Ухвала

від 09.07.2020 по справі 611/500/16-к

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 611/500/16-к Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/1076/20 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія: ч. 1 ст. 115КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід 17липня 2018року стосовно ОСОБА_7 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід 17липня 2018року , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Гусарівка Балаклійськогорайону Харківськоїобласті,громадянина України,з професійно-технічноюосвітою,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.09.2005 року вироком Чеховського міського суду Московської області Російської Федерації за ч. 4 ст. 111 КК Російської Федерації до 8 років позбавлення волі, постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.01.2012 на підставі статей 409, 411 КПК України та статей 9-11, 13 «Конвенції про передачу засуджених осіб» від 21.03.1983, ратифікованої Законом України від 22.03.1995, вирок суду Російської Федерації приведений у відповідність законодавству України, у зв`язку з чим визначено ОСОБА_7 вважати засудженим за ч. 2 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк 8 років, звільненого з Холодногірської виправної колонії Харківської області (№18) 04.05.2013 по відбуттю строку покарання,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115КК України, та призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі.

Застосований щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)» залишено без змін до набрання вироком законної сили.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 05 квітня 2016 року, тобто з дня затримання особи в порядку ст.208 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (редакція ЗУ № 838-VІІІ від 26.11.2015р.), зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання періоди часу попередньогоув`язнення з 05 квітня 2016 року по 20 червня 2017 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі..

Вказаним вироком встановлено, що 04 квітня 2016 року, приблизно о 2400 годині, ОСОБА_7 прийшов до ОСОБА_9 , з якою перебував у фактичних шлюбних стосунках з 2013 року до січня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2 , з метою вбивства останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів ревнощів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, зайшовши до квартири, побачив ОСОБА_9 , яка лежала в залі на дивані на спині, сів на неї зверху, правою рукою дістав із правої кишені куртки заготовлений ним раніше ніж та, бажаючи настання смерті потерпілої, наніс їй не менше трьох ударів кухонним ножем у тулуб. В результаті злочинних дій ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №18 Брт/16 від 03.06.2016, тілесні ушкодження у вигляді: по лівій боковій поверхні грудної клітини в проекції шостого міжребер`я між середньою ключичною та передньою підпахвовою лінією на 10 см вліво від умовної середньої лінії тіла і на 135 см вгору від підошвеної поверхні ступні горизонтально орієнтована рана щілиноподібної форми розмірами 2,2х0,6 см з відносно рівними кровопатьочними краями, по нижньому краю рани є осадження до 0,1 см, нижній край підритий, верхній край нависає, з рівними кровопатьочними стінками, та наявністю правого П-образного кінця та лівого гострокутного. Длінник рани орієнтований знизу вгору зліва направо, ранений канал направлений спереду назад, знизу вгору зліва направо, стінки ранового каналу рівні. Просліджений раневий канал, що бере початок кожною раною на лівій боковій поверхні грудної клітки в проекції шостого міжребер`я: раневий канал проникає у ліву плевральну порожнину на рівні шостого міжребер`я, де крововилив у м`які тканини темно-красного кольору розмірами 5х3,5 см. Далі раневий канал знизу вгору зліва направо йде до верху з пошкодженням задньої поверхні лівої легені нижньої долі косо піднімаючись йде вгору, проходе між нижньою та верхньою долями, далі проходить через нижній край верхньої долі передньої поверхні легені, далі проходить задню стінку стравоходу на 10 см вниз від кореню язика і далі до передньої поверхні верхньої долі правої легені закінчується. Загальна довжина раневого каналу становить не менше 23 см, раневий канал направлений спереду назад, знизу вверх зліва направо на 11 і 5 годин умовного циферблату.

По передній поверхні грудної клітини зліва в проекції третього міжребер`я між навкологрудинною та середньою ключичною лініями на 5 см вліво від умовної середньої лінії тіла та на 156 см вверх від підошвенної поверхні ступні є рана орієнтована на 1 та 8 годин умовного циферблату щілиноподібної форми яка дещо зіяє, розмірами 2 х 0,5 см з відносно рівними кровоподтьочними краями, нижній край нависає, верхній край підритий з рівними кровоподтьочними стінками, та наявністю лівого П-образного кінця та правого гострокутного. Длінник рани орієнтований зверху вниз справа наліво, раневий канал направлений зверху вниз, спереду назад, стінки раневого каналу гладкі. Просліджений раневий канал, що бере свій початок шкірною раною по передній поверхні грудної клітки в проекції третього міжребер`я: раневий канал зверху вниз справа наліво сліпо направляється в м`які тканини молочної залози, де є кишеня наповнена рідкою кров`ю до 150 мл.

По передній поверхні грудної клітини справа в проекції п`ятого міжребер`я по навкологрудинній лінії на 0,1 см вправо від умовної середньої лінії тіла та на 140 см вгору від підошвенної поверхні ступні є рана орієнтована практично вертикально, дно рани розташовується нижче рівня навколишньої шкіри неправильної веретеноподібної форми, розмірами 1,8 х 1,0 см з відносно рівними кровоподтьочними краями, з рівними стінками та наявністю нижнього П-подібного кінця та правого гострокутного.

Причиною смерті ОСОБА_9 стала гостра крововтрата внаслідок однократного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням часток легенів та задньої стінки стравоходу..

Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_7 подав нанього апеляційнускаргу,в якій просить вирок Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід 17липня 2018року скасувати та закрити кримінальне провадженню за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Обґрунтовуючи свою вимогу апелянт посилається на те, що інкримінований йому злочин він не вчиняв, наміру на вбивство потерпілої не мав; оговорив себе, оскільки на нього був тиск з боку працівників поліції та свідка ОСОБА_10 ; судом, при ухваленні вироку по даному кримінальному провадженню, не взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, в тому числі показання свідка ОСОБА_11 ; показання допитаних свідків в суді першої інстанції мають істотні суперечливості та не підтверджують його вину за пред`явленим обвинуваченням; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Вислухавши доповідь судді; доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу сторони захисту з письмовими поясненнями до неї; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 ; вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Апеляційні доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо недоведеності його вини у вчиненні вбивства потерпілої ОСОБА_9 є безпідставними, оскільки в повному обсязі спростовуються доказами сторони обвинувачення, які суд безпосередньо дослідив в судовому засіданні за участю сторін та надав їм належну оцінку у вироку.

Згідно зіст. 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зіст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК Українипередбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Твердження сторони захисту спростовуються об`єктивними даними, які суд встановив під час судового розгляду, досліджуючи показання потерпілої, свідків у цьому кримінальному провадженні та експерта ОСОБА_12 , а також відомості, зазначені в письмових доказах, зокрема:

- у протоколі огляду місця події від 05 квітня 2016 року та фототаблиці, з якого вбачається, що місцем огляду є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 . В ході проведення слідчої дії в кімнаті біля дивану на підлозі було виявлено труп ОСОБА_9 з ознаками насильницької смерті - тілесними та ножовими пошкодженнями;

- у протоколі огляду місця події від 05 квітня 2016 та фототаблиці до нього, згідно якого, місцем огляду є ділянка місцевості розташована за селом Друга Іванівка Барвінківського району Харківської області на відставні близько 90 метрів від вул. Горького в бік колодязя, в лісосмузі, де на землі було виявлено кухонний ніж, загальною довжиною 280 мм. На клинку присутні нашарування бурого кольору. Даний ніж з місця події був вилучений;

- у протоколі огляду трупа від 05 квітня 2016 року та фототаблиці, відповідно до якого, під час вказаної слідчої дії, крім іншого, вилучена кофта, штани, носки, бюстгальтер, труси, які була на трупі ОСОБА_9 ;

- у висновку судово цитологічної експертизи № 510 - Ц від 30.05.2016 року, з якого вбачається, що на кухонному ножі, вилученому 05.04.2016 року при огляді місця події, на клинку виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні виявлено антиген Н, характерний для крові групи 0 (1) з ізогемагглютінінами анти-А, анти-В. Відповідно можна вважати, що дані сліди крові могли статися від будь-якої людини група крові якої 0 (1) з ізогемагглютінінами анти-А, анти-В, в тому числі і від потерпілої ОСОБА_9 . На рукоятці даного ножа сліди крові не виявлено;

- у висновку експерта№ 866-И/16від 21.05.2016 року,з якого вбачається, що кров ОСОБА_9 належить до групи з ізогемагглютінінами анті А,анті В. Наджинсових штанах (об`єкт№1) підозрюваного ОСОБА_7 виявлена ??кров людини групи 0 з ізогемагглютінінами анті -А,анти В,походження їївід ОСОБА_9 виключити неможна. На цих же брюках (об`єкт №2), виявлена ??кров людини, в котрій виявлені антигени А, В і Н. Походження цієї крові від одного чоловіка з групою крові АВ і з супутнім антигеном Н, не виключається. Проте не можливо виключити в цьому об`єкті змішання крові людини групи 0 з ізогемагглютінінами анти-А і анти-В, яким могла бути потерпіла ОСОБА_9 з кров`ю людини групи АВ або А з ізогемагглютініном анти-В і В з ізогемагглютініном анти- А;

- у висновку експерта № 863-И/16 від 13.05.2016 року - кров ОСОБА_7 належить до групи АВ;

- у висновку судово-психіатричної експертизи №323 від 25.04.2016, згідно якого, ОСОБА_7 ознак психозу і недоумства не виявляє, виявлено синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_7 перебував поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, проте був у стані гострої неускладненій алкогольної інтоксикації, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_7 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

- у висновку експерта № 23БР/16 від 05.04.2016 року, відповідно до якого, у ОСОБА_7 встановлені наступні тілесні ушкодження: синці на верхніх кінцівках; садна на голові, тулубі, лівій нижній кінцівці. Синці могли утворитися від ударної дії тупого твердо предмета або при ударі об такі. Садна могли утворитися від дії тупого твердого предмету за механізмом удар-тертя. Дані пошкодження як окремо так і в сукупності відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості (п.п. 2.3.2 б «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995р. МОЗ України»). Індивідуальні особливості травмуючої поверхні в пошкодженнях не відобразилися. Вищеописані пошкодження могли утворитися в строк до доби до моменту огляду;

- у висновку судово-медичної експертизи № 18-Брт/16 від 03.06.2016 року, з якого вбачається, що при досліджені трупа ОСОБА_9 встановлені наведені вище тілесні ушкодження, які виникли в результаті колото-різаного поранення грудної клітини і утворилися від не менше 3-х впливів плоского, односторонньо-гострого, гострого клинка колючо-ріжучої зброї, що має «П» - подібний обушок з добре вираженими ребрами. Найбільша ширина поглибленої частини клинка цього предмета при утворенні рани була не більше 2-3 см, довжина заглибленої частини - не менше 23 см (поранення без урахування рухливості грудної клітини). Дані пошкодження є прижиттєвими, утворилися в термін - не більше 30-40 хвилин до настання смерті, що підтверджується результатами судово-гістологічного дослідження. Синці могли утворитися від ударної дії тупого твердого предмета (предметів). Дані ушкодження могли утворитися: червоно-фіолетового кольору в термін до 1 доби до моменту огляду трупа. Блідо-синюшно-зеленуватого в термін 6-9 діб до моменту огляду трупа. Різані рани по тильній стороні дистальної фаланги 1 пальця правої кісті могли утворитися від дії предмета з ріжучими властивостями і могли утворитися в результаті самооборони.

Причиною смерті ОСОБА_9 стала гостра крововтрата внаслідок одноразового проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням часток легенів і задньої стінки стравоходу. Таким чином, між встановленим пошкодженням грудної клітки і настанням смерті є прямий причинний зв`язок.

У ОСОБА_9 встановлено 3 колото-різаних рани грудної клітини з яких одна проникає в порожнину грудної клітки (дане пошкодження наносилось зі значною силою), друга сліпа і проникає в товщу м`яких тканин лівої молочної залози (дане пошкодження наносилось зі значною силою), третя розташовується на рівні навколишньої шкіри.

Колото-різані поранення мають основні характеристики - щілиноподібна форма, відносно рівні, добре зіставні краї, гладкі стінки, наявність П - подібних і гостро-кутових решт, і могли утворитися від дії одного плоского, односторонньо - гострого, гострого - конечного клинка колючо-ріжучої зброї, що має П - подібний обушок з вираженими ребрами.

При судово-медичній експертизі крові від трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт в кількості - 2,74% (на підставі даних офіційних таблиць стосовно до живих осіб - алкогольне сп`яніння середнього ступеня). Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 18-Брт/16 від 03.06.2016, з огляду на динаміку трупних явищ (динамометрія трупних плям) в ході огляду трупа на місці події можна припустити, що смерть потерпілої настала не менш ніж за 10-11 годин до огляду трупа на місці події і вимірювання ректальної температури в секційному залі, можна припустити, що смерть потерпілої настала не менш ніж за 15-16 годин до огляду трупа.

Згідно відомостей протоколу огляду місця події від 05 квітня 2016 року, труп ОСОБА_9 було виявлено 05.04.2016 о 09 год. 30 хв., а огляд трупу відбувся 05 квітня 2016 року в проміжок часу з 15-30 години до 18-00 години в приміщенні Барвінківської РВ ХОБСМЄ, відповідно до протоколу огляду трупа, тобто, смерть ОСОБА_9 настала у період між 23 годиною 04.04.2016 та 01 годиною 05.04.2016.

Під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_13 ,яка єдонькою ОСОБА_9 ,в судовому засіданні пояснила, що про смерть матері вона дізналася 05.04.2016 вранці, близько 07 години, коли їй повідомив про це ОСОБА_10 , прийшовши до її помешкання. Після чого вони разом пішли до квартири матері. Коли вона зайшла в квартиру, то побачила, що мати знаходилася на підлозі, крові практично не було. ОСОБА_10 , який також з нею зайшов в квартиру, почав обіймати померлу. Вона зателефонувала голові сільської ради, який викликав швидку допомогу та поліцію.

Стосовно подій 04.04.2016 рокуповідомила,що вонаостанній разбачила живою матір о 13годині, коли та повідомила їй, що піде поратися по господарству досвоєї матері. Згодом воназателефонувала матеріввечері 04.04.2016 року, близько 20 години, однак їй ніхтоне відповів, після чоговона прийшладо місцямешкання матері,однак надверях висівзамок. Де втой часбула їїмати їйне відомо.Також доповнила,що зіслів ОСОБА_10 їй відомо,що останнійприходив доїї матері 05.04.2016 року,близько 03години.Коли вінпідійшов доквартири топочув гучнийзвук працюючоготелевізора,а вхіднідвері квартирибули зачиненіна навіснийзамок. Хвилюючись, ОСОБА_10 зірвав замокта зайшовдо квартири,де виявив труп її матері. Нікому про це одразу не повідомив.

Щододо стосунківміж ОСОБА_9 і ОСОБА_7 потерпіла повідомила, що її мати приблизно три роки мешкала з ним однією сім`єю в її квартирі, а до цього часу проживала разом з ОСОБА_10 . Коли її мати проживала з ОСОБА_7 , то вони часто вживали спиртні напої, між ними виникали конфлікти, які іноді призводили до бійок. Крім того неодноразово між ними виникав конфлікт з приводу дзвінків ОСОБА_10 на телефон її матері.

На початку 2016 року її мати та ОСОБА_7 розійшлися. Вважає, що вбивство її матері скоїв саме ОСОБА_7 з мотивів ревнощів до ОСОБА_10 , так як останній 01.04.2016 був демобілізований, і з цього приводу між матір`ю та ОСОБА_7 03.04.2016 відбулась сварка і той її сильно побив: на обличчі та на тілі у неї були синці.

Судово-медичний експерт ОСОБА_12 в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердила висновок судово-медичної експертизи № 18-Брт/16 від 03.06.2016 та, роз`яснюючи свої висновки, показала, що час, яким обчислюється настання смерті ОСОБА_9 рахується від моменту нанесення ножових пошкоджень до 40 хвилин. Більш точної методики визначення часу настання смерті в судовій медицині не існує. Визначаючи час настання смерті ОСОБА_9 вона враховувала гістологічні висновки, антропометричні дані останньої, характер, об`єм і локалізацію ушкоджень, стан на алкогольне сп`яніння. Також підтвердила висновки судово-медичної експертизи № 23-Бр/16 від 05.04.2016, яка була проведена відносно ОСОБА_7 щодо наявності тілесних ушкоджень у останнього.

Свідок ОСОБА_14 надав в суді першої інстанції показання про те, що він є другом ОСОБА_10 , з яким зустрівся після повернення останнього з військової служби - 04.04.2016 близько 13 години. З ними також були ОСОБА_15 та ОСОБА_9 . Усі вживали алкогольні напої у нього вдома. Жінки пішли приблизно о 14 годині, після них пішов і ОСОБА_10 , який направився до своєї сестри, оскільки стомився з дороги. Приблизно о 24 годині того ж дня ОСОБА_10 повернувся до нього і вони продовжили вживати спиртні напої та спілкуватися. 05.04.2016, приблизно о 0330, ОСОБА_10 вирішив піти до ОСОБА_9 , однак він, свідок, спробував його відмовити, на що ОСОБА_10 сказав, що піде до своєї сестри. Однак через 6 - 7 хвилин ОСОБА_10 повернувся та повідомив, що він ходив до ОСОБА_9 , а коли був біля квартири, почув, що гучно працює телевізор, після чого він зайшов до приміщення, де виявив труп ОСОБА_9 . У розмові з ним ОСОБА_10 висловив думку про те, що ОСОБА_9 міг вбити ОСОБА_7 , так як останній неодноразово вчиняв з загиблою сварки з приводу ревнощів до нього. Близько 07 години ОСОБА_10 пішов до своєї сестри, а через деякий час повернувся з її чоловіком. На початку10 години ОСОБА_10 забрали співробітники поліції. Додатково свідок повідомив, що на камуфляжі ОСОБА_10 слідів крові о 24 годині 04.04.2016 він не бачив, як не бачив слідів крові і тоді, коли ОСОБА_10 повернувся з помешкання ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_10 пояснив в суді першої інстанції, що 04.04.2016 він повернувся до села у зв`язку з демобілізацією. Відвідавши батьків, пішов до ОСОБА_14 , з яким перебуває у дружніх відносинах. У помешканні останнього вже були ОСОБА_15 та ОСОБА_9 . Починаючи з 13 години вони всі разом вживали алкогольні напої. Близько 15 години жінки пішли по своїх справах, а він, десь о 1530, пішов від ОСОБА_14 до своєї сестри. Прокинувшись на початку першої години 05.04.2016 він знов пішов до ОСОБА_14 , де вони разом продовжили вживати спиртні напої та спілкуватися. Приблизно об 0330 він, ОСОБА_10 , вирішив піти до ОСОБА_9 , пояснюючи це внутрішнім передчуттям та не надавши у судовому засіданні будь-якого логічного обґрунтування вказаним діям, враховуючи той факт, що він з ОСОБА_9 разом не мешкав вже більше трьох років, а проживав з іншою дівчиною. Прийшовши до будинку, де мешкала ОСОБА_9 він почув гучний звук працюючого телевізора, що не було притаманно загиблій, а потім побачив закриті вхідні двері на замок зовні, які до того ж були підперті куском білої цегли. Коли він присвітив запальничкою, то побачив на скобі відбиток від цегли, тобто, скобу хтось спочатку вирвав, а тоді цеглиною забив на місце. Він смикнув двері і скоба з замком легко вийшла з рами. Зайшовши до квартири та включивши світло він побачив на підлозі у кімнаті лежить ОСОБА_9 . Доторкнувшись до останньої одразу зрозумів, що вона мертва, оскільки тіло оклякнуло, після чого він притулив її до себе та декілька разів струснув її. Пояснити, чому саме так себе повів, він не зміг. Саме у зв`язку з цими діями на його військовій формі з`явилася кров від померлої. Після чого, розуміючи, що він нічого вдіяти не може, він повернувся до ОСОБА_16 , зазначивши, що про смерть ОСОБА_9 необхідно повідомити її дочці - ОСОБА_13 , що і зробив близько 06 години. Згодом о 8 годині 05.04.2016 свідок був доставлений співробітниками поліції до поліцейського відділку для дачі показань.

Крім цього. свідок пояснив, що у минулому, до призову на військову службу, у нього з обвинуваченим виникали конфліктні ситуації. ОСОБА_7 під час спільного проживання з ОСОБА_9 ставив номер його мобільного телефону у чорний список у телефоні ОСОБА_9 , однак вона іноді телефонувала йому з чужого телефону. Останній раз ОСОБА_9 телефонувала йому 28 березня 2016 року повідомивши, що вона вже не мешкає з ОСОБА_7 , так як обвинувачений її бив та погрожував фізичною розправою, якщо вона повернеться до нього, тобто до ОСОБА_10 .

Із показань свідків ОСОБА_17 , вбачається, що ОСОБА_9 була їй подругою. На протязі близько трьох років остання спільно проживала з ОСОБА_7 , після чого розійшлися, оскільки між ними постійно виникали непорозуміння та бійки. Причиною сварок у більшості випадків були ревнощі з боку ОСОБА_7 до колишнього співмешканця ОСОБА_9 ОСОБА_10 , який 01.04.2016 повернувся з армії, де проходив службу. При цьому свідку зі слів ОСОБА_9 було відомо, що ОСОБА_7 казав про те, що ОСОБА_9 . ОСОБА_10 ніколи не дістанеться. 03.04.2016 їй зателефонувала ОСОБА_9 та попросила, щоб вона прийшла до неї. Прийшовши до квартири останньої, вона, побачила на обличчі у ОСОБА_9 синці та розбиту губу. Від ОСОБА_9 вона, свідок, дізналася, що її побив ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_15 під час його в суді першої інстанції пояснила, що вона була подругою ОСОБА_9 . Остання на протязі близько трьох років перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_7 і у останніх дуже часто виникали конфлікти на ґрунті ревнощів з боку ОСОБА_7 до її колишнього співмешканця ОСОБА_10 04.04.2016, близько 10 години, вона прийшла до квартири ОСОБА_9 , а через деякий час до квартири прийшов ОСОБА_7 і вони втрьох палили на кухні, коли в двері квартири постукали, ОСОБА_9 пішла відчиняти, і як вона зрозуміла, то прийшов ОСОБА_10 , з яким вона вийшла до під`їзду. Через деякий час ОСОБА_7 пішов з квартири, а ОСОБА_9 разом ОСОБА_10 зайшли до приміщення, після чого викурили по сигареті та втрьох вийшли з квартири. Вона пішла у своїх справах, а ОСОБА_9 пішла поратися по господарству. Цього ж дня, близько 1200 години,вона, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_14 зібралися упомешканні останнього,де вживалиалкогольні напої.Близько 15години всірозійшлися.Хто ікуди пішовїй невідомо.Про вбивство ОСОБА_9 ,вона дізналасявранці 05.04.2016від сусідів.

Свідки ОСОБА_18 і ОСОБА_19 надали в суді першої інстанції показання про те, що 05.04.2016 роки вони були запрошені співробітниками поліції у якості понятих під час огляду місця події при виявленні та вилученні кухонного ножа в районі колодязя та доріжки близько 800 метрів від місця помешкання ОСОБА_9 . На місці події, біля колодязя знаходився ОСОБА_7 , який зі слів поліцейських показав, куди саме викинув ніж. Виявлений та вилучений ніж був поміщений до пакету, опечатаний биркою, на якій він та ОСОБА_19 поставили свої підписи. Також їм було оголошено відповідний протокол, в якому вони також розписалися.

З показань свідка ОСОБА_20 , яка допитана в суді першої інстанції, вбачається, що він був залучений у якості понятого при проведенні слідчої дії - огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_9 , оскільки мешкає поруч із вказаним будинком. В ході огляду в квартирі були оглянуті ножі та шампури, які були без плям крові. Обстановка у житлі загиблої порушена не була. Крові у кімнаті майже на бачив, її було не багато.

Свідок ОСОБА_21 показалав суді першої інстанції, що вона була залучена у якості понятої при проведенні слідчого експерименту 11.04.2016. коли до будинку, в якому мешкала ОСОБА_9 , для проведення слідчого експерименту доставили ОСОБА_7 , то ОСОБА_22 , яка є донькою вбитої, кинулася на нього з кулаками, але вона її стримала.

Свідок ОСОБА_23 , який був допитаний в судіпершої інстанції за клопотанням обвинуваченого, показав суду, що він працює старшим дільничним Барвінківського відділення поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області. Протягом декількох років до початку 2016 року ОСОБА_7 проживав у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_9 . До ОСОБА_7 остання проживала з ОСОБА_10 . Під час спільного проживання між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 виникали сварки на ґрунті зловживання алкогольними напоями, у зв`язку із чим ОСОБА_7 притягався до адміністративної відповідальності. Проте, коли ОСОБА_9 мешкала з ОСОБА_10 , то між ними також неодноразово виникали сварки, в ході яких ОСОБА_9 телефонувала йому, свідку, та просила провести з ОСОБА_10 профілактичну бесіду.

Вищезазначені свідки у цьому кримінальному провадженні та потерпіла були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивих показань і стороною захисту не надано будь-яких об`єктивних доказів, що свідки мають особисту зацікавленість щодо розгляду цього кримінального провадження чи вони мають намір обмовити обвинуваченого.

Апеляційні доводи обвинуваченого про те, що ніхто із вищезазначених свідків не надав показання про те, що він був безпосереднім очевидцем завдання ОСОБА_7 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 , в результаті яких остання померла, а тому не можна вказувати на вину обвинуваченого в пред`явленому обвинуваченні, на думку колегія суддів, є безпідставними, з наступних підстав.

З показань допитаних в суді першої інстанції свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_23 та потерпілої ОСОБА_13 вбачається, що коли ОСОБА_7 та ОСОБА_9 проживали разом, вони часто вживали спиртні напої, між ними неодноразово виникали конфлікти, які іноді призводили до бійок, у зв`язку із чим ОСОБА_7 притягався до адміністративної відповідальності.

Сам обвинувачений ОСОБА_7 надав показання про те, що 04 квітня 2016 року зайшовши до кватири, де мешкала ОСОБА_9 , в коридорі на підлозі він побачив кухонний ніж, який був в крові. Він його підняв, після чого пройшов до кімнати, де на підлозі виявив труп ОСОБА_9 . На обличчі у останньої були синці. Після чого він, сховавши ніж до кишені куртки, виходячи з квартири зачинив двері на висячий замок і пішов до яру, за межами вулиці, де мешкала потерпіла, та викинув ніж.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які були допитані в суді першої інстанції, вони були запрошені співробітниками поліції у якості понятих під час огляду місця події 05.04.2016 при виявлені та вилученні кухонного ножа в районі колодязя та доріжки близько 800 метрів від місця помешкання ОСОБА_9 . На місці події, біля колодязя знаходився ОСОБА_7 , який зі слів поліцейських показав, куди саме викинув ніж.

У судовому засіданні в судах першої та апеляційної інстанції обвинувачений не заперечував, що саме ніж, який було виявлено та вилучено при огляді місця події від 05 квітня 2016 року (ділянки місцевості розташована за селом Друга Іванівка Барвінківського району Харківської області на відставні близько 90 метрів від вул. Горького в бік колодязя, в лісосмузі), він знайшов в приміщення квартири, в якій мешкала ОСОБА_9 , після чого залишив ніж при собі, сховавши його до кишені, виходячи з квартири зачинив двері на навісний замок.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 пояснив суду, що він забрав з квартири потерпілої кухонний ніж та зачинив двері на висячий замок з тієї причини, що боявся бути звинуваченим у вбивстві потерпілої ОСОБА_9 .

Відповідно довисновку експерта№ 866-И/16 від 21.05.2016, на джинсових штанах (об`єкт№1) підозрюваного ОСОБА_7 виявлена ??кров людини групи 0 з ізогемагглютінінами анті -А,анти В,походження їївід ОСОБА_9 виключити неможна. На цих же брюках (об`єкт №2), виявлена ??кров людини, в котрій виявлені антигени А, В і Н. Походження цієї крові від одного чоловіка з групою крові АВ і з супутнім антигеном Н, не виключається. Проте не можливо виключити в цьому об`єкті змішання крові людини групи 0 з ізогемагглютінінами анти-А і анти-В, яким могла бути потерпіла ОСОБА_9 з кров`ю людини групи АВ або А з ізогемагглютініном анти-В і В з ізогемагглютініном анти - А.

Тобто, колегія вважає встановленим, що обвинувачений, який раніше неодноразово конфліктував з потерпілою, відповідно до показань свідків та потерпілої, застосовував до ОСОБА_9 насильство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з мотивів ревнощів потерпілої до свідка ОСОБА_10 , вчинив умисне вбивство потерпілої ОСОБА_9 . Після чого, побоюючись бути викритим, взяв знаряддя злочину кухонний ніж із собою, зачинив двері квартири на навісний замок та покинув місце злочину. У подальшому ОСОБА_7 позбавився знаряддя злочину та головного доказу у цій справі кухонного ножа, викинувши його у лісосмузі. Усі ці дії, на переконання колегії суддів, спрямовані були на приховання обвинуваченим вчиненого ним злочину та уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Колегія суддів враховує, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи , ОСОБА_7 є осудним. Також ОСОБА_7 раніше відбував покарання у виді 8 років позбавлення волі за вчинення злочину , передбаченого ч.2 ст. 121 КК України. Тому посилання обвинуваченого , що він обмовив себе під незрозумілим психологічним тиском співробітників поліції у скоєнні умисного вбивства, добре знаючи тяжкість покарання за цей злочин, колегія суддів вважає надуманими.

Колегія суддів критично відноситься до версії сторони захисту про те, що вбивство потерпілої вчинив свідок ОСОБА_10 , оскільки жоден з допитаних свідків та потерпіла ОСОБА_13 не вказували в своїх показаннях на те, що між потерпілою та свідком були які-небудь неприязнені відносини чи у свідка був мотив на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_9 .

Згідно відомостей довідки від 04 квітня 2017 року за підписом начальника Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_24 , у період березень 2015 року травень 2015 року до Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області звернень чи заяв від ОСОБА_9 не надходило. Також у даний період заяви чи звернення щодо протиправних дій ОСОБА_25 також не надходило (арк.19 т.2).

Ці обставини не спростовані обвинуваченим та його захисником і під час апеляційного розгляду.

Посилання обвинуваченого в письмових пояснення до апеляційної скарги на пояснення свідків стосовно того, що ОСОБА_10 шукав потерпілу в той день; на його светрі була кров через те, що він обіймав труп потерпілої, коли його знайшов ; поведінку ОСОБА_10 після виявлення трупу (а.с.117-122 т.3) , колегія суддів не може взяти до уваги, як підставу скоєння злочину ОСОБА_26 , оскільки вони є суб`єктивними, мають характер припущення та не відповідають узгодженим між собою доказам , наведеним вище.

Посилання обвинуваченого в письмових пояснення до апеляційної скарги на порушення вимог КПК при проведенні слідчого експерименту за його участі недопустимість слідчого експерименту за його участі не є підставою для скасування вироку, оскільки слідчий експеримент та додаткову судово-медичну експертизу за його наслідками суд першої інстанції визнав недопустимими доказами (а.с.61т.3).

Щодо апеляційних доводів обвинуваченого про те, що під час досудового розслідування він оговорив себе внаслідок застосування до нього незаконних методів з боку працівників поліції, колегія суддів зазначає наступне.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 04 червня 2019 року було призначено перевірку за заявою обвинуваченого ОСОБА_7 про фальсифікацію представниками органу досудового розслідування матеріалів його кримінального провадження.

08 липня 2019 року прокуратурою області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019220000000438 за ч.1 ст.365 КК України за фактами щодо можливої фальсифікації матеріалів кримінального провадження №12016220200000165. Проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні доручено територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Відповідно до повідомлення від 08 липня 2020 року №10144/15-02-2 за підписом слідчого Другого відділу ОСОБА_27 , територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, кримінальне провадження № 42019220000000438 від 08 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Отже, версія та доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про незгоду з оскаржуваним вироком суду першої інстанції стосовно нього, а також щодо суперечливості та відсутність достовірних доказів на підтвердження його вини обвинуваченого у вчиненні ним злочину за ч.1 ст.115 КК України мають суто суб`єктивний та безпідставний характер, пов`язаний з обраним способом захисту, що обумовлює необхідність відмови у задоволенні поданої апеляційної скарги.

Достовірність та об`єктивність загальної сукупності наведених у вироку суду першої інстанції доказів не викликають сумнівів, оскільки вони отримані без порушень кримінального процесуального закону, узгоджуються один з одним, належність та допустимість яких, обґрунтовано визнана судом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 115 КК України, а саме умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Разом з цим, відповідно до ст.5ККУкраїни та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17, до обвинуваченого ОСОБА_7 підлягають застосуванню положення ч.5 ст.72ККУкраїни в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72ККУкраїни (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року), обвинуваченому ОСОБА_7 належить зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 05 квітня 2016 року до 09 липня 2020 року включно, із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування оскаржуваного обвинувального вироку, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Первомайськогоміськрайонного суду Харківської областівід 17липня 2018року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_7 в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 05 квітня 2016 року до 09 липня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді