ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"16" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/834/20
Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" про забезпечення позову у справі
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
встановив:
14.07.2020 року на адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом:
- накладення арешту на майно (що знаходиться у Відповідача), а саме на НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е з ємністю для транспортування та зберігання кріогенних газів (характеристика напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_1 ; характеристика посудини - заводський номер: НОМЕР_3, дата виготовлення: 2013 рік, виробник: "KARBONSAN BASINCLI KAPLAR SAN. VE ТІС. A.S.", об`єм: 23 100 (двадцять три тисячі сто) літрів) до винесення остаточного рішення відповідним судом по даній справі;
- заборони Відповідачу вчиняти дії з користування та/або реалізації та/або пересування та/або будь-якого відчуження чи застави майна (що знаходиться у Відповідача), а саме на НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е з ємністю для транспортування та зберігання кріогенних газів (характеристика напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_2 ; характеристика посудини - заводський номер: НОМЕР_3, дата виготовлення: 2013 рік, виробник: "KARBONSAN BASINCLI KAPLAR SAN. VE TIC. A.S.", об`єм: 23 100 (двадцять три тисячі сто) літрів) до винесення остаточного рішення відповідним судом по даній справі.
В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач посилається на те, що відповідач незаконно користується Напівпричепом належним на праві власності ТОВ "Арт Конструкціон".
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду, оскільки існує вірогідність, що відповідачем може бути відчужено спірне майно на користь інших осіб, завдано суттєвих ушкоджень та матеріальних збитків.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Натомість, заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Заява про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Суд також відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.
Положеннями ч. 11 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є, зокрема визнання права власності на НАПІВПРИЧІП Н/ПР-ЦИСТЕРНА-Е з ємністю для транспортування та зберігання кріогенних газів (характеристика напівпричіпа - марка: ВАРЗ, модель: НПЦЗ-2623, номер шасі (кузов, рама): НОМЕР_2 ; характеристика посудини - заводський номер: НОМЕР_3, дата виготовлення: 2013 рік, виробник: "KARBONSAN BASINCLI KAPLAR SAN. VE TIC. A.S.", об`єм: 23 100 л.
В заяві про забезпечення позову позивач, зокрема, просить суд заборони відповідачу вчиняти дії з користування та/або пересування спірним майном.
Дослідивши позовні вимоги та вимоги, викладеної заявником у заяві про забезпечення позову, суд відзначає, що вжиття заявленого вище заходу до забезпечення позову фактично буде вирішенням позовних вимог щодо права власності на спірне майно.
Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, а тому суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Арт Конструкціон" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала складена та підписана 16.07.2020, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Д. Лилак
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2020 |
Оприлюднено | 16.07.2020 |
Номер документу | 90414343 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Лилак Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні