Постанова

від 13.07.2020 по справі 594/657/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/657/19Головуючий у 1-й інстанції Зушман Г.І. Провадження № 22-ц/817/487/20 Суддя - доповідач - Храпак Н.М. Категорія - 302020100

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

за участю секретаря - Кантицька О.І.

та представника відповідача ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» - адвоката Кавійчик В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №594/657/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» на рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року, ухваленого суддею Зушман Г.І., повний текст якого складений 31 січня 2020 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим, -

В С Т А Н О В И В:

у червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Денисова Тамара Степанівна звернулася в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» про визнання припиненим Договору оренди землі, укладеного 01 березня 2007 року у селі Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» , код ЄДРПОУ 34035633, державна реєстрація якого проведена Борщівським реєстраційним відділом Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК 26 грудня 2007 року за №040765509572, щодо земельної ділянки площею 1,60 га, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393 із змінами внесеними на підставі Угоди про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованої в Управлінні Держкомзему у Борщівському районі 13 квітня 2012 року за №612080004003806; витребування від відповідача на користь позивача земельну ділянку площею 1,60 (1,5967) га, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393, а також стягнення судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представник ОСОБА_1 - адвокат Денисова Т.С. зазначила, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,60 га, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ТР №052388. Між ним та відповідачем 01 березня 2007 року був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строк дії якого відповідно до пункту 8 договору оренди землі, становив 5 років. Спірний договір набув чинності з моменту його реєстрації в Борщівському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК 26 грудня 2007 року за: №040765509572. За Угодою про внесення змін до договору оренди землі, що зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Борщівському районі 13 квітня 2012 року за №612080004003806, пункт 8 викладено в наступній редакції: «Договір укладено на 10 років» , а тому дія договору оренди його земельної ділянки відповідачем припинилася 26 грудня 2017 року у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Він усно, а згодом листом повідомляв адміністрацію ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» про намір обробляти свою земельну ділянку самостійно, проте відповіді не отримав, земельна ділянка не повернута.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» в частині вимог про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» на користь ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 1,60 (1,5967) га, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393 - залишено без розгляду (а.с. 55).

Рішенням Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року позов ОСОБА_1 , жителя с. Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» , с. Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 34035633, про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим - задоволено.

Визнано договір оренди землі, укладений 01 березня 2007 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» , державна реєстрація якого проведена Борщівським реєстраційним відділом Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК 26 грудня 2007 року за №040765509572, щодо земельної ділянки площею 1,60 га, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393 із змінами, внесеними на підставі угоди про внесення змін до договору оренди землі, зареєстрованої в управлінні Держкомзему у Борщівському районі 13 квітня 2012 року за №612080004003806, припиненим з 27 грудня 2017 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» , с. Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 34035633, в користь ОСОБА_1 , жителя с. Юр`ямпіль Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 гривень.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» просить скасувати рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у справі №594/657/19 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що воно винесено із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права в контексті встановлення судом першої інстанції поважних причин для поновлення пропущеного строку позовної давності, без забезпечення судом повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» зазначило, що договір, який є предметом даного спору був зареєстрований Борщівським реєстраційним відділом Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК 26 грудня 2007 року. Бажаючи продовжити орендні правовідносини, 13 квітня 2012 року сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до оспорюваного договору на 10 років і в реєстрах зазначено право користування земельною ділянкою за ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» до 13 квітня 2022 року. Вказують, що після 2017 року позивач значний період часу не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір повернути земельну ділянку із орендного користування. Також вказують, що під час проведення відповідачем весняно-польових робіт на оспорюваній земельній ділянці у 2018 році, жодних претензій на адресу товариства від власника ділянки не надходило. Більше того, 13 вересня 2018 року на адресу ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» надійшла заява від позивача про виплату останньому орендної плати за земельну ділянку, яка зареєстрована за вх. №65 від 13.09.2018р. На підставі даної заяви та на виконання умов договору оренди ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2018 рік. Тобто, такими діями сторін ще раз було підтверджено факт чинності договору оренди земельної ділянки. Як вказує позивач, що 14 серпня 2018 року він надіслав на адресу відповідача повідомлення про намір самостійно використовувати земельну ділянку та вимагав негайного повернення належну йому на праві власності земельну ділянку, то відповідач не отримував жодних листів від ОСОБА_1 щодо припинення договірних правовідносин. Додатком до позовної заяви є лист-повідомлення від 14 серпня 2018 року та квитанції про відправку даного листа, проте, квитанція про відправлення використовується як доказ у іншій справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» про визнання договору оренди земельної ділянки припиненим та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у справі №594/844/19. Більше того, відправником даного листа не є позивач. Вказують, що дії позивача, який уклав 13 квітня 2012 року додаткову угоду до договору оренди землі строком на 10 років, а згодом пред`являє даний позов, суперечить його попередній поведінці і є недобросовісною. Обраний ОСОБА_1 спосіб судового захисту є неналежним, оскільки підстави для припинення договору немає.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Денисової Тамари Степанівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що підписуючи договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року та Угоду про внесення змін до договору оренди землі, позивач надав своє волевиявлення на надання права оренди належної йому земельної ділянки на 10 років, починаючи з моменту державної реєстрації Договору оренди земельної ділянки, а не на продовження строку дії такого Договору ще на 10 років, починаючи з 14 квітня 2012 року. У позивача відсутня юридична освіта, він прочитав та зрозумів дослівно те, що в договорі зазначено - пункт 8 Договору викласти в наступній редакції: «Договір укладено на 10 років» , тобто у Договорі від 01 березня 2007 року п.8 міститиме запис замість « 5 років» - « 10 років» . Саме до такого висновку прийшов суд першої інстанції. Безпідставними є твердження апелянта про те, що інформація, яка міститься у витягу з ДЗК про земельну ділянку та у витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, де зазначено, що строк дії права оренди до 13 квітня 2022 року, адже, з витягу з ДЗК про земельну ділянку в розділі «Відомості про оренду, суборенду» відсутні відомості про орган, що здійснив державну реєстрацію такого права, відсутні відомості про право оренди на підставі Договору про оренду землі від 01 березня 2007 року та відомості про продовження строку дії договору, а інформація про право оренди земельної ділянки та строк дії договору оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно була перенесена автоматично з Державного земельного кадастру при здійсненні державної реєстрації права власності на земельну ділянку державним реєстратором за заявою ОСОБА_1 від 05 лютого 2019 року. Необґрунтованими доводами апелянта в кожному пункті скарги є посилання на той факт, що ОСОБА_1 одержував орендну плату, а тому, такі його дії свідчать «про підтвердження факту чинності договору оренди земельної ділянки» , це «дає можливість стверджувати, що своїми діями позивач акцептував, тобто підтвердив свій намір продовжити дію договору оренди землі» . Так, позивач одержав орендну плату, однак, вважає її лише частиною відшкодованої йому шкоди, яку позивач має намір довести та просити повернути йому за незаконне користування його земельною ділянкою.

У судовому засіданні представник ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» - адвокат Кавійчик В.П. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення судового засідання, що підтверджується Телефонограмою (а.с. 130).

У відповідності до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Заслухавши пояснення представника ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» - адвоката Кавійчик В.П., ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, підписуючи договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року та угоду про внесення змін до договору оренди землі, надав своє волевиявлення на надання права оренди належної йому земельної ділянки на 10 років, починаючи з моменту державної реєстрації договору оренди землі, а саме з 26 грудня 2007 року. Орендар ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» до закінчення строку дії договору не повідомляв орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направляв жодних листів з проектом додаткової угоди. На даний час користування відповідачем земельною ділянкою позивача є безпідставним, оскільки договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2007 року є припиненим з 27 грудня 2017 року. Доводи представника відповідача про те, що в 2018 році відповідач сплатив позивачу орендну плату, яку той прийняв, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки орендна плата повинна сплачуватися в тому числі і за фактичний період перебування землі у користуванні.

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції повністю погоджується, оскільки він відповідає обставинам справи, правильно застосовано норми матеріального права.

Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 41 Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею.

Відповідно до ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі» .

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

За правилами статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі» .

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчено нотаріально.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є строк дії договору.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

У статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами першою-п`ятою статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ТР №052388, виданого 26 березня 2003 року Борщівською районною державною адміністрацією, є власником земельної ділянки площею 1,60 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Більче-Золотецької сільської ради Борщівського району Тернопільської області, кадастровий номер 6120880900:01:001:1393 (а.с. 5).

01 березня 2007 року між ТОВ «Корпорація «Колос-ВС» та ОСОБА_1 укладено типовий договір оренди землі, земельної ділянки площею 1,60 га, строком на 5 років з моменту його державної реєстрації. Державна реєстрація зазначеного договору здійснена 26 грудня 2007 року у Борщівському реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 26 грудня 2007 року за №040765509572 (а.с. 7-8).

Згідно з п.8 Договору оренди землі сторонами погоджено, що договір укладено на п`ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 37 даного Договору передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Між сторонами також укладено угоду про внесення змін до договору оренди землі, яка зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Борщівському районі 13 квітня 2012 року за №612080004003806 (а.с. 9-10). Згідно даної угоди сторони домовились внести в договір оренди землі, який зареєстрований у Борщівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП Центр ДЗК за №040765509572 від 26 грудня 2007 року наступні зміни:

- пункт 2 викласти в наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,60 га» ;

- пункт 5 викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 43 316,00 грн.» ;

- пункт 8 викласти в наступній редакції: «Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» ;

- пункт 9 викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 6 (шість) центнерів зерна - 3% від нормативної грошової оцінки» .

При цьому в Угоді про внесення змін до договору оренди землі сторони погодили, що дана угода є невід`ємною частиною договору оренди.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05 лютого 2019 року, індексний номер 155077585 (а.с. 15), зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі та угоди про внесення змін до договору, укладеного між позивачем та відповідачем, та зазначено строк дії договору до 13 квітня 2022 року.

01 грудня 2017 року та 14 серпня 2018 року ОСОБА_1 надсилав ТзОВ «Корпорація «Колос-ВС» листи-повідомлення, в яких вказав, що має намір з дня припинення (26 грудня 2017 року) договору оренди землі, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено та повернути земельну ділянку для особистого користування, оскільки вирішив її самостійно обробляти, з метою вирощування сільськогосподарської продукції для задоволення особистих потреб та потреб сім`ї (а.с. 17-18).

28 січня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися із заявою до ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про встановлення межі земельних ділянок в натурі (на місцевості), а саме: земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 20).

Згідно з відповіді ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» №01-10/213 від 25 лютого 2019 року повідомило про можливість виконати зазначені роботи по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на платній основі відповідно до укладених договорів з власниками земельних ділянок (а.с. 21).

Не заслуговують на увагу доводи заявника, що укладення додаткової угоди у 2012 році було направлено на продовження орендних відносин ще на 5 років, тобто до 13 квітня 2022 року, оскільки вказаною угодою було змінено строк дії договору оренди з 5 років на 10 років, а не початок строку дії договору оренди.

Так, саме у пункті 43 договору оренди сторони погодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, яка вчинена 26 грудня 2007 року.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26 червня 2019 року у цивільній справі №615/1411/17.

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника, що в 2018 році відповідач сплатив позивачу орендну плату, оскільки орендна плата повинна сплачуватися і за фактичний період перебування землі у користуванні.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» слід залишити без задоволення, а рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року - залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 06 квітня 2020 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року слід поновити.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Колос-ВС» - залишити без задоволення.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року - залишити без змін.

Поновити дію рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 22 січня 2020 року.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на сторони в межах них понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2020 року.

Головуючий

Судді