Постанова

від 13.04.2010 по справі 25/145-09-5551

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2010 р. Справа № 25/145-09-5551

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Бєляновського В.В.,

Ліпчанської Н.В. ,

При секретарі Бузіян А.І.,

за участю представників с торін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Буяклу Н.Я.

розглянув у відкритому су довому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_3

на рішення господарськог о суду Одеської області від 12. 02.2010р.

по справі № 25/145-09-5551

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3

до ТОВ „Автотранс-Україна”

про визнання договору час тково недійсним.

Згідно розпорядженн я голови Одеського апеляційн ого господарського суду № 71 ві д 12.04.2010 року склад колегії судді в змінений.

суд вст ановив:

12.11.2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (надал і-позивач) звернувся до госпо дарського суду з позовом до т овариства з обмеженою відпов ідальністю „Автотранс-Украї на” (надалі-відповідач) про ви знання договору частково нед ійсним.

У відзиві на позовну заяву в ідповідач позов не визнавав та просив у задоволенні позо вних вимог відмовити.

Рішенням господарського с уду Одеської області від 12.02.2010 р оку (суддя Малярчук І.А.) в задо воленні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним ріш енням позивач звернувся з ап еляційною скаргою до Одесько го апеляційного господарськ ого суду в якій просить рішен ня скасувати та прийняте нов е, яким задовольнити позовні вимоги, а саме, визнати недійс ним з моменту укладення пунк т 4.3 договору № 34 від 01.11.2007 року, по силаючись на невідповідніст ь прийнятого судом рішення в имогам процесуального та мат еріального законодавства.

Апеляційна скарга була при йнята та призначена до розгл яду на 23.03.2010 року. У зв'язку з клоп отанням позивача справу було відкладено на 13.04.2010 року. Проте , 13.04.2010 року позивач, будучи нале жним чином сповіщеним про ча с та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився , про причини своєї неявки суд не повідомив, тому апеляційн а скарга розглянута у його ві дсутності по матеріалам спра ви.

Заслухавши доповідача, поя снення представника відпові дача, дослідивши матеріали с прави, доводи апеляційної ск арги, відповідність чинному законодавству прийнятого су дом рішення, судова колегія д ійшла до наступного.

Як свідчать матеріали спра ви 01.11.2007р. між Фізичною особою-п ідприємцем ОСОБА_3 та Тов ариством з обмеженою відпові дальністю „Автортанс-Україн а” був укладений договір № 34 (н адалі-договір) про умови вико ристання автобусного маршру ту.

Відповідно до умов договор у предметом його є надання ві дповідачем -перевізником (ТО В „Автотранс-Україна”) підпр иємцю - ФОП ОСОБА_3 місця на маршруті для перевезення тр анспортним засобом пасажирі в та багажу.

Розділом 2 договору сторон и передбачили свої права та о бов'язки.

З наявного в матеріалах спр ави паспорту міського автобу сного маршруту загального ко ристування "вул. Генерала П етрова - ЦПУ "Міст" № 137, розроб леного та затвердженого ріше нням виконавчого комітету Од еської міської ради №355 від 19.04.20 07 року, вбачається, що відпові дач надав передбачене умовам и договору місце на маршруті , чим підтвердив виконання, п окладених на нього, умов дого вору.

За використання даного міс ця на маршруті підприємець (п озивач) щомісячно проводив о плату в розмірі 600 грн., що підтв ерджується прибутково касов ими ордерами, приєднаними до матеріалів справи: № 1443 від 12.11.200 7 року на суму 600 грн., № 1541 від 11.12.2007 р оку на суму 600 грн.; № 23 від 11.01.2008 рок у на суму 600 грн.

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що підприємець , а саме: ФОП ОСОБА_3, або осо ба яка управляє транспортним засобом, самостійно несе пов ну відповідальність за запод іяну ними третім особам шкод у.

21.01.2008 року по пр. Шевченка у м. О десі внаслідок зіткнення ав томобіля марки „Mersedes 609” д/н НО МЕР_2, що належить на праві вл асності позивачу, під керува нням гр.ОСОБА_5, з автомобі лем марки „RANGE ROVER”, д/н НОМЕР_3 під керуванням гр.ОСОБА_6 , сталася дорожньо-транспорт на пригода у вчиненні якої по становою Суворовського райо нного суду м. Одеси від 12.08.2008 р. ви нним визнано водія, який керу вав автомобілем, що належить на праві власності позивачу , а саме, гр. ОСОБА_5

29.07.2009 року Страхова компанія направила на адресу відповід ача регресну вимогу на суму 123 944,72 грн., в якій просило перерах увати на його поточний рахун ок вищезазначену суму збиткі в, що були спричинені з вини пр ацівника ТОВ „Автотранс-Укра їна” в результаті ДТП, що стал ося 21.01.2008 року.

У своїх запереченнях за № 38 в ід 15.09.2009 року відповідач не визн ав заявлених до нього вимог з а спричинені збитки в резуль таті ДТП, посилаючись на відп овідальність за спричинені з битки на власника транспортн ого засобу - ФОП ОСОБА_3 з по ясненнями, що ані водій транс портного засобу, ані його вла сник у трудових відносинах з ТОВ „Автотранс-України” нік оли не перебували, транспорт ний засіб - автомобіль марки Me rsedes 609” д/н НОМЕР_2 ніколи йом у не належав, відповідно до ум ов п.4.3 договору №34 від 01.11.2007 року, укладеному між ним та позива чем, власник транспортного з асобу самостійно несе повну відповідальність за шкоду, з авдану ним третім особам, а то му підстав для оплати суми зб итків відсутні.

Вважаючи, що п.4.3 договору, ук ладеного з відповідачем, не в ідповідає вимогам закону та є таким, що суттєво порушує йо го охоронювані законом права та інтереси, позивач просив в изнати договір № 43, укладений 01.11.2007 р. недійсним в частині умо в, визначених п.4.3 зазначеного договору.

Вирішуючи позов, місцевий г осподарський суд виходив з т ого, що власником автомобіля марки „MERSEDES 609” д/н НОМЕР_2 на п ідставі свідоцтва про реєстр ацію транспортного засобу се рії ОІС № 665654 являється ОСОБА _3 В трудових відносинах ОСОБА_3, як і водій ОСОБА_5 , з відповідачем не перебуваю ть. На підставі частково оспо реного договору відповідач л ише надає місце позивачу на м аршруті для перевезення паса жирів та багажу, а тому відпов ідальність за результати сво єї підприємницької діяльнос ті, в тому числі, за забезпечен ня безпеки на маршруті в резу льтаті користування транспо ртним засобом та за спричине ння шкоди, завданої третім ос обам, несе власник транспорт ного засобу, тобто, сам підпри ємець, підприємницька діяльн ість якого направлена на оде ржання доходу з зазначеного виду діяльності. При цьому, як обґрунтовано зазначив суд, н а підставі договору відповід ач одержує від позивача лише 600 грн. за надання місця на марш руті.

Висновок суду повністю під тверджується матеріалами сп рави та вимогами діючого зак онодавства, на що обґрунтова но послався суд у своєму ріше нні і з чим повністю погоджує ться судова колегія.

Оскаржуючи рішення суду, по зивач в апеляційній скарзі с тверджує, що тимчасовий реє страційний талон ВІА № 218174 від 19.05.2006 р. на ім' я відповідача зг ідно п.15 „Правил державної реє страції та обліку автомобілі в, автобусів, а також самохідн их машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклі в усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та м отоколясок” затверджених по становою КМУ від 07.09.1998 р. №1388, свід чить про наявність у відпові дача права користування і ро зпорядження автомобілем мар ки „Mersedes 609” д/н НОМЕР_2., а тому , на думку позивача, відповіда ч також повинен нести відпов ідальність за ДТП, що відбува ються на маршруті.

Слід зазначити, що дане поси лання позивача було одним із доводів заявленого позову, я кому суд першої інстанції да в належну оцінку. Суд, посилаю чись на норми діючого законо давства, довів, що відповідач лише надав місце позивачеві для здійснення останнім сво єї підприємницької діяльнос ті, за що отримував щомісяця п остійну плату у розмірі 600 грн . Тимчасовий реєстраційний т алон на ім' я відповідача ли ше надавав право позивачу ви користовувати наданий йому в ідповідачем маршрут, а тому в изнавати діяльність сторін я к сумісну діяльність, направ лену на сумісне отримання до ходу в результаті використан ня автотранспорту, підстав н е має.

Приймаючи рішення, суд обґр унтовано послався на вимоги п.1 ст.626, ст. 627 та п.1 ст.628 ЦК України , зазначивши, що укладений сто ронами договір прийнятий за домовленістю двох сторін, є в ільним в укладенні, зміст дог овору становлять умови (пунк ти), визначені на розсуд сторі н і погоджені ними, відповіда є нормам чинного законодавст ва, а тому підстави для визна ння його недійсним, чи частко во недійсним, відсутні.

Статтею 43 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий суд оцінює докази за свої м внутрішнім переконанням, щ о ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгл яді в судовому процесі всіх о бставин справи в їх сукупнос ті, керуючись законом. Ніякі д окази не мають для господарс ького суду заздалегідь встан овленої сили. Визнання одніє ю стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарсь кого суду не є обов'язковими.

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Статтею 32 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни визначено, що доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному закон ом порядку встановлює наявні сть чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також і нші обставини, які мають знач ення для правильного вирішен ня господарського спору.

Проте, фізична особа - підп риємець ОСОБА_3 не довів, щ о укладений між ним та відпов ідачем договір в частині п.4.3 н е відповідає вимогам закону, а тому має бути визнаний част ково недійсним з моменту укл адення.

Апеляційна скарга обґрунт ована доводами, що досліджув ались судом першої інстанції та яким дана належна правова оцінка. Інших доводів апеляц ійна скарга не містить.

На підставі викладеного та , приймаючи до уваги, що рішенн я суду постановлено у відпов ідності з вимогами як процес уального так і матеріального права, апеляційна скарга зад оволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господ арський суд,

постановив:

Рішення господарсько го суду Одеської області від 12 лютого 2010р. у справі № 25/1 45-09-5551 залишити без змін, а апеля ційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законн ої сили з дня її прийняття та м оже бути оскаржена в касацій ну інстанцію протягом місяця .

Головуючий суддя Е.І.Андрєєва

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Н.В.Ліпчанська