовом третьої особи скасувати.

3. Прийняти у справі № К2/107-12/13 у цій частині нове рішення.

4. Відмовити у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства повністю.

5. Відмовити у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно повністю.

6. Рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. у справі № К2/107-12/13 в іншій частині (в частині припинення провадження у справі за зустрічним позовом) залишити без змін.

7. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 11.04.2018 р. (вх. № 5/18 від 11.08.2018 р.) позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи) - ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 26.12.2013 р. за нововиявленими обставинами у справі № К2/107-12/13 в іншій частині.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

14 липня 2020 р.


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	01.07.2020
Оприлюднено	15.07.2020
Номер документу	90387657
Судочинство	Господарське

Краснов Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 01.07.2020 по справі к2/107-12/13ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —к2/107-12/13

Рішення від 01.07.2020

Рішення
від 01.07.2020 по справі к2/107-12/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ