Рішення

від 12.11.2008 по справі 2-123/2008

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2- 123/2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року     м.  Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді     ЄнтіноїА.П.

при секретарі     Гречка С. Є.

розглянувши позовну заяву Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство",  Миколаївського обласного управління лісового господарства,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  редакції газети «Южанинь»,  регіонального ландшафтного парку «Кімбургська коса» про визнання поширених в засобі масової інформації відомостей такими,  що не відповідають дійсності,  зачіпають честь,  гідність та ділову репутацію та про відшкодування моральної шкоди за поширення цих відомостей, -

встановив:

Державне підприємство "Очаківське лісомисливське господарство",  Миколаївське обласне управління лісового господарства,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 звернулись до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_4,  редакції газети «Южанинь.

Свої вимоги позивачі обгрунтували тим,  що в № 15 від 25.10.06 р. газети «Южанинь» була опублікована стаття «« ... Ибо лесное дело есть дело воровское » ?»,  автором якої є ОСОБА_4,  що являється директором регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса»,  в ряді фрагментів статті автор надав відомості про Державне підприємство „ Очаківське лісомисливське господарство „ ( скорочене - ДП „ Очаківське ЛМГ „ ); Миколаївське облуправління лісового господарства; ОСОБА_1М ; ОСОБА_2; ОСОБА_3,  які не відповідають дійсності.

Вважають,  що стаття зачіпає ділову репутацію позивачів - юридичних осіб,  честь,  гідність позивачів - фізичних осіб,  а також їх ділову репутацію в громадської думці та в очах очолюваних ними колективів.

Посилаючись на зазначене обґрунтування,  позивачі просили суд визнати опубліковані у вищезазначеній статті відомості такими,  що не відповідають дійсності,  зобов'язати відповідачів опублікувати в газеті «Южанинь» спростування та стягнути моральну шкоду на користь: ДП «Очаківське ЛМГ» - з автора статті ОСОБА_4Й -2000 грн.,  з редакції газети «Южанинь» - 10000 грн.; Миколаївського обласного управління лісового господарства - з автора статті ОСОБА_4Й - 1000 грн.,  з редакції газети «Южанинь» - 6000 грн.; ОСОБА_1  - з автора статті ОСОБА_4Й - 2000 грн.,  з редакції газети «Южанинь» - 10000 грн.; ОСОБА_2- з автора статті ОСОБА_4Й - 500 грн.,  з редакції газети «Южанинь» - 1000 грн.; ОСОБА_3 - з автора статті ОСОБА_4Й - 2000 грн.,  з редакції газети «Южанинь» -10000 грн.

В судовому засіданні позивачі та представник позивачів підтримали свої позовні вимоги,  пояснили,  що в результаті дій відповідачів був знижений престиж та ділова репутація їх особисто та очолюваних ними підприємств,  наслідки чого тривають до теперішнього часу. ОСОБА_2 уточнив позовні вимоги,  відмовившись від позовних вимог в частині стянення на його користь з автора статті ОСОБА_4Й - 500 грн.,  з редакції газети «Южанинь» - 1000 грн. ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги,  відмовившись від позовних вимог в частині стянення на його користь з автора статті ОСОБА_4Й -2000 грн.

Судом було залучено в якості співвідповідача регіональний ландшафтний парк «Кімбургська коса». Відповідачі та представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнали,  просили в його задоволенні відмовити,  посилаючись на те,  що статтю публіковано на підставі відомостей взятих з офіційних джерел,  в ній викладено оціночні судження,  критику,  оцінку дій посадових осіб лісогосподарської галузі і не є втручанням у сферу їх приватного життя,  стаття є полемічною відповіддю на статті за підписами відповідачів.

Вислухавши пояснення сторін,  представників сторін,  свідків,  дослідивши матеріали справи,  суд дійшов наступного.

У статті „ « ... Ибо лесное дело есть дело воровское » ? „ надрукованій ОСОБА_4 25 жовтня 2006 року в №15 газети « Южанинъ» зазначено:

Відносно Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство»:

абзац 4 статті: «Факти свідчать про те,  що унікальна природа Кінбурнської коси зазнає масштабної руйнації від методів та наслідків господарювання лісництв. Причому ця діяльність проводиться за природоохоронні кошті,  які виділяються на заходи по рятуванню природи.»;

абзац 5: «Чому так лихоманить лісівників ? Це чергова спроба використати тимчасовий збіг обставин в органах влади,  знищити або прибрати до своїх рук природно-заповідну організацію...»;

абзац 6: «З 2004 року Очаківський лісгосп є одним із ініціаторів розширення сіл Покровка та Покровське,  ... ,  за рахунок 256 га земель держлісфонду. Колись держава надала ці землі та виділила чималі кошти для їх заліснення. їх заліснили і хочуть вигідно передати (розпродати) в інші руки. Поїдьте в Коблево і подивиться,  які за декілька років серед лісу повиростали бази відпочинку,  котеджі. Невже за так ? Лісівникам захотілося повторити щось подібне і на Кінбурнської косі. У випадку затвердження проекту розширення меж сіл земля буде виділятись за участю лісівників. В сьогоднішньому ринковому еквіваленті роздача лісових земель оцінюється в 40 млн. доларів»;

абзац 10: «Багато речей списали на пожежу,  умови для якої самі і створили. Пожежа знищила сліди безгосподарності і порушень технології догляду за лісом,  накопиченню парубкових залишків упродовж десятиріч в великих об'ємах. Цей факт також констатує комісія Мінприроди в 2006 p.»;

абзац 11: «ОСОБА_5 з часом виявилось,  що в пожежах особливої трагедії для лісівників немає. Для того щоб стати стабільним передовиком лісогосподарського виробництва серед подібних лісництв в Миколаївської області,  необхідно щоб час від часу ... горів ліс.  До великої пожежі 2001 р. Очаківське лісомисливське господарство вело злиденне існування. На момент пожежі в наявності було по 20 л. бензину і дизпалива. З трьох пожежних автомобілів міг їхати тільки один,  колісний трактор не то що плуга,  сам себе не міг тягнути. Інше життя настало після пожежі. Бюджет виділів значні кошти на порятунок лісу. Появилось вдосталь нових тракторів,  автомобілів,  мобільних засобів зв'язку. Появилися дошки,  бруси,  дрова в результаті переробки деревини зі згарища і не тільки,  торгівля якими також дає чималий оборот коштів. Все нагадує стару радянську приказку : «Крадіжка в державному магазині - свято для продавця»;

абзац 13: «Дивним виглядає кураж зі сторони провідних спеціалістів Миколаївського обласного управління лісового господарства та Очаківського лісомисливського господарства про незнання ними рідкісних видів флори і фауни. Вони просто не бажають бачити їх у природі та забезпечувати їх збереження для майбутніх поколінь людей,  демонструючи звичну байдужість до проблем охорони довкілля»;

абзац 14: «Лякаючи людей степовим національним парком,  репресіями з боку служби охорони парку,  пустелею та іншими міфами,  лісівники сподіваються і надалі виступати в ролі отаких мічурінців та перетворювачів природи Кінбурна й інших унікальних куточків Миколаївщини за рахунок бюджетних коштів».

Відносно Миколаївського обласного управління лісового господарства:

абзац 1: «На жаль деякі провідні спеціалісти лісової галузі Миколаївщини своїх стереотипів міняти не збираються,  комплексний підхід до вирішення ряду проблем охорони довкілля для них неприйнятний »;

абзац 2: «В останній час лісівники активно займаються дезінформацією громадськості Миколаївської області. Серія замовних статей,  спрямованих проти об'єкту природно-заповідного фонду України - регіонально-ландшафтного парку «Кінбурнська коса»,  колективу парку та директора,  появилася в обласних газетах,  на телебаченні,  радіо»;

абзац 3: «Вони намагаються відбілити свою не завжди екологічно безпечну діяльність,  перевести стрілки на когось за свої прорахунки і бездіяльність,  багаторічні порушення технології вирощування і догляду за лісом,  що призвели до двох грандіозних пожеж на Кінбурнської косі,  астрономічних збитків,  завданих біорозмаїттю та навколишньому середовищу».

Відносно ОСОБА_1 :

абзац 8: «Майстрами по розповсюдженню брехні,  перекрученню окремих фактів,  обливанню брудом показали себе ... директор ДП «Очаківське лісомисливське господарство» Паламарюк П.М. »;

абзац 12: «Лісничим Кінбурнського лісництва поставлений родич ,  чоловік сестри ОСОБА_1 ,  ОСОБА_5 ... Своя людина в ключовому лісництві,  особиста вірність і надійність важливіші,  ніж лісова грамота. ... Посаду механіка лісництва займає дружина ОСОБА_5 ... До того ж ОСОБА_1 та ОСОБА_5 - старі партнери по бізнесу. Адже у свій час вони скупили обладнання з колгоспної лісопилки села ОСОБА_6 і заснували свою приватну лісопилку. А тут вдалося отримати величезні обсяги стоячої на корні деревини. Завдання цих двох майстрів по розпилові лісу таке : перепиляти на Кінбурнської все,  з чого можна зробити дошки,  бруси і на худий кінець дрова. З цієї точці вони і сприймають ліс,  .. .Існуючий ліс за 5 років вже значно порідів,  ...Для гарантованого здійснення цих планів ОСОБА_1  плекає надії по взяттю кращих масивів лісу в багаторічну оренду і особливо активізувався,  ставши депутатом та секретарем комісії по екології Миколаївської облради. Він намагається прибрати з допомогою комісії усіх і вся,  що заважає реалізації вигідних доля нього справ,  і насамперед зробити об'єкт природно-заповідного фонду України - регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» своїм,  кишеньковим.  Директор лісомисливського господарства в Очакові та його приближені процвітають безсумнівно»;

абзац 17: «Було прийнято відповідне розпорядження по виділенню коштів з обласного фонду охорони навколишнього середовища в сумі 224 тис.  грн. За декілька днів до закінчення року ОСОБА_3 переадресував всі кошти в повному обсязі вірнопідданому ОСОБА_1 ,  який тут же успішно їх освоїв,  нібито на ліквідацію захаращеності в лісах Кінбурна. ... В іншому випадку ОСОБА_1  так високо цінує свою персону,  купивши за бюджетні кошти дорогого «Джипа» ,  що дозволено тільки вищим посадовим особам держави, ...».

Відносно ОСОБА_2:

абзац 8: «Майстрами по розповсюдженню брехні,  перекрученню окремих фактів,  обливанню брудом показали себе заступник начальника управління лісового господарства ОСОБА_2,  який нахваляється богомольством у секті, ...» .

Відносно ОСОБА_3:

абзац 8: «Майстрами по розповсюдженню брехні,  перекрученню окремих фактів,  обливанню брудом показали себе ... та й сам начальник управління ОСОБА_3А.»;

абзац 12: « В цих нових економічних умовах гендиректор «Миколаївлісу» ОСОБА_3 зробив ставку на людину своєрідного складу. Так появився новий директор Очаківського лісгоспу ОСОБА_1  »;

абзац 17: «Так,  в кінці 2005 р. ОСОБА_3,  начальник управління лісового господарства,  звернувся в облдержадміністрацію з проханням надати фінансову допомогу для порятунку лісів області. Було прийнято відповідне розпорядження по виділенню коштів з обласного фонду охорони навколишнього середовища в сумі 224 тис.  грн. За декілька днів до закінчення року ОСОБА_3 переадресував всі кошти в повному обсязі вірнопідданому ОСОБА_1 ,  який тут же успішно їх освоїв нібито на ліквідацію захаращеності в лісах Кінбурна. За декілька днів до кінця фінансового року такі обсяги робіт можна,  мабуть,  виконати за допомогою чарівної палички. І в той же час в лісгоспі появляється дорога іномарка „ Джип „ приблизно такої ціни »;

В абзаці 18,  де автор стверджує,  що ОСОБА_3 вигідно продав земельну ділянку,  яку отримав під індивідуальне будівництво на Кінбурнської косі.

Відповідно до ч.2  ст.  200 Цивільного кодексу України суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно ч.1  ст.  200 ЦК України інформацією є документовані або публічно проголошені відомості про події та явища,  що мали або мають місце у суспільстві,  державі та навколишньому середовищі.

Проаналізувавши дану статтю суд дійшов висновку,  що судження,  зазначені в статті,  є критичним поглядом автора на діяльність державної установи,  та її посадових осіб.

Немайнове право позивачів - ОСОБА_2 ,  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3,  яке вони вважають порушеним,  відноситься до особистих немайнових прав,  змістом якого згідно  ст. . 271 ЦКУ є можливість фізичної особи вільно,  на власний розсуд визначати свою поведінку у сфері свого приватного життя.

В статті відсутні будь - яка інформація,  що мала місце та стосується особистого життя позивачів ОСОБА_2,  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3

З аналізу  ст. . 17 ЗУ «Про державну підтримку засобів масової інформації» вбачається що даному випаду з'ясуванню підлягає наявність злого умислу автора статті або засобу масової інформації,  а також наслідки використання позивачем можливостей позасудового спростування неправдивих відомостей,  відстоювання його честі і гідності та врегулювання конфлікту в цілому.

Як вбачається з пояснень сторін,  та враховуючи наявність статей надрукованих позивачами відносно відповідачів суд дійшов висновку про наявність відкритої дискусії між сторонами,  небажання обома сторонами врегулювати конфлікт,  і,  як наслідок відсутність,  злого умислу автора статті. Сторони таким чином обрали спосіб вирішення суспільно значимих питань,  шляхом надрукування статей,  змістом яких є критика діяльності  один одного.

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова,  на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати,  зберігати,  використовувати і поширювати інформацію усно,  письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

ОСОБА_6 того,  в п. 1  ст.  10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі -Конвенція) зазначено,  що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів,  одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади.

До того ж,  Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд),  юрисдикція якого є обов'язковою з усіх питань,  що стосуються тлумачення і застосування Конвенції,  неодноразово наполягав на тому,  що свобода вираження поглядів становить одну з основних підвалин демократичного суспільства та одну з принципових умов його прогресу і самореалізації кожної особи.

Окрім того,  чітко відокремлюючи інформацію (факти) від поглядів (оціночних суджень),  Європейський суд заявив,  що існування фактів можна довести,  тоді як правдивість оціночних суджень доказуванню не підлягає. Таку вимогу,  як він вказав,  задовольнити неможливо,  оскільки вона обмежує свободу дотримуватись своїх поглядів,  котра лежить в основі права,  що захищається нормами  ст.  10 Конвенції.

З матеріалів справи вбачається,  що ОСОБА_2 ,  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3 -посадові особи,  ОСОБА_1 ,  до того ж депутат Миколаївської обласної ради. В зв'язку з чим,  їх поведінка та діяльність підпали під прискіпливу увагу громадськості,  оскільки своїм статусом вони відкрили себе для більш широкої критики. Це є той тягар,  який політики в демократичному суспільстві повинні прийняти (справа "Українська Прес-Група проти України",  2005 p.).

Фактичні відомості зазначені в статті про те,  що -

«... було прийнято відповідне розпорядження по виділенню коштів з обласного фонду охорони навколишнього середовища в сумі 224 тис.  грн. За декілька днів до закінчення року ОСОБА_3 переадресував всі кошти в повному обсязі вірнопідданому ОСОБА_1 ,  який тут же успішно їх освоїв,  нібито на ліквідацію захаращеності в лісах Кінбурна. ... В іншому випадку ОСОБА_1  так високо цінує свою персону,  купивши за бюджетні кошти дорогого «Джипа» ,  що дозволено тільки вищим посадовим особам держави, ...»,

що підтверджуються актом перевірки контрольно ревізійного відділу у Очаківському районі від 20.10.2006р.,  - не є такими що ображають честь гідність чи ділову репутацію позивачів,  тому обов'язок з її спростування не може бути покладено на відповідачів у порядку встановленому  ст. . 277 ЦК України.

За таких обставин,  оспорена позивачами газетна стаття,  хоча й несе певну негативну інформацію про діяльність позивачів,  проте в ній не йде мова про факти,  що порочать їх честь і гідність та ділову репутацію,  а є лише оціночні судження відповідачів щодо їх поведінки. Такі критичні висловлювання,  як оціночні судження,  доказуванню не підлягають.

Керуючись  ст.  ст. 10,  60,  212, 215 ЦПК України,  суд -

вирішив:

У задоволенні позову Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство",  Миколаївського обласного управління лісового господарства,  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  редакції газети «Южанинъ»,  регіонального ландшафтного парку «Кімбурнська коса» про визнання поширених в засобі масової інформації відомостей такими,  що не відповідають дійсності,  принижують честь,  гідність та ділову репутацію та про відшкодування моральної шкоди за поширення цих відомостей -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів з дня подання заяви про його оскарження,  що має бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.