Ухвала

від 15.07.2020 по справі 826/5251/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/5251/15

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 липня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прада Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Прада Україна звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2014 року № 156526552210, № 156726552210, № 51526551702 та від 23 січня 2015 року № 7026552210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прада Україна задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києві від 25 травня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2019 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі № 826/5251/15 скасовано в частині задоволених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12 листопада 2014 року № 156526552210, від 12 листопада 2014 року № 156726552210 та від 23 січня 2015 року № 7026552210.

Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2015 року та ухвалау Київського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі № 826/5251/15 залишено без змін.

З огляду на висновки Верховного Суду, які викладені в постанові від 23 квітня 2019 року, судом першої інстанції здійснено новий розгляд даної справи в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 листопада 2014 року № 156526552210, від 12 листопада 2014 року № 156726552210 та від 23 січня 2015 року № 7026552210.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 04 листопада 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Прада Україна задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12 листопада 2014 року № 156526552210, від 12 листопада 2014 року № 156726552210 та від 23 січня 2015 року № 7026552210.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДПС у м. Києві повторно подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 04 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік від 28.12.2014 №80-VIII установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 грудня - 1378 гривень.

Положеннями ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік від 14.11.2019 №294-IX установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Позивачем в адміністративному позові заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 3392346,00 грн.

Виходячи зі змісту позовної заяви, враховуючи новий розгляд даної справи в частині позовних вимог та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року, позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 3391836,00 грн.

Так, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 31530,00 грн. ((1,5 відсотка ціни позову) не більше ніж 31530,00 грн. (2102,00 грн.*15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб)).

Таким чином, Головному управлінню ДПС у м. Києві необхідно сплатити суму судового збору у розмірі - 31530,00 грн.

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про звільнення/відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 04 листопада 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

21 травня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві повторно звернулося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою в повторній апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та вказує про наявність поважних причин його пропуску, а саме: у зв`язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року про повернення апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору.

Головне управління ДПС в м. Києві зазначає, що у зв`язку із незадовільним матеріальним положенням, контролюючий орган позбавлений можливостей здійснення будь-яких платежів, у тому числі і щодо сплати судового збору.

Враховуючи викладене, вказана особа просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинне забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинне вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 № 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Таким чином, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Також, звертаю увагу, що в матеріалах даної справи наявні дві апеляційні скарги Головного управління ДПС у м. Києві датовані різними датами, зареєстровані судом першої інстанції за різними вхідними номерами, проте за своєю суттю є однаковими, зокрема, в частині апеляційних вимог та рішення, що оскаржується та які підписані одним представником - Івах Ганною Вікторівною .

Таким чином, приходжу до висновку що документ, який подано до суду першої інстанції 01 червня 2020 року зі вх. № 74827/20 від 02 червня 2020 року необхідно вважати доповненнями до апеляційної скарги, яка подана до суду першої інстанції 21 травня 2020 року зі вх. № 70022/20 від 25 травня 2020 року.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Прада Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві строк тривалістю десять днів , перебіг якого обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, але не раніше ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 (зі змінами), протягом якого має право:

- надати до Шостого апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору у розмірі 31530,00 грн., за наступними реквізитами: р/р UA638999980313171206081026007, отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 38004897, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030101,

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- звернутися до суду з заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження та вказати інші поважні причини його пропуску, надавши відповідні докази.

У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала/судом буде вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.П. Мельничук