Постанова

від 14.07.2020 по справі 400/3065/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року

м. Київ

справа № 400/3065/19

адміністративне провадження № К/9901/8487/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року (головуючий - суддя Марич Є.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (головуючий - суддя: Шляхтицький О.І, судді: Семенюк Г.В., Домусчі С.Д.) по справі №400/3065/19 за позовом Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон", третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту, споживачів про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У вересні 2019 року Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі- позивач) звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (далі - відповідач, ТОВ "Нібулон"), третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту, споживачів про стягнення заборгованості за надані ветеринарно-санітарні послуги в сумі 1684583,55 грн., інфляційних втрат у сумі 216264,43 грн. та 44731,99 грн.- три проценти річних.

Позов обґрунтовано тим, що Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті надаються відповідно до Порядку видачі ветеринарних документів платні послуги, пов`язані з проведенням експортно-імпортних операцій та транспортуванням територією України об`єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду. Позивач зазначив, що ним здійснено ветеринарно-санітарний огляд підконтрольного вантажу відповідача та за його результатами видано міжнародні ветеринарні сертифікати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Миколаївський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.10.2019 залишив без руху адміністративний позов Одеської регіональної служби державного ветеринарно - санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті до товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" про стягнення заборгованості в сумі 2224308,22 грн.

Суд встановив позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року позов повернуто.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2020 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року залишив без змін.

Ухвалюючи таке рішення, суди виходили з того, що позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом з пропуском шестимісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погодившись з ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, поновити строк звернення до суду, справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для відкритті провадження та розгляду по суті. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, неврахування фактичних обставин у справі та підстав для поновлення строку на звернення до суду з позовом по цій справі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Верховний Суд ухвалою від 26 березня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Ухвалою від 13.07.2020 Верховний Суд призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у зв`язку з перебування судді Стрелець Т.Г. у відпустці, визначено склад суду: головуючий -суддя: Тацій Л.В., судді: Бучик А.І., Стеценко С.Г.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Колегія суддів переглянула рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, з`ясувала повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшла висновку про таке.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За правилами ч. 1 - 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Позивач, звертаючись у вересні 2019 року з позовом про стягнення заборгованості, виникнення якої пов`язує із наданням відповідачу послуг та неоплатою останнім рахунків за період з 12.07.2016 по 15.01.2018, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, покликався на те, що у травні 2018 року він звернувся з цим позовом до господарського суду Миколаївської області.

Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 04.06.2018 позивачу відмовив у відкриті провадження та роз`яснив, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Одеський апеляційний господарський суд ухвалив постанову 30.07.2018 про скасування ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.06.2018 та передав справу до суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 26.02.2019 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 скасувала, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 04.06.2018 залишила в силі.

Позивач також зазначав, що після отримання 03.05.2019 копії постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019, позивач не мав бюджетних асигнувань для сплати судового збору за подачу позову.

Таким чином, Одеська регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті зазначила дві підстави, які вважає достатніми для визнання причин пропуску строку на звернення до суду із позовом поважними: 1) тривала невизначеність щодо юрисдикції справи; 2) відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору у період з травня 2019 (дати отримання копії постанови Великої Палати Верховного Суду) до вересня 2019 року (дати звернення до суду з цим позовом).

Згідно частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Підстави, вказані Одеською регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті у заяві, визнані Миколаївським окружним адміністративним судом неповажними та позову хвалою цього суду від 01.10.2019 залишений без руху. Суд встановив позивачу 10 денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.

Позивач 07.10.2019 отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 01.10.2019, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, але станом на 01.11.2019 вимоги зазначені в ухвалі суду від 01.10.2019 позивач не виконав.

Наведене не заперечується заявником касаційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких підстав, суд першої інстанції застосував положення ч. 2 ст. 123 КАС України, як налідок визнання причин пропуску строку на звернення до суду неповажними та неподання у встановлений судом строк заяви, в якій позивач мав можливість навести інші підстави для поновлення строку.

З приводу доводів заявника про тривалу невизначеність юрисдикції цього спору, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Тобто, приписами чинного законодавства визначено спеціальний строк звернення суб`єкта владних повноважень до суду, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду. Однак, якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або її повернув, то перебіг строку звернення до суду не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підсудності, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічна правова позиція щодо переривання строків звернення до суду викладена у постанові Верховного Суду України від 24.05.2017 по справі №6-1763цс16 та у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 по справі № 6-895цс15.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано відхилили доводи позивача, якими він обгрунтовував поважність причин пропуску строку, через те, що йому стало відомо про підсудність даної справи окружному адміністративному суду з постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019, отриманої ним 03.05.2019.

Окремо слід звернути увагу на те, що позивач так само пропустив строк звернення до суду від дати отримання копії постанови Великої Палати Верховного Суду (03.05.2019), оскільки до дати звернення з позовом минуло більше трьох місяців.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з причин зазначених позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, у зв`язку з чим правильним є також висновок про повернення позовної заяви, оскільки станом на 01.11.2019 вимоги зазначені в ухвалі суду від 01.10.2019 позивач не виконав.

З приводу доводів позивача щодо відсутності коштів у суб`єкта владних повноважень, державної установи для сплати судового збору слід зазначити, що відсутність затвердженого кошторису суб`єктів владних повноважень й відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку звернення до суду і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Суд апеляційної інстанції також дійшов слушних висновків про необхідність врахування тієї обставини, що Господарський суд Миколаївської області, ухвалою від 06.05.2019 повернув позивачу судовий збір у сумі 29 183,70 грн, тобто ще у травні 2019 року у позивача була можливість сплатити судовий збір за подання цього позову до адміністративного суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв`язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов`язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.

Верховний Суд зазначає, що встановлення законом процесуальних строків має на меті дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати позов, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі процесуальних строків її подачі.

Матеріали справи, за наявності відомостей про обізнаність позивача щонайменше з 2018 року про обставини, з якими він пов`язує підстави для звернення до суду з цим позовом, не містять доказів наявності у нього непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для повернення позову у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних на те причин.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в позовній заяві, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди надали оцінку поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 350 КАС України, підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті - залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року по справі № 400/3065/19- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко