Постанова

від 30.06.2020 по справі 947/28657/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5562/20

Номер справи місцевого суду: 947/28657/19

Головуючий у першій інстанції Салтан Л. В.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Томашевської К.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Дениса Михайловича, ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Бі-Майно про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, на ухвалу Київського районного суду м. Одеси про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Салтан Л.В., 22 листопада 2019 року в м. Одеса -

встановила:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ Кей-Колект , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М., Овсової Н.В., третя особа: ТОВ Бі-Майно про визнання протиправним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння (а.с. 1-11).

Одночасно з позовом представник позивачів звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (а.с.65-68).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року заяву представника позивачів про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 . Заборонено будь-яким нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження об`єкту нерухомості - кв. АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 70-71).

В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 113-115).

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16 березня 2020 року, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16 березня 2020 року зі змінами Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, на час установлення на території України карантину, зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішенні питання про забезпечення позову, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, може в майбутньому утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В порядку ст. 150 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст.150 ЦПК України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щелкова Д.М. від 28 квітня 2016 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ Кей-Колект , номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14401096, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 915633451101. Витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 за АДРЕСА_3 .

При цьому позивачі зазначили, що їм на праві спільної часткової власності належала вищезазначена квартира. 18.07.2008 року між АКІБ УкрСиббанк та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як майновими поручителями ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, відповідно до якого іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 та в цілому складається із п`яти житлових кімнат, житловою площею - 61,1 кв.м., загальною площею - 98,0 кв.м. У 2011 році права кредитора у правовідносинах зі ОСОБА_4 та права іпотекодержателя у правовідносинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримало ТОВ Кей-Колект на підставі договору факторингу №1 від 12.12.2011 року та договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 12.11.2011 року, укладених між ПАТ УкрСиббанк (правонаступник АКІБ УкрСиббанк ) та ТОВ Кей-Колект .

У 2017 році зобов`язання ОСОБА_4 перед ТОВ Кей-Колект за договором про надання споживчого кредиту № 11373435000 від 18.07.2008 року були врегульовані, про що свідчить довідка ТОВ Кей-Колект за вих.. № 19/09/17/733133/2 від 19.09.2017 року, згідно якої зобов`язання станом на 19.09.2017 року припинені, заборгованість по зазначеному кредитному договору відсутня. Незважаючи на зазначені обставини, у 2019 році з Державного реєстру речових прав на майно позивачам стало відомо, що 28.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щелковим Д.М. було прийнято рішення № 14401096 та зареєстровано за ТОВ Кей-Колект право власності на іпотечну квартиру, на підставі іпотечного договору, посвідченого 18.07.2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3229. Також позивачам стало відомо, що після реєстрації за ТОВ Кей-Колект права власності на спірну квартиру було здійснено декілька її відчужень. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 . Оскільки існує реальна загроза того, що останній набувач спірної квартири здійснить її відчуження, позивачі звернулися до суду із заявою про забезпечення позову.

Натомість відповідач в апеляційній скарзі посилався на те, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості користуватися та розпоряджатися власним майном призводить до незворотніх наслідків, в даному випадку власнику заборонили розпоряджатися своїм майном.

Таким чином, колегія суддів вбачає, що між сторонами дійсно виник спір з приводу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Тому, заходи забезпечення позову, які просив застосувати позивач, у вигляді накладення арешту на спірне майно та забороною вчиняти подальші реєстраційні дії, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги, що суд в ухвалі про забезпечення позову не вирішив питання про зустрічне забезпечення не є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Дане питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або коли суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому, можливість таких збитків має довести відповідач, а суд повинен ретельно дослідити їх, визначити їх потенційний розмір, оцінити співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Невирішення в ухвалі про забезпечення позову питання про застосування зустрічного забезпечення не є порушенням зі сторони суду та разом з тим не позбавляє апелянта в порядку ст. 154 ЦПК України звернутися до суду із відповідною заявою про застосування зустрічного забезпечення позову зазначивши про відповідні обставини та додавши необхідні докази.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги представника ТОВ Кей-Колект вищевказаних висновків суду не спростовують.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року про забезпечення позову постановлено з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-Колект - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2019 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 09 липня 2020 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді О.В. Князюк

О.М. Таварткіладзе