Постанова

від 17.07.2020 по справі 480/176/20

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: О.В. Соп`яненко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 р. Справа № 480/176/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2020, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/176/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі за текстом відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" від 19.12.2019 №18-21390/16-19-СГ, яким відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на не правильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позо у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29.11.2018 № 18-9445/16-18-СГ ій було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Сумського району Сумської області орієнтовною площею 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На підставі отриманого наказу було розроблено відповідний проект землеустрою. Наказом від 05.11.2019 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою. Підставою вказано, що бажана земельна ділянка має інше місце розташування, проте вважає таку відмову протиправною, оскільки при отриманні погодженого проекту відповідач не має повноважень для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.06.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області. До заяви було додано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (а.с. 39). Наказом відповідача від 29.11.2018 №18-9445/16-18-СГ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки (а.с. 40).

На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5925087800:00:002:0400 (а.с. 11). 10.12.2019 позивач подав відповідачу заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Наказом від 19.12.2019 №18-21390/16-19-СГ відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Підставою вказано розбіжність щодо місця розташування земельної ділянки: відповідно до наказу від 29.11.2018 № 18-9445/16-18-СГ, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою, бажана до відведення земельна ділянка має інше місце розташування (а.с.10).

Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся за захистом свої прав до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було дотримано вимог ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті, позивач не отримував. У зв`язку з цим відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5925087800:00:002:0400, що узгоджується із принципами та завданнями регулювання земельних відносин та порядком набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.

Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Також, згідно вимог ч. 9 ст. 118 ЗК України, у відповідача відсутні підстави для відмови у затвердженні належним чином погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області, згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 29.11.2018 № 18-6445/16-18-СГ (а.с.17). Проте, позивачем було подано відповідачу на затвердження проект землеустрою щодо відведення іншої земельної ділянки, відмінної від поконтурної експлікації, ситуаційного плану земельної ділянки проекту землеустрою та викопіювання земельної ділянки, на яку позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Дані обставини щодо невідповідності місця розташування спірної земельної ділянки також підтверджуються даними з Публічної кадастрової карти України (а.с. 42-43).

Отже, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га, розташованої за межами населених пунктів на території Станівської сільської ради Тростянецького району Сумської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було дотримано вимог ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, зазначеної в поданому на затвердження проекті, позивач не отримував. У зв`язку з цим відповідачем прийнято рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5925087800:00:002:0400, що узгоджується із принципами та завданнями регулювання земельних відносин та порядком набуття права на землю громадянами та юридичними особами.

Наведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, у справі відсутні підстави для здійснення нового розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311 , 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 по справі № 480/176/20 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко