Ухвала

від 15.07.2020 по справі 492/1324/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 492/1324/19

провадження № 61-9963ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення суми недоплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції,

ВСТАНОВИВ:

Усерпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення суми недоплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 129 677,45 грн.

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 29 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги невиплачену заробітну плату за період з 02 червня 2015 року по 22 липня 2016 року у розмірі 88 057,47 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 41 619,98 грн, а всього суму 129 677,45 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги задоволено.

Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29 січня 2020 року скасовано. Прийнято постанову.

Позов ОСОБА_1 до Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення суми недоплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції залишено без задоволення.

03 липня 2020 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права , просив скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року та залишити в силі рішення Арцизького районного суду Одеської області від 29 січня 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 129 677,45 грн , яка станом на 1 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*100=210 200).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, яка поширюється й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та наявність чіткої й незмінної судової практики, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 , подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Арцизького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Координаційного центру з надання правової допомоги про стягнення суми недоплаченої заробітної плати, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати з урахуванням індексу інфляції, відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк