Постанова

від 17.07.2020 по справі 812/590/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року

м. Київ

справа №812/590/16

адміністративне провадження №К/9901/28366/18, К/9901/28368/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.08.2016 року (суддя Ковальова Т.І.)

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Сухарьок М.Г., Ястребова Л.В.)

та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ліспрод

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року (головуючий суддя Компанієць І.Д., судді: Сухарьок М.Г., Ястребова Л.В.)

у справі № 812/590/16

за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліспрод

про стягнення коштів за податковим боргом,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2016 року Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області (далі - позивач, податковий орган) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ліспрод (далі - відповідач, Товариство), в якому просила стягнути кошти з рахунків Товариства у банках, обслуговуючих боржника, у погашення податкового боргу із земельного податку в сумі 83 333,34 грн.

Луганський окружний адміністративний суд постановою від 18.08.2016 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості з земельного податку юридичних осіб суперечить вимогам Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 25.10.2016 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову.

Позов податкового органу задовольнив частково.

Стягнув з рахунків Товариства у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу за штрафними санкціями за платежем земельний податок з юридичних осіб в розмірі 12 728 гривень 21 копійка.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив .

Задовольняючи позов частково суд апеляційної інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення не оскаржені та не скасовані, вони є узгодженими, на їх підставі виник податковий борг за штрафними санкціями на суму 12 728,21 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга податкового органу обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано наявність (відсутність) сертифікату Торгово-промислової палати України у Товариства.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Товариство зазначає, що звільнено за законом від сплати відповідного податку, а відтак його дії не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, і це не може бути підставою для застосування штрафних санкцій.

Відзиви на касаційні скарги від сторін на адресу Суду не надходили, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2018 року касаційні скарги разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство зареєстроване в якості юридичної особи Лисичанським міськвиконкомом 07.12.1999 року, ідентифікаційний код 30482032, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Податковий борг виник у зв`язку з несплатою Товариством самостійно визначених у податкових деклараціях з плати за землю податкових зобов`язань, а саме:

- згідно декларації з земельного податку за 2014 рік № 9007692860 від 18.02.2014 року щомісячна сплата земельного податку становить 3 477,24 грн;

- згідно декларації з земельного податку за 2015 рік № 9012375526 від 10.02.2015 року щомісячна сплата земельного податку становить 4 346,55 грн.

- згідно декларації з земельного податку за 2016 рік № 9021669649 від 22.02.2016 року щомісячна сплата земельного податку становить 270,22 грн .

Податковим органом у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань нарахована пеня у розмірі 3 200,02 грн .

За порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0005741502 від 18.12.2015 року на суму 10 477,98 грн;

- № 0005711502 від 18.12.2015 року на суму 52,44 грн;

- № 0005721502 від 18.12.2015 року на суму 190,63 грн;

- № 0005731502 від 18.12.2015 року на суму 295,29 грн;

- № 0005751502 від 18.12.2015 року на суму 1 711,87 грн.

Таким чином, за Товариством рахується податковий борг з земельного податку за період з 01.08.2014 року по 27.05.2016 року у загальному розмірі 83 333,34 грн.

Податковим органом надіслано Товариству податкову вимогу форми Ю №48-25 від 08.02.2014 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача .

За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014 року №1669.

Відповідно до ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року №405/2014.

Розпорядженням КМУ №1275 від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Зазначеним переліком місто Лисичанськ Луганської області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

На підставі ч.ч.2-3 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

Антитерористична операція розпочата 14 квітня 2014 року та тривала на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

На підставі ч.3 ст.11 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території Луганської області де здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, нормою прямої дії Закону передбачено, що такі суб`єкти господарювання звільнені від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що стягнення заборгованості відповідача за земельним податком з юридичних осіб, яка рахується за період з 01.08.2014 року по 27.05.2016 року, суперечить приписам Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції .

Разом з тим положеннями статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , які мають пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин, а отже підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб`єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.

Інших умов (підстав) для звільнення платника податку від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності нормами Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції не передбачено.

Суд апеляційної інстанції встановив, що податкові повідомлення-рішення не оскаржені та не скасовані, отже вони є узгодженими. Товариство доводами касаційної скарги вказаний висновок не спростувало.

Оскільки правомірність податкових повідомлень-рішень не поставлена під сумнів в ході розгляду справи, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковий борг за штрафними санкціями на суму 12728,21 грн, який визначений податковими повідомленнями-рішеннями, підлягає стягненню.

Доводи касаційних скарг не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального чи процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг .

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області та Товариства з обмеженою відповідальністю Ліспрод залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 року у справі № 812/590/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко