Постанова

від 15.07.2020 по справі 359/1342/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 липня 2020року

м. Київ

справа № 359/1342/18-ц

провадження № 61-8154св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Обслуговуючий кооператив Садівницьке товариство Ластівка , треті особи: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, голова Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Ластівка Закапко Віктор Якович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу Садівницьке товариство Ластівка (далі - ОК СТ Ластівка ), треті особи: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (далі - Бориспільська РДА), голова ОК СТ Ластівка Закапко В. Я., про усунення перешкод у користуванні житловим будинком і земельною ділянкою, відшкодування завданої шкоди, відшкодування вартості оцінки майна, зобов`язання підключити електропостачання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у грудні 2016 року вона придбала житловий будинок разом із земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Поруч із цим житловим будинком розташований ОК СТ Ластівка , а також прилягає земельна ділянка, яка належить до захисних споруд (захисна дамба) Канівського водосховища. ОК СТ Ластівка без будь-яких дозвільних документів та на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до земель Дніпровського басейнового управління водних ресурсів та земель загального користування територіальної громади Бориспільського району, перекрив проїзд по дорозі загального користування шляхом самовільного встановлення металевих воріт та капітального будиночку охорони. Вказані ворота перешкоджають вільному проїзду і проходу до житлового будинку, що належить їй на праві власності.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 , з урахуванням уточнених вимог, просила усунути перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, кадастровий номер 3220881700:05:002:0028, на якій він знаходиться, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності шляхом зобов`язання ОК СТ Ластівка за власний рахунок демонтувати самочинно збудовані ворота, які знаходяться на обох заїздах до вулиці, яка веде до житлового будинку і земельної ділянки позивача та не чинити перешкод у доступі до них; усунути перешкоди у користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, кадастровий номер 3220881700:05:002:0028, на якій він знаходиться, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на праві приватної власності шляхом зобов`язання ОК СТ Ластівка за власний рахунок демонтувати самочинно збудовані будиночки охорони, які знаходяться на обох заїздах по вулиці, яка веде до житлового будинку та земельної ділянки позивача, та не чинити перешкоди у доступі до них; стягнути з ОК СТ Ластівка на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану майну у розмірі 49 396,00 грн, що складається з матеріальної шкоди у розмірі 48 696,00 грн та вартості оцінки майнового збитку у розмірі 700,00 грн; зобов`язати ОК СТ Ластівка підключити електропостачання до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 .

У травні 2018 року ОК СТ Ластівка звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за користування майном кооперативу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОК СТ Ластівка є власником земель загального користування цього кооперативу площею 0,8003 га в Бориспільському районі на території Вороньківської сільської ради, кадастровий номер 32208811700:05:003:0569. Належна кооперативу земельна ділянка є асфальтованою дорогою, яка забезпечує заїзд, проїзд та вільне сполучення власників земельних ділянок і садових будинків, які розташовані на території садівничого товариства. Територія ОК СТ Ластівка огороджена парканом, автоматичними воротами та двома будиночками охорони, що розташовані на землях загального користування, якими відповідно договору про встановлення земельного сервітуту від 29 березня 2010 року № 19 користується ОК СТ Ластівка . Зокрема, Державне агентство водних ресурсів Дніпровського басейного управління надало дозвіл ОК СТ Ластівка на огородження території. ОСОБА_1 своєчасно не повідомила ОК СТ Ластівка про придбання земельної ділянки, що розташована в межах ОК СТ Ластівка , не зверталась із проханням укласти договір на користування майном, електромережами, інфраструктурою, які належить ОК СТ Ластівка . При цьому, ОСОБА_1 не сплачувала жодних коштів, ані за спожиту електроенергію, ані за користування майном ОК СТ Ластівка , у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за період із 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року у розмірі 24 817,31 грн. Вказана обставина стала підставою для прийняття рішення правлінням ОК СТ Ластівка , яким ОСОБА_1 заборонено користуватись майном, електромережами та інфраструктурою, які належать ОК СТ Ластівка , до погашення заборгованості. Незважаючи на це, ОСОБА_1 відмовляється від погашення заборгованості.

Посилаючись на викладене, ОК СТ Ластівка просило стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з використанням майна та інфраструктури за період із 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року у розмірі 24 817,31 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОК СТ Ластівка задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОК СТ Ластівка витрати, пов`язані з використанням майна та інфраструктури, які належать ОК СТ Ластівка , за період із 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року в сумі 24 817,31 грн та сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , виділялася в складі земельного масиву для садівництва, а також те, що попередній власник земельної ділянки був членом садового товариства, земельна ділянка має цільове призначення - для ведення садівництва, земельна ділянка розташована в межах ОК СТ Ластівка , з моменту придбання земельної ділянки та станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 не вчинила необхідних дій та не стала членом ОК СТ Ластівка , не зверталась до ОК СТ Ластівка з проханням укласти договір на користування майном та інфраструктурою, які належать ОК СТ Ластівка . Всі члени товариства сплачують внески для підтримання функціонування СТ Ластівка , а особи, які не є членами товариства мають діяти відповідно до пункту 1.17 розділу 1 Статуту, а отже, у ОСОБА_1 відсутні права на користування майном та земельною ділянкою, що належать ОК СТ Ластівка . У такому випадку, чинним законодавством передбачено спосіб вирішення таких спорів шляхом укладення договору сервітуту або подання позову про укладення сервітуту. Незважаючи на це, ОСОБА_1 таких позовних вимог не пред`явила, тому суд позбавлений можливості захистити її права у передбачений законом спосіб. Позивач та її представник не зазначили та не обґрунтували, які саме обставини підтверджують заподіяння шкоди ОСОБА_1 та навіть не зазначили, в чому саме полягає завдана матеріальна шкода. Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання ОК СТ Ластівка підключити електропостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 , також не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 не є членом ОК СТ Ластівка та не укладала з СТ Ластівка договір на користування майном та інфраструктурою, які належать СТ Ластівка , а тому право на користування майном ОК СТ Ластівка , у тому числі електричними мережами у позивача не виникло. ОК СТ Ластівка не здійснює діяльність щодо постачання електричної енергії споживачам, не має ліцензії на здійснення господарської діяльності з передачі електричної енергії та не може здійснювати діяльність з передачі та постачання електричної енергії, у тому числі підключати електропостачання до житлового будинку. У розумінні статті 1 Закону України Про електроенергетику є ОК СТ Ластівка не є енергопостачальником, тобто учасником оптового ринку електричної енергії України, який купує електричну енергію на цьому ринку з метою її продажу та/або постачання споживачам або з метою її експорту та/або імпорту.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із того, що з кошторису витрат за використання майна та інфраструктури, які належать ОК СТ Ластівка , вбачається, що ОСОБА_1 як власник земельної ділянки за період із 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року не сплачувала витрати на утримання майна та інфраструктури садівницького товариства, ремонту твердого покриття дороги загального користування, використану електроенергію.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОК СТ Ластівка про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку, та в частині вирішення питання про стягнення судових витрат та ухвалено в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ОК СТ Ластівка про зобов`язання не чинити перешкоди у доступі до земельної ділянки і житлового будинку - задоволено частково. Зобов`язано ОК СТ Ластівка не чинити перешкоди ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки, кадастровий номер 3220881700:05:002:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Рішення в частині задоволення зустрічного позову ОК СТ Ластівка змінено, зменшено суму витрат, пов`язаних із використанням майна та інфраструктури, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОК СТ Ластівка , за період із 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року, до суми 12 366,38 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог щодо усунення ОСОБА_1 перешкод у доступі до земельної ділянки і житлового будинку, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач, як власник земельної ділянки має гарантоване законом право на володіння та користування своїм майном, і не може бути протиправно обмежена у здійсненні свого права власності.Як вбачається з протоколу від 10 квітня 2018 року № 5 засідання комісії по контролю за використанням та охороною земель, лісів, надр, водоймищ (річок, ставків, озер) атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та природних ресурсів Бориспільського району Бориспільської РДА, на якому розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо перешкоджання їй у доступі до земельної ділянки та будинку, голова правління ОК СТ Ластівка Закапко В. Я. підтвердив, що у грудні 2017 року ОСОБА_1 заборонено в`їзд на територію садового товариства. З викладеного вбачається, що заборонивши в`їзд ОСОБА_1 на територію садового товариства, тобто на землі загального користування садового товариства, у зв`язку з наявністю у неї заборгованості зі сплати за користування майном, електромережами, інфраструктурою ОК СТ Ластівка , відповідач тим самим чинить перешкоди у користуванні позивачем належною їй на праві власності земельною ділянкою.

Змінюючи рішення у частині задоволених вимог зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та які встановлені рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2019 року у справі № 359/8731/18, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОК СТ Ластівка про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, Київський апеляційний суд у постанові від 04 червня 2019 року виходив із того, що ОСОБА_3 виключений із членів ОК СТ Ластівка 16 грудня 2017 року, а тому він, як член товариства відповідно до положень 3.10.2, 3.10.3 статуту ОК СТ Ластівка зобов`язаний сплачувати вступні, членські, цільові внески та за спожиту електричну енергію до 16 грудня 2017 року. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сплачені ОСОБА_3 відповідачу кошти у розмірі 67 522,22 грн не є безпідставно набутими коштами у розумінні статей 1212 , 1214 ЦК України .З викладеного вбачається, що частина витрат на утримання майна та інфраструктури, кошти за спожиту електроенергію за період із 13 грудня 2016 року по 16 грудня 2017 року частково сплачені попереднім власником земельної ділянки, членом садівницького товариства ОСОБА_3 , що встановлено судовим рішенням.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції шляхом скасування в частині часткового задоволення зустрічного позову ОК СТ Ластівка та відмови у задоволенні її вимог про зобов`язання демонтувати самочинне будівництво та відшкодування збитків, відмовити у задоволенні зустрічного позову та задовольнити її вимоги у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що у неї як власника житлового будинку лише з факту придбання житлового будинку, не виникло зобов`язань перед відповідачем щодо сплати за користування майном, інфраструктурою. Відповідач за первісним позовом не надав акт зняття показань лічильника (іншого подібного документа) на дату найближчу до дати придбання нею житлового будинку за підписом попереднього власника житлового будинку. Суди внаслідок незастосування (неправильного застосування) норм цивільного законодавства щодо зобов`язання та підстави його виникнення дійшли помилкового висновку, що вона зобов`язана сплачувати за користування майном і електроенергію за той період коли членом OK СТ Ластівка був її батько. ОСОБА_3 вибув зі складу членів СТ Ластівка через рік після набуття нею права власності на земельну ділянку. Таким чином, саме у попереднього власника земельної ділянки - ОСОБА_3 , який відчужив земельну ділянку власній дитині, згідно з положеннями статті 509 ЦК України виникло зобов`язання сплачувати членські внески та інші платежі а також оплачувати вартість електричної енергії щодо вказаної земельної ділянки з моменту набуття членства в товаристві до 16 грудня 2017 року (дати вибуття ОСОБА_3 зі складу членів СТ Ластівка ). Висновок суду, що дитина члена ОК СТ Ластівка зобов`язана додатково до сплачених членом OK СТ Ластівка членських внесків та вартості спожитої електричної енергії самостійно сплачувати користування майном і електроенергію щодо однієї і тієї земельної ділянки, суперечить статуту відповідача; загальним засадам цивільного законодавства; принципам розумності та справедливості. За допомогою самочинно збудованих автоматичних воріт та будиночків охорони, відповідач перешкоджає вільному доступу до житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований, чим істотно порушуються її права.

У червні 2020 року OK СТ Ластівка подало відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що ОСОБА_1 , придбавши земельну ділянку, що розташована на території СТ Ластівка , не зверталась з проханням укласти договір на користування майном, електромережами, інфраструктурою, які належать СТ Ластівка , не сплачувала жодних коштів, ані за спожиту електроенергію, ані за користування майном СТ Ластівка . Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки ділянка скаржника з цільовим призначенням під садівництво розташована на території садівницького товариства, і скаржниця відповідно користується майном та інфраструктурою кооперативу не будучи членом товариства, то вона не звільнена від обов`язку вносити плату за користування майном та інфраструктурою ОК СТ Ластівка .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2020 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

19 червня 2020 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у нескасованій та незміненій частинах та рішення апеляційного суду - без змін.

Обставини встановлені судами

СТ Ластівка здійснює свою діяльність на земельному масиві поблизу с. Кийлів Бориспільського району між захисною дамбою і обводним каналом загальною площею 4,3835 га з яких 3,5832 га сади та 0,8003 га землі загального користування, що належать кооперативу на праві власності. Засновниками товариства є особи, які визначені в рішенні Виконавчого комітету Бориспільської районної ради народних депутатів від 23 жовтня 1990 року № 55 на базі розміщення колективних садів Бориспільського АТП 13212, земельна ділянка якому належала на підставі державного акта на право постійного користування, виданого для розміщення колективних садів.

Земельна ділянка площею 3,5832 га поділена на 60 умовних ділянок, що належать членам кооперативу на праві власності та розташовані між обводним каналом та земельною ділянкою площею 0,8003 га, кадастровий номер 32208811700:05:003:0569, яка належить на праві власності СТ Ластівка , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року.

Належна кооперативу земельна ділянка фактично є асфальтованою дорогою, яка забезпечує заїзд, проїзд та вільне сполучення власників земельних ділянок і садових будинків, які розташовані на території садівницького товариства. Земельна ділянка, що належить СТ Ластівка , розташована між земельними ділянками членів кооперативу та землями загального користування, якими відповідно до договору про встановлення земельного сервітуту від 29 березня 2010 року № 19 користується СТ Ластівка .

Землі, якими користується СТ Ластівка на підставі договору сервітуту знаходяться між земельною ділянкою, що належить СТ Ластівка та захисною дамбою, яка в свою чергу омивається водами річки Дніпро. Таким чином, для користування садовими земельними ділянками СТ Ластівка необхідно використовувати захисну дамбу, на якій є дорожнє покриття, землі сервітуту та землі, належні на праві власності СТ Ластівка .

ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, на якій розташований будинок, площею 0,0697 га, кадастровий номер 3220881700:05:002:0028, цільове призначення - для ведення садівництва. Право власності на вказані об`єкти нерухомого майна набуто на підставі договорів купівлі-продажу № 4685 та № 4682, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л.

Попередній власник земельної ділянки ОСОБА_3 - батько позивача, був членом ОК СТ Ластівка до 16 грудня 2017 року. Згідно з протоколом загальних зборів ОК СТ Ластівка від 16 грудня 2017 року ОСОБА_3 визнаний таким, що вибув зі складу членів СТ Ластівка на підставі підпункту 3.8.1 пункту 3.8 розділу 3 Статуту, у зв`язку з відчуженням належної йому земельної ділянки.

ОСОБА_1 своєчасно не повідомила СТ Ластівка про придбання земельної ділянки НОМЕР_1, кадастровий номер 32208817:05:002:0028, що розташована в межах СТ Ластівка , та не зверталась до СТ Ластівка з проханням вступити до складу ОК СТ Ластівка .

Представник позивача звернувся до СТ Ластівка із заявою про вступ ОСОБА_1 до складу кооперативу лише 16 грудня 2017 року. Проте не надав товариству повного пакету документів необхідних для вступу, у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати необхідні документи.

Згідно з кадастровим планом земельної ділянки, автоматичні ворота та будинки охорони НОМЕР_2 та НОМЕР_1 знаходяться на землях загального користування ОК СТ Ластівка , що належать товариству на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року № 9467247, кадастровий номер 3220881700:05:003:0569.

На підставі договору про встановлення земельного сервітуту від 29 березня 2010 року № 19, Дніпровське басейнове управлінням водних ресурсів надало ОК СТ Ластівка права земельного сервітуту відносно земельної ділянки, а саме частини смуги відведення захисної дамби Проців- Кийлів та частини смуги відведення дренажного каналу загальною площею 13,7951 га, що знаходиться в Бориспільському районі Київської області.

Згідно з листом від 28 серпня 2012 року № АД/8-1106 Дніпровське басейнове управління водних ресурсів не заперечувало щодо встановлення огорожі між захисною дамбою та захисною лісосмугою на земельній ділянці - частині смуги відведення захисної дамби Проців-Кийлів, яка розташована біля СТ Ластівка за необхідності дотримання певних умов.

Крім того, встановлення металевих воріт саме на земельній ділянці, що належить на праві власності ОК СТ Ластівка (землі загального користування садового товариства) , кадастровий номер 3220881700:05:003:0569, підтверджується наданим позивачем технічним звітом на виконання топографо-геодезичних робіт, що виконаний інженером-землевпорядником ТОВ Інститут землеустрою Право на землю .

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до частини четвертої статті 35 ЗК України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України Про кооперацію , відповідно до статті 15 якого, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить в тому числі й прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ворота та будиночки охорони, які знаходяться на обох заїздах до вулиці, яка веде до житлового будинку і земельної ділянки позивача, розташовані на території садівницького товариства ОК СТ Ластівка , суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині демонтування вказаних споруд та металевих воріт, оскільки це майно розташоване на землях загального користування ОК СТ Ластівка , що належать товариству на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року № 9467247, кадастровий номер 3220881700:05:003:0569 , а отже, ворота та будиночки охорони не є самочинним будівництвом, та не порушують прав ОСОБА_1 .

Вимоги ОСОБА_1 про відшкодування їй збитків у розмірі 49 396,00 грн, є недоведеними, оскільки судами не встановлено обставин щодо заподіяння шкоди майну позивача в результаті впливу вологи, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю ОК СТ Ластівка та шкодою на яку вказує позивач. Доводи касаційної скарги щодо висновків судів у цій частині зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів щодо встановлених обставин справи. При цьому згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Твердження заявника про те, що у неї як власника житлового будинку лише з факту придбання житлового будинку, не виникло зобов`язань перед відповідачем щодо сплати за користування майном, інфраструктурою; суди внаслідок незастосування (неправильного застосування) норм цивільного законодавства щодо зобов`язання та підстави його виникнення дійшли помилкового висновку, що вона зобов`язана сплачувати за користування майном і електроенергію за той період коли членом OK СТ Ластівка був її батько; ОСОБА_3 вибув зі складу членів СТ Ластівка через рік після набуття нею права власності на земельну ділянку, а отже, саме у попереднього власника земельної ділянки - ОСОБА_3 , який відчужив земельну ділянку власній дитині, згідно з положеннями статті 509 ЦК України, виникло зобов`язання сплачувати членські внески та інші платежі а також оплачувати вартість електричної енергії щодо вказаної земельної ділянки з моменту набуття членства в товаристві до 16 грудня 2017 року (дати вибуття ОСОБА_3 зі складу членів СТ Ластівка ), не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки у цивільних правовідносинах прийнято вважати, що власник майна, як добрий господар, який є зваженим, передбачливим і розсудливим, має знати та дбати про свою власність та зобов`язаний нести витрати на її утримання. ОСОБА_1 з моменту придбання майна - 13 грудня 2016 року несе тягар щодо його належного утримання, тобто у цьому випадку діє презумпція цивільного права про те, що власність зобов`язує.

При цьому, суд апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції, перевірив суму стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОК СТ Ластівка витрат, пов`язаних із використанням майна та інфраструктури за період з 13 грудня 2016 року по 07 грудня 2017 року, та зменшив її до 12 366, 38 грн. Доводи касаційної скарги про подвійне стягнення таких витрат з огляду на сплату попереднім власником будинку - ОСОБА_3 коштів відповідачу, не підтвердилися.

Доводи заявника про те, що за допомогою самочинно збудованих автоматичних воріт та будиночків охорони, відповідач перешкоджає вільному доступу до житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований, чим істотно порушуються її права, безпідставні та необґрунтовані, оскільки суд апеляційної інстанції своїм рішенням зобов`язав ОК СТ Ластівка не чинити перешкоди ОСОБА_1 у доступі до земельної ділянки, кадастровий номер 3220881700:05:002:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а саме: суди в оскаржуваних судових рішеннях не урахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (адміністративне провадження № К/9901/5732/19), не підтвердилися, оскільки у вказаній постанові мова йде про те, що особою здійснено будівництво без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проекту на будівництво, з використанням земельної ділянки, що не була відведена забудовнику та із порушенням використання земельної ділянки згідно з її цільовим призначенням, що є підтвердженням факту самочинно збудованої споруди, відповідачем не було виконано вимоги припису виконавчого комітету, а відтак наявності підстав для її знесення. Тобто, у справі, що переглядається і в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, підстави позову і обставини справи не є тотожними.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення позовів та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 липня 2019 року у нескасованій та незміненій частинах та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик