ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 813/6074/15
касаційне провадження № К/9901/28039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 (суддя: Клименко О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 (судді: Левицька Н.Г., Обрізко І.М., Сапіга В.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Декарест до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та Дрогобицького управління державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення бюджетного відшкодування та пені,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ Декарест звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дрогобицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області та Дрогобицького управління державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3003040,00 грн та пеню за несвоєчасне здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 650146,14 грн.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що він подав до Дрогобицької ОДПІ декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, червень 2015 року, згідно з якими сума ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України, становила 3003040 грн. Дрогобицька ОДПІ провела документальні позапланові виїзні перевірки правомірності бюджетного відшкодування, унаслідок яких склала довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування. Дрогобицька ОДПІ склала висновки по бюджетне відшкодування щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2014 року та подала їх до Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області. Висновки щодо бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, червень 2015 року Дрогобицька ОДПІ Головного управління Міндоходів у Львівській області до органу державного казначейства не подала. При цьому суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2015 адміністративний позов задовольнив повністю. Стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ Декарест бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3003040 грн. Стягнув з Державного бюджету України на користь ТОВ Декарест пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 650146,14 грн. Присудив із Державного бюджету на користь ТОВ Декарест судовий збір у сумі 54797,81 грн.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 06.06.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 у справі № 813/6074/15 у частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Декарест бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3003040,00 грн скасував та прийняв у цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Декарест бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 3003040,00 грн. У іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 суд залишив без змін.
Дрогобицька ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що судові рішення не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.09.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 13.07.2020 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 14.07.2020.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Позивач подав до Дрогобицької ОДПІ податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, червень 2015 року, згідно з якими загальна сума ПДВ, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України, становила 3003040 грн.
Дрогобицька ОДПІ провела документальні позапланові виїзні перевірки правомірності бюджетного відшкодування за зазначені періоди, унаслідок яких склала довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування.
Дрогобицька ОДПІ склала висновки по бюджетне відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2014 року та подала їх до Дрогобицького управління державної казначейської служби України Львівської області.
Позивачеві відшкодовано на розрахунковий рахунок у банку податок на додану вартість в загальній сумі 3003040 грн (30.12.2015 в сумі 1512620 грн та 29.02.2016 в сумі 1490420 грн).
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі - ПК) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктом 200.10 ст. 200 ПК протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 ПК визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України (пункт 200.17 статті 200 ПК).
Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Отже, передбачене у законі право платника податку на додану вартість отримати підтверджене контролюючим органом унаслідок перевірки бюджетне відшкодування на поточний банківський рахунок в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку контролюючого органу, є безумовним.
Закон визнає заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ не відшкодовані платнику протягом передбаченого законом строку суми ПДВ і передбачає нарахування на таку заборгованість пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Суди попередніх інстанцій установили, що невідшкодована позивачу сума ПДВ набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ і згідно з перевіреним розрахунком пені за несвоєчасне відшкодування позивачу ПДВ сума пені за період прострочення з 01.01.2015 по 26.10.2015 становить 650146,14 грн.
Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позов в частині вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача зазначеної пені.
Переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справ, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суди не допустили неправильного їх застосування. Доводи, наведені в касаційній скарзі, є ідентичними доводам, якими контролюючий орган обґрунтовував свою позицію про відсутність підстав для стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, та спростовані висновками суду касаційної інстанції. У частині відмови в задоволенні позову постанова суду апеляційної інстанції не оскаржена.
Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359, 375, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.07.2020 |
Оприлюднено | 20.07.2020 |
Номер документу | 90458347 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Гудим Любомир Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Клименко Оксана Миколаївна
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Левицька Наталія Георгіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні