Рішення

від 05.07.2020 по справі 916/3534/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3534/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кузьменко В.С. на підставі довіреності б/н від 02.01.2020 року ;

Від відповідача: Буяк Б.С., довіреність № 854, дата видачі : 31.07.19;

Від третьої особи: не з`явився;

розглянувши справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА до відповідача Військової частини НОМЕР_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до якої просить суд витребувати в Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки транспортний засіб бортовий самоскид КАМАЗ-5511 (державний номер НОМЕР_2 , 1986 року випуску) та передати такий транспортний засіб власнику - Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА.

Крім того, 09.12.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх.ГСОО 2-6019/19, у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/3534/19 за участю повноважного представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Кіровському районному суду м. Дніпропетровська (49101, м. Дніпро, проспект Пушкіна, 29).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на "13" січня 2020 р. о 09:45 год. та доручено Кіровському районному суду м. Дніпропетровська (49101, м. Дніпро, проспект Пушкіна, 29), проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА у підготовчому засіданні при розгляді справи №916/3534/19, яке призначене господарським судом Одеської області на "13" січня 2020 р. о 09:45 год.

09.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшла заява про ознайомлення із матеріалами справи за вх.№363/20, відповідно до якої Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ознайомився із справою 15.01.2020р.

11.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшло клопотання за вх.№484/20 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неотриманням копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.01.2020р. було відкладено підготовче засідання на 27.01.2020р. о 11:00 год.

24.01.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від представника відповідача надійшла заява за вх.№1694/20 про поновлення строку на подачу відзиву та відповідно відзив на позовну заяву за вх.№1676/20 та вх.№1678/20.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. заяву Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 24.01.2020р. по справі №916/3534/19 було задоволено та поновлено Одеському обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки строк для подачі відзиву на позовну заяву по справі №916/3534/19 до 07.02.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. було відкладено підготовче засідання до 13.02.2020р. о 12:30 год.

11.02.2020р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА про заміну первісного відповідача по справі на належного відповідача - військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2020 року було замінено первісного відповідача по справі Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на належного відповідача - Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) у справі № 916/3534/19.

11.02.2020р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА про залучення у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Код НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2020 року було залучено до участі у справі №916/3534/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а саме: Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Код 08402040, 65012, м. Одеса вул. Піроговська, 6).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 20.02.2020р. о 13:45 год.

20.02.2020 року до Господарського суду Одеської області від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання за вх.№4530/20, відповідного якого відповідач просить суд розпочати розгляд справи №916/3534/19 спочатку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020 року було відкладено підготовче засідання на 17.03.2020р. о 10:45 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2020 року було задоволено клопотання Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №916/3534/19 спочатку.

10.03.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№6154/20, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволені позову.

Відповідно до Акту №01-11/213/2020 від 10.03.2020р. відділу ВДЗ встановлено, що під час розкриття поштового відправлення, а саме відзиву на позовну заяву за вх.№6154/20, яке надійшло від Військової частини НОМЕР_1 було виявлено, що документ не підписано уповноваженою особою.

16.03.2020 року до Господарського суду Одеської області від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання за вх.№6582/20, відповідного якого відповідач просить суд розпочати розгляд справи №916/3534/19 спочатку.

16.03.2020 року до Господарського суду Одеської області від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання за вх.№6584/20 про перенесення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2020р. було відкладено підготовче засідання на 14.04.2020р. о 11:00 год.

13.04.2020 року до господарського суду Одеської області від позивача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2020р. було продовжено строк підготовчого провадження о справі №916/3534/19 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.05.2020р. о 11:00 год.

07.05.2020 року від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.05.2020р. було відкладено підготовче засідання на 28.05.2020р. о 10:45 год.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2020р. було відкладено підготовче засідання на 25.06.2020р. о 10:45 год.

25.06.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№16499/20, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволені позову.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020р. Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України установлено термін дії карантину до 31.07.2020р. на усій території України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2020р. було закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті на 06.07.2020р. о 09:00 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

06.07.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

Як встановлено господарським судом, указом Президента України від 17.03.2014 №303/2014 було оголошено та постановлено провести часткову мобілізацію.

10.04.2014 відповідно до Наряду Березівського районного військового комісаріату Одеської області та мобілізаційного розпорядження від 10.04.2014 здійснено вилучення транспортного засобу бортового самоскиду КАМАЗ-5511 (державний номер НОМЕР_2 , 1986 року випуску) власником якого є ТОВ «АГРОФІРМА ІМЕНІ М.О. ПОСМІТНОГО» (далі Позивач).

На підставі Договору купівлі-продажу №003/19-16 від 12.04.2016 ТОВ «АГРОФІРМА ІМЕНІ М.О. ПОСМІТНОГО» продало вищезазначений транспортний засіб Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА».

02.10.2019 на адресу Березівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та на адресу Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Позивачем було направлено лист з вимогою повернути вилучений транспортний засіб.

Однак, як вказує позивач відповіді на вимогу не надійшло.

З урахуванням того, що дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не відповідають вимогам законодавства України, а майно позивача на його думку фактично перебуває у незаконному володінні, позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права із вимогою витребувати у Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки транспортній засіб бортовий самоскид КАМАЗ-5511 (державний номерний знак НОМЕР_2 , 1986 року випуску) та передати такий транспортний засіб власнику позивачу.

Також позивач вказує, що Відповідно до п. 7 Положення про військові комісаріати : « 7. Обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів.

Військові комісаріати мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.»

Виконання заходів переформування військових комісаріатів у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюється відповідно до вимог «Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року» та на виконання окремого доручення Командувача Сухопутних військ Збройних Сил від 10.01.2018 № 187.

Відповідно до вказаних документів ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого входив ІНФОРМАЦІЯ_2 , реформовано в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже саме останній виконує функції обласного військового комісаріату.

Відповідно до ч, 3 ст. ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: «Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями,».

Оскільки саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , який входив до ІНФОРМАЦІЯ_5 (на сьогоднішній день ІНФОРМАЦІЯ_3 ) було вилучено транспортний засіб Позивача, саме Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є особою, в якої за даними Позивача перебуває вилучений транспортний засіб та, відповідно, особою, що порушує права Позивача та повинна бути відповідачем за даним позовом.

Також з матеріалів позову вбачається, що Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: «Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби. Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.»

Так, відповідно до п. 4 Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015 постановлено: « 4. Провести у період з 18 березня по 1 травня 2015 року звільнення в запас /демобілізацію) військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію.».

Таким чином, відповідно до Указу №15/2015 було оголошено демобілізацію, з урахуванням вказаного вищезазначений транспортний засіб, що належить на праві власності СТОВ «ІМЕНІ МІЧУРІНА» підлягає поверненню власнику.

Отже, позивач звертає увагу суду на те, що порушено право власності СТОВ «ІМЕНІ МІЧУРІНА» на транспортній засіб бортовий самоскид КАМАЗ-5511 (державний номерний знак НОМЕР_2 , 1986 року випуску).

На момент розгляду справи позивач звернувся до суду із клопотанням про заміну первісного відповідача по справі на належного відповідача - військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на ті обставини, що 10.04.2014 відповідно до Наряду Березівського районного військового комісаріату Одеської області та мобілізаційного розпорядження від 10.04.2014 здійснено вилучення транспортного засобу бортового самоскиду КАМАЗ-5511 (державний номер НОМЕР_2 , 1986 року випуску) власником якого був ТОВ «АГРОФІРМА ІМЕНІ М. О. ПОСМІТНОГО» (в подальшому перейшло у власність Позивача). В той же час, в процесі розгляду справи, з доводів Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та з документів, доданих останнім до відзиву на позовну заяву, вбачається, що на сьогоднішній день фактичним володільцем вилученого транспортного засобу є військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

З урахуванням наведеного позивач просить суд витребувати у Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) транспортній засіб бортовий самоскид КАМАЗ-5511 (державний номерний знак НОМЕР_2 , 1986 року випуску) та передати такий транспортний засіб власнику позивачу.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 було оголошено мобілізацію. Пунктом 3 зазначеного Указу було визначено, що мобілізація проводиться протягом 45 діб із дня набрання чинності цим Указом. Згідно п. 8 Указу, цей Указ набирає чинності після його затвердження Верховною Радою України.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 1126-УІІ, було затверджено Указ Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014р. №303/2014.

Згідно п. 2 наведеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Цей закон був опублікований у Голосі України від 18.03.2014р. №49.

Таким чином, в України почав діяти особливий період та було проведено часткову мобілізацію у період з 18.03.2014р. по 01.05.2014р.

Згідно із розпорядчим документом голови Березівської районної державної адміністрації (зведений наряд від 16.04.2014) було встановлено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» Родику О.О. завдання з підготовки до передачі до військового формування, під час мобілізації, транспортного засобу - самоскид КАМАЗ-5511.

Відповідно до Наряду від 16.04.2014р. директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» було посталено завдання щодо необхідності протягом двох годин з моменту одержання наряду поставити за адресою: с. Жовтневої Революції, Біляївський район, контрольно пропускний пункт військової частини НОМЕР_1 .

Військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» ОСОБА_1 було складено список машин і водіїв відібраних до військової частини НОМЕР_1 із ІНФОРМАЦІЯ_6 . До вказаного списку було включено бортовий самоскид КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_5 -61СК, водій - ОСОБА_2 .

Відповідно мобілізаційного розпорядження від 16.04.2014р. водій - ОСОБА_2 був зобов`язаний, не очікуючи інших розпоряджень військового комісаріату, доставити закріплений за ним автомобіль КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_5 -61СК протягом двох годин за адресою: с. Жовтневої Революції, Біляївський район, контрольно пропускний пункт військової частини НОМЕР_1 .

Згідно довідки про прийом автомашин, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» до Збройних Сил України пунктом прийому техніки військової частини НОМЕР_1 , було прийнято самоскид КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 1986 року випуску. Зазначену довідку було підписано начальником пункту прийому техніки та водієм - ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» від 12.12.2014р. № 270, яка була видана військовій частині НОМЕР_1 , балансова вартість транспортного засобу КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 , який перебуває на балансі зазначеного підприємства, складає 3843,00 грн.

Як було встановлено судом, позивач, в якості обґрунтування заявлених вимог, посилається на Договір купівлі-продажу від 12.04.2016 №003/19-16, Акт приймання-передачі майна за договором купівлі-продажу від 12.04.2016 №003/19-16, а також на зведений наряд від 16.04.2014, наряд від 16.04.2014, список машин і водіїв, відібраних до військової частини з ІНФОРМАЦІЯ_6 , мобілізаційне розпорядження.

З Договору купівлі-продажу від 12.04.2016р. №003/19-16 вбачається, що продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» в особі ліквідатора та покупець - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА» з метою оформлення результатів продажу майна банкрута на відкритих торгах дійшли домовленості про передачу продавцем у власність покупцеві майна, в тому числі дійшли домовленості про передачу продавцем у власність покупцеві транспортного засобу - самоскид КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 .

На підставі наряду від 16.04.2014р. та зведеного наряду від 16.04.2014р. Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені М.О. Посмітного» був зобов`язаний поставити бортовий самоскид КАМАЗ-5511 за адресою с. Жовтнева Революція, Біляївського району до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про прийом автомашин до Збройних Сил України, пунктом прийому техніки військової частини НОМЕР_1 було прийнято самоскид КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 , рік випуску 1986, який у той час належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного».

З урахуванням зазначеного вбачається, що самоскид КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 був поставлений у військову частину НОМЕР_1 (с. Жовтневої Революції, Біляївський район).

З пункту 2 Акту приймання-передачі майна за договором купівлі-продажу від 12.04.2016 №003/19-16, від 18.04.2016р. вбачається, що покупцем (Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА») було засвідчено, що майно ним було оглянуто.

Отже, оскільки у переліку майна, що передається наявний КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 , з огляду на п. 2 наведеного акту приймання-передачі майна, покупець (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА») оглянув також зазначений у переліку КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 , отже, позивачу було відомо місце перебування самоскиду КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 .

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).

Частиною 1 ст. 4 Закону №3543-XII встановлено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 ст. 6 Закону №3543-XII встановлено, що військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Згідно ч. З ст. 6 Закону №3543-XII, виконання військово-транспортного обов`язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Обсяги транспортних засобів за типами та марками, які планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням військових комісаріатів.

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється військовими комісаріатами на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, які оформлюються відповідними розпорядженнями.

Частиною 2 ст. 6 Закону №3543-ХІІ визначено, що порядок виконання військово- транспортного обов`язку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1921 було затверджено Положення про військово-транспортний обов`язок.

Пунктом 1 вищевказаного Положення встановлено, що це Положення визначає порядок виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Згідно пункту 7 Положення, військово-транспортний обов`язок виконується в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.

Пунктом 30 Положення встановлено, що повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через військові комісаріати, які здійснили таке залучення.

Згідно п. 31 Положення, для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до військового комісаріату за місцем їх залучення з відповідною заявою.

З вищенаведеного вбачається наявність певної законодавчо визначеної правової процедури з повернення підприємству транспортного засобу, яке було залучено для задоволення потреб військових формувань.

Що стосується особливого періоду в Україні, суд вважає за необхідне визначити наступне:

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Абзац 5 ст. 1 Закону №3543-ХІІ визначає, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Законом №3543-XII не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань - на організацію і штати мирного часу.

Згідно ст.11 Закону №3543-ХІІ, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.

Видані Президентом України Укази Про звільнення в запас військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указів Президента України «Про часткову мобілізацію» не містять положень, які скасовують дію особливого періоду в Україні, та стосуються лише проведення звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу.

Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 року по справі №800/582/14, виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Крім того господарський суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що особливий період діє в Україні з 17 березня 2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу (тобто рішення про демобілізацію) не приймав.

Також була сформована правова позиція Верховним Судом щодо тлумачення поняття «особливий період», яка була зазначена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі 640/4439/16-ц); від 21.02.2018 у справі №211/1546/16-ц (касаційне провадження №61- 4255св18) та інших.

Листом Голови Верховного Суду від 13.07.2018 №60-1543/0/2-18 було повідомлено Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, що Верховний Суд забезпечуючи єдність правозастосовної практики, дотримується правової позиції, згідно якої особливий період в Україні діє.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, з урахуванням викладеного вище господарський суд дійшов до висновку про безпідставність міркувань позивача щодо тривалості особливого періоду в Україні.

Щодо тверджень позивача стосовно відсутності правових підстав для вилучення транспортного засобу та порушення права власності, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне:

Позивачем було зазначено свою думку щодо відсутності відповідних правової підстав на вилучення транспортного засобу, чим було порушено право власності Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА».

Однак, з пункту 2.2 Договору купівлі-продажу від 12.04.2016 №003/19-16 вбачається, що сторони дійшли домовленості, що право власності на об`єкт аукціону переходить до покупця (Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА») з моменту сплати його повної вартості на поточний рахунок продавця, що зазначено в договорі, та підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкту аукціону.

З матеріалів справи та наданих доказів вбачається, що сплата повної вартості на поточний рахунок продавця була здійснена покупцем 15.04.2016р. Підписання акту приймання-передачі майна відбулось 18.04.2016р.

Тобто, з якого саме часу у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА» відбулось набуття права власності щодо бортового самоскиду КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 . Виходячи з наявних доказів, судом можливо здійснити висновок про те, що до цього часу, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА» право власності стосовно наведеного самоскиду не мало.

Так, за позицією ВС у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 683/2694/16-ц, право власності на транспортний засіб виникає лише з моменту його державної реєстрації, а не з моменту передачі автомобіля за договором купівлі-продажу.

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, затвердженим постановою Кабміну № 1388, встановлено обов`язок власників ТЗ та осіб, що експлуатують такі засоби на законних підставах, зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Таким чином, лише договір купівлі-продажу без реального зняття з реєстрації, перереєстрації ТЗ у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.

З урахуванням чого, виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, шляхом підготовки до передачі та передачі бортового самоскиду КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 у 2014 році до військової частини НОМЕР_1 , у той час, не порушило жодних прав Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕНІ МІЧУРІНА».

Пунктом 10 Положення про військово-транспортний обов`язок, встановлено, що завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням військових комісаріатів та доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через військові комісаріати шляхом вручення відповідних зведених нарядів.

Згідно п. 2 цього Положення, зведений наряд розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено в мирний час для керівників підприємств, установ та організацій завдання з підготовки до передачі військовим формуванням під час мобілізації визначеної кількості за типами і марками транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та військовий комісар підписують зведений наряд і скріплюють підписи своїми печатками.

Позивачем в якості доказів по справі до позову було надано копію зведеного наряду, який був підписаний Головою Берегівської районної державної адміністрації та військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_6 . Виходячи зі змісту наданого позивачем зведеного наряду вбачається, що Головою Берегівської районної державної адміністрації було встановлено директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім. М.О. Посмітного» завдання з підготовки до передачі до військового формування, під час мобілізації, транспортного засобу - самоскид КАМАЗ-5511.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що наданий позивачем доказ - зведений наряд спростовує твердження позивача про відсутність відповідних правових підстав для підготовки до передачі та передачі бортового самоскиду КАМАЗ-5511 з № НОМЕР_2 у 2014 році.

Підсумовуючи вище наведені обставини, господарський суд вважає безпідставною та необґрунтованою позицією позивача щодо вилучення предмету спору, а саме транспортний засіб бортовий самоскид КАМАЗ-5511 (державний номер НОМЕР_2 , 1986 року випуску) під час дії особливого періоду в України, а тому суд дійшов до наявності підстав для відмови у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України позивача витрати по сплаті судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ІМЕНІ МІЧУРІНА до відповідача Військової частини НОМЕР_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 16 липня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут