Постанова

від 02.10.2008 по справі 2-а-305/2008

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-305/2008

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Компанійця О.В.

при секретарі Калиті І.В.

з участю представників відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі справу за позова

ми ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

ни, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 до голо

вного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, управління Пенсійного

фонду України в Смілянському районі та управління Пенсійного фонду України в м. Смілі

Черкаської області про стягнення державної допомоги,

встановив:

ОСОБА_3 має право на одержання щомісячної соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". Оскільки з січня 2006 року по липень 2008 року їй не виплатили 3733 грн. 80 коп. допомоги як дитині війни, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області цієї суми, просила поновити пропущений строк позовної давності. Справа була об'єднана в одне провадження з аналогічними позовами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 які просили стягнути на їх користь таку ж суму. Суд залучив до участі в справі як співвідповідачів управління Пенсійного фонду України в Смілянському районі і таке ж управління в м. Смілі.

Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримали позов повністю.

Інші позивачі в судове засідання не з'явились, подали заяви, в яких підтримали позовні вимоги і просили розглядати справу в їх відсутності.

Представники відповідачів позов не визнали і пояснили, що відповідно до законів про державний бюджет на 2006 та 2007 роки кошти на виплату щомісячної державної допомоги „Дітям війни" не передбачені і Пенсійному фонду не виділялись. З січня 2008 року допомога позивачам виплачувалась у визначеному законом про бюджет розмірі: 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Представники відповідачів просили відмовити в позовах, оскільки державна допомога може виплачуватись лише в межах бюджетного фінансування, що і робиться в поточному році. Вони також просили застосувати позовну давність, оскільки ст. 99 КАС України визначено річний строк звернення до суду.

Позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Представники відповідачів визнали, що позивачі мають статус дітей війни у відповідності із ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". Пенсію і допомогу позивачам як дітям війни нараховують і сплачують управління Пенсійного фонду за місцем проживання.

Позивачі визнали, що в 2008 році одержували доплату до пенсії в розмірі 47 грн. з 1 січня, 48 грн. 10 коп. з 1 квітня і 48 грн. 20 коп. з 1 липня.

На підставі ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" позивачам з 1 січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 77 ЗУ „Про державний бюджет України на 2006 рік" та ст. 110 ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2006-2007 роки дію ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни". Згідно з рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наведена норма закону визнана такою, що не відповідає Конституції України, і втратила чинність з дня ухвалення рішення. У відповідності з п. 6 резолютивної частини наведеного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

63

правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Частиною 2 ст. 99 КАС України визначено річний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки позивачам ніщо не перешкоджало звернутись до суду у встановлені законом строки за захистом свої прав, однак вони своєчасно не скористались своїм правом, суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного строку позовної давності, а позовні вимоги належить задоволити в межах річного строку до дати звернення до

суду.

Оскільки позивачам в 2008 році відповідачі щомісячно виплачували по 47 грн. з 1 січня, по 48 грн. 10 коп. з 1 квітня і по 48 грн. 20 коп. з 1 липня, з відповідних управлінь Пенсійного фонду за місцем одержання пенсії позивачами на їх користь належить стягнути недоплачену частину державної допомоги за 2008 рік: по 94 грн. за січень-березень, по 96 грн. 20 коп. за квітень-червень, а позивачам, які звернулись до суду в серпні 2008 року також по 96 грн. 40 коп. за липень. З відповідачів на користь позивачів належить стягнути недоплачену частину державної допомоги за 2007 рік: по 123 грн. 30 коп. за жовтень-грудень і по 121 грн. 80 коп. за кожен місяць по вересень в межах однорічного строку до дати звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

вирішив:

Позови задоволити частково.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Смілянському районі Черкаської області на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_10 по 1305 грн. 90 коп. недоплаченої державної допомоги кожному.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Смілі Черкаської області на користь ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 по 1280 грн. 50 коп. недоплаченої державної допомоги кожному.

Постанова може бути оскаржена в Київський адміністративний апеляційний суд через міськрайонний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом 20 днів після цього апеляційної скарги (з копією скарги і додатків до неї відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі). Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови без подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги особою, яка її подасть, одночасно має бути надіслана в Київський адміністративний апеляційний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не буде скасовано.