Ухвала

від 15.07.2020 по справі 149/1351/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

15 липня 2020 року

м. Київ

справа № 149/1351/16-ц

провадження № 61-1 6421св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю А. Т. К. ,

відповідачі: ОСОБА_1 , фермерське господарство СОМ ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. К. на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року у складі судді Гончарук-Аліфанової О. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю А. Т. К. (далі - ТОВ А. Т. К. ) звернулося до суду з позовом та просило визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0524885200:02:001:0004 площею 2,4167 га, укладений 18 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та фермерським господарство СОМ (далі - ФГ СОМ ); визнати поновленим договір оренди цієї ж земельної ділянки, укладений 20 листопада 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ А. Т. К. .

Позовна заява мотивована тим, що у 2015 році після закінчення строку дії договору оренди ТОВ А. Т. К. продовжило використання земельної ділянки, у 2015 році сплатило орендну плату, у лютому 2016 року звернулося до ОСОБА_1 з пропозицією поновити договір оренди земельної ділянки до 20 листопада 2019 року, на що остання повідомила, що уклала договір оренди з ФГ СОМ . Позивач уважав порушеним його право на поновлення договору оренди землі.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року в позові ТОВ А. Т. К. у частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим відмовлено.

Додатковим рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 30 вересня 2016 року в позові ТОВ А. Т. К. у частині скасування державної реєстрації відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі не повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направив ОСОБА_1 проект додаткової угоди; продовження користування ТОВ А. Т. К. земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди не свідчить про законність такого користування.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач у передбачені законом строки не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ А. Т. К. , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ А. Т. К. має переважне право на поновлення договору оренди відповідно до погоджених сторонами умов договору оренди земельної ділянки від 20 листопада 2009 року та статті 33 Закону України Про оренду землі , яку суди застосували у редакції, що не була чинною на момент укладення договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року поновлено ТОВ А. Т. К. строк касаційного оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу з Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів та розпочав роботу Верховний Суд.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 2 розділу II Перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 липня 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 378/596/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Журавлиське до товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та визнання договорів оренди земельних ділянок поновленими.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що необхідне відійти від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2019 року у справі № 908/2484/17 від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 15 січня 2019 року у справі № 922/1464/18 щодо визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, згідно з якими належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим за своєю суттю є встановленням факту, який має юридичне значення, і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Вимога про визнання договорів оренди поновленими є належним способом захисту порушеного права орендаря. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту його прав та інтересів.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу № 378/596/16-ц призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 11 грудня 2019 року.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року у цій справі і судові рішення у справі № 378/596/16-ц, яка передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року зупинено касаційне провадження у справі № 149/1351/16-ц за позовом ТОВ А. Т. К. до ОСОБА_1 , ФГ СОМ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, за касаційною скаргою ТОВ А. Т. К. на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 378/596/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2020 року поновлено касаційне провадження у цій справі.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 253 ЦК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа № 378/596/16-ц не розглянута, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 378/596/16-ц.

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 149/1351/16-ц за позовом товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. К. до ОСОБА_1 , фермерського господарства СОМ про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю А. Т. К. на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 01 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2017 року, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 378/596/16-ц.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко Судді: С. Ю. Мартєв Є. В. Петров І. М. Фаловська С. П. Штелик