Рішення

від 30.06.2020 по справі 179/822/19

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/822/19

2/179/53/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Капшук М.С.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , селянського (фермерського) господарства Лаванда , третя особа - Державний реєстратор відділу державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , селянського (фермерського) господарства Лаванда , третя особа - Державний реєстратор відділу державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода Світлана Анатоліївна про поновлення договору оренди земельної ділянки, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

Позивач з урахуванням уточнень від 11.09.2019 року в позові посилається на те, що 20 лютого 2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, право оренди якої зареєстровано 04 липня 2013 року Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Згідно п. 2.2 договору оренди, орендар, за погодженням з Орендодавцем може відразу після державної реєстрації договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії договору.

20 липня 2013 року, позивач за домовленістю з орендодавцем виплатив їй всю суму орендної плати в розмірі 82 000 грн. за весь термін дії договору, що підтверджується розпискою останньої.

Пунктом 2.3 вказаного договору оренди визначено, що договір оренди земельної ділянки укладається терміном на 5 років, починаючи з дати його державної реєстрації в Реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції. По закінченню терміну Договору, Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін шляхом переукладання. У цьому разі зацікавлена Сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення.

Договір оренди земельної ділянки в обов`язковому порядку припиняється без подальшого поновлення у разі закінчення строку, на який надано було в оренду земельну ділянку, якщо за шість місяців до його закінчення Орендодавець повідомить Орендаря про непродовження дії цього Договору, інакше продовження дії цього Договору здійснюється згідно ч. 2 п. 2.3 даного Договору.

Умовами договору оренди було також визначено, що орендар зобов`язується:

-після закінчення терміну дії договору (у випадку відмови в пролонгації договору шляхом переукладення) повернути орендодавцю орендовані землі в стані, придатному для використання за цільовим призначенням і не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав їх в оренду, згідно акту прийому-передачі протягом трьох днів;

-у разі закінчення дії договору до закінчення робіт термін оренди земельної ділянки продовжити до повного завершення робіт, але не більше ніж на шість місяців і обов`язково компенсувати орендодавцю збитки, перераховані відповідно до тривалості терміну повного закінчення робіт в подвійному розмірі орендної плати.

Оскільки термін дії договору оренди закінчувався 04 липня 2018 року, позивач до спливу терміну його дії, а саме 04 квітня 2018 року засіяв на орендованій земельній ділянці соняшник, який було зібрано 30 вересня 2018 року, що відповідало умовам п. 3 договору оренди.

Позивач, як орендар, який належним чином виконував обов`язки за договором оренди, в місячний термін до закінчення терміну дії договору, а саме 15 травня 2018 року на адресу орендодавця направив лист-повідомлення про поновлення договору оренди, до якого додав проект додаткової угоди, якою передбачалося поновлення попереднього договору оренди на таких же умовах.

Орендодавець, як сторона договору будь-яких заперечень щодо запропонованих у листі умов на адресу позивача у місячний строк не надіслав. Після закінчення строку договору оренди, позивач користувався орендованою земельною ділянкою та не отримував від відповідача ОСОБА_2 листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди. Акт приймання-передачі земельної ділянки не складався.

Вважаючи, що договір оренди поновлено, у травні 2019 року, позивач бажав засіяти орендовану земельну ділянку, однак виявилося, що на ній проведено сільськогосподарські роботи та її засіяно невідомими особами.

Після звернення до відповідача ОСОБА_2 виявилося, що він передав в оренду земельну ділянку іншому землекористувачу, не повідомивши позивача про вказаний факт.

Для перевірки достовірності укладення договору оренди земельної ділянки з іншим орендарем, позивачем 08 травня 2019 року було отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено, що відповідач ОСОБА_2 - 20 липня 2018 року уклав договір оренди землі з селянським (фермерським) господарством Лаванда , зареєструвавши відповідне право оренди 27 липня 2018 року.

Таким чином, позивач вважає, що діями відповідачів порушене його право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 20 лютого 2013 року, у зв`язку із дотриманням порядку поновлення договору оренди землі, встановленого статтею 33 Закону України Про оренду землі . Відповідач ОСОБА_2 у порушення умов договору оренди передав відповідачеві С(Ф)Г Лаванда у користування земельну ділянку до завершення збору урожаю, тобто до закінчення строку дії договору.

Позивач зазначає, що не є стороною оспорюваного договору від 20 липня 2018 року, який укладений між відповідачами, однак як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання земельної ділянки.

Позивач вважає, що державним реєстратором відділу реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації Прохода С.А. необхідно було відмовити у державній реєстрації договору оренди укладеного відповідачами, оскільки строк дії договору оренди від 20 лютого 2013 року становив 5 років, тобто до 04 липня 2018 року та продовжувався до повного збирання урожаю соняшника, тобто до вересня 2018 року. Крім того між позивачем та ОСОБА_2 (орендодавцем) не складався Акт приймання-передачі земельної ділянки після закінчення дії договору, будь-які листи (заперечення), які б свідчили про припинення договору оренди від 20 лютого 2013 року відсутні.

На підставі наведеного, позивач звертається до суду та прохає:

-визнати поновленим договір оренди земельної ділянки укладений 20 лютого 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право оренди якого зареєстровано 04 липня 2013 року Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області з 05 липня 2018 року строком на п`ять років на тих самих умовах;

-визнати укладеною додаткову угоду від 15 травня 2018 року до договору оренди земельної ділянки, укладеного 20 лютого 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 20 липня2018 року між ОСОБА_2 та С( Ф )Г Лаванда ;

-скасувати державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, зареєстрованого 18 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 42203330 від 24 липня 2018 року;

-скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, зареєстрованого 27 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449, на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 07 червня 2018 року між ОСОБА_2 та С ( Ф)Г Лаванда .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також представник позивача зазначив, що відповідач ОСОБА_2 разом із дружиною за договором оренди отримувала орендну плату 19.02.2013 року в розмірі 35 000 грн., 04.03.2013 року в сумі 50 000 грн., 20.07.2013 року в сумі 82 100 грн., надавши відповідні розписки.

Представник відповідачів - адвокат Тесля А.М. в судовому засіданні заперечила проти позову, подавши 09 липня 2019 року відзив на позовну заяву, а також 28.11.2019 року надала заперечення на заяву про зміну предмету позову зазначивши, що договір оренди 20 лютого 2013 року не був поновлений та припинив свою дію 04.07.2018 року, що визначено умовами договору.

Крім того, представник відповідачів зазначила, що позивач, як орендар земельної ділянки неналежним чином виконував зобов`язання за договором, а саме не сплачено орендну плату у 2016 частково, повністю за 2017 та 2018 роки, на неодноразові звернення орендодавця про необхідність сплати орендної плати позивач не реагував. Сума заборгованості з виплати орендної плати позивачем ОСОБА_2 становить 33 808 грн. 74 коп.

Представник відповідачів зазначила, що позивач не звертався до орендодавця із повідомленням про продовження дії договору за шість місяців до закінчення дії договору, що визначено відповідними умовами договору від 20 лютого 2013 року. Наданий до позовної заяви лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі датований 15.05.2018 року, при цьому опис вкладення містить дату 14.05.2018 , а фіскальний чек містить дату 15.05.2018 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився від давання показань в якості свідка.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що між ним та позивачем у лютому 2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки та ним разом з дружиною складено розписку про отримання орендної плати за 5 років в розмірі 82 100 грн., половина вказаної суми враховувалася, як орендна плата за користування його земельною ділянкою. В подальшому відповідач бажав також внесення орендної плати у більшому розмірі, оскільки інші орендарі виплачували орендодавцям більшу орендну плату. За час дії договору оренди інших коштів за користування земельною ділянкою відповідач - ОСОБА_2 від позивача не отримував та розписок не писав. Відповідач - ОСОБА_2 пояснив, що на його адресу не надійшли поштові конверти з листами від позивача. Відповідач в судовому засіданні зазначив, що під час дії договору оренди від 20 лютого 2013 року повідомляв позивача про те, що не бажає продовжувати з ним орендні правовідносини.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, представником третьої особи до суду надано заяву, в якій прохає розглянути справу без їхньої участі.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Судом встановлено, що 20 лютого 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, терміном на п`ять років, починаючи з дати його державної реєстрації. Право оренди земельної ділянки зареєстровано 04 липня 2013 року Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області (т. 1 а. с. 9-13).

Згідно п. 2.3 договору оренди від 20 лютого 2013 року пунктом 2.3 договору оренди визначено, що договір оренди земельної ділянки укладається терміном (строком) на 5 (п`ять) років, починаючи з дати його державної реєстрації в Реєстраційній службі Магдалинівського районного управління юстиції.

По закінченню терміну Договору, Орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін шляхом переукладання. У цьому разі зацікавлена Сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії Договору на новий термін не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення.

Договір оренди земельної ділянки в обов`язковому порядку припиняється без подальшого поновлення у разі закінчення строку, на який надано було в оренду земельну ділянку, якщо за шість місяців до його закінчення Орендодавець повідомить Орендаря про непродовження дії цього Договору, інакше продовження дії цього Договору здійснюється згідно ч. 2 п. 2.3 даного Договору.

Договір оренди земельної ділянки від 20 лютого 2013 року є чинним з 04 липня 2013 року та діє до 04 липня 2018 року включно.

Згідно п. 2.2 договору оренди від 20 лютого 2013 року, за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору, та у формі склад якої визначається відповідно до ч. 1 додатку № 1 і викладено в ч 2 щорічного додатку № 1, який є невід`ємною частиною Договору.

Орендар сплачує орендну плату протягом строку дії Договору не пізніше як утермін, встановлений у цьому Договорі оренди. Орендар, за погодженням з Орендодавцем, може відразу після державної реєстрації Договору виплатити орендну плату в повному обсязі за весь термін дії Договору чи, у випадку необхідності, перенести термін виплати орендної плати.

Згідно розписки від 20 липня 2013 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 отримали кошти від ОСОБА_4 в рахунок орендної плати за 5 років в сумі 82 100 грн. (т. 1 а. с. 19).

Відповідно до пункту 3 договору оренди від 20 лютого 2013 року Права та обов`язки Сторін орендар зобов`язується, зокрема:

- після закінчення терміну дії договору (у випадку відмови в пролонгації договору шляхом переукладення) повернути орендодавцю орендовані землі в стані, придатному для використання за цільовим призначенням і не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав їх в оренду, згідно акту прийому-передачі протягом трьох днів;

- у разі закінчення дії договору до закінчення робіт термін оренди земельної ділянки продовжити до повного завершення робіт, але не більше ніж на шість місяців і обов`язково компенсувати орендодавцю збитки, перераховані відповідно до тривалості терміну повного закінчення робіт в подвійному розмірі орендної плати.

Як вбачається з договору про надання послуг № 2/18 від 02.04.2018 року укладеного між ОСОБА_4 та ПП Агрофірма Діана та Актом № 17 від 04.04.2018 року, позивач 04 квітня 2018 року здійснив посів соняшнику на орендованій земельній ділянці площею 11,7337 га,кадастровий номер 1222384500:01:002:0575 (т. 1 а. с. 20-21) та 30 вересня 2018 року здійснив збирання врожаю, згідно Акту здачі-приймання наданих послуг (т. 1 а. с. 27).

18 липня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_2 проведено державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки від 20 лютого 2013 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42203330 від 24 липня 2018 року(т. 1 а. с. 152-153).

20 липня 2018 року між ОСОБА_2 та С ( Ф ) Г Лаванда укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно умов якого власник передає, а С(Ф)Г Лаванда приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради, площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації (т. 1 а. с. 110-113). Право оренди земельної ділянки зареєстровано 27.07.2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42361620 від 02 серпня 2018 року (т. 1 а. с. 119-120).

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Позивачем до позовної заяви додано лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 15.05.2018 року, додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 15.05.2018 року, а також опис вкладення до повідомлення та фіскальний чек поштового відправлення (т. 1 а. с. 28-30) на підтвердження факту виконання вимог ч. 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк. Однак суд не бере зазначені документи, як докази щодо повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, оскільки календарні дати в описі та фіскальному чеку різняться, а також відсутнє підтвердження отримання поштового відправлення відповідачем - ОСОБА_2 .

Виходячи з обставин того, що позивачем не доведено факт повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, суд вважає за необхідне залишити без задоволення вимогу щодо визнання укладеною додаткової угоди від 15 травня 2018 року.

Натомість частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

За відсутності своєчасно заявлених заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендаря щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, передбаченого статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , може вважатись порушеним, а така поведінка (дії, бездіяльність) орендодавця відносно попереднього орендаря може бути визнана недобросовісною.

У період дії строку договору оренди земельної ділянки від 20 лютого 2013 року, позивач належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконував свої обов`язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що у відповідності до обумовленого договором строку сплачував орендну плату, що підтверджується відповідними розписками.

Статтею 531 ЦК України визначено, що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідачів про невиконання позивачем умов договору оренди щодо неповної сплати орендної плати, оскільки позивач достроково виконав зобов`язання за договором оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів позивачеві, що підтверджується відповідною розпискою. Натомість, відповідач - ОСОБА_2 як сторона договору оренди прийняла виконання зобов`язання від позивача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договором. В матеріалах справи відсутні докази того, що в період дії договору оренди земельної ділянки 20 лютого 2013 року, ОСОБА_2 звертався до позивача з приводу невиконання умов договору щодо сплати орендної плати або щодо несвоєчасної її виплати, а також протягом строку та у визначеному порядку, не повідомляв позивача про заперечення продовжувати договірні відносини.

Таким чином, попередньо не повідомивши позивача про свій намір укласти договір з новим орендарем, ОСОБА_2 в порушення вимог діючого законодавства, уклав 20 липня 2018 року договір оренди з С(Ф)Г Лаванда , будучи обізнаним про факт продовження користування її земельною ділянкою позивачем. Такі дії відповідача - ОСОБА_2 є незаконними.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі , є порушеним, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря є недобросовісною.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд вважає, що внаслідок укладення 20 липня 2018 року між відповідачами оспорюваного договору оренди земельної ділянки порушено належне позивачу згідно ст. 33 Закону України Про оренду землі переважне право на поновлення попереднього договору оренди від 20 лютого 2013 року на новий строк.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає за необхідне визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 20 липня 2018 року, а також приходить до висновку, що договір орендиземельної ділянки від 20 лютого 2013 року підлягає поновленню з попереднім орендарем.

Позовні вимоги про скасування державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки за договором від 20 лютого 2013 року та права оренди за С(Ф)Г Лаванда на підставі договору оренди від 20 липня 2018 року, є похідними від позовних вимог щодо поновлення договору оренди та визнання недійсним зареєстрованого договору, оскільки підставами припинення та в подальшому виникнення іншого речового права та державної реєстрації були вищенаведені договори оренди землі.

Частиною другою статті 9 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Таким чином, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, які на день укладення договору не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, є передбаченою у статті 24 Закону Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Оскільки під час дії договору оренди від 20 лютого 2013 року було укладено оспорюваний договір оренди 20 липня 2018 року, однак державним реєстратором припинено право оренди ОСОБА_4 та зареєстровано за С ( Ф ) Г Лаванда відповідне право оренди, у зв`язку із чим суд вважає обґрунтованими вимоги щодо скасування відповідних реєстраційних дій.

Судові витрати по справі, а саме: судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.263-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, укладений 20 лютого 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , право оренди якого зареєстровано 04 липня 2013 року Реєстраційною службою Магдалинівського районного управління юстиції Дніпропетровської області з 05 липня 2018 року строком на п`ять років на тих самих умовах.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, укладений 20 липня 2018 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством Лаванда , право оренди зареєстровано 27 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449.

Скасувати державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, зареєстрованого 18 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42203330 від 24 липня 2018 року.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 11,7337 га, кадастровий номер 1222384500:01:002:0575, зареєстрованого 27 липня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 27321449, на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 20 липня 2018 року між ОСОБА_2 та селянським (фермерським) господарством Лаванда .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства Лаванда , код ЄРДПОУ 24606977 (Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Мар`ївка, вул. Весняна, 61) на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 липня 2020 року.

Суддя Т.А.Ковальчук