Ухвала

від 13.07.2020 по справі 300/1401/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 липня 2020 року

Київ

справа №300/1401/19

адміністративне провадження №К/9901/15436/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної установи (далі - ДУ) "Долинський виправний центр (№118)" на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020 у справі за адміністративним позовом ДУ "Долинський виправний центр (№118)" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки), рішень про застосування штрафних санкцій,

УСТАНОВИВ:

19.06.2020 ДУ "Долинський виправний центр (№118)" подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої та частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Норму пункту 4 частини другої статті 330 КАС слід розуміти так, що у касаційній скарзі необхідно зазначити обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу касаційного оскарження судового рішення.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

ДУ "Долинський виправний центр (№118)" в касаційній скарзі не вказала, на підставі якого пункту частини четвертої статті 328 КАС оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020.

За змістом касаційної скарги ДУ "Долинський виправний центр (№118)" зазначає про необхідність відступу від висновку Верховного Суду в потсанові від 03.03.2020 у справі №440/1512/19, врахованого судом апеляційної інстанції при застосуванні норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

В обґрунтування доводу про необхідність відступу позивач посилається на відмінність обставин у справі №300/1401/19 та у справі №440/1512/19 (різний ступінь обмеження волі засуджених, що відбувають покарання).

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень є обґрунтований довід особи, яка подає касаційну скаргу, про необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а не помилкове застосування судом апеляційної інстанції норм права з посиланням на висновок Верховного Суду.

В останньому випадку може йтися про підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС, зокрема, про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

ДУ "Долинський виправний центр (№118)" обґрунтовуючи касаційну скаргу, вказує, що його довід про безпідставне застосування ГУ ДПС до позивача штрафних (фінансових) санкцій за платежем "військойий збір" відповідає висновку Верховного Суду щодо застосування норм пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України в постанові від 14.05.2019 у справі №813/3641/15.

Однак, як вже зазначено, підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС, позивач не вказав.

До того ж, в касаційній скарзі слід наводити доводи, які стосуються оскаржуваного судового рішення, а не рішення (дій чи бездіяльності) відповідача.

В касаційній скарзі позивач не вказує, які норми судом апеляційної інстанції неправильно застосовані або порушені.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження у справі.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлений у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

В касаційній скарзі порушується питання про перегляд в касаційному порядку постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2020, в частині задоволених позовних вимог. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, а ціна позову становить 1 594 819,12 грн.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 38 420,00 грн (1 594 819,12 грн х 1,5%), але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 200%).

Разом з тим, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 133 КАС з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання ДУ "Долинський виправний центр (№118)" про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної установи "Долинський виправний центр (№118)" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Державної установи "Долинський виправний центр (№118)" залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду