Рішення

від 17.07.2020 по справі 466/1317/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/1317/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 липня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

склад учасників справи:

представник позивача ОСОБА_1 (довіреність а.с. 67)

представник відповідача адвокат Дунас О.М. (ордер а.с. 63 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу за позовною заявою 2 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до ОСОБА_2 про втрату права користування службовою квартирою та знаття з реєстрації місця проживання, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою 2 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області до ОСОБА_2 про втрату права користування службовою квартирою та знаття з реєстрації місця проживання.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

20 лютого 2019 року позивач 2 Державний пожежно - рятувальний загон Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_2 про втрату права користування службовою квартирою та знаття з реєстрації місця проживання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що квартира АДРЕСА_1 , має статус службової квартири та перебуває у власності 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (ідентифікаційний номер - 38326277). На підставі протоколу апаратної наради ГУ ДСНС України у Львівській області (ідентифікаційний номер - 38627339) від 13.05.2014 року №58-3142 та клопотання начальника ГУ ДСНС України у Львівській області про надання службового житла для проживання на час служби в ГУ ДСНС України у Львівській області - старшому лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 , який прибув з Рівненської області у Львівську область для проходження служби в жовтні 2013 року, так як такому, що не забезпечений житлом, видано рішення виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради №960 від 12 червня 2014 року Про закріплення службової квартири АДРЕСА_1 та видачу службового ордера . Вказана квартира була закріплена за ОСОБА_2 , для проживання, оскільки він на той час працював в одному із підрозділів ГУ ДСНС України у Львівській області. Відповідач знав, що службова однокімнатна квартира АДРЕСА_2 надана йому Головним управлінням ДСНС України у Львівській області для проживання на час служби у Львівській області, так як особливість права користування службовим житлом на підставі ордера полягає, зокрема, у тому, що володільцем такого житла залишається його власник. Особа, яка користується службовим житлом, знає, що після припинення її правовідносин з роботодавцем вона зобов`язана звільнити надане ним житлове приміщення.

Відповідач пропрацював у підрозділах ГУ ДСНС України у Львівській області з 09.10.2013 року по 11.07.2018 року, що становить - 04 роки 07 місяців 18 днів. Згідно наказу ГУ ДСНС України у Львівській області від 06.07.2018 року №247о/с Про призначення, звільнення осіб начальницького складу, працівників та укладення контрактів ОСОБА_2 капітана служби цивільного захисту, заступника начальника 43 Державного пожежно-рятувального поста 13 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Львівській області звільнено зі служби у запас Збройних Сил України, за п. 173, п. 176 п/п 1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 (у зв`язку із закінченням строку контракту) з 11.07.2018 року. Відтак, припинив трудові відносини з ГУ ДСНС України у Львівській області, у зв`язку з чим, втратив право на користування та проживання у службовій квартирі.

Отже, з моменту припинення трудових відносин з позивачем, який є власником службового житла, для відповідача перестають існувати правові підстави користування ним, що, по суті, робить подальше користування незаконним і призводить до виникнення в позивача, який надав службову квартиру для проживання, права на звернення до суду з позовом про виселення в будь-який час, поки триває це правопорушення. Оскільки, відповідач в добровільному порядку не бажав повернути і звільнити службову квартиру, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , прийнятий на службу в органи та підрозділи міністерства надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з 14.08.2007 року. Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 року №726/2012, постанови КМУ від 21.01.2013 року №33 та пунктів 56, 57 Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту звільнений з займаної посади, виключено з кадрів Міністерства надзвичайних ситуацій України та направлено для подальшого проходження служби до Державної служби України з надзвичайних ситуацій. 20.05.2013 року відповідач прийнятий на службу в Державну службу України з надзвичайних ситуацій. 04.11.2018 року звільнений зі служби з Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Представник відповідача зазначила, що вислуга років/стаж роботи на службі в даній системі (Державній службі України з надзвичайних ситуацій) на день звільнення ОСОБА_2 , становить 10 років 10 місяців 28 днів, що підтверджено записами в трудовій книжці та у витязі з наказу ДНС України, Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області Про призначення, звільнення осіб начальницького складу, працівників та укладення контрактів від 06.07.2018 року №247 о/с. Питання про виселення зі службового житлового приміщення врегульовані ст. 125 Житлового кодексу Української РСР, згідно якої осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, не може бути виселено. Представник відповідача ставить під сумнів долучені позивачем до позовної заяви акти обстеження на предмет проживання ОСОБА_2 , від 13.09.2018 року, 28.12.2018 року, 06.02.2019 року, вважає їх неналежними доказами, натомість стверджує що ОСОБА_2 , проживав і проживає в службовій квартирі АДРЕСА_1 . При цьому, представник відповідача разом з відзивом надає квитанції про сплату комунальних платежів, які підтверджують факт постійного проживання. Надано також договір дарування квартири, що свідчить про те що відповідачу на праві приватної власності належить квартира у АДРЕСА_3 , факт не проживання за цією адресою, підтверджено довідкою про склад сім`ї та кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 15.04.2019 року №24119. Представником відповідача, зазначено що окрім всього вищезазначеного відповідач за даною адресою зареєструвався як фізична особа - підприємець, проте витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до відзиву не долучив. В підтвердження капітального ремонту службової квартири представником Відповідача долучено чеки, так як на момент її отримання вона була не придатна для проживання (а.с.76-97).

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву про втрату права користування службовою квартирою та зняття з реєстрації місця проживання, в якій позивач не погоджується з наведеними у відзиві аргументами представника відповідача. В їх спростування зазначає наступне, відповідач в період з 14.08.2007 року по 02.06.2012 року навчався за контрактом та перебував у званні рядового служби цивільного захисту у закладі освіти цивільного захисту в місті Харкові, а не працював, як стверджує представник Відповідача. Навчання курсантам у закладах освіти цивільного захисту зараховується до стажу (вислуги років) для виплати відсоткової надбавки за вислугу років (яка в свою чергу є обов`язковою складовою) при нарахуванні щомісячного грошового забезпечення. Після закінчення спеціалізованого навчального закладу НУЦЗУ Відповідач згідно наказу Територіального управління МНС у Рівненській області від 03.06.2012 року №65о/с перебував у розпорядженні начальника, а з 15.06.2012 року наказом Територіального управління МНС у Рівненській області №78о/с призначений на посаду провідного фахівця в Костопільському районі ТУ МНС у Рівненській області та укладено контракт про проходження служби строком на 3 (три) роки з 12.07.2012 року по 11.07.2015 року. Відповідно з цього часу починається робота Відповідача в органах та підрозділах цивільного захисту, зокрема його служба у Рівненській області. Тому із вислугою років/стажу роботи на службі в даній системі (Державній службі України з надзвичайних ситуацій) на день звільнення ОСОБА_2 в 10 років 10 місяців 28 днів не погоджуються (а.с.103-108).

Від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення. Представник відповідача заперечила та не погодилася з наведеними у відповіді на відзив обґрунтуваннями позивача. Посилаючись на пункти 9 та 10 ПКМУ №593 від 11.07.2013 року Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України представник відповідача стверджує, що навчання курсантом у закладі освіти цивільного захисту м. Харкова, який відноситься до структури органів ДСНС України, та проходження служби в територіальному управління МНС в Рівненській області, та надалі служба в ГУ ДСНС України у Львівській області, належить до служби в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Зазначає що ГУ ДСНС України у Львівській області не є відокремленою юридичною особою, а також відноситься до структури органів Державної служби з надзвичайних ситуацій. Відтак вважає, що для зарахування загального стажу роботи для захисту свого права за ст. 125 Житлового кодексу Української РСР не слід рахувати лише період праці саме в ГУ ДСНС України у Львівській області, яким було надано службове житло, а загальний стаж роботи в даній системі. Вислуга років/стаж роботи ОСОБА_2 , в даній системі становить в загальному 10 років 10 місяці 28 днів (а.с.112-114).

Представником позивача, подано пояснення на заперечення, якими наводяться додаткові міркування, аргументи і докази, щодо наведених відповідачем у запереченні пояснень, міркувань і аргументів та мотиви їх відхилення (а.с.126-140).

Заяви (клопотання) учасників справи:

відповідач ОСОБА_2 - 01.04.2019 року подав заяву про відкладення розгляду справи (а.с.59);

представник відповідача ОСОБА_3 - 10.04.2019 року подав заяву про відкладення розгляду справи (а.с.66);

представник відповідача ОСОБА_3 - 22.04.2019 року подав відзив на позовну заяву (а.с.76-97);

представник відповідача ОСОБА_3 - 22.04.2019 року подав клопотання про допит свідків (а.с.100-101);

представник позивача ОСОБА_1 - 14.05.2019 року подала відповідь на відзив (а.с.103-110);

представник відповідача ОСОБА_3 - 22.04.2019 року подала клопотання про допит свідків (а.с.100-101);

представник відповідача ОСОБА_3 - 22.04.2019 року подала заперечення (а.с.112-118);

представник позивача ОСОБА_1 - 14.05.2019 року подала пояснення на заперечення (а.с.126-140);

представник відповідача ОСОБА_3 - 29.07.2019 року подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.157);

представник позивача ОСОБА_1 - 22.08.2019 року подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.164);

представник відповідача ОСОБА_3 - 16.03.2020 року подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.188);

представник відповідача ОСОБА_3 - 06.05.2020 року подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.193);

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.03.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 10.04.2019 року (а.с.54-55);

підготовче засідання 10.04.2019 р. відкладено (а.с.70-71);

підготовче засідання 30.05.2019 р. відкладено (а.с.122-123);

підготовче засідання 18.06.2019 р. відкладено (а.с.141);

підготовче засідання 09.07.2019 р. відкладено (а.с.144);

підготовче засідання 15.07.2019 р. відкладено (а.с.152);

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.07.2019 року справу призначено до судового розгляду по суті на 06.08.2019 року (а.с.153-154);

судоове засідання 06.08.2019 р. відкладено (а.с.161);

судоове засідання 24.09.2019 р. відкладено (а.с.166);

в судовому засіданні 04.11.2019 року оголошено перерву (а.с.170-171);

в судовому засіданні 27.11.2019 року допитаний в якості свідка ОСОБА_4 , під присягою засвідчив факт проживання відповідача у службовій квартирі АДРЕСА_1 , вказав, що не один раз приїжджа до Львова та залишався у ОСОБА_2 в квартирі. Знає що квартира належала ОСОБА_2 і він її отримав як службове житло за вислугу, чи приватизована вона чи ні він незнає (а.с.176-177);

судоове засідання 03.12.2019 р. відкладено (а.с.180);

судоове засідання 16.01.2020 р. відкладено (а.с.184);

судоове засідання 16.03.2020 р. відкладено (а.с.189);

судоове засідання 06.05.2020 р. відкладено (а.с.196);

В судовому засіданні 09.07.2020 року:

представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, зазначивши, що на даний час відпали будь-які законні підстави для проживання відповідача у службовій квартирі, а тому просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про час,дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином,про що свідчить інформація вихідної кореспонденції суду (а.с.158). Конверт з повідомленням про вручення повернувся на адресу суду не повернувся. Причини неявки не відомі. Заяв та клопотань не надходило;

представник відповідача - ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечила, зазначила, що надана службова квартира АДРЕСА_1 , перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 , та згідно пункту 2 частини 1 статті 125 Житлового кодексу Української РСР ОСОБА_2 , не може бути виселений із службового житлового приміщення, так як пропрацював в організації що надала службове житло, більше десяти років, а саме вислуга років/стаж роботи на службі в даній системі - Державній службі України з надзвичайних ситуацій на день звільнення ОСОБА_2 , становить 10 років 10 місяців 28 днів, про що свідчать записи в його трудовій книжці. На час вселення квартира була не придатна для проживання, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 , було проведено капітальний ремонт та приведено її у житловий стан. Вважає, що у зв`язку з таким невід`ємним поліпшенням, відповідач має право на продовження проживання у вказаній квартирі, а тому просила у задоволенні позову відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено що:

Згідно наказу №185о/с Про призначення та звільнення осіб начальницького складу розпочав роботу (службу) в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 09.10.2013 року. ОСОБА_2 старшого лейтенанта служби цивільного захисту, який прибув з Головного управління ДСНС України у Рівненській області призначено на посаду в ЛПРГ ПРЧ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області

13.05.2014 року протоколом апаратної наради ГУ ДСНС України у Львівській області від 13.05.2014 року №58-3142 прийнято рішення про надання службового житла для проживання на час служби в ГУ ДСНС України у Львівській області - старшому лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №960 від 12 червня 2014 року Про закріплення службової квартири АДРЕСА_1 та видачу службового ордера , закріплено за ОСОБА_2 , службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . 04.07.2014 року виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради видано ордер на жиле приміщення №0002096 на службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на склад сім`ї з однієї особи - основного квартиронаймача ОСОБА_2 .

На підставі довідки з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію №169 від 12.02.2019 року виданої Виконавчим комітетом смт. Брюховичі, судом встановлено, що відповідач, перебуває на реєстраційному обліку у службовій квартирі АДРЕСА_1 . Проте на підставі Актів обстеження на предмет проживання громадянина ОСОБА_2 в службовій квартирі АДРЕСА_1 наданих позивачем від 28 грудня 2018 року, 13 вересня 2018 року та 06 лютого 2019 року встановлено факт відсутності та безперервного не проживання у ній відповідача.

Згідно листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401 Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта, який передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №606 від 27 листопада 2012 року Про погодження переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири і надання їм статусу службового житла по АДРЕСА_4 , погоджено переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири, які розташовані в адмінбудівлі 32 ДПРЧ ГТУ МНС України у Львівській області 2 ДПРЗ ГТУ МНС України у Львівській області, та надано їм статус службового житла.

З копії технічного паспорту будівлі літ А-2 за адресою: АДРЕСА_4 виготовленого 29.05.2014 року, як на об`єкт завершеної добудови до адміністративного корпусу будівлі 32 ДПРЧ ГУ ДСНС у Львівській області 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, що свідчить про її введення в експлуатацію після завершення будівництва. Відтак в суду відсутні підстави, вважати що відповідачем проведено капітальний ремонт квартири, яка введена в експлуатацію 29.05.2014 року, так як ордер для вселення в службову квартиру АДРЕСА_5 4 виданий відповідачу 04.07.2014 року.

Рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №606 від 27 листопада 2012 року Про погодження переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири і надання їм статусу службового житла по АДРЕСА_4 , погоджено переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири, які розташовані в адмінбудівлі 32 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГТУ МНС України у Львівській області, та надано їм статус службового житла.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №84224676 від 04.04.2017 року встановлено, що власником нерухомого майна, в тому числі і службової однокімнатної квартири АДРЕСА_1 є 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ЄДРПОУ -38326277.

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Дана нерухомість була подарована відповідачу батьком в 2008 році на підставі договору дарування квартири від 20.02.2008 року зареєстрованого в реєстрі за №614 та посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Поддубною Л.П. Представником відповідача під час судового розгляду справи підтверджено даний факт, разом з тим зазначено, що в даній квартирі проживає мати відповідача ОСОБА_5 , та в підтвердження цього, долучено довідку про склад сім`ї та/або кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №24119 від 15.04.2019 року. Проте судом встановлено, що ця довідка видана ОСОБА_5 центром надання адміністративних послуг у місті Рівному Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради на іншу адресу: АДРЕСА_6 .

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст. ст.12,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Так, статтями 102, 103 Кодексу цивільного захисту України визначено, що на службу цивільного захисту приймаються громадяни України на підставі контракту про проходження служби цивільного захисту форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Положенням №593 від 11.07.2013 року Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України регламентовано наступне.

Особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Контракт про проходження служби цивільного захисту укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 1, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.

Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.

Розділом IV Надбавка за вислугу років наказу МВС України від 20.07.2018 року №623 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за №936/32388 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлено, що особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за вислугу років у таких розмірах посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням:

від 1 до 5 років - 25 відсотків;

від 5 до 10 років - 30 відсотків;

від 10 до 15 років - 35 відсотків;

від 15 до 20 років - 40 відсотків;

від 20 до 25 років - 45 відсотків

25 років і більше - 50 відсотків.

До вислуги років особам рядового і начальницького складу для виплати їм надбавки за вислугу років зараховуються в календарному обчисленні періоди служби, визначені відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей .

Вислуга років особам рядового і начальницького складу для виплати надбавки за вислугу років визначається на підставі їх особових справ та інших документів, що підтверджують проходження служби.

Визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років рядовому і начальницькому складу здійснюється комісіями органів управління (підрозділів) і оголошується наказом органу управління (підрозділу).

Персональний склад комісії визначається наказами відповідних керівників органів управління (підрозділів).

Особам рядового і начальницького складу, яким у встановленому порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби цивільного захисту (військової, внутрішньої служби (роботи)), доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту документів, що підтверджують цей період служби.

Якщо надбавка за вислугу років виплачувалась особам рядового і начальницького складу в менших ніж належало розмірах із вини посадових осіб органу управління (підрозділу), здійснюється перерахунок надбавки за весь період, упродовж якого особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту мала право на неї.

Виплата надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу здійснюється на підставі висновку про обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (додаток 1), що складає відповідна комісія органу управління (підрозділу), в якому особа рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту проходить службу, затвердженого наказом керівника органу управління (підрозділу).

Суд беручи до уваги, відомості зазначених у послужному списку, особистий номер № НОМЕР_1 ОСОБА_2 встановив, що в період з 14.08.2007 року по 02.06.2012 року він навчався за контрактом та перебував у званні рядового служби цивільного захисту у вищому навчальному закладі - в Національному університеті цивільного захисту України в місті Харкові. Навчання курсантам у закладах освіти цивільного захисту зараховується до стажу (вислуги років) для виплати відсоткової надбавки за вислугу років (яка в свою чергу є обов`язковою складовою) при нарахуванні щомісячного грошового забезпечення (зарплати).

Наказом МВС України від 20.07.2018 року №623 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 р. за № 936/32388 Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлено що особам, які закінчили вищі навчальні заклади ДСНС із присвоєнням спеціального звання лейтенанта служби цивільного захисту і направлені за розподілом на службу до відповідних органів управління (підрозділів), із дня закінчення навчання та надання їм відпустки до того, як вони приступили до виконання обов`язків за штатною посадою, органом управління (підрозділом), до якого направлено таку особу, виплачується грошове забезпечення з розрахунку: посадовий оклад за 13 тарифним розрядом, визначеним у додатку 1 до постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб оклад за спеціальним званням та надбавка за вислугу років.

У послужному списку особистий номер 3319817717 ОСОБА_2 , у розділі проходження служби в Збройних Силах, Військово-морському флоті, пограничних і внутрішніх військах, органах СБУ та МВС, МНС розміщено штамп Стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років за станом на 02.06.2012 року складає 04 років 09 місяців 18 днів, наказ №110 о/с від 02.06.2012 року .

Відповідно, період навчання Відповідача, що становив - 04 роки 09 місяців 18 днів дав йому можливість отримати покращене грошове забезпечення (заробітну плату), а також додаткове пільгове обчислення вислуги років при виході на пенсію, зокрема згідно абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом "а" статті 12 (частина 2 статті 17) Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби.

Тобто, з 14.08.2007 року по 02.06.2012 року - період його навчання у вищому навчальному закладі в Національному університеті цивільного захисту України (ідентифікаційний код - 08571363) було враховано для виплати відсоткової надбавки за вислугу років в межах наявних документів.

В період з 03.06.2012 року по 07.10.2013 року - період служби (роботи) в ГУ ДСНС України у Рівненській області (ідентифікаційний код - 38610634).

З 09.10.2013 року по 11.07.2018 року - період служби (роботи) в ГУ ДСНС України у Львівській області (ідентифікаційний код - 38627339).

Відповідно до п.1.2 Правил оформлення і ведення особових справ осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджених наказом ДСНС України №656 від 18.10.2013 року (далі - Правила ведення особових справ №656), особова справа є основним документом, у якому формуються матеріали, що характеризують службову діяльність осіб рядового і начальницького складу, а також біографічні та інші відомості про особу, її трудову діяльність до вступу на службу до органів і підрозділів цивільного захисту, проходження служби в Збройних Силах, інших центральних органів виконавчої влади, а також у країнах СНД і колишнього СРСР.

Згідно п.4.13 Правил ведення особових справ №656, заповнення трудових книжок (додаток 10) на звільнених осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем проходження служби та вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: про час служби у складі Збройних Сил України, МВС України МНС, України, ДСНС України та інших центральних органах виконавчої влади, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення зі служби.

Отже, з вищенаведеної норми вбачається, що усі записи про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи робляться у трудовій книжці, тільки на підставі відповідного наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу про прийняття, переведення або звільнення або на підставі архівних довідок, які складаються на підставі первинних документів про прийняття на роботу, переведення або звільнення з роботи, тобто на підставі тих самих наказів (розпоряджень) власника або уповноваженого ним органу.

Судом встановлено що трудова книжка НОМЕР_2 ОСОБА_2 , була почата 09.10.2013 року, тобто з моменту коли відповідач почав працювати в Головному управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області. Відповідно позивачем було внесено до трудової книжки відповідача усі наявні у послужному списку особистий номер № НОМЕР_1 ОСОБА_2 записи, в тому числі період його навчання у вищому навчальному закладі в Національному університеті цивільного захисту України (ідентифікаційний код - 08571363) з 14.08.2007 року по 02.06.2012 року, період роботи в ГУ ДСНС України у Рівненській області (ідентифікаційний код - 38610634), та відповідно період служби (роботи) в ГУ ДСНС України у Львівській області (ідентифікаційний код - 38627339) з 09.10.2013 року по 11.07.2018 року.

Відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Це ж положення закріплено в ст. 9 Житлового кодексу Української РСР, згідно якої ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підставі в порядку, передбачених законом.

Стаття 118 Житлового кодексу Української РСР передбачає, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної міської, районної в м. місті Ради народних депутатів.

Згідно з ч.1 ст. 122 Житлового кодексу Української РСР, на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до ст. 123 Житлового кодексу Української РСР порядок користування службовими жилими приміщеннями встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

До користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73 - 76, 79 - 83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103 - 106 цього Кодексу.

Відповідно ст. 124 Житлового кодексу України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

У ст. 125 Житлового кодексу Української РСР міститься вичерпний перелік осіб, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення.

Проте, відповідач не входять до зазначеного переліку осіб, яких не може бути виселено, оскільки він не пропрацював на посадах в Головному управлінні ДСНС України у Львівській області більше десяти років, та не отримав за час служби в його підпорядкованих підрозділах будь-яких пільг, про які зазначено вище.

Отже, з моменту припинення трудових відносин із позивачем, який є власником службового житла, для відповідача перестають існувати правові підстави користування ним, що, по суті, робить подальше користування незаконним і призводить до виникнення в позивача, який надав службове житлове приміщення для проживання, права на звернення до суду з позовом про виселення в будь-який час, поки триває це правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , згідно наказу №185о/с Про призначення та звільнення осіб начальницького складу розпочав роботу (службу) в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 09.10.2013 року. ОСОБА_2 старшого лейтенанта служби цивільного захисту, який прибув з Головного управління ДСНС України у Рівненській області призначено на посаду в ЛПРГ ПРЧ ЗТС ГУ ДСНС України у Львівській області.

13.05.2014 року протоколом апаратної наради ГУ ДСНС України у Львівській області від 13.05.2014 року №58-3142 прийнято рішення про надання службового житла для проживання на час служби в ГУ ДСНС України у Львівській області - старшому лейтенанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №960 від 12 червня 2014 року Про закріплення службової квартири АДРЕСА_1 та видачу службового ордера , закріплено за ОСОБА_2 , службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . 04.07.2014 року виконавчим комітетом Брюховицької селищної ради видано ордер на жиле приміщення №0002096 на службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , на склад сім`ї з однієї особи - основного квартиронаймача ОСОБА_2 .

Можливість отримання особою службового житла прямо пов`язана з її перебуванням у трудових відносинах із підприємством, установою, організацією та наявною у зв`язку з цим потребою проживання за місцем роботи або поблизу нього ч. 1 ст. 118 Житлового кодексу УРСР. Незважаючи на те, що за чинним законодавством України службове житло не належить до житлових приміщень із фондів житла для тимчасового проживання, його використання не має постійного характеру, оскільки обмежується часом перебування особи, якій воно було надане, у трудових правовідносинах із роботодавцем. Відтак стає очевидним, що той, хто користується службовим житловим приміщенням, усвідомлює свій обов`язок щодо його звільнення після припинення трудових правовідносин із підприємством, установою, організацією, яка є його власником, а формулювання приписів Житлового кодексу УРСР із цього питання є досить чітким, щоб їх розуміти.

Відповідач знав, що службова однокімнатна квартира АДРЕСА_2 надана йому Головним управлінням ДСНС України у Львівській області для проживання на час служби у Львівській області, так як особливість права користування службовим житлом на підставі ордера полягає, зокрема, у тому, що володільцем такого житла залишається його власник. Особа, яка користується службовим житлом, знає, що після припинення її правовідносин з роботодавцем вона зобов`язана звільнити надане ним житлове приміщення.

Суд вважає, що керівництвом 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Львівській області було прийнято обґрунтоване рішення, щодо створення комісії, так як власник має право здійснювати будь-які перевірки щодо майна, та інших матеріальних цінностей, які знаходяться у його власності та відповідно на бухгалтерському обліку. В період часу з 13.09.2018 року по 06.02.2019 року позивачем комісійно, проводились перевірки раціонального використання службових квартир, зокрема службову квартиру АДРЕСА_1 та складено відповідні Акти.

Перевірками, у присутності мешканців сусідніх службових квартир, було встановлено факт відсутності відповідача, та як наслідок, не проживання його у службовій квартирі.

На підставі довідки з місця проживання про склад сім`ї і реєстрацію №169 від 12.02.2019 року виданої Виконавчим комітетом смт. Брюховичі, судом встановлено, що відповідач, перебуває на реєстраційному обліку у службовій квартирі АДРЕСА_1 . Проте на підставі Актів обстеження на предмет проживання громадянина ОСОБА_2 в службовій квартирі АДРЕСА_1 наданих позивачем від 28 грудня 2018 року, 13 вересня 2018 року та 06 лютого 2019 року встановлено факт відсутності та безперервного не проживання у ній відповідача.

Суд давши оцінку, квитанціям долученим представником відповідача, щодо проведення капітального ремонту службової квартири АДРЕСА_1 , так як такої, яка на момент вслення відповідачем була не придатною для проживання, дійшов наступного висновку. Згідно копії чеку з Акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк відповідачем здійснено дві банківських операції купівлі товару у супермаркеті будівельної мережі Епіцентр на суму 1 361 грн., 00 коп., та 304 грн., 49 коп., що разом становить 1 665 грн., 49 коп.

Згідно листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 року №7/7-401 Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів капітальний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об`єкта, який передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №606 від 27 листопада 2012 року Про погодження переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири і надання їм статусу службового житла по АДРЕСА_4 , погоджено переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири, які розташовані в адмінбудівлі 32 ДПРЧ ГТУ МНС України у Львівській області 2 ДПРЗ ГТУ МНС України у Львівській області, та надано їм статус службового житла.

Представником позивача долучено належним чином завірену копію технічного паспорту будівлі літ А-2 за адресою: АДРЕСА_4 виготовлений 29.05.2014 року, як на об`єкт завершеної добудови до адміністративного корпусу будівлі 32 ДПРЧ ГУ ДСНС у Львівській області 2 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, що свідчить про її введення в експлуатацію після завершення будівництва. Відтак в суду відсутні підстави, вважати що відповідачем проведено капітальний ремонт квартири, яка введена в експлуатацію 29.05.2014 року, так як ордер для вселення в службову квартиру АДРЕСА_7 виданий відповідачу 04.07.2014 року.

З копії повернутого Укрпоштою конверта з листом ГУ ДСНС України у Львівській області надісланого 20.09.2018 року, так як встановлений Укрпоштою строк зберігання закінчився 06.10.2019 року (17 днів), підтверджено факт не отримання останнього особисто відповідачем, що свідчить про тривале не проживання отримувача за вказаною адресою. Згідно поштової квитанції від 11.05.2019 року відповідачем вкотре особисто не отримано надісланої позивачем відповіді на відзив, яку направлено було на адресу: АДРЕСА_8 ., факт особистого неотримання кореспонденції за місцем проживання, підтверджено представником відповідача, яка долучила до заперечення роздруківку відстеження поштового відправлення 7900601382217 з якого стає очевидним перенаправлення листа до іншого відділення, яке в свою чергу розташоване у м. Рівне, де 14.05.2019 року його було не вручено по іншим причинам, а 15.05.2019 року вручено члену сім`ї.

Вказані обставини підтверджуються сукупністю наданих позивачем і наведених вище доказів, які суд визнає належними і допустимими та покладає в обґрунтування свого рішення.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Брюховицької селищної ради №606 від 27 листопада 2012 року Про погодження переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири і надання їм статусу службового житла по АДРЕСА_4 , погоджено переобладнання службових приміщень в службові житлові квартири, які розташовані в адмінбудівлі 32 ДПРЧ 2 ДПРЗ ГТУ МНС України у Львівській області, та надано їм статус службового житла.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №84224676 від 04.04.2017 року встановлено, що власником нерухомого майна, в тому числі і службової однокімнатної квартири АДРЕСА_1 є 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області ЄДРПОУ -38326277.

Пройшовши процедуру включення житлового приміщення до службових, визначену ч. 1 ст. 118 Житлового кодексу УРСР, і зареєструвавши право на нього як на об`єкт нерухомості відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України у державному реєстрі, вони стають його власником із повноцінним правом володіння, користування й розпорядження, закріпленим у ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.2019 року - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області є окремою юридичною особою (ідентифікаційний код - 38627339). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.07.2013 року 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області є окремою юридичною особою (ідентифікаційний код - 38326277).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (скорочена назва - ГУ ДСНС України у Львівській області) є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

ГУ ДСНС України у Львівській області підпорядковується ДСНС.

ГУ ДСНС України у Львівській області утримується за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел, не заборонених законом. Форма власності ГУ ДСНС України у Львівській області - державна.

Структуру Головного управління затверджує Голова ДСНС за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Штатний розпис та кошторис Головного управління затверджує Голова ДСНС. Чисельність осіб рядового і начальницького складу, працівників Головного управління затверджує Голова ДСНС у межах граничної чисельності, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів ДСНС.

ГУ ДСНС України у Львівській області є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. За організаційно-правовою формою ГУ ДСНС України у Львівській області є органом державної влади.

Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області затверджене наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 року №3 (нова редакція затверджена наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 12.11.2018 року №661 Про внесення змін до установчих документів територіальних органів ДСНС ).

ГУ ДСНС України у Львівській області здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через підпорядковані підрозділи, територіальні органи нижчого рівня (у разі їх утворення в установленому законодавством порядку), а також контроль за їхньою діяльністю.

Підпорядкованим підрозділом ГУ ДСНС України у Львівській області є 2 ДПРЗ ГУ ДСНС у Львівській області, який в свою чергу також є юридичною особою, за організаційно-правовою формою господарювання є державною організацією. Положення про 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області затверджене наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 24.05.2013 року №328 (нова редакція затверджена наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.11.2016 року №570 Про внесення змін до установчих документів державних пожежно-рятувальних частин (загонів) Головного управління ДСНС України у Львівській області та викладення їх положень у новій редакції ).

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) (ідентифікаційний код - 38516849) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. ДСНС є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства. Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затверджено ПКМУ від 16 грудня 2015 року №1052 Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій . ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (Головні управління (управління) в областях), затверджує структуру територіальних органів ДСНС за погодженням з Міністром внутрішніх справ, а також їх штатний розпис та кошторис. За організаційно-правовою формою ДСНС є органом державної влади.

Національний університет цивільного захисту України (ідентифікаційний код - 08571363) є юридичною особою - це вищий навчальний заклад Державної служби України з надзвичайних ситуацій з повністю сформованою науково-методичною та матеріально-технічною базою. За організаційно-правовою формою є державною організацією (установою, закладом).

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Рівненській області (ідентифікаційний код - 38610634) є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в установах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. За організаційно-правовою формою ГУ ДСНС України у Рівненській області є органом державної влади. ГУ ДСНС України у Рівненській області підпорядковується ДСНС.

Дослідивши загалом, структуру (органи та підрозділи) цивільного захисту України, суд дійшов висновку, що кожен із територіальних підрозділів (чи їх підпорядкованих підрозділів), як і навчальний заклад є окремими юридичними особами, які не пов`язані між собою жодними зобов`язаннями (правами чи обов`язками) щодо розпорядження нерухомим майном один одного, так як діють самостійно відповідно до своїх положень та норм чинного законодавства у сфері цивільного захисту.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Дана нерухомість була подарована відповідачу батьком в 2008 році на підставі договору дарування квартири від 20.02.2008 року зареєстрованого в реєстрі за №614 та посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Поддубною Л.П. Представником відповідача під час судового розгляду справи підтверджено даний факт, разом з тим зазначено, що в даній квартирі проживає мати відповідача ОСОБА_5 , та в підтвердження цього, долучено довідку про склад сім`ї та/або кількість зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №24119 від 15.04.2019 року. Проте судом встановлено, що ця довідка видана ОСОБА_5 центром надання адміністративних послуг у місті Рівному Управлінням забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради на іншу адресу: АДРЕСА_6 .

Відтак суд дійшов висновку, що позбавлення можливості проживати в службовій квартирі АДРЕСА_1 , ніяким чином не вплине на його фінансове становище та інші сфери життя.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

В основу тимчасовості проживання в службовому житловому приміщенні покладено право власності на нього як на нерухоме майно, що належить державі в особі уповноважених підприємства чи установи або громадській чи кооперативній організації. Відповідно до положень ст. 124 ЖК, робітники і службовці, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню зі службового житлового приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого житлового приміщення. Тим самим єдиною підставою для виселення зі службового житла законодавство України визначає припинення трудових (службових) відносин наймача з власником службового житлового приміщення.

Попри те що в Україні виселення зі службового житла закон чітко пов`язує з припиненням трудових або службових відносин наймача з власником цього житла, ст. 8 Конвенції визнає правомірним втручання органів державної влади у право особи на повагу до свого приватного й сімейного життя та свого житла, якщо воно не лише здійснюється у зв`язку із законом, але є необхідним в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Аналізуючи легітимну (у розумінні ст. 8 Конвенції) мету виселення особи зі службового житла, після припинення її трудових відносин із роботодавцем, який надав це житло, вона повинна повернути службове приміщення, щоб у ньому мали можливість проживати інші працівники. Звідси мета виселення полягає саме в забезпеченні прав інших громадян і прав державних і громадських організацій, які є власниками службових житлових приміщень або за якими останні закріплені на праві оперативного управління.

Разом із тим наявність конкретних працівників, характер трудових чи службових відносин із роботодавцем яких потребує проживання в зазначеному службовому приміщенні, та їх важливість і необхідність для інтересів підприємства, установи, організації, яким належить службове житло, є вагомим аргументом на підтвердження вказаної суспільної потреби.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Зазначений спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю. Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду України у постанові по справі № 653/1096/16-ц від 04.07.2018 у якій, Верховний Суд вказав, що службове житло надається особі тимчасово, допоки з роботодавцем, який надав це житло, її пов`язують трудові правовідносини. Після їх припинення службове житло має бути повернене роботодавцю для того, щоб у ньому мали можливість проживати інші працівники.

Більше того, суд звертає увагу, що незаконне утримання відповідачем вказаної службової квартири позбавляє можливості державу забезпечити житловою площею інших працівників (осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, які потребують поліпшення житлових умов, чим спричиняється шкода їх законним інтересам та правам, а також інтересам держави в частині можливості забезпечення останніх службовими житловими приміщеннями.

Відповідно до положень статті 263ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі , обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5ст. 263 ЦПК України

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають. Таким чином, доводи позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

На підставі викладеного та керуючись:

ст. ст. 109,118,124 ЖК України,

ст.ст. 10,12,76-81,258, 263, 265, 266,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Вимоги за позовною заявою 2 Державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській область до ОСОБА_2 про втрату права користування службовою квартирою та знаття з реєстрації місця проживання - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 втратившим право користування службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_9 та зняти з реєстрації місця проживання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1)на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Повний текст рішення складено 17 липня 2020 року.

Суддя О. Ф. Федорова