Постанова

від 13.07.2020 по справі 637/1555/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14липня 2020 року м. Харків

Справа № 637/1555/19

Провадження № 22-ц/818/2853/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Котелевець А.В., Пилипчук Н.П.,

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 ,

Третя особа: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27січня 2020 року, суддя першої інстанції Стеганцов С.М.,-

у цивільній справі за позовом про зменшення розміру аліментів,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зменшити розмір заборгованості по сплаті аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_3 згідно виконавчого листа №637/815/16-ц від 15 лютого 2017 року, виданого Шевченківським районним судом Харківської області з ј до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позов мотивований тим, що на виконанні ВДВС знаходиться виконавчий лист про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів у розмірі ј від усіх видів заробітку щомісяця. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2019 року з нього на користь його дружини ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття. На підставі цього вважає, що розмір аліментів, що стягуються на користь відповідача у даній справі має бути зменшений.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 27 січня 2020 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова, про зменшення розміру аліментів - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що наявність у ОСОБА_4 двох дітей від другого шлюбу, на утримання яких він сплачує аліменти, сама по собі не може бути підставою для зменшення розміру аліментів на дитину від першого шлюбу. У позивача є можливість, окрім отримання доходу від заробітної плати за основним місцем роботи, отримувати додатковий дохід від здачі 2-х земельних ділянок в оренду. Сплата аліментів у розмірі 1/4 частини доходів позивачем щомісячно не є надмірним тягарем для нього, а його зменшення не відповідає інтересам дитини, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей батька, тому суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем неспроможності сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному рішенням суду, та необхідності зменшення розміру аліментів.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування скарги вказує, що аргументи щодо отримання позивачем у якості доходу не тільки заробітної плати, а і періодичних премій, винагород та орендної плати не заслуговує на увагу, оскільки аліменти стягуються з усіх видів доходу, в тому числі і перелічених. Зазначає про зміну свого сімейного стану та появу на утриманні ще двох неповнолітніх дітей. Стверджує про стягнення з нього аліментів у розмірі 58% доходів. А також вважає неправильним висновок суду про умисне ініціювання стягнення аліментів на двох дітей задля зменшення розміру аліментів на дитину ОСОБА_5 .

Відзиву наапеляційну скаргув порядкуст.360ЦПК Українине надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судовим розглядом встановлено, що позивач івідповідач єбатьками їхспільної дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 9листопада 2011 року на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позивача на користь відповідача було стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 370,00 грн. щомісячно, але не менше встановленого законодавством прожиткового мінімуму до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 10січня 2017 року по справі №637/815/16-ц розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини було змінено, стягнуто з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання чинності рішення суду і до її повноліття (а.с.41).

На виконання вищезазначеного судового рішення 15 лютого 2017 року видано виконавчий лист №637/815/16-ц, який перебуває на примусовому виконанні у Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області, станом на 1 січня 2020 року заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 41905,67 гривень (а.с.31).

Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.06.2019 р. державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Рудної І.С. про примусове виконання згаданого виконавчого листа звернуте стягнення на доходи позивача, які він отримує у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.7).

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2019 року з позивача ОСОБА_4 на користь теперішньої дружини позивача - ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання 2-х неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25.06.2019 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.8).

Позивач офіційно працевлаштований, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 07.11.2019 року за №611 (а.с.5), за період з травня по жовтень 2019 року отримав дохід в розмірі 91 336,35 гривень.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.01.2020рокуза№ 195956452, у власності позивачаперебуваєдвіземельні ділянки:

- земельна ділянка площею 2.00 га з кадастровим номером 6325755100:10:001:0194 для ведення особистого селянського господарства на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області;

- земельна ділянка площею 3,8991 га з кадастровим номером 6325785700:01:000:0165 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва па території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. (а.с.27-30).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.01.2020 року за № 195956452, земельна ділянка площею 3.8991 га з кадастровимномером6325785700:01:000:0165 передана позивачем в оренду ТОВ «Харківагро-2000» згідно з договором оренди землі № 467 від 17.11.2008 року та додаткової угоди від 02.11.2015 року до договору оренди землі № 467 від 17.11.2008 року строком до 31.12.2028 року (а.с.27-30).

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей150,180 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до положеньстатті 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третястатті 181 СК Українивизначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першоїстатті 192 СК Українивстановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що він не спроможний виплачувати аліменти у присудженому судом розмірі та на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей від іншого шлюбу, тобто посилався на зміну матеріального та сімейного стану.

Статтею192 СКУкраїнипередбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настанняобох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейногоі зміни матеріального стану. Однак,зміна сімейного стану є самостійної, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до ч.1ст.81 СК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.80 цього Кодексудостатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування.

Отже, суд першої інстанції встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач не надав суду достатніх доказів на підтвердження погіршення його матеріального стану.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції,що відповідно розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні двох дітей без підтвердження погіршення його матеріального становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_2 доньки ОСОБА_6 , та суперечитиме її інтересам.

За вище наведених обставинсудова колегія вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для скасування судового рішення - відсутні, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків оскаржуваного рішення суду.

При цьому інші доводи апеляційної скарги позивача є аналогічні аргументам позову, які були досліджені судом першої інстанції із дотриманням норм матеріального і процесуального права та додаткового правового аналізу не потребують, а також на законність судового рішення не впливають і зводяться лише до переоцінки доказів по справі.

При вирішенні вказаної справи судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Частиною першою статті 375ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27січня 2020 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 27січня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.В. Котелевець

Н.П. Пилипчук