Ухвала

від 16.07.2020 по справі 640/11602/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Київ

справа №640/11602/19

адміністративне провадження №К/9901/15696/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (ГУ ДПС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

19.06.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 у цій справі.

За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини першої статті 329 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені нормами абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС.

Системний аналіз вищенаведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

ГУ ДПС, як на підставу касаційного оскарження ухвалених у справі судових рішень, вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 та пункт 1 частини другої статті 353 КАС.

Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Отже, недослідження судом зібраних у справі доказів, як порушення статті 90 КАС, може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень за наявності одночасно двох умов: по-перше: якщо це призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права (неправильне вирішення спору); по-друге: якщо суд застосував норми права інакше, ніж у відповідній постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС); або застосував так, як у відповідній постанові Верховного Суду, але особа, яка звертається з касаційною скаргою, наводить обґрунтовані доводи про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС); або Верховний Суд не зробив висновок щодо застосування норми матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС).

Вимога пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС означає, що в касаційній скарзі необхідно зазначити, у чому саме полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухвалені оскаржуваних судових рішень.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Відповідач в касаційній скарзі не зазначає, які норми матеріального права неправильно застосовані та/або які норми процесуального права порушені судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга цієї статті цього Кодексу).

Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 332 цього Кодексу).

Відповідач питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушує.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції: заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; уточнену касаційну скаргу, у якій підстава (підстави) касаційного оскарження ухвалених у цій справі судових рішень будуть зазначені з врахуванням вище викладених зауважень.

Керуючись статтями 248, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду