Рішення

від 22.12.2008 по справі 2-123/2008

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

смт. Петриківка, вул. Леваневського, 19, 51800, (05634) 2-22-45

Справа № 2-123/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: судді Крот С.І., при секретарі Денисенко Н.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та усунення перешкод у користуванні власністю, третя особа: відділ громадянства, паспортної та міграційної служби Петриківського РВ ДМУ МВС України у Дніпропетровській області, та зустрічним позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про визнання недійсними нотаріальних дій, визнання права власності на частку спільного майна, поновлення пропущеного строку прийняття спадщини, третя особа: Петриківська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_4 та просив постановити рішення, яким усунути перешкоди у користуванні належним йому житловим будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зобов*язати відділ громадянства, паспортної та міграційної служби Петриківського РВ ДМУ МВС України у Дніпропетровській області зняти його з реєстраційного обліку. В обґрунтування позову він вказував на те, що йому на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 13 грудня 2007 року та посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори, належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . В цьому будинку з 2002 року зареєстровано відповідача - його брата по-батькові, якого після повернення з лав армії не було можливості зареєструвати у житловому будинку матері, оскільки на нього не було оформлено правовстановлюючих документів. Але відповідач за місцем реєстрації ніколи не проживав, а фактично проживає з матір*ю за адресою: АДРЕСА_2 . На цей час у нього, як власника домоволодіння, виникла потреба користуватись та розпоряджатися належним йому будинком, але він не має такої можливості, оскільки відповідач перешкоджає йому в цьому. Крім того, він несе збитки, оскільки сплачує комунальні платежі за непроживаючого відповідача. Він неодноразово звертався до нього з проханням знятися з реєстраційного обліку та зареєструватись за фактичним місцем проживання, але той категорично відмовляється це зробити. Права відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_6 на спадкування за законом по 1/12 частини домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_8 , а ОСОБА_5 на 1/2 його частину не визнає.

В судовому засіданні позивач та його представник, позов підтримали. Проти зустрічного позова ОСОБА_5 ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсними нотаріальних дій, визнання права власності на частку спільного майна та поновлення пропущеного строку на прийняття спадщини заперечують, так як вважають, що ОСОБА_5 , відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_6 права на частку спадкового майна після смерті ОСОБА_8 не мають, тому що ОСОБА_8 ще за життя, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , придбав для неї та спільних з нею дітей будинок для них. Крім того, витрат на поховання ОСОБА_8 , установку йому пам*ятника вони не несли, в зв*язку з чим просять відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнав, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з зустрічним позовом та просять визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Петриківською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року ОСОБА_7 на право успадкування 3/4 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , та Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Петриківською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року ОСОБА_3 на право успадкування 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 47), недійсними; визнати договір про розподіл спадкового майна від 13 грудня 2007 року, посвідчений державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , недійсним; визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_4 право власності на 1/12 частину кожному: домоволодіння АДРЕСА_1 та грошових внесків з належними відсотками, доплатами, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 91551621, № 3216, як за спадкоємцями першої черги за законом після померлого батька ОСОБА_8 , поновити ОСОБА_6 та ОСОБА_4 строк прийняття належної їм частини спадщини після померлого ОСОБА_8 . На підтвердження заявлених вимог посилаються на те, що 17 квітня 1985 року ОСОБА_5 в Красилівському райвідділі ЗАЦС Хмельницької області уклала шлюб з ОСОБА_8 , який на той час мав четверо неповнолітніх дітей від першого шлюбу, і, крім того, у них з ним народилися ще двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Після укладення шлюбу вона разом з чоловіком та дітьми переїхали з Хмельницької області на постійне місце проживання в с. Гречино Петриківського району і стали працювати в колгоспі, який виділив їм у користування домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складалось з житлового будинку А-1 площею 108,26 кв.м., літньої кухні Б-1 площею 50,28 кв.м., сараю Г-1 площею 108.26 кв.м., сараю Д-1 площею 26,35 кв.м., убиральні З-1 площею 1,0 кв.м. та погрібу В-1 площею 6,0 кв.м. В 1992 році після ліквідації колгоспу вона з чоловіком на їх спільні кошти викупили у власність вказане домоволодіння, яке оформили на чоловіка, після чого збудували сарай К-1 площею 7,36 кв.м. 29 липня 2000 року вони розірвали шлюб. Вважає, що при розподілі майна, яке є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя, їй належить 1/2 частина спірного домоволодіння, але після розірвання шлюбу вони домоволодіння не ділили, оскільки вирішили залишити домоволодіння в користування дітям, тобто їх сумісним з чоловіком дітям та його дітям від першого шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Після його смерті спадкоємцями належної йому Ѕ частини домоволодіння являються його діти від першого шлюбу: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та її спільні з ним діти: ОСОБА_6 та ОСОБА_4 в рівних частках, тобто кожному з них належить по 1/12 частки належного ОСОБА_8 Ѕ частки їх спільного сумісного домоволодіння, та по 1/6 частіші грошових внесків з належними відсотками, доплатами, компенсаціями, індексаціями, що знаходились філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району на рахунках № НОМЕР_1 та № 3216.

30 грудня 2007 року державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори у порушення їх майнових прав було незаконно поділено домоволодіння після того, як 13 березня 2007 року були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом на ѕ частини майна померлого ОСОБА_8 його дочці ОСОБА_7 та на ј частину сину - ОСОБА_4 , оформлений договір про розподіл спадкового майна між спадкоємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , згідно якого у власність були передані ОСОБА_7 грошові внески, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району, а у власність ОСОБА_3 -домоволодіння АДРЕСА_1 . Після звернення до суду ОСОБА_3 з позовом про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, їм стало відомо про порушення їх майнових прав, оскільки ОСОБА_3 (з урахуванням того, що спадкоємці ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися від своєї частки спадкового нерухомого майна на його користь) належить лише 1/3 частка всього спадкового нерухомого та рухомого майна, а їм - ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності нажитого подружжям майна повинна належити Ѕ частка, а ОСОБА_4 та ОСОБА_6 разом повинно належати 1/6 частка всього спадкового майна, тобто їм трьом повинно належати 2/3 частини спірного домоволодіння.

Співвідповідачка по справі за зустрічним позовом ОСОБА_7 позов не визнала, пояснивши, що вважає, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 права на частку спадкового майна після смерті ОСОБА_8 не мають, тому що ОСОБА_8 при розлученні з ОСОБА_5 придбав для неї та її дітей житловий будинок, в якому вони зараз проживають, витрат на поховання ОСОБА_8 та установку йому пам*ятника вони не несли.

Представник третьої особи - державний нотаріус Петриківської державної нотаріальної контори Лимар Є.В.- зазначив на відсутність порушення з боку нотаріуса Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій , підстав для визначення Свідоцтв про право на спадщину за закойом, виданих ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , та договору про розподіл спадкового майна між спадкоємцями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 недійсними, в зв*язку з порушенням вимог Закону з боку нотаріуса вважає не встановленими.

Представник третьої особи - відділ громадянства, паспортної та міграційної служби Петриківського РВ ДМУ МВС України у Дніпропетровській області - в судове засідання не з*явились, повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, надіслали заяву з проханням справу слухати за їх відсутності і просять прийняти рішення на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи , суд вважає, що позов ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та усунення перешкод у користуванні власністю підлягає задоволенню. При цьому суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсними нотаріальних дій, визнання права власності на частку спільного майна та поновлення пропущеного строку на прийняття спадщиним підлягає частковому задоволенню, виходячи с наступного.

Судом достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 . Після його смерті залишилось майно - житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав йому на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 22 червня 1992 року, дублікат якого виданий виконкомом Іванівської сільської ради 14 лютого 2007 року, реєстровий № 44 (а.с. 16 спадкової справи № 414/2001 спадкодавця ОСОБА_8 , що досліджувалась в судовому засіданні та копія якої долучена до матеріалів справи), та грошові внески з належними відсотками, доплатами, компенсаціями, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району Дніпропетровської області на рахунках № 91551621, № 3216.

На відкриту після його смерті спадщину в установлений законом строк звернулись чотири спадкоємця за Законом першої черги, а саме його діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при цьому ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від частини належної їм частини спадкового майна відмовились на користь ОСОБА_7

13 грудня 2007 року державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом: ОСОБА_7 на ѕ частини майна ОСОБА_8 , у тому числі з урахуванням майна, від якого відмовились ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с. 13); та ОСОБА_3 на ј частину майна ОСОБА_8 (а.с. 14). В цей же день, 13 грудня 2007 року державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори був посвідчений за реєстровим № 2-3458 договір про розподіл спадкового майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за законом, за яким: а) у власність ОСОБА_7 переходять грошові внески з належними відсотками, доплатами, компенсаціями, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району Дніпропетровської області на рахунках № 91551621, № 3216; б) у власність ОСОБА_4 переходить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Судом також встановлено, що спадкодавець ОСОБА_8 перебував у зареєстрованому шлюбі з 17 квітня 1985 року по 26 липня 2000 року з ОСОБА_5 (а.с. 31. 32). 22 червня 1992 році на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_8 придбав житловий будинок АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми., хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є суб*єктом спільної сумісної власності подружжя.

Житловий будинок АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , оскільки це майно набуте ними як подружжям за час шлюбу. Крім того, сукупність установлених у справі обставин свідчить про те, що Ч.а час його придбання вони не припиняли шлюбних відносин, а позивач ОСОБА_4 та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_7 не надали доказів протилежного.

При встановленні в справі про поділ спадщини, що до її складу включено майно, придбане спадкоємцем у шлюбі разом з тим з подружжя, хто пережив іншого, суд визначає частку останнього у спільній власності і майно, що на неї припадає, і виключає його з того, що підлягає поділу між спадкоємцями.

Суд вважає, що ОСОБА_5 в силу ст.ст. 12, 72 СК України, ст. 261 ЦК України, ст. 89 ЦПК України строк позовної давності на звернення до суду не пропустила, так як про своє порушене право вона дізналася, коли позивач в лютому 2008 року звернувся з позовом до суду про визнання її сина ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в спірному домоволодінні.

Тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_11 про визнання за нею права власності на Ѕ частину житлового будинку належать задоволенню, а поділу між спадкоємцями померлого ОСОБА_8 підлягає Ѕ частина житлового будинку.

Вирішуючи позов в частині визнання права ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на 1/12 частину спадкового майна як за спадкоємцями першої черги за законом після померлого батька ОСОБА_8 та поновлення їм строку прийняття спадщини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6 піддягають задоволенню частково, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 повинно бути відмовлено.

На час смерті батька ОСОБА_8 . ОСОБА_6 1991 року народження, було 10 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину незалежно від спільного проживання зі спадкодавцем, крім випадків, встановлених частинами другої-четвертої статті 1273 ЦК України. Оскільки його мати ОСОБА_12 , як його законний представник, не відмовлялась від спадщини, ОСОБА_6 вважається таким, що прийняв спадщину, і за ним належить визнати право власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/5 частину грошових внесків з належними відсотками, доплатами, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району на рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 .

Судом також встановлено, що на а.с. 5 вищезазначеної спадкової справи, яка досліджувалась судом і копія якої знаходиться в матеріалах справи, знаходиться заява ОСОБА_4 від 28 липня 2004 року про те, що йому відомо про відкриття спадщини на майно померлого батька ОСОБА_8 , що спадщину в установлений законом строк він не прийняв, що за продовженням цього строку він звертатись не буде, претензій до того, щоб свідоцтво про право на спадщину було видано на ім*я ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не має. Суд вважає, що з цих підстав в поновленні' строку для прийняття спадщини та визнанні права власності на частину. спадкового майна як спадкоємцю першої черги за законом, ОСОБА_4 повинно бути відмовлено.

В зв*язку з тим, що за ОСОБА_13 судом визнається право власності на Ѕ частину спірного житлового будинку, а за ОСОБА_6 - право власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/5 частину грошових внесків з належними відсотками, доплатами, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петриківського району на рахунках № НОМЕР_1 , № 3216, у суду є підстави для визнання недійсними Свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_7 , виданого Петриківською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року на право успадкування ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , Свідоцтва про право власності на спадщину за законом ОСОБА_4 , виданого Петриківською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року на право успадкування ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 та договору про розподіл спадкового майна від 13 грудня 2008 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори, недійсними.

Крім того, суд вважає необхідним задовольнити позов

ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право

користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні власністю,

оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач є співвласником житлового

будинку

АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник мас право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За відповідачем суд не визнає права власності на частину спірного будинку, він зареєстрований у ньому, що викликає певні перешкоди у позивача, як співвласника будинку, який на цей час сам несе всі витрати за комунальні послуги, в користуванні та розпорядженні майном, позивач не може розпорядитися своєю часткою будинку і реалізувати свої права через відповідача, який там крім усього не проживає.

Беручи до уваги вищевикладене й з огляду на те, що відсутні підстави не довіряти представленим доказам, а доказами в спростування зазначених висновків суд не розташовує й такі не надані суду, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11,123, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 261, 391, 1268, 1273 ЦК України, ст.. 12, 60, 72 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та усунення перешкод у користуванні власністю, задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_4 таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Зобов*язати відділ громадянства, паспортної та міграційної служби Петриківського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_4 .

Зустрічний позов ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,- ОСОБА_7 про визнання недійсними нотаріальних дій, визнання права власності на частку спільного майна та поновлення пропущеного строку для прийняття спадщини частково задовольнити.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_7 на право успадкування 3/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , видане Петриківського державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року, недійсним.

Визнати Свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на право успадкування 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , видане Петриківською державною нотаріальною конторою 13 грудня 2007 року, недійсним.

Визнати договір про розподіл спадкового майна від 13 грудня 2007 року, посвідченого Петриківського державною нотаріальною конторою, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , недійсним.

Визнати за ОСОБА_14 право власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/10 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/5 частину грошових внесків з належними відсотками, доплатами, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с: Іванівка Петриківського району Дніпропетровської області на рахунках № НОМЕР_1 , № 3216 в порядку спадкування.

У задоволенні позову ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про визнання за ОСОБА_4 права власності на 1/12 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових внесків з належними відодками, доплатами, індексаціями, що знаходяться в філії ТВБВ № 2997/038 с. Іванівка Петрийвського району Дніпропетровської області на рахунках № 91551621, № 3216 та поновлення ОСОБА_6 та ОСОБА_4 строку прийняття належної їм частини спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.І. Крот